Ухвала

від 05.04.2024 по справі 752/7142/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7142/24

Провадження № 2-з/752/122/24

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа яка вказана, як відповідач, - ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

До Голосіївського районного суду м. Києва 04.04.2024 надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа яка вказана, як відповідач, - ОСОБА_2 .

За змістом заяви про забезпечення позову, заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви посилається на те, що з 04.12.1999 року заявник із ОСОБА_3 , перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30.06.2017 було розірвано. 05.02.2016, перебуваючи у шлюбі, ОСОБА_2 за спільним рішенням подружжя, з метою захисту сумісних накопичених коштів від інфляції, уклала з ТОВ «Фінансова компанія «Житло-Капітал» Договір № 45-0502/2016-3 про участь у фонді фінансування будівництва; об`єктом інвестування за договором було визначено квартиру АДРЕСА_2 ). Після розірвання шлюбу, 24.07.2017 ОСОБА_2 без узгодження із заявником, шляхом укладення з ТОВ «ФК «Житло-Капітал» Угоди №1 про розірвання договору про участь у ФФБ від 05.02.2016 за № 45-0502/2016-3 відмовилась від майнових прав на нерухоме майно, сплативши спільними коштами 5% штрафу за дострокове розірвання Договору та одноосібно, лише офіційно отримала від Товариства кошти у розмірі 636 504,75 грн.

Посилаючись на норми ст. 22 ЦК України, заявник ОСОБА_1 повідомляє, що за результатами розірвання договору про участь у ФФБ ОСОБА_2 одноосібно отримала від ТОВ «ФК» Житло-Капітал» попередньо сплачені сторонами кошти, та на свій розсуд розпоряджується ними протягом майже 7 років, а тому вона повинна відшкодувати заявнику завдані збитки (упущену вигоду) на суму 743 500 (сімсот сорок три тисячі п`ятсот) грн., станом на 17.03.2020р., та 1 400 000 грн., станом на 22.03.2024. Крім того, такими діями ОСОБА_2 завдала заявнику моральну шкоду, яку він оцінює у 500 000 грн.

Так, вивчивши матеріали даної заяви, вбачається, що остання подана до суду з порушенням правил територіальної підсудності на підставі наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Положення про підсудність справ врегульовано у главі 2 розділу I ЦПК України.

Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого, правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб`єктів права.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Частиною 1 ст. 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається із позовної заяви та даних, що містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_2 , яку заявник визначив відповідачем, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , тобто у Дарницькому районі м. Києва.

Отже, вищевказана заява не підсудна Голосіївському районному суду м. Києва відповідно до територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Встановлено, що заявник ОСОБА_1 вже звертався до суду із аналогічними заявами про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кв. АДРЕСА_4 . Так, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року у справі № 752/6308/24 заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 повернуто заявнику, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року 752/6826/24 - направлено за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

У відповідності до положень ч.1, 2 ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

З огляду на викладене вище, заява не підсудна Голосіївському районному суду м. Києва, тому матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви належить передати за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Керуючись статтями 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Направити матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, особа яка вказана, як відповідач, - ОСОБА_2 , за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва (вул. О. Кошиця, б. 5-А, м. Київ, 02068).

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: А.В. Слободянюк