Рішення

від 02.04.2024 по справі 917/2267/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024 Справа № 917/2267/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш млин" вул. Петра Лубенського, 43, Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37501

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" вул. Наглого Марка 46, Дейманівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37050

про стягнення 415327, 18 грн. пені, 11386,16 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 24971,84 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін: згідно протоколу

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш млин" звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" про стягнення 415327, 18 грн. пені, 11386,16 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 24971,84 грн.

Ухвалою від 17.01.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 20.02.2024.

05.02.24 (через "Електронний суд") та 15.02.24 (через АТ "Укрпошта") від відповідача надійшов відзив на позов.

23.02.24 від позивача надійшли відповідь на відзив та заява про зменшення позовних вимог.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд прийняв її до розгляду у зв`язку з чим здійснюється розгляд справи з урахуванням нової ціни позову - про стягнення 36 358,00 грн., у тому числі 11386,16 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 24971,84 грн.

Підготовче засідання у справі, призначене на 20.02.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Киричука О.А. у відпустці.

Ухвалою від 26.02.2024р. суд постановив призначити підготовче засідання на 14.03.2024 р.

14.03.24 від відповідача надійшла заява, в якій він повідомив, що визнає вимоги про стягнення інфляційних витрат в розмірі 11386,16грн., та 3% річних в розмірі 17084,62грн.

Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність інших заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.

Перелік дій, які має здійснити суд під час підготовчого засідання, визначено ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні, 14.03.2024р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 14.03.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/2267/23, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 02.04.2024.

При цьому, ухвалою від 14.03.2024р. суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про участь в судовому засіданні, яке призначене на 02.04.24 о 11:00, в режимі відеоконференції, оскільки згідно з даними веб-програми «Бронювання систем відеоконференцзв`язку» у Господарського суду Полтавської області відсутній вільний майданчик для резервування відеоконференції, в зв`язку із заздалегідь заброньованими на ці ж самі час та дату майданчиками для проведення судових засідань по інших справах.

Ухвала від 14.03.2024р. в електронному вигляді по справі була надіслана учасникам справи в їх електронні кабінети. Ухвалу доставлено до електронні кабінети учасникам справи 15.03.24.

01.04.24 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 02.04.24р. суд склав вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21 березня 2022 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш млин» (далі по тексту ТОВ «Наш млин», Постачальник або Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес» (далі по тексту ТОВ «Пирятинський делікатес», Покупець або Відповідач) було укладено Договір купівлі- продажу №21/03/2022 (далі по тексту Договір №21/03/2022 або Договір) за яким (п 1.1) Постачальник взяв на себе зобов`язання "поставити і передати у власність Покупцю борошно пшеничне, яке відповідає вимогам ДСТУ, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити оплату його вартості на умовах цього Договору".

Уклавши договір Позивач та Відповідач в п. 2.6 погодили, що Договірна ціна є динамічною та може бути змінена за згодою сторін, на момент укладення цього договору вартість 1 тонни становила Борошно в/г - 13 000,00 грн. з ПДВ, Борошно 1/г - 13 000,00 грн. з ПДВ.

В п.2.7 Договору №21/03/2022 сторони Договору погодили, що «загальна сума Договору визначається загальною вартістю Товару, що постачається на умовах Договору, згідно всіх видаткових накладних, підписаних з обох Сторін».

В п. 3.8 сторони Договору обумовили умови розрахунків, а саме «3.8 Оплата Товару, що постачається у відповідності з умовами цього Договору, здійснюється Покупцем в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника на підставі виставлених рахунків. Не отримання Покупцем рахунку від Постачальника (не залежно від причин) не звільняє від обов`язку Покупця оплатити придбаний товар ( у випадку не отримання рахунку Покупець здійснює оплату за реквізитами зазначеними в цьому договорі за ціною зазначеною у видатковій накладній).

В будь-якому випадку строк оплати поставленого Товару відбувається за попередньою оплатою або в момент відвантаження Товару.».

Позивач вказує, що в процесі виконання договору ТОВ «Пирятинський делікатес» системно замовляв та отримував від ТОВ «Наш млин» борошно, яке вироблялося на потужностях Позивача, і приймав без жодних зауважень товар та здійснював розрахунки за нього. Однак, згодом, всупереч умов договору Відповідач односторонньо почав порушувати взяті зобов`язання щодо повноти та строків розрахунків внаслідок чого в Відповідача перед Позивачем впродовж тривалого часу існувала заборгованість, суму якої Відповідач визнавав.

Оскільки сума вартість поставленого товару відповідачем у повному обсязі сплачена була з порушенням строку, позивач звернувся до суду з даним позовом. Зокрема, позивач просить суд стягнути з відповідача 36 358,00 грн., у тому числі 111386,16 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 24971,84 грн. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

В підтвердження позовних вимог позивачем надані такі документи: Копія договору купівлі-продажу №21 /03/2022 від 21.03.2022 року, Копія додаткової угоди від 03.01.2023 року до договору купівлі-продажу №21/03/2022 від 21.03.2022 року, Акт звіряння за лютий 2023 року Акт звіряння за січень 2023 року, Акт звіряння за 4 квартал 2022 року, Акт звіряння взаємних розрахунків за 9 місяців 2022 року, Рахунок на оплату №119 від 21.03.2022 рок,у Видаткова накладна №43 від 23.03.2022 року, Товарно-транспортна накладна №43 від 23.03.2022 року, Видаткова накладна №45 від 24.03.2022 року, Товарно-транспортна накладна №45 від 24.03.2022 року, Рахунок на оплату №135 від 29.03.2022 року, Видаткова накладна №52 від 30.03.2022 року, Товарно-транспортна накладна №52 від 30.03.2022 року, Видаткова накладна №53 від 30.03.2022 року, Товарно-транспортна накладна №53 від 30.03.2022 року, Видаткова накладна №58 від 31.03.2022 року, Товарно-транспортна накладна №58 від 31.03.2022 року, Видаткова накладна №109 від 29.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №109 від 29.04.2022 року, Рахунок на оплату №182 від 22.04.2022 року, Видаткова накладна №98 від 26.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №98 від 26.04.2022 року, Рахунок на оплату №168 від 15.04.2022 року, Видаткова накладна №96 від 22.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №96 від 22.04.2022 року, Видаткова накладна №97 від 22.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №97 від 22.04.2022 року, Видаткова накладна №90 від 20.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №90 від 20.04.2022 року, Видаткова накладна №87 від 19.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №87 від 19.04.2022 року, Видаткова накладна №86 від 19.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №86 від 19.04.2022 року, Рахунок на оплату №166 від 14.04.2022 року, Видаткова накладна №84 від 18.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №84 від 18.04.2022 року, Рахунок на оплату №157 від 12.04.2022 року, Видаткова накладна №81 від 15.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №81 від 15.04.2022 року, Рахунок на оплату №148 від 06.04.2022 року, Видаткова накладна №70 від 08.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №70 від 08.04.2022 року, Видаткова накладна №61 від 04.04.2022 року, Товарно-транспортна накладна №61 від 04.04.2022 року, Рахунок на оплату №228 від 30.05.2022 року, Видаткова накладна №150 від 30.05.2022 року, Товарно-транспортна накладна №150 від 30.05.2022 року, Видаткова накладна №147 від 26.05.2022 року, Товарно-транспортна накладна №147 від 26.05.2022 року, Видаткова накладна №139 від 20.05.2022 року, Товарно-транспортна накладна №139 від 20.05.2022 року, Видаткова накладна №134 від 17.05.2022 року, Товарно-транспортна накладна №134 від 17.05.2022 року, Рахунок на оплату №212 від 13.05.2022 року, Видаткова накладна №126 від 12.05.2022 року, Товарно-транспортна накладна №126 від 12.05.2022 року, Видаткова накладна №118 від 09.05.2022 року, Товарно-транспортна накладна №118 від 09.05.2022 року, Рахунок на оплату №201 від 06.05.2022 року, Видаткова накладна №116 від 06.05.2022 року, Товарно-транспортна накладна №116 від 06.05.2022 року, Рахунок на оплату №194 від 02.05.2022 року, Видаткова накладна №112 від 04.05.2022 року, Товарно-транспортна накладна №112 від 04.05.2022 року, Рахунок на оплату №258 від 29.06.2022 року, Видаткова накладна №177 від 29.06.2022 року, Товарно-транспортна накладна №177 від 29.06.2022 року, Рахнок на оплату №255 від 23.06.2022 року, Видаткова накладна №174 від 24.06.2022 року, Товарно-транспортна накладна №174 від 23.06.2022 року, Рахунок на оплату №248 від 16.06.2022 року, Видаткова накладна №167 від 16.06.2022 року, Товарно-транспортна накладна №167 від 16.06.2022 року, Рахунок на оплату №241 від 12.06.2022 року, Видаткова накладна №164 від 12.06.2022 року, Товарно-транспортна накладна №164 від 12.06.2022 року, Рахунок на оплату №236 від 06.06.2022 року, Видаткова накладна №159 від 07.06.2022 року, Товарно-транспортна накладна №159 від 07.06.2022 року, Рахунок на оплату №235 від 04.06.2022 року, Видаткова накладна №157 від 04.06.2022 року, Товарно-транспортна накладна №157 від 04.06.2022 року, Рахунок на оплату №232 від 02.06.2022 року, Видаткова накладна №155 від 02.06.2022 року, Товарно-транспортна накладна №155 від 02.06.2022 року, Рахунок на оплату №288 від 31.07.2022 року, Видаткова накладна №208 від 31.07.2022 року, Товарно-транспортна накладна №208 від 31.07.2022 року, Рахунок на оплату №284 від 28.07.2022 року, Видаткова накладна №204 від 28.07.2022 року, Товарно-транспортна накладна №204 від 28.07.2022 року, Рахунок на оплату №282 від 25.07.2022 року, Видаткова накладна №202 від 25.07.2022 року, Товарно-транспортна накладна №202 від 25.07.2022 року, Рахунок на оплату №280 від 22.07.2022 року, Видаткова накладна №201 від 22.07.2022 року, Товарно-транспортна накладна №201 від 22.07.2022 року, Рахунок на оплату №275 від 19.07.2022 року, Видаткова накладна №196 від 19.07.2022 року, Товарно-транспортна накладна №196 від 19.07.2022 року, Рахунок на оплату №274 від 16.07.2022 року, Видаткова накладна №195 від 16.07.2022 року, Товарно-паспортна накладна №195 від 16.07.2022 року, Рахунок на оплату №269 від 12.07.2022 року, Видаткова накладна №190 від 12.07.2022 року, Товарно-транспортна накладна №190 від 12.07.2022 року, Рахунок на оплату №264 від 04.07.2022 року, Видаткова накладна №185 від 04.07.2022 року, Товарно-транспортна накладна №185 від 04.07.2022 року, Рахунок на оплату №263 від 01.07.2022 року, Видаткова накладна №182 від 01.07.2022 року, Товарно-транспортна накладна №182 від 01.07.2022 року, Рахунок на оплату №320 від 31.08.2022 року, Видаткова накладна №238 від 31.08.2022 року, Товарно-транспортна накладна №238 від 31.08.2022 року, Рахунок на оплату №316 від 27.08.2022 року, Видаткова накладна №235 від 27.08.2022 року, Товарно-транспортна накладна №235 від 27.08.2022 року, Рахунок на оплату №307 від 23.08.2022 року, Видаткова накладна №228 від 23.08.2022 року, Товарно-транспортна накладна №228 від 23.08.2022 року, Рахунок на оплату №305 від 18.08.2022 року, Видаткова накладна №225 від 18.08.2022 року, Товарно-транспортна накладна №225 від 18.08.2022 року, Рахунок на оплату №299 від 15.08.2022 року, Видаткова накладна №220 від 15.08.2022 року, Товарно-транспортна накладна №220 від 15.08.2022 року, Рахунок на оплату №295 від 09.08.2022 року, Видаткова накладна №215 від 09.08.2022 року, Товарно-транспортна накладна №215 від 09.08.2022 року, Рахунок на оплату №292 від 05.08.2022 року, Видаткова накладна №213 від 05.08.2022 року, Товарно-транспортна накладна №213 від 05.08.2022 року, Рахунок на оплату №289 від 02.08.2022 року, Видаткова накладна №209 від 02.08.2022 року, Товарно-транспортна накладна №209 від 02.08.2022 року, Рахунок на оплату №338 від 28.09.2022 року, Видаткова накладна №262 від 28.09.2022 року, Товарно-транспортна накладна №262 від 28.09.2022 року, Рахунок на оплату №334 від 17.09.2022 року, Видаткова накладна №259 від 17.09.2022 року, Товарно-транспортна накладна №259 від 17.09.2022 року, Рахунок на оплату №332 від 16.09.2022 року, Видаткова накладна №256 від 16.09.2022 року, Товарно-транспортна накладна №256 від 16.09.2022 року, Рахунок на оплату №327 від 09.09.2022 року, Видаткова накладна №251 від 09.09.2022 року, Товарно-транспортна накладна №251 від 09.09.2022 року, Рахунок на оплату №332 від 05.09.2022 року, Видаткова накладна №243 від 05.09.2022 року, Товарно-транспортна накладна №243 від 05.09.2022 року, Рахунок на оплату №342 від 03.10.2022 року, Видаткова накладна №266 від 03.10.2022 року, Товарно-транспортна накладна №266 від 03.10.2022 року, Рахунок на оплату №345 від 09.10.2022 року, Видаткова накладна №270 від 09.10.2022 року, Товарно-транспортна накладна №270 від 09.10.2022 року, Рахунок на оплату №348 від 17.10.2022 року, Видаткова накладна №274 від 17.10.2022 року, Товарно-транспортна накладна №274 від 17.10.2022 року, Рахунок на оплату №349 від 19.10.2022 року, Видаткова накладна №276 від 19.10.2022 року, Товарно-транспортна накладна №276 від 19.10.2022 року, Рахунок на оплату №386 від 13.12.2022 року, Видаткова накладна №320 від 13.12.2022 року, Товарно-транспортна накладна №320 від 13.12.2022 року, Рахунок на оплату №387 від 15.12.2022 року, Видаткова накладна №321 від 15.12.2022 року, Товарно-транспортна накладна №321 від 15.12.2022 року, Рахунок на оплату №390 від 19.12.2022 року, Видаткова накладна №324 від 19.12.2022 року, Товарно-транспортна накладна №324 від 19.12.2022 року, Рахунок на оплату №393 від 21.12.2022 року, Видаткова накладна №327 від 21.12.2022 року, Товарно-транспортна накладна №327 від 21.12.2022 року, Рахунок на оплату №400 від 27.12.2022 року, Видаткова накладна №333 від 27.12.2022 року, Товарно-транспортна накладна №333 від 27.12.2022 року, Рахунок на оплату №403 від 30.12.2022 року, Видаткова накладна №336 від 30.12.2022 року, Рахунок на оплату №5 від 07.01.2023 року, Видаткова накладна №4 від 07.01.2023 року, Товарно-транспортна накладна №4 від 07.01.2023 року, Рахунок на оплату №6 від 07.01.2023 року, Товарно-транспортна накладна №5 від 07.01.2023 року, Рахунок на оплату №13 від 25.01.2023 року, Видаткова накладна №13 від 25.01.2023 року, Товарно-транспортна накладна №13 від 25.01.2023 року, Рахунок на оплату №21 від 08.02.2023 року, Видаткова накладна №21 від 08.02.2023 року, Товарно-транспортна накладна №21 від 08.02.2023 року, Розрахунок позовних вимог, Банківські виписки, що підтверджують періоди заборгованості та суми сплачені відповідачем.

Відповідач визнав вимоги про стягнення інфляційних витрат в розмірі 11386,16грн., та 3% річних в розмірі 17084,62грн. Щодо іншої частини вимог - відповідач заперечив, вказуючи, що під час нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних Позивачем було неправомірно включено в розрахунок дати оплати Товару. При цьому, відповідач, надав контррозрахунок заявлених вимог.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки та договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Факт поставки позивачем товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач, в порушення своїх зобов`язання за Договором, оплату поставленого товару здійснив повністю, проте з порушенням строків, встановлених умовами договору поставки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За порушення виконання відповідачем договірних зобов"язань позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 11386,16 грн. інфляційних нарахувань за період з 22.04.22 по 23.03.24 та 3% річних в сумі 24971,84 грн. за аналогічний період.

Суд встановив, що дії відповідача є порушенням умов Договору поставки, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню інфляційних втрат (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання, здійснених відповідачем оплат, та в межах визначеного позивачем періоду), суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання за Договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання, здійснених відповідачем оплат, та в межах визначеного позивачем періоду), суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних за порушення грошового зобов`язання за Договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що посилання відповідача на те, що під час нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних Позивачем було неправомірно включено в розрахунок дати оплати Товару не знайшло свого підтвердження при перевірці розрахунку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 11386,16 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 24971,84 грн. обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 Господарського кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано, що при розгляді справи позивач змінював ціну позову. Так, при поданні позовної заяви було вказано ціну позову 415 685,18 грн, у зв`язку з чим було сплачено судовий збір в розмірі 6 775,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №716 від 19.12.2023 року про сплату судового збору, яке знаходиться в матеріалах справи.

У заяві про зменшення позовних вимог вказано, що сума ціна позову у зв`язку з поданням до суду заяви про зменшення позовних вимог змінилася та становить 36 358,00 грн.

Суд прийняв заяву про зменшення позовних вимог до розгляду частково у зв`язку з чим здійснив розгляд справи з урахуванням нової ціни позову. Виходячи з нової ціни позову позивач мав сплатити 2684,00 грн. судового збору.

З вказаного наявний висновок, що позивачем надлишково сплачено 4091,28 грн. судового збору.

Крім того, суд враховує, що відповідач визнав вимоги про стягнення інфляційних витрат в розмірі 11386,16грн., та 3% річних в розмірі 17084,62грн., всього 28470,78 грн.

Згідно вимог частини 1 статті 130 ГПК України, частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Приймаючи до уваги, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті в частині вимог про стягнення 28470,78 грн., позивачу належить повернути частину судового збору сплаченого ним при поданні позову у сумі 1050,88 грн.

Таким чином, частина витрат по сплаті судового збору, що покладається на відповідача, становить 1633,12 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач заявив про повернення судового збору.

Тобто, судовий збір у розмірі 5142,16 грн. (4091,28 грн. як надлишково сплачений у зв"язку із зменшенням позовних вимог + 1050,88 грн у зв"язку з визнанням відповідачем позову частково), сплачений за платіжним дорученням №716 від 19.12.2023 року, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету, судовий збір у розмірі 1633,12 грн., сплачений позивачем, покладається на відповідача у зв"язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (вул. Наглого Марка 46, Дейманівка, Пирятинський район, Полтавська область, 37050) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш млин" (вул. Петра Лубенського, 43, Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37501 ) інфляційні у розмірі 11386,16 грн, 3% річних у розмірі 24971,84 грн, а також 1633,12 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Наш млин" (вул. Петра Лубенського, 43, Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37501 ) з Державного бюджету України - 5142,16 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №716 від 19.12.2023 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.04.24

Суддя Киричук О.А.