Постанова

від 03.04.2024 по справі 910/10331/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10331/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Полякова К.В.)

від 19.10.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.)

від 23.01.2024

у справі № 910/10331/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"

про внесення змін до договору,

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина"

про стягнення 243 554,22 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Максимчук С.П.

відповідача - Козлюк М.М.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" (далі - ТОВ "ТБ "Схід-Запчастина") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (в подальшому замінено на Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", далі - АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Хмельницька АЕС") про внесення змін до пунктів 3.1 та 11.1 договору поставки запасних частин до спецтехніки в асортименті від 21.11.2022 № 53-124-01-22-18735, у частині строку поставки товару та строку дії договору шляхом викладення їх в наступній редакції: пункт 3.1 "Товар постачається у строк до 30.06.2023"; пункт 11.1 "Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до 30.06.2023, а в частині оплати за поставлений товар та виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені цим Договором до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань".

1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що внаслідок обставин непереборної сили (авіаудар 14.04.2022) було пошкоджено товар у його складських приміщеннях, що розташовані у смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 4 на території Великоновосілківської громади Донецької області, та неможливість потрапити на територію складських приміщень через заборону військових, що призвело до неможливості поставити товар за договором в обумовлені сторонами строки, а тому позивач просив суд внести зміни у пункти 3.1 та 11.1 договору відповідно до статті 188 Господарського кодексу України та статті 652 Цивільного кодексу України.

1.3. В процесі розгляду справи, на стадії підготовчого засідання, АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Хмельницька АЕС" подало до Господарського суду міста Києва зустрічний позов до ТОВ "ТБ "Схід-Запчастина" про стягнення 152 554,23 грн пені та 90 999,99 грн штрафу за порушення умов договору в частині своєчасної поставки товару.

1.4. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що відповідач за зустрічним позовом допустив порушення умов договору в частині своєчасної поставки товару за видатковим накладними № УТ-0550 від 27.12.2022, № УТ-0551 від 27.12.2022, № УТ-0552 від 27.12.2022, № УТ-0554 від 28.12.2022, № УТ-0557 від 30.12.2022, № УТ-0020 від 06.01.2023, № УТ-0022 від 01.02.2023, № УТ-0028 від 01.02.2023, № УТ-0060 від 08.02.2023, № УТ-0257 від 01.05.2023, № УТ-0253 від 03.05.2023, № УТ-0258 від 03.05.2023, № УТ-0259 від 03.05.2023, №УТ-0261 від 03.05.2023, № УТ-0271 від 04.05.2023, № УТ-0275 від 04.05.2023, № УТ-0284 від 04.05.2023, № УТ-0301 від 05.05.2023, № УТ-0305 від 08.05.2023, № УТ-0254 від 01.05.2023, № УТ-0308 від 10.05.2023, № УТ-0309 від 10.05.2023, № УТ-0319 від 16.05.2023 у зв`язку із чим позивач за зустрічним позовом нарахував відповідачу за зустрічним позовом 152 554,23 грн пені за період з 07.12.2022 по 31.05.2023 та 90 999,99 грн штрафу на підставі пункту 8.2 договору.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі №910/10331/23 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічні позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" за зустрічним позовом 122 043,38 грн пені, 72 799,99 грн штрафу.

2.2. Рішення мотивоване недоведеність позивачем за первісним позовом правових підстав для внесення змін до договору за рішенням суду. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за зустрічним позовом у зв`язку із допущеним відповідачем за зустрічним позовом порушенням умов договору в частині своєчасної поставки товару. Також визнав за можливе частково задовольнити клопотання відповідача за зустрічним позовом про зменшення нарахованих до стягнення сум пені та штрафу на 20%.

2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 у справі №910/10331/23 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині стягнення пені та штрафу шляхом зменшення заявлених до стягнення вимог в порядку статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, погодився із висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру штрафних санкцій на 20%.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі №910/10331/23, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" звернулось з касаційною скаргою, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду та змінити в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафу та пені шляхом зменшення неустойки на 90%, а саме стягнути штраф в сумі 15 255,42 грн та пеню у розмірі 9 099,99 грн. В іншій частині залишити рішення залишити без змін.

3.2. Підставою касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

3.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" підставою касаційного оскарження зазначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано положення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 16.12.2019 у справі №913/200/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 15.02.2023 у справі №902/437/22.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу АТ "НАЕК "Енергоатом" проти вимог та доводів касаційної скарги заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині без змін, мотивуючи його тим, що оскаржувані рішення в частині зменшення неустойки не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у справах, на які посилається скаржник.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина", як постачальником, та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", як замовником, 21.11.2022 укладено договір поставки запасних частин до спецтехніки в асортименті № 53-124-01-22-18735, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність замовнику в передбачені цим договором строки товар, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації №1 (додаток №1 до договору), та є невід`ємною частиною договору.

Предметом поставки по даному договору є товар: код 34330000-9 (запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових). Місцем виконання цього договору є місто Нетішин Хмельницької області (пункти 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору строк поставки товару становить 15 календарних днів з дати укладання сторонами цього договору.

Ціна товару по договору становить 1 083 333,33 грн, крім того ПДВ 216 666,66 грн, всього ціна договору: 1 299 999,99 грн (пункт 4.1 договору).

Згідно з пунктом 12.2 умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством України, з урахуванням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", шляхом укладення додаткових угод.

Додатковою угодою № 1 від 31.03.2023 до договору сторони внесли зміни до пункту 11.1 договору та змінили строк його дії до 31.05.2023.

Сторонами 31.05.2023 укладено додаткову угоду № 2 до договору щодо внесення змін до пункту 4.1 договору, яким встановлено нову ціну договору, а саме 1 018 091,58 грн з ПДВ, а також погоджено нові специфікацію № 1 та технічну специфікацію до додаткової угоди № 2 договору від 21.11.2022 № 53-124-01-22-18735.

Поряд із цим, 24.04.2023 ТОВ "ТБ "Схід-Запчастина" звернулося до Запорізької торгово-промислової палати щодо надання висновку про істотну зміну обставин за договором від 21.11.2022 № 53-124-01-22-18735.

У відповідь листом від 01.05.2023 № 03.4/504 Запорізька торгово-промислова палата надала висновок про істотну зміну обставин при виконанні договору поставки № 53-124-01-22-18735 від 21.11.2022, що можуть бути підставою для внесення змін до умов договору, а саме щодо строків поставки товару, з урахуванням строків закупівлі товару ТОВ "ТБ "Схід-Запчастина" у нового постачальника.

Надалі, ТОВ "ТБ "Схід-Запчастина" звернулося до ДП "НАЕК "Енергоатом" із листом від 30.05.2023 № 30/05-1, до якого додано копію висновку Запорізької ТПП від 01.05.2023 № 03.4/504 та проєкт додаткової угоди щодо внесення змін до договору поставки № 53-124-01-22-18735 від 21.11.2022 у частині продовження строку поставки товару та строку дії договору до 30.06.2023.

Спір у даній справі виник через відмову відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) внести зміни до договору в частині продовження строку поставки товару та дії строку договору.

В свою чергу АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Хмельницька АЕС" подало до Господарського суду міста Києва зустрічний позов до ТОВ "ТБ "Схід-Запчастина" про стягнення 152 554,23 грн пені та 90 999,99 грн штрафу за порушення умов договору в частині своєчасної поставки товару.

На виконання умов договору постачальник здійснив поставку товару на суму 1 018 091,58 грн з ПДВ: 11.01.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0550 від 27.12.2022 на суму 36 593,46 грн з ПДВ; 11.01.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0551 від 27.12.2022 на суму 32 270,76 грн з ПДВ; 11.01.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0552 від 27.12.2022 на суму 71 545,54 грн з ПДВ; 11.01.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0554 від 28.12.2022 на суму 20 995,08 грн з ПДВ; 11.01.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0557 від 30.12.2022 загальною вартістю 26 162,70 грн з ПДВ; 25.01.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0020 від 06.01.2023 на суму 64 829,34 грн з ПДВ; 03.02.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0022 від 01.02.2023 на суму 166 720,68 грн з ПДВ; 03.02.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0028 від 01.02.2023 на суму 66 255,06 грн з ПДВ; 09.02.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0060 від 08.02.2023 на суму 22 609,44 грн з ПДВ; 01.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0257 від 01.05.2023 загальною вартістю 46 790,76 грн з ПДВ; 03.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0253 від 03.05.2023 на суму 43 238,34 грн з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною №УТ-0258 від 03.05.2023 на суму 59 936,40 грн з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0259 від 03.05.2023 на суму 26 973,36 грн з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0261 від 03.05.2023 на суму 5 945,16 грн з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0271 від 04.05.2023 на суму 18 366,36 грн з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0275 від 04.05.2023 на суму 50 811,18 грн з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0284 від 04.05.2023 на суму 8 521,20 грн з ПДВ; 08.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0301 від 05.05.2023 на суму 34 005,54 грн з ПДВ; 09.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0305 від 08.05.2023 на суму 46 790,76 грн з ПДВ; 11.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0254 від 01.05.2023 на суму 46 790,76 грн з ПДВ; 15.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0308 від 10.05.2023 на суму 53 631,42 грн з ПДВ; 15.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0309 від 10.05.2023 на суму 29 926,38 грн з ПДВ; 19.05.2023 згідно з видатковою накладною № УТ-0319 від 16.05.2023 на суму 38 722,90 грн з ПДВ.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

З огляду на те, що за умовами договору товар мав бути поставлений до 06.12.2022 включно (15 календарних днів з дати укладання сторонами договору 21.11.2022), позивач вважає, що постачальник прострочив поставку всієї партії товару, а тому ним нарахована пеня в розмірі 152 554,23 грн за період прострочення поставки товару за договором за період з 07.12.2022 по 31.05.2023 та штраф 7 % у сумі 90 999,99 грн.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Предметом оскарження в суді касаційної інстанції є рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції в частині висновків щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "ТБ "Схід-Запчастина" про зменшення розміру пені та штрафу від заявленої у позові суми.

5.3. Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

5.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 - 552 Цивільного кодексу України.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

5.5. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

5.6. Верховний Суд у постанові від 08.06.2023 у справі №917/5/22 зазначив, що неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Водночас, неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

5.7. У зазначеній вже постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

5.8. Відповідно до положень частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

5.9. Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

5.10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем за зустрічним позовом у відзиві на зустрічний позов заявлено клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем за зустрічним позовом до стягнення сум пені та штрафу на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України на 90% від загальної суми, нарахованої позивачем.

Як на підставу для зменшення розміру штрафних санкцій відповідач за зустрічним позовом посилався на те, що він фактично не здійснював свою діяльність до кінця 3 кварталу 2022 року та отримав доступ до складу, який розташований за адресою: вул. Центральна, 4, смт Велика Новосілка, Донецької області, лише в січні 2023 року. Однак, унаслідок авіаудару 14.04.2022 частина товару мала непридатний для продажу стан, частина товару була викрадена. У свою чергу, відповідач за зустрічним позовом для добросовісного виконання зобов`язань з поставки товару за договором залучив кредитні кошти та придбав товар в іншого постачальника. До того ж зазначив, що стягнення неустойки в повному обсязі призведе до негативних наслідків для господарської діяльності відповідача та неможливості сплати заробітної плати, на підтвердження чого відповідачем долучено довідки про заборгованість за кредитом, копії фінансової звітності за 2022 рік.

Позивач за зустрічним позовом заперечив проти зменшення розміру пені та штрафу на 90%, вказав, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення клопотання відповідача за зустрічним позовом зважаючи на таке:

- нарахований розмір штрафних санкцій за несвоєчасну поставку за договором не є нерозумним, оскільки відповідає законодавчо встановленому частиною другою статті 231 Господарського кодексу України розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню з боржника за порушення господарського зобов`язання;

- співвідношення розміру штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару за договором є співмірним із вчиненим порушення господарського зобов`язання, оскільки мало місце досить тривале прострочення поставки товару за договором на суму 1 299 999,99 грн;

- безпідставним, необґрунтованим є твердження товариства про поважність та винятковість причин порушення строків поставки товару за договором, посиланням на істотну зміну обставин згідно із висновком Запорізької ТПП, оскільки недоведено настання істотної зміни обставин.

5.11. Суди першої та апеляційної інстанцій, надаючи оцінку доводам сторін в сукупності з встановленими фактичними обставинами справи та поданими доказами, застосовуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, врахувавши ступінь виконання зобов`язань, період прострочення, дійшли висновку про можливе часткове задоволення клопотання відповідача за зустрічним позовом щодо зменшення нарахованих пені до розміру 122 043,38 грн та штрафу до розміру 72 799,99 грн.

Відхиляючи доводи заявника (відповідача за зустрічним позовом), суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що зменшення пені є правом суду, яке він реалізує на власний розсуд з урахуванням конкретних обставин справи, за яких можливе зменшення штрафних санкцій. До того ж, здійснивши зменшення штрафних санкцій на 20%, господарськими судами також забезпечено баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обставин справи та не допущено фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Також суди попередніх інстанцій, відхилили посилання відповідача за зустрічним позовом на обставини, на які він посилається як на обставини непереборної сили (пошкодження складських приміщень та товару внаслідок авіаудару 14.04.2022), оскільки ті виникли задовго до укладення спірного договору (21.11.2022). При цьому, укладаючи з позивачем за зустрічним позовом договір, відповідач за зустрічним позовом мав усвідомлювати ризики, пов`язані з його виконанням належним виконанням (пункт 6.3.1 договору) та розуміти наслідки порушення зобов`язань (пункт 8.2 договору), оскільки товар, на який він розраховував при укладенні спірного договору знаходився у його складських приміщеннях у смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 4 на території Великоновосілківської громади Донецької області, тоді як з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан через масштабне вторгнення рф.

При цьому, суди також прийняли до уваги загальновідомий факт про те, що через масові ракетні удари з боку російської федерації по об`єктам інфраструктури України, їх пошкодженням, в нашій країні існує проблема з енергопостачанням. У зв`язку із дефіцитом потужності енергоносіїв запроваджені аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у багатьох містах і селах України. Тоді як, метою діяльності АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є безпечне та надійне виробництво електроенергії задля енергетичної безпеки, енергонезалежності, безпеки життєдіяльності персоналу та населення, сталого розвитку економіки та безвуглецевого енергетичного майбутнього України.

5.12. Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки; довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання; неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора; господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення; закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення; чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи; обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але Господарський кодексу України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як Цивільний кодекс України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення.

Такі правові висновки щодо застосування вказаних норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України зроблено Верховним Судом у постановах від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11.03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17.

Тобто при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського процесуального кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України). Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/2269/22 зазначила про те, що висновки Верховного Суду у справах щодо спорів, в яких вирішувалось питання щодо зменшення неустойки, демонструють очевидну різноманітність обставин (підстав та чинників), які беруться судом до уваги та впливають на рішення щодо зменшення розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Отже, і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір, і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.

5.13. Стаття 86 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

5.14. Виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи вбачається, що така оцінка була проведена судами попередніх інстанцій, а відповідна мотивація викладена в оскаржуваних судових рішеннях. Ця мотивація співпадає із усталеними підходами, які склалися в судовій практиці при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки і протилежні доводи касаційної скарги у цій частині є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України, оскільки не врахували висновки про застосування цих норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 16.12.2019 у справі № 913/200/19, судом касаційної інстанції відхиляються з огляду на те, що висновки у зазначеній справі судами зроблено за наявності різних фактичних обставин, до того ж у справі № 913/200/19 судами зроблено висновок також про наявність підстав для часткового задоволення заяви про зменшення пені.

Посилання заявника у касаційній скарзі як на підставу для її задоволення на постанову Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 902/437/22 є безпідставним, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня постанова Верховного Суду у вказаній справі від цієї дати.

Колегія суддів відхиляє також доводи скаржника про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, оскільки в межах справи № 902/417/18 розглядалось питання зменшення загального розміру відсотків річних, зокрема 96% річних, нарахованих відповідно до умов договору.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Схід-Запчастина" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 у справі № 910/10331/23 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко