Ухвала

від 05.04.2024 по справі 915/647/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/647/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Могил С. К., Краснов Є. В.,

розглядаючи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-21»

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 (колегія суддів: Савицький Я. Ф. - головуючий, Колоколов С. І., Ярош А. І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-21»

до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-21» (далі - ТОВ «Промінь-21») звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (далі - ТОВ «Нібулон») 3 143 293,95 грн заборгованості, з якої 2 450 387,83 грн - основний борг, 627 791,46 грн - інфляційні втрати та 65 114,66 грн - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 04.06.2021 № 2475/2021 (далі - Договір) щодо повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.07.2023 (суддя Семенчук Н. О.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 2 450 387,83 грн та 3 % річних у розмірі 5 437,85 грн. В решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що: документи, передбачені Договором для здійснення розрахунків, були направлені відповідачу; матеріалами справи підтверджується поставка позивачем за Договором товару та факт прострочення відповідачем оплати за отриманий товар, що є підставою для задоволення вимоги про стягнення основного боргу.

Водночас суд встановив, що обов`язок щодо оплати відповідачем поставленої продукції виник 16.11.2022, виходячи з дати отримання ТОВ «Нібулон» оновлених рахунків позивача. Отже, перевіривши розрахунки позивача щодо сум 3 % річних та інфляційних, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

Оскаржуваною постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.07.2023 скасовано частково та у задоволенні позову відмовлено.

Постанова мотивована тим, що строк виконання ТОВ «Нібулон» зобов`язання з оплати товару, поставленого за Договором, ще не настав, оскільки ТОВ «Промінь-21» не виконало визначене пунктом 5.1 Договору зобов`язання з надання оригіналів належним чином оформлених документів, зокрема, рахунків-фактур, а отже, не відбулося порушення відповідачем договірного зобов`язання з оплати товару.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не змінив своєї податкової адреси після окупації території Генічеського району Херсонської області, виконання грошового зобов`язання за Договором на користь позивача є можливим, в силу вимог статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за умови зміни позивачем своєї податкової адреси на іншу - на підконтрольній Україні території.

У касаційній скарзі (з урахуванням уточнення) ТОВ «Промінь-21» просить постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Скарга з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального і порушенням норм процесуального права, без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Промінь-21» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 з підстави неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права за виключним випадком, який передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду колегією суддів з`ясовано, що Верховний Суд ухвалою від 27.03.2024 передав справу № 908/1162/23 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23.

При цьому колегія суддів, яка передала справу на розгляд Об`єднаної палати, вважає, що положення статей 13 та 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження за касаційною скаргою, поданою у справі № 915/647/22, до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 915/647/22 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді С. К. Могил

Є. В. Краснов