Ухвала

від 05.04.2024 по справі 363/445/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 363/445/24

Провадження № 2/761/6305/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., вивчивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»</a>, третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про скасування вимог за помилкове нарахування боргу,-

в с т а н о в и в :

У січні 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.

26 січня 2024 року ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б. вказану заяву залишено без руху.

29 січня 2024 року на адресу Вишгородського районного суду м. Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.

08 лютого 2024 року ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б. матеріали вказаного позову направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 березня 2024р. вказану позовну заяву залишено без руху. Позивачу необхідно подати до суду виправлену редакцію позовної заяви, із конкретизацією та зазначенням місцезнаходження будинку/квартири за яким відбулось нарахування боргу. Тобто вказати номер будинку/квартири, назву вулиці, зазначити місто/область, та поштовий індекс.

04 квітня 2024р. через канцелярію суду позивачем подано виправлену редакцію позовної заяви для суду та учасників процесу, на виконання вимог ухвали суду від 25 березня 2024р.

На виконання вимог ухвали суду, позивач зазначив місцезнаходження будинку за яким відбулось нарахування боргу, а саме: АДРЕСА_1 , ділянка (будинок) 69. При цьому, на підтвердження зазначеного, до заяви про усунення недолків, позивачем долучено копію державного акта на право приватної власності на землю та копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви суд приходить до висновку про те, що зазначені матеріали необхідно передати на розгляд до Вишгородського районного суду Київської області, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порядок визначення територіальної підсудності цивільних справ закріплений в статтях 26-30 ЦПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.

Відповідно до правил ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пунктах 41 та 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013р. № 3 (далі - Постанова Пленуму № 3), визначено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи із зазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019р. у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові від 09 вересня 2020р. в справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021р. у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту заяви, поданої на виконання вимог ухвали суду від 25 березня 2024р., адресою об`єкта (нерухомого майна) нарахування боргу є АДРЕСА_1 , ділянка (будинок) 69.

Місцезнаходження вказаного майна документально підтверджено копією державного акта на право приватної власності на землю та копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки предметом позову є скасування вимог за помилкове нарахування боргу за вищезазначеною адресою, тобто спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, то цей позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 30 ЦПК України, а тому підлягає передачі за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що місцезнаходження нерухомого майна знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що не підпадає під територіальну юрисдикцію Шевченківського районного суду м. Києва, суд приходить до висновку, що вказану позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 259, 261, 268, 353-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»</a>, третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про скасування вимог за помилкове нарахування боргу, - передати за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: