Рішення

від 02.04.2024 по справі 926/623/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2024 року Справа № 926/623/24

Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Трансмост, м. Чернівці,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Київ,

на стороні відповідача ОСОБА_2 , смт. Лужани Чернівецької області,

про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 13652,85 грн.,

за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,

представників сторін:

позивача не з`явився (явка не обов`язкова),

відповідача не з`явився (явка не обов`язкова),

треті особи:

ОСОБА_1 не з`явилася (явка не обов`язкова),

ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

Акціонерне товариство Страхова компанія ІНГО звернулося до господарського суду з позовною заявою від 22.02.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Трансмост про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 13652,85 грн.

На обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що позивач, як страхувальник за полісом № АР/5066737 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виплатив страхове відшкодування в розмірі 13652,85 грн. ОСОБА_1 потерпілій унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яку скоїв працівник відповідача водій ОСОБА_2 . Ураховуючи, що водій залишив місце пригоди, а відповідач є його роботодавцем, позивач просить стягнути з останнього як працедавця винного працівника виплачене ОСОБА_1 страхове відшкодування в порядку регресу

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2024 позовну заяву АТ Страхова компанія ІНГО передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою від 27.02.2024 відкрито провадження справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), розгляд справи в судовому засіданні призначено на 14.03.2024, зобов`язано позивача протягом п`яти днів від дня отримання даної ухвали надіслати третім особам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 копії позовної заяви і доданих до неї документів, докази надіслання надати суду, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

У судове засідання 14.03.2023 представники сторін і треті особи не з`явилися, від позивача і відповідача надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів надіслання третім особам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 копії позовної заяви з доданими до неї документами, ухвалою від 14.03.2024 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 02.04.2024.

15.03.2024 позивач подав через систему Електронний суд заяву про долучення до матеріалів справи доказів надіслання третім особам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 копії позовної заяви з доданими до неї документами та про розгляд справи без участі представника позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Трансмост подало клопотання від 21.03.2024 про розгляд справі без участі відповідача за наявними матеріалами.

У судове засідання 02.04.2024 представники сторін і третя особа ОСОБА_1 не з`явилися, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки їх явка обов`язковою не визнавалася, а в матеріалах справи наявні докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання.

Положеннями статті 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відтак, ураховуючи, що відзив на позовну заяву відповідач не подав, суд розглядає справу за наявними матеріалами згідно приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України у засіданні 02.04.2024.

У зв`язку з неявкою представників сторін суд у судовому засіданні 02.04.2024 у відповідності до частини 6 статті 202 ГПК України оголосив стислий зміст позовної заяви Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО, дослідив докази у справі, заслухав пояснення третьої особи ОСОБА_2 та вирішив справу по суті.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні 02.04.2024 пояснив, що дійсно у березні 2021 року в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за його участі, а саме під час роботи на виробничому об`єкті він керував автомобілем довгоміром і не побачив, як при заїзді на територію об`єкту зачепив причепом припаркований біля воріт автомобіль Мазда, завдавши йому пошкодження у вигляді подряпин.

Заслухавши пояснення третьої особи ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

01 грудня 2020 року між Акціонерним товариством Страхова компанія ІНГО (Страховик) і Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Трансмост (Страхувальник) було укладено поліс № АР/5066737 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким забезпечений транспортний засіб: тип С2, номерний знак НОМЕР_1 , марка, модель МАЗ 642208, рік випуску 2006, VIN (номер кузова, шасі, рами) НОМЕР_2 . Розмір страхової суми на одного потерпілого становить 260000,00 грн., франшиза 1300,00 грн., строк дії полісу до 31.05.2021 (а.с. 5).

01.03.2021 у місті Києві на вулиці Іоанна Павла, 4/6 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі по тексту рішення ДТП) за участю:

- автомобіля Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням власника ОСОБА_1 ,

- автомобіля МАЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і напівпричепа державний реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 , власник транспортних засобів ТОВ Будівельна Компанія Трансмост.

Обставини зазначеної ДТП встановлені в постанові Печерського районного суду міста Києва від 01.07.2021 у справі № 757/19663/21-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою АДРЕСА_2 , за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП (а.с. 12).

Так, згідно даної постанови встановлено, що 01.03.2021 о 15 год. 53 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом НОМЕР_4 , в м. Києві по вул. Іоанна Павла 2, 4/6, здійснив маневр лівого повороту, змінюючи при цьому напрямок руху, не впевнився у безпечності свого маневру та не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль Мазда, державний номерний знак НОМЕР_3 (водій ОСОБА_1 ), у результаті чого останній транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правоворушення (КУпАП). Відповідно до статті 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Також Печерським районним судом міста Києва у справі № 757/19663/21-п встановлено, що після ДТП водій ОСОБА_2 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив пункт 2.10(а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП яке полягає в залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Встановивши обставини ДТП та вину водія ОСОБА_2 , Печерський районний суд міста Києва зазначив, що відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

У постанові від 01.07.2021 у справі № 757/19663/21-п Печерський районний суд міста Києва констатував, що згідно фактичних обставин справи, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, події, які стали підставою для складання протоколу, мали місце 01.03.2021 і були виявлені в той же день, відтак, на день розгляду справи в суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, тому суд закрив провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Обставини вчинення 01.03.2021 року ДТП за участі ОСОБА_2 підтверджуються також відповіддю від НПУ (Управління патрульної поліції в місті Києві), в якій вказано автомобілі - учасники ДТП, їх стан та власників:

- МАZDA 3, д.н.з. НОМЕР_3 , власник ОСОБА_1 , пошкодження наявні задняя ліва частина, бокова ліва частина,

- МАЗ 642208-230, д.н.з. НОМЕР_1 , напівпричіп МАЗ 938662-041, д.н.з. НОМЕР_4 , механічні ущкодження відсутні, власник ТОВ Будівельна компанія Трансмост, водій ОСОБА_2 , страховик АТ СК ІНГО (а.с. 9-11).

З наявних у справі документів копії трудової книжки ОСОБА_2 і табелю обліку робочого часу за березень 2021 року по підприємству ТОВ Будівельна Компанія Трансмост, вбачається, що в день вчинення ДПТ 01.03.2021 року, ОСОБА_2 був працівником відповідача і виконував свої трудові обов`язки водія автомобіля МАЗ 642208-230, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 25, 26).

У зв`язку з отриманням пошкоджень в ДТП автомобіля МАZDA 3, д.н.з. НОМЕР_3 , його власниця ОСОБА_1 (свідоцтво про рестрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ) подала до АТ Страхова компанія ІНГО повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 03.03.2021, а 12.03.2021 звернулася до названого страховика із заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 19.05.2018 року за участю забезпеченого транспортного засобу МАЗ 642208-230, 2006 д.н.з. НОМЕР_1 , та пошкодженого транспортного засобу Мазда 3 НОМЕР_3 (а.с. 6, 16).

Дослідивши заяву ОСОБА_1 від 12.03.2021 до АТ СК ІНГО про відшкодування оціненої шкоди в результаті ДТП, суд звертає увагу, що дата дорожньо-транспортної пригоди в заяві вказана 19 травня 2018 року, у той час як така мала місце 01.03.2021 року, що вказано в усіх досліджених судом документах, в тому числі в постанові Печерського районного суду міста Києва від 01.07.2021 у справі № 757/19663/21-п. Відтак, суд доходить до висновку, що в заяві ОСОБА_1 міститься описка в даті ДТП, яка не впливає на встановлення фактичних обставин, їх юридичну оцінку та висновки суду в даній справі.

За результатами огляду транспортного засобу МАЗ 642208, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , Страховиком (позивачем) було складено Страховий акт № 3707226 від 15.04.2021 та здійснено розрахунок страхового відшкодування від 15.04.2021, згідно якого страхова виплата на користь ОСОБА_1 визначена у розмірі 14952,85 грн., франшиза 1300,90 грн., всього до відшкодування 13652,85 грн. (а.с. 17).

Згідно з розрахунком на основі протоколу огляду колісного транспортного засобу від 03.03.2021 та ремонтної калькуляції № 14213 від 22.03.2021 позивачем визначено розмір страхового відшкодування наступним чином: 11734,57 грн. (вартість запасних частин без врахування зносу та з врахуванням ПДВ) - 70% (експлуатаційний знос)) / 1,2 (ПДВ) + 234,69 грн. (малоцінні деталі) / 1,2 (ПДВ) + 6016,00 (загальна вартість робіт) + 5807,63 грн. (загальна вартість фарбування) - 1300,00 грн. (розмір франшизи за полісом) = 13652,85 грн. та видано розпорядження № 3707226 від 15.04.2021 на виплату по страховому випадку потерпілій ОСОБА_1 13652,85 грн. страхового відшкодування (а.с. 17 на звороті).

Страхове відшкодування в указаній сумі виплачене позивачем третій особі ОСОБА_1 згідно з платіжним дорученням № 9841 від 29 квітня 2021 р. (а.с. 18).

З наявних у справі документів копії трудової книжки Киселиці В.К. серії НОМЕР_6 і табелю обліку робочого часу за березень 2021 року по підприємству ТОВ Будівельна Компанія Трансмост, вбачається, що в день вчинення ДТП 01.03.2021 року, ОСОБА_2 був працівником відповідача і виконував свої трудові обов`язки водія автомобіля МАЗ 642208-230, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 25, 26).

29.08.2023 позивач звернувся до ТОВ Будівельна Компанія Трансмост з претензією на суму 13652,88 грн., в якій просив сплатити регрес за страховим відшкодуванням, виплаченим ОСОБА_1 у зв`язку з ДТП 01.03.2021 з вини їхнього працівника в період дії поліса від 01.12.2020, проте відповіді не отримав (а.с. 27).

Відтак, позивач звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 13652,85 грн., однак рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28.08.2023 у справі № 718/2045/23, залишеним в силі постановою Чернівецького апеляційного суду від 07.12.2023, у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що належним відповідачем за позовними вимогами про відшкодування шкоди в порядку регресу є ТОВ БК Трансмост, а не ОСОБА_2 (а.с. 19-24).

Вирішуючи справу, суд застосовує такі норми чинного законодавства України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема із завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разів його порушення, невизнання чи оспорення та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільного права законодавець передбачив відшкодування збитків та іншої способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до частин 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У даній справі спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в порядку регресу.

За загальним правилом відповідно до частин 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За нормою статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (статті 980 ЦК України).

Згідно положень статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься в статті 27 Закону України Про страхування, який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором) набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому, деліктне зобов`язання не припиняється, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

Підстави та умови виникнення у страховика права зворотної вимоги визначені Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, статтею 38 якого передбачено право страховика та Моторного (транспортного) страхового бюро України на звернення з регресним позовом до визначеного кола суб`єктів і за наявності передбачених цією статтею умов.

Так, згідно з пунктом 38.1.1 статті 38 зазначеного Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Судом встановлено, що на момент ДТП третя особа ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ Будівельна Компанія Трансмост, обіймав посаду водія автотранспортних засобів, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_6 та копією табелю обліку робочого часу за березень 2021 року.

Згідно наведених правових норм ЦК України і усталеної судової практики особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18)).

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Статтею 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України Про страхування.

Правильність розрахунку страхового відшкодування в сумі 13652,85 грн., що було виплачено позивачем потерпілій третій особі ОСОБА_1 , відповідач не спростував, ніяких заперечень проти позовних вимог АТ СК ІНГО до суду не подав.

Натомість, дослідивши ремонтну калькуляцію та умови полісу № АР/5066737 від 01.12.2020, суд доходить до висновку, що розмір страхового відшкодування позивачем визначено правильно за мінусом франшизи у сумі 1300,00 грн. (частини збитків, які не компенсуються у разі настання страхового випадку, стаття 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів суд).

Враховуючи наведені вище законодавчі положення, дослідивши матеріали справи в сукупності, в тому числі поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/5066737 від 01.12.2020 та порядок визначення страхової виплати ОСОБА_1 у сумі 13652,85 грн., суд дійшов до висновку про те, що розмір вказаної виплати позивачем визначено вірно та у зв`язку з тим, що цивільно-правова відповідальність винного у вчиненні ДТП водія ОСОБА_2 не була застрахована, у відповідача як роботодавця, що згідно статті 1172 ЦК України несе відповідальність за шкоду, завдану його працівником, виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до останнього в порядку регресу в розмірі здійсненої страхової виплати.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (статті 76, 77 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ході розгляду справи суд встановив, що позовні вимоги підтверджуються наданими позивачем доказами, а відповідач їх не спростував, відтак, позов АТ Страхова компанія ІНГО підлягає задоволенню. У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі на відповідача належить покласти витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн. відповідно до норми пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Трансмост, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 13652,85 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна Компанія Трансмост (58008, м. Чернівці, вул. Гагаріна Юрія, буд. 4, код ЄДРПОУ 37158812 ) на користь Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Бульварно-Кудрявська,33, код ЄДРПОУ 16285602) 13652,85 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу та 3028,00 грн. судового збору.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).

У судовому засіданні 02.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст підписано 05 квітня 2024 року.

Суддя Ковальчук Т.І.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/