Рішення

від 13.03.2024 по справі 925/81/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року Черкаси справа №925/81/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Міняйло А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом приватного підприємства «ЗЕЛЕНА ГАМА» (вул.600-річчя, 17, корпус 11, м.Вінниця, 21021, ідентифікаційний код 34759290)

до Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ» (вул.Івана Підоплічка (Щедріна), 24, м.Звенигородка, Звенигородський район, Черкаська область, 20202, ідентифікаційний код 35927258)

про стягнення 820 324,32 грн,

за участю представниці позивача Бартушок В.О., адвокат (приймає участь у режимі відеоконференції),

19.01.2024 приватне підприємства «ЗЕЛЕНА ГАМА» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до Підприємства об`єднання громадян «ЛАМВИР» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «УСПІХ», у якому просить суд стягнути збитки у сумі 820 324,32 грн за договором надання послуг із сушіння №01/03/21 від 25.03.2021. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9843,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору, поставив відповідачу сировину для виготовлення готової продукції у кількості 99,587 м3 та оплатив вартість робіт у сумі 429 969,91 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконав та у повному обсязі не передав позивачу готову продукцію, яка була оплачена позивачем на умовах попередньої оплати. Позивач звертався до відповідача із вимогами, проте вони були залишені відповідачем без відповіді та без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

05.02.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач, посилаючись на норми законодавства та практику судів різних інстанцій, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.01.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у справі призначено о 10 год 00 хв 20.02.2024.

Протокольною ухвалою від 20.02.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 14 год 30 хв 13.03.2024.

Представниця позивача у судовому засіданні 13.03.2024 просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач (його представник) у судове засідання 13.03.2024 не з`явився, надіславши суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із хворобою представника відповідача.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, то Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що повноваження щодо відкладення судового розгляду на підставі поданого учасниками судового процесу клопотання є дискреційними.

Судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Участь представника відповідача у розгляді справи не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом ухвалами суду в межах цієї справи.

Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Відповідач, отримавши ухвалу суду від 24.01.2024 про відкриття провадження у справі, мав можливість скористатися своїм правом на правову допомогу та забезпечити участь представника у судовому засіданні, видати довіреність іншому представнику.

Судом враховано, що 05.02.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому надав свої заперечення щодо позовних вимог.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).

Отже, суд вважає, що відповідач не був позбавлений можливості направити у судове засідання іншого уповноваженого представника, а тому на переконання суду клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

25.03.2021 між Підприємством об`єднання «Ламвир» Звенигородської районної громадської організації осіб з інвалідністю «Успіх» (виконавець) та приватним підприємством «Зелена Гама» було укладено договір надання послуг із сушіння №01/03/21 (далі договір) (а.с.13). Предметом цього договору є надання виконавцем за завданням замовника за оплату послуг по сушінню дубової дошки замовника, протягом терміну дії цього договору (пункт 1.1 договору).

Виконавець бере на себе зобов`язання висушити по завданню замовника продукцію на власних виробничих потужностях, залучаючи для цього власних фахівців. Крім того, виконавець зобов`язується зберігати, до запитання, у власних спеціалізованих складських приміщення необхідну сировину до та після сушіння (пункт 1.2 договору).

Замовник бере на себе зобов`язання з поставки необхідної для сушіння сировини. Крім того, замовник зобов`язується приймати готову продукцію та сплачувати виконавцю вартість виконаних робіт з сушіння (пункт 1.3 договору).

Загальна вартість цього договору не регламентується і складається з сум актів виконаних робіт (пункт 2.1 договору).

Вартістю послуг виконавця є винагорода, яка нараховується на підставі актів надання послуг з сушіння виконавця (пункт 2.2 договору).

Замовник та виконавець засвідчують, що між сторонами досягнута домовленість мінімальний розмір вартості надання послуг з сушіння, передбачених пунктом 1.1 цього договору, із поставленої виконавцем сировини, складає загальну суму 2700,00 грн із розрахунку за сушіння одиниці сировини, у тому числі ПДВ (пункт 2.4 договору).

Замовник здійснює оплату послуг виконавця згідно з рахунками, які виставлені виконавцем. Оплата наданих послуг здійснюється замовником в триденний термін з дати виписки рахунку (або передачі цього рахунку замовнику) (пункт 2.5 договору).

Сушіння давальницької сировини виконавцем до готової продукції має бути здійснене протягом 100 календарних днів з моменту отримання давальницької сировини. Про готовність продукції до приймання виконавець повідомляє замовника (пункт 3.1 договору).

Здача-приймання готової продукції здійснюється сторонами в м. Звенигородка після інспекції на складі, шляхом підписання акту передачі готової продукції (пункт 3.2 договору).

Доставка готової продукції здійснюється замовником (пункт 3.3 договору).

Виконавець, виконуючи умови цього договору, зобов`язаний: виготовляти готову продукції з давальницької сировини на власних чи орендованих виробничих потужностях, залучаючи для цього власних фахівців; зберігати на відповідальному зберіганні, до запитання, у власних спеціалізованих складських приміщеннях необхідну сировину для виготовлення готової продукції та готову продукцію; об`єктивно інформувати замовника про послуги та умови їх надання (розділ 4 договору).

Замовник, виконуючи умови цього договору, зобов`язаний: здійснювати поставку необхідної кількості сировини для виготовлення готової продукції; приймати готову продукцію та сплачувати виконавцю вартість виконаних робіт з виготовлення готової продукції; назначити відповідальних осіб для роботи з виконавцем та приймати виконану роботу та провадити розрахунки з виконавцем, згідно з розділом 2 цього договору (розділ 5 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання до 31 грудня 2022 року. Цей договір може бути пролонгований за угодою сторін (розділ 6 договору).

Договір підписаний уповноваженими представника виконавця та замовника і скріплений печатками підприємств.

Відповідач виставив позивачу рахунки на оплату вартості послуг із сушіння дошки дубової: №10 від 25.03.2021 на суму 204 970,00 грн, №13 від 02.04.2021 на суму 199 999,80 грн та №2 від 12.01.2022 на суму 25000,11 грн (а.с.14-16).

Позивач оплатив виставлені рахунки, що підтверджене платіжними дорученнями (а.с.17-21) рахунок №10 від 25.03.2021 оплачений позивачем згідно із платіжними дорученнями: №109 від 25.03.2021 на суму 29970,00 грн, №423 від 16.04.2021 на суму 25000,00 грн та №424 від 21.04.2021 на суму 150000,00 грн; рахунок №13 від 02.04.2021 оплачений позивачем згідно із платіжним дорученням №128 від 02.04.2021 на суму 199 999,80 грн; рахунок №2 від 12.01.2022 оплачений позивачем згідно із платіжним дорученням №544 від 12.01.2022 на суму 25000,11 грн.

Судом також встановлено, що на виконання умов договору позивач у період з 21.09.2021 до 03.12.2021 передав відповідачу сировину для виготовлення готової продукції, що підтверджено видатковою накладною №15 від 21.09.2021 (заготовку та дошки необрізні (дуб) 1с, 2с, 3с) кількістю 17,937 м3 на суму 171 012,98 грн; згідно з видатковою накладною №22 від 04.10.2021 (дошку дуб необрізну (фриза) 50 мм) - кількістю 13,15 м3 на суму 136 203,11 грн; згідно з видатковою накладною №23 від 04.10.2021 (дошка дуб необрізна (фриза) 50 мм) - кількістю 18,55 м3 на суму 192 134,43 грн; згідно з видатковою накладною №26 від 02.12.2021 (дошка дуб обрізна 50 мм) - кількістю 17,38 м3 на суму 222 061,11 грн та згідно видатковою накладною №27 від 03.12.2021 (дошка дуб необрізна (фриза) та дошка дуб необрізна (фриза) 50 мм) - кількістю 32,57 м3 на суму 389 274,17 грн. Видаткові накладні підписані уповноваженими представника позивача та відповідача та скріплені печатками підприємств.

Всього позивачем було передано відповідачу сировини для сушіння кількістю 99,587м3 вартістю 1 110 685,80 грн.

Також між виконавцем та замовником підписані акти надання послуг із сушіння за травень 2022 року №1 від 18.05.2022, №2 від 18.05.2022 та №3 від 19.05.2022, згідно з якими виконавцем були виконанні роботи (надані послуги) із сушіння дошки дубової 50 мм у кількості 49,95 м3 на суму 134 865,00 грн (а.с.30-32).

Відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково та у період з 18.05.2022 до 19.05.2022 передав, а позивач прийняв після надання послуг з сушіння дошку дубову необрізну 50 мм у кількості 15,642 м3, дошку дубову необрізну (фриза) у кількості 0,2439 м3, дошку дубову необрізну 50 мм у кількості 13,7601 м3 та дошку дубову необрізну 50 мм у кількості 15,309 м3, що підтверджене актами прийому-передачі готової продукції після сушіння за травень 2022 року №001 №002 та №003, які підписані уповноваженими представниками виконавця та замовника і скріплені печатками підприємств та товарно-транспортними накладними (а.с.27-29). Загальна кількість переданої висушеної дошки становить 44,955 м3 при цьому було використано 49,95 м3 сировини.

08.12.2023 позивач звернувся до відповідача із запитом №1, у якому просив відповідача повідомити про кількість сировини, яка поставлена позивачем для переробки у межах договору та яку перероблено на момент складання запиту; які залишки сировини на момент складання запиту перебувають на відповідальному зберіганні відповідача; яка кількість готової продукції, висушеної на момент складання запиту перебуває на відповідальному зберіганні відповідача та просив повідомити про час та місце прибуття транспорту та відповідальних осіб позивача для прийняття готової продукції у відповідності до пункту 5.1.2 договору та огляду залишків давальницької сировини у випадку їх наявності.

Цей запит був отриманий представником відповідача 13.12.2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» (а.с.36-37), проте був залишений без відповіді та без задоволення.

29.12.2023 позивач звернувся до відповідача із вимогою №2, у якій вимагав у семиденний строк з дня отримання даної вимоги повернути з відповідального зберігання сировину для виготовлення готової продукції та/або готову продукцію, яка перебуває у відповідача, повідомивши про час та місце прибуття транспорту та відповідальних осіб для прийняття сировини та/або готової продукції або відшкодувати вартість поставленої сировини у сумі 525 219,41 грн шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача. У цій вимозі позивач також вимагав у семиденний строк з моменту отримання вимоги повернути позивачу невикористанні кошти попередньої оплати у сумі 295 104,91 грн.

Ця вимога була отримана представником відповідача 09.01.2024, що підтверджується інформацією щодо стану доставки відправлення №1075771 (а.с.42), проте була залишена без відповіді та без задоволення.

За доводами позивача, оскільки відповідач не повернув з відповідального зберігання сировину та/або готову продукцію вартістю 525 219,41 грн та не повернув позивачу невикористанні кошти попередньої оплати у сумі 295 104,91 грн, він звернувся з позовом до суду для стягнення з відповідача збитків у сумі 820 324,32 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 820 324,32 грн, які складаються з 525 219,41 грн вартості сировини та 295 104,91 грн передоплати, які були визначені позивачем як збитки, які завдані відповідачем невиконанням договору надання послуг із сушіння №01/03/21 від 25.03.2021.

Цивільним законодавством визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 626, 627 Цивільного Кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу (стаття 840 Цивільного кодексу України).

Підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником та відповідає за втрату або пошкодження цього майна (стаття 841 Цивільного кодексу України).

Предметом договору, який був укладений між позивачем та відповідачем є надання послуги з сушіння давальницької сировини (дошки дерев`яної) позивача, а також зберігання у власних спеціалізованих складських приміщеннях цієї сировину до та після сушіння. Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З матеріалів справи слідує, що позивач на виконання умов договору передав відповідачу сировину для виготовлення готової продукції загальною вартістю 1 110 685,80 грн та перерахував відповідачу передоплату у сумі 429 969,91 грн. Відповідач свої зобов`язання виконав частково, передавши позивачу готову продукцію кількістю 44,955 м3 та надав послуги із сушіння дубової дошки на суму 134 865,00 грн.

Позивач звертаючись з позовом до суду просить суд стягнути з відповідача 820 324,32 грн збитків за договором надання послуг із сушіння у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Так, права замовника під час виконання роботи визначені у статті 849 Цивільного кодексу України, згідно з якою замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина 1); якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 615 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Правовий аналіз частин 2-4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частинами 2, 3 вказаної статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначених законодавством умов, при цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Отже, обов`язковою умовою для виникнення права у замовника вимагати відшкодування збитків з підрядника є саме наявність відмови замовника від договору підряду.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із запитом та вимогою, у яких просив відповідача повідомити інформацію щодо сировини та готової продукції, а потім вимагав повернути з відповідального зберігання сировину або готову продукцію або відшкодувати вартість сировини у сумі 525 219,41 грн шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача та у семиденний строк з моменту отримання вимоги повернути позивачу невикористанні кошти попередньої оплати у сумі 295 104,91 грн.

При цьому ці листи позивача не містять вимоги щодо припинення договору шляхом відмови від його виконання, як то визначено наведеними приписами законодавства, отже позивач не відмовлявся від договору підряду, тому у нього не виникло право на відшкодування збитків відповідачем.

Згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом також критично оцінюється посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин положень Цивільного Кодексу щодо договору з надання послуг та договору зберігання, оскільки як зазначено вище укладений між позивачем договір за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові при цьому підрядник зобов`язується зберігати передане замовником майно. А за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Основною ознакою договору підряду є передача підрядником результатів виконаних робіт замовнику, тобто ми маємо матеріальний результат.

Основною ознакою надання послуги є її споживання в процесі вчинення певної дії. Отже, головним критерієм, за яким розмежовуємо договори про надання послуг та підрядний - об`єкт договору підряду є матеріальний, а послуга не має матеріального вираження.

Отже, застосування до спірних правовідносин наслідків невиконання зобов`язань, які передбачені положеннями законодавства про договори зберігання та надання послуг, є безпідставним.

Також суд не приймає до уваги доводи позивача щодо закінчення строку дії договору, як на підставу виникнення у позивача права на відшкодування збитків за порушення умов договору. Так, положеннями статті 631 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи спір про повернення попередньої оплати за договором підряду у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, зазначила, що аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином. З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним. Велика Палата Верховного Суду спростувала доводи скаржника про те, що після закінчення строку дії, який укладений між сторонами договору є неможливим виконання відповідачем робіт за цим договором та їх прийняття позивачем.

У розділі 6 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання до 31 грудня 2022 року. Цей договір може бути пролонгований за угодою сторін. Наведене свідчить про те, що зобов`язання сторін, передбачені спірним договором, не були припинені.

Отже, враховуючи те, що матеріали справи не містять належних доказів відмови позивача від договору підряду, тому зобов`язання сторін за спірним договором не є припиненими і відповідно у позивача відсутня правова підстава вимагати від відповідача відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені у зв`язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 04.04.2024.

Суддя О.І.Кучеренко