Рішення

від 25.03.2024 по справі 922/5444/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024м. ХарківСправа № 922/5444/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія", м. Харків 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК-КАУФМАНН", м. Харків про визнання права та звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників:

позивача - Єгоров О.Ф.

відповідача - Павлуненко К.Л.

3-ї особи - не зявився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" (відповідач), згідно якої просить суд:

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77-А, код ЄДРПОУ 38962392) права іпотекодержателя за договором іпотеки від 23.07.2009 року №98-054/4 стосовно об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення 12-го поверху № 28, загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-16", що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 85984263101, власником та іпотекодавцем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" (місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 6, код ЄДРПОУ 36989488) на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2015 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Галиною Миколаївною, зареєстрованим в реєстрі № 1154;

- звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення 12-го поверху № 28, загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-16", яка розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 85984263101, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" (місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Павлівський, буд. 6, код ЄДРПОУ 36989488), в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 98-054 від 11.09.2008 року, договором №1 про внесення змін до Кредитного договору № 98-054 від 11.09.2008 року в загальному розмірі 453234,02 грн. (з яких 361582,82 грн. - заборгованість по кредиту та 91651,20 грн. - заборгованість по процентам), шляхом його продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження";

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідно до рішення Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 року по справі № 5023/4855/11 (922/842/21) приміщення (предмет іпотеки) було продано на аукціоні з порушенням установленого порядку. Після реалізації приміщення на аукціоні, ні Попередній Кредитор - ВАТ "Банк "Демарк", ні Новий Кредитор - ТОВ "ФК "Паріс" коштів від продажу приміщення (предмету іпотеки) не отримали. За таких обставин позивач вказує, що вимоги кредитора в межах процедури банкрутства залишились незадоволеними, а зобов`язання за Кредитним договором залишилось невиконаним. Також, позивач зазначає, що від реалізації приміщення (предмета іпотеки) задоволення своїх вимог він не отримав, виконання основного зобов`язання належним чином не відбулося і стверджувати, що основне зобов`язання за Кредитним договором припинене підстав немає. Приймаючи до уваги, що реалізація приміщення (предмета іпотеки) є незавершеною і такою, що відбулася з порушенням встановленого порядку, з огляду на похідний характер іпотеки від основного зобов`язання, стверджувати, що іпотеку відносно приміщення (предмета іпотеки) припинено, підстав немає. Чинним законодавством та умовами Договору іпотеки передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання. Право власності на приміщення (предмет іпотеки) на даний час належить відповідачеві - ТОВ "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія", а тому відповідач набув статус іпотекодавця щодо приміщення відповідно до ст. 23 ЗУ "Про іпотеку".

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі від 29.12.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК-КАУФМАНН" до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач 15.01.2024 за вх.№ 1028 надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. При цьому відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідач по цій справі немає жодного правового чи фактичного зв`язку з вимогами, які висуває позивач, а тому вони не підлягають задоволенню.

Позивач 19.01.2024 за вх.№ 1739 надав відповідь на відзив, в якій вказує, що нежитлове приміщення 12-го поверху №28 загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-16, яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 111-А (далі - приміщення) було і продовжує бути предметом іпотеки за зобов`язаннями, які виникли згідно Кредитного договору від 11.09.2008 року № 98-054. Також, у відповіді на відзив позивач зазначає, що він вважає обтяження нерухомого майна іпотекою чинним, а на відповідача відповідно до ст. 23 ЗУ "Про іпотеку" поширюється статус іпотекодавця за Договором іпотеки від 23.07.2009 року №98-054/4, враховуючи те, що до нього перейшло право власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки. Наслідком невиконання основного зобов`язання за Кредитним договором та неодноразового відчуження предмета іпотеки є надання законодавчої можливості звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить наступному набувачу - ТОВ "Бухгалтерське бюро "Центральна бухгалтерія", на якого розповсюджується положення ст. 23 ЗУ "Про іпотеку", та відповідно обов`язки, що випливають з Кредитного договору.

Відповідач 06.02.2024 за вх.№ 3291 надав додаткові пояснення у справі в яких вказує, що боржник за Кредитним договором №98-054 від 11.09.2008 (дочірнє підприємство Автогазсистема (ЄДРПОУ 33898236) був припинений шляхом ліквідації 27.11.2013 року. Саме на забезпечення зобов`язань по цьому договору і був укладений договір іпотеки № 98-054/4 від 23.07.2009 року. У випадку ліквідації ДП "Автогазсистема" судом було ухвалено визнати незадоволеними вимоги кредитора - ПАТ "БАНК "ДЕМАРК" погашеними, таким чином основне грошове зобов`язання, що виникло на підставі Кредитного договору № 98-054 від 11.09.2008 припинилось 27.11.2013 року, а тому іпотека, що виникла на підставі Договору іпотеки № 98-054/4 від 23.07.2009 року, припинилась 27.11.2013 року. За таких обставин відповідач вказує, що обидва ці договори припинили свою дію, відтак позовні вимоги взагалі не можуть бути задоволені, та зазначає про нікчемність договору № 98-054 від 13.05.2019 про відступлення прав вимоги, що був укладений між ПАТ "БАНК "ДЕМАРК" та позивачем та згідно якого ПАТ "БАНК "ДЕМАРК" передав позивачу неіснуюче вже на той момент право вимоги боргу від ДП "АВТОГАЗСИСТЕМА" (на той момент не існуючої юридичної особи), що забезпечено іпотекою власністю ТОВ "АЛТЕК КАУФМАН" (також неіснуючої іпотеки).

Позивач 12.02.2024 за вх.№ 3906 надав додаткові пояснення у справі, в яких вказує, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором із внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором, яка не була погашена у процедурі ліквідації, не є підставою для припинення договору іпотеки, укладеного для забезпечення виконання кредитного договору боржником. Попередник позивача - ПАТ "Банк "Демерк" пред`явив іпотекодавцеві вимогу, що забезпечена заставою в процедурі банкротства, тобто до внесення запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи - боржника, яке відбулося 27.11.2013 року, а тому ліквідація ДП "Автогазсистема" не є підставою для припинення іпотеки.

Відповідач 14.02.2024 за вх.№ 4269 надав додаткові пояснення у справі, які судом долучені до матеріалів справи.

Також, позивач 15.02.2024 за вх.№ 4550 та 21.03.2024 за вх.№ 7708 надав додаткові пояснення у справі, які судом долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 25.03.2024 просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.03.2024 просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

11 вересня 2008 року між ВАТ "Банк "Демарк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтек - Кауфманн" (далі - ТОВ "Алтек - Кауфманн") було укладено Кредитний договір №98-054 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до положень та умов Кредитного договору ВАТ Банк Демарк надав ТОВ Алтек - Кауфманн кредит у розмірі 361582,82 грн. строком до 10.09.2010 року.

22.07.2009 року між ВАТ "Банк "Демарк", ТОВ "Алтек - Кауфманн" та Дочірнім підприємством Автогазсистема було укладено Договір переведення боргу №98-054/2, за умовами якого ТОВ Алтек - Кауфманн перевів свій борг на ДП Автогазсистема за згодою кредитора - ВАТ Банк Демарк, в наслідок чого змінилася зобов`язана сторона по Кредитному договору. Тобто новим боржником за Кредитним договором стало ДП "Автогазсистема".

Також, 22.07.2009 року між ВАТ Банк Демарк та ТОВ Алтек - Кауфманн було укладено Договір №1 про внесення змін до Кредитного договору №98-054 від 11 вересня 2008 року.

23.07.2009 року в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №98-054 від 11.09.2008 року, договором №1 про внесення змін до Кредитного договору №98-054 від 11.09.2008 року, між ВАТ Банк Демарк та ТОВ Алтек - Кауфманн було укладено Договір іпотеки №98-054/4, посвідчений Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округ) (реєстровий номер 2995 (далі - Договір іпотеки).

Згідно умов Договору іпотеки ТОВ Алтек - Кауфманн виступило іпотекодавцем (майновим поручителем) по основному зобов`язанню ДП Автогазсистема (код 33898236) перед ВАТ Банк Демарк.

У п. 1.2.1 Договору іпотеки було зазначено, що предметом іпотеки є майнові права на нежитлове офісне приміщення, на 12 поверсі, загальною площею 61,92 кв.м., в осях 1-2, в рядках А-Б, у будинку (комплекс офісу з допоміжними приміщеннями) за наступною адресою: м. Харків, вул. Клочковська кут вулиці Херсонської (у Дзержинському районі міста Харкова), будівництво якого не завершене і яке в майбутньому стане власністю ІПОТЕКОДАВЦЯ (ТОВ Алтек - Кауфманн) - до оформлення правовстановлюючих документів та належної реєстрації права власності на вищевказане нежитлове приміщення, яке після оформлення правовстановлюючих документів та належної реєстрації права власності стане забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором - далі "ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ".

Також, у п. 1.2.1 Договору іпотеки вказувалося, що майнові права ІПОТЕКОДАВЦЯ на вищевказане нежитлове офісне приміщення, будівництво якого не було завершено, підтверджувалися наступними документами:

-інвестиційний договір № 27/06/2008/2 від 27.06.2008 року, укладеним між іпотекодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Авік-Юш (боржник);

-платіжним дорученням щодо сплати за приміщення відповідно до договору № 27/06/2008/2 від 27.06.2008 року № 149 від 10.07.2008 року на суму 200000,00 грн.;

-платіжним дорученням щодо сплати за приміщення відповідно до договору № 27/06/2008/2 від 27.06.2008 року № 187 від 12.09.2008 року на суму 361582,82 грн.

У відповідності до п. 1.4. Договору іпотеки, заставна вартість предмета іпотеки була визначена сторонами в сумі 561582,02 грн.

Відповідно п.1.3. Договору іпотеки, після завершення будівництва нежитлового офісного приміщення, зазначеного у п. 1.2.1 Договору іпотеки продовжують бути предметом іпотеки за цим Договором, при цьому внесення змін та/або доповнень до цього Договору не вимагається, якщо іпотекодержатель не висуне вимогу до іпотекодавця про внесення змін та/або доповнень до цього Договору в частині опису предмета іпотеки.

Згідно позову позивач вказує, що після завершення будівництва нежитлової будівлі літ А-16, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, було оформлено право власності на нежитлове приміщення 12-го поверху № 28, загальною площею 61,5 кв.м., надалі - Приміщення, що розташовано в цій нежитловій будівлі, за ТОВ Алтек-Кауфманн. Зазначене підтверджено Свідоцтвом про право власності від 25.12.2009 року, що видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

17.06.2011 року ухвалою Господарського суду Харківської області у справі № 5023/4855/11 було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ Алтек-Кауфманн.

Постановою Господарського суду Харківської області від 26.07.2011 року №5023/4855/11 ТОВ Алтек-Кауфманн визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

В 2012 році в межах справи про банкрутство № 5023/4855/11 було проведено аукціон з продажу майна банкрута ТОВ Алтек-Кауфманн, а саме нежитлового офісного приміщення, на 12 поверсі, загальною площею 61,92 кв.м., в осях 1-2, в рядках А-Б, у будинку (комплекс офісу з допоміжними приміщеннями) за адресом: м. Харків, вул. Клочковська кут вулиці Херсонської (у Дзержинському районі міста Харкова (далі - Приміщення)).

13 травня 2019 року між ПАТ Банк Демарк та ТОВ Фінансова компанія Паріс був укладений Договір № 98-054 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. Згідно додатку 1 до Договору № 98-054 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги позивачу було передано право вимоги, зокрема, за Кредитним договором №98-054 від 11.09.2008 (боржник ДП «АВТОГАЗСИСТЕМА», став боржником за договором переведення боргу з ТОВ Алтек-Кауфманн).

16.05.2019 року за Договором про відступлення прав вимоги за Договором іпотеки № 98-054/4 (майнових прав на нерухоме майно, будівництво якого не завершено) від 23.07.2009 року, посвідченого Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2995, зазначене вище право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2020 року №5023/4855/11 було здійснено заміну кредитора у справі про банкрутство ТОВ Алтек-Кауфманн, а саме: старого кредитора - Публічне акціонерне товариство Банк Демарк замінено на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс, на загальну суму 453234,02 грн. (з яких 361582,82 грн. - заборгованість по кредиту та 91651,20 грн. - заборгованість по процентам).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.03.2021 року (набуло чинності 13.04.2021 року) по справі № 5023/4855/11 (922/3543/20) було задоволено позовні вимоги ТОВ ФК Паріс та змінено умови Договору іпотеки №98-054/4 (майнових прав на нерухоме майно, будівництво якою не завершено) від 23.07.2009 року, що посвідчено Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2995 згідно з яким предметом іпотеки є: нежитлове приміщення 12-го поверху №28 загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-16, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 року по справі № 5023/4855/11 (922/842/21) були задоволені позовні вимоги ТОВ ФК Паріс та визнано недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута ТОВ Алтек-Кауфманн, а саме: нежитлового приміщення 12-го поверху № 28, загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ А-16, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, проведеного 21.12.2012 року організатором аукціону - Товарною біржою Всеукраїнський торгівельний центр та оформленого Протоколом про проведення аукціону №6.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 року по справі № 5023/4855/11 (922/842/21) було встановлено, що постановою від 26.07.2011 ТОВ "Алтек-Кауфманн" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Клочка О.М. 21.12.2012 було проведено аукціон з продажу нерухомого майна боржника, нежитлове приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м, в нежитловій будівлі літ А-16, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, за результатом чого було складено протокол № 6 проведення аукціону. Переможцем аукціону визнано ТОВ Сервісний Центр Трейдінг в особі директора ТелитченкаА.О. 18.06.2013 між ліквідатором та ТОВ Сервісний центр Трейдінг в особі директора Телитченка А.О. був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м, в нежитловій будівлі літ А-16, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А. В порушення ч. 1 ст. 23 Закону про приватизацію, договір купівлі продажу приміщення було укладено 18.06.2013 року, тобто лише через шість місяців з моменту затвердження ліквідатором результатів аукціону. Також, в порушення умов договору, покупцем кошти за купівлю нежитлових приміщень внесені на рахунок продавця лише 16.08.2013, що вбачається з виписки АТ Банк Золоті Ворота, тобто понад 30 календарних днів з моменту укладання Договору купівлі-продажу. В матеріалах справи відсутні докази оплати ліквідатором заставному кредитору ПАТ Банк Демарк, в подальшому його правонаступнику ТОВ ФК Паріс, грошових коштів для першочергового задоволення його вимог за рахунок проданого нерухомого майна на аукціоні від 21.12.2012 року.

Разом з цим, суд зазначає, в матеріалах справи відсутні докази повернення ліквідатором коштів за купівлю нежитлових приміщень ТОВ Сервісний Центр Трейдінг. Також, дані відомості відсутні у рішенні Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 року по справі № 5023/4855/11 (922/842/21).

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що переможцем на аукціоні кошти оплачувались, а саме внаслідок неналежних дій ліквідатора вони не були перераховані кредитору.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 353099168 від 04.11.2023, вбачається, що декілька разів змінювалися власники спірного приміщення. Власниками приміщення були: ОСОБА_1 , ТОВ «ПЄУЛЬФАЙ», ТОВ «СІЄСТА-КОРПОРЕЙШН», ТОВ «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР ТРЕЙДИНГ». На теперішній час власником приміщення є Товариство з обмеженою відповідальністю Бухгалтерське бюро Централізована бухгалтерія (відповідач), що підтверджується відомостями, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 85984263101; номер об`єкта в РПВН: 29322440; номер відомостей про речове право: 10475596; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер: 1154, виданий 20.07.2015 року, видавник: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Молодча Г.М., акт приймання-передачі нерухомого майна, складений 20.07.2015 року.

Також, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 353099168 від 04.11.2023 вбачається, що відомості про іпотеку на спірне нерухоме майно згідно Договору іпотеки № 98-054/4 в реєстрі відсутні.

При цьому суд зазначає, що рішенням Господарського суду Харківської області від 26.07.2021 року по справі № 5023/4855/11 (922/842/21) Договір іпотеки №98-054/4 від 23.07.2009 року не був визнаний судом таким, що діє. Автоматично через визнання результатів аукціону недійсними, даний договір не поновлює свою дію.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2013 по справі № Б-39/35-10, що набрала законної сили, було постановлено ліквідувати юридичну особу - дочірнє підприємство Автогазсистема (ЄДРПОУ 33898236), яке зареєстроване 07.12.2005 р. виконкомом Харківської міської ради за №1 480 102 0000 020055, місцезнаходження: м. Харків, пров. Кузнечний, буд. 1. Визнано вимоги кредиторів, у т.ч. ПАТ БАНК ДЕМАРК , ідентифікаційний код 19357516, 14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська,28 , у розмірі 461018,08 грн., не задоволеними за недостатністю майна Дочірнього підприємства Автогазсистема, погашеними.

Отже, боржник за Кредитним договором №98-054 від 11.09.2008 - Дочірнє підприємство Автогазсистема (ЄДРПОУ 33898236), на забезпечення зобов`язань якого по Кредитному договору і був укладений Договір іпотеки № 98-054/4 від 23.07.2009 року, був припинений шляхом ліквідації 27.11.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що нинішнім власником, відповідачем по даній справі, спірне майно було придбане відплатно за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 20.07.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Г.М. Молодча у попереднього власника громадянина ОСОБА_1 .

В свою чергу, право власності ОСОБА_1 виникло на підставі рішення Дергачівського районного суду від 10.04.2015 року по справі № 619/1075/15-ц в порядку звернення стягнення на майно за договором позики.

Рішенням Дергачівського районного суду від 10.04.2015 року по справі № 619/1075/15-ц в рахунок виконання основного зобов`язання за договором позики від 26.01.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. за реєстровим номером 98, укладеного між ТОВ ПЄУЛЬФАЙ та ОСОБА_1 в сумі 2930000 гривень (два мільйона дев`ятсот тридцять гривень 00 копійок), було звернуто стягнення, зокрема на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26.01.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. за реєстровим номером 99, укладеного між ТОВ ПЄУЛЬФАЙ та ОСОБА_1 , а саме на нежитлове приміщення 12-го поверху № 28 (двадцять вісім) загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літера А-16, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення 12-го поверху № 28 (двадцять вісім) загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літера А-16, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ( сто одинадцять літера А).

Рішення Дергачівського районного суду від 10.04.2015 року по справі № 619/1075/15-ц набрало законної сили 21.04.2015.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа мас право на захист свого цивільною права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України, визначено основні способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За змістом частини першої статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченою іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов`язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов`язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов`язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов`язання (взаємні права й обов`язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов`язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов`язанням).

Виконання забезпечувального зобов`язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов`язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому чисті й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене в статті 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням

передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене в Главі 29 ЦК України,

передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

При цьому стаття 400 ЦК України вказує на обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (пункт 6.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).

За змістом частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18)).

Стала практика ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) свідчить про наявність трьох критеріїв, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний, публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, з огляду на рішення Дергачівського районного суду від 10.04.2015 року по справі № 619/1075/15-ц, яке набрало законної сили 21.04.2015, те, що відповідач у справі є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, та те, що основне зобов`язання за кредитним договором припинилося, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за позивачем права іпотекодержателя за договором іпотеки від 23.07.2009 року №98-054/4 стосовно об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення 12-го поверху № 28, загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-16", що розташована за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 85984263101, власником та іпотекодавцем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" (код ЄДРПОУ 36989488) на підставі договору купівлі-продажу від 20.07.2015 року посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Молодчою Галиною Миколаївною, зареєстрованим в реєстрі № 1154, та відсутність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити повністю.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 77-А, код ЄДРПОУ 38962392).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" (61003, м Харків, майдан Павлівський, буд. 6, код ЄДРПОУ 36989488).

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТЕК-КАУФМАНН" (61003, м. Харків, пров. Кузнечний, буд. 1, код ЄДРПОУ 33606361).

Повне рішення складено "04" квітня 2024 р.

СуддяА.М. Буракова

справа № 922/5444/23