Ухвала

від 05.04.2024 по справі 908/2070/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/2070/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області за вх.№ 2188/2024

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024

складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Мороза В.Ф., Коваль Л.А.,

та на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023

у складі судді Сушко Л. М.

у справі № 908/2070/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-Тренажерний Центр Підготовки Моряків "Аквамарин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантурія"

про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

02.03.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області відкрито провадження у справі № 908/2070/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантурія"; визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-Тренажерний Центр Підготовки Моряків "Аквамарин" до боржника на суму 85 110,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 750 000,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Н. І.

04.05.2023 постановою Господарського суду Запорізької області у справі №908/2070/22 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантурія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сєдову Н. І.

31.07.2023 до Господарського суду Запорізької області від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання, у якому податковий орган просить суд: зобов`язати арбітражного керуючого провести аналіз фінансового становища боржника на предмет наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, зокрема, перевірити реальність вимог кредитора; зобов`язати ліквідатора закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, документи, підтверджуючі інформацію надану у балансі (у т.ч., що підтверджують кредиторську заборгованість), результати проведеної інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, ТМЦ, коштів тощо, надати документи фінансово-господарської діяльності за період з дати останньої перевірки, або з 04.12.2020 по дату їх надання до контролюючого органу; врахувати надану інформацію та документи при вирішення питання про ліквідацію банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантурія"; до отримання від ліквідатора документів та проведення перевірки працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області не затверджувати ліквідаційний баланс банкрута та не приймати рішення про припинення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантурія".

31.08.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №908/2070/22 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області (вх.№18447/08-08/23 від 31.07.2023) залишено без задоволення.

04.03.204 постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі №908/2070/22 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023 - залишено без змін.

22.03.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023 у справі № 908/2070/22; направити справу до Господарського суду Запорізької області для продовження судового розгляду.

26.03.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 9 КУзПБ передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений у частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 у справі № 908/2070/22, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023, якою залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про зобов`язання арбітражного керуючого вчинити певні дії, зокрема, провести аналіз фінансового становища боржника, закрити рахунки, надати інформацію про рух грошових коштів по всіх банківських рахунках, ліквідаційний баланс, результати проведеної інвентаризації основних фондів, коштів, нематеріальних активів, надати документи фінансово-господарської діяльності; врахувати надану інформацію та документи при вирішення питання про ліквідацію банкрута тощо, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 КУзПБ.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Таким чином, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 908/2070/22 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 908/2070/22 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік