Постанова

від 26.03.2024 по справі 642/3316/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 березня 2024 року

м. Харків

справа № 642/3316/23

провадження № 22-ц/818/958/24, № 22-ц/818/898/24, № 22-ц/818/959/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії - Маміної О.В. Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Носової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харків цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання медичних послуг, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2023 року, додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року та ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2023 року ухвалені суддею Грінчук О.П.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед» та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання медичних послуг.

В обгрунтування позову зазначили, що 20.05.2021 ТОВ «САНА-МЕД», в особі директора Феськова Олександра Михайловича , та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , уклали з подружжям ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , договір про надання платних медичних та інформаційних послуг №210520-1DV від 20.05.2021. Предметом зазначеного Договору відповідно до п. 2.1 є надання платних медичних послуг з лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення та переносу ембріону (ембріонів) в порожнину матки сурогатної матері. Відповідачами при укладанні договору обрано пакетну програму «Steps of program and schedule for information support «Balance Guarantee». Загальна вартість всього пакету послуг відповідно до етапів та п 5.1 договору складає: 49000,00 тисяч евро, оплату якої розподілено на 4 платежі, два з яких відповідачами сплачено, а третій платіж у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч євро), який мав бути сплачений на 12 тижні вагітності сурогатної матері, на час звернення до суду від відповідачів не отримано, а також отримано відомості про відмову від здійснення оплати, не визнання чинності укладеного подружжям договору про надання платних медичних та інформаційних послуг №210520-1DV від 20.05.2021 року, бажання розірвати укладений договір, не здійснюючи оплату наданих медичних послуг. Оскільки відповідачі зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконали, позивачі були змушені звернутись з відповідним позовом до суду та просили стягнути з відповідачів суму третього платежу за договором про надання платних медичних та інформаційних послуг №210520-1DV від 20.05.2021 у розмірі 15000 євро, що станом на день подачі позову становить 602 778,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання медичних послуг - задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму третього платежу за договором про надання платних медичних та інформаційних послуг №210520-1DV від 20.05.2021 в розмірі 602 778 (шістсот дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн. Стягнуто в рівних частках із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 6027 (шість тисяч двадцять сім) грн. 78 коп.

Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн. Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед» витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Гуртового М.Б. - повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, вирішити питання щодо судових витрат. Ухвалу суду першої інстанції також скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вони, відповідачі, звертались до суду з клопотанням (аркуш позовної заяви 17) про виклик їх до суду через оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Однак, суд першої інстанції не розглянув таке клопотання, не здійснив виклик відповідачів через оголошення на офіційному веб-порталі «Судова Влада України або через Консульство Канади, позбавивши їх не тільки можливості отримувати судові повістки та повідомлення про дату, час і місце судового засідання, а і можливості безпосередньої ( або через представників ) участі у розгляді справи. Зазначає, що судом першої інстанції виготовлений сумнівний і непередбачений законом, документ на кшталт реєстру відправлення судом судових повісток за допомогою Е- mail, але зазначений реєстр не свідчить про належне повідомлення відповідачів про дату, час і місце судового розгляду. Електронна адреса відповідачів не є офіційною, оскільки відповідачі не були і не є користувачами електронного кабінету ЄСІТС. Вказує, що вони не звертались до суду в порядку ч. 1З ст.128 ЦПК Україні з відповідною заявою щодо використання їх засобів мобільного зв`язку. До цього часу вони не мали можливості ознайомитися із позовом та доданими до позовної заяви документами, іншими процесуальними документами. Наголошує, що не маючи об`єктивних даних щодо дати отримання відповідачами позовної заяви з додатками, суд першої інстанції, в своїй ухвалі від 01.11.2023 р. дійшов хибного висновку щодо «своєчасного» отримання відповідачами копії позовної заяви та документів до неї та безпідставно залишив без розгляду та повернув відзив на позовну заяву та заяву про поновлення процесуальних строків на подання відзиву, що призвело до неповного дослідження обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору і, як результат, до ухвалення незаконного рішення , прийнятого без повного та всебічного дослідження обставин, що мають значення для справи. Вказує, що відповідачем ОСОБА_2 на адресу суду були надіслані поштою платіжні банківські документи ( докази ) на підтвердження оплати третього ( спірного ) платежу за Договором. На цей час, від представника, адвоката Гуртового М.Б., який офіційно ознайомився з матеріалами справи, їй стало відомо, що в матеріалах цивільної справи відсутні зазначені вище платіжні документи. Вказує, що суд першої інстанції задовольнив позов в повному обсязі не зважаючи на той факт, що заборгованість по договору є значно меншою за фактичну заборгованість, що підтверджується відповідними платіжними документами. Не дивлячись на надходження коштів на рахунки позивачів, останні не змінили свої позовні вимоги та не зменшили їх розмір. Більш того позивачі та їх представники не інформували суд першої інстанції про їх наявність. Так, згідно банківських платіжних документів відповідачі, в рахунок сплати третього платежу за договором, про надання медичних послуг, перерахували на рахунок позивачів 17 і 18 жовтня 2023 р. 502863.00 грн. а відтак, на час розгляду справи і ухвалення оскаржуваного судового рішення, позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 602778.00 грн. були безпідставними і такими, що не підлягали задоволенню. Вказує, що фактична заборгованість становила і становить на цей час 99915.00 грн. Зазначає, що відповідачі ніколи не відмовлялись від виконання своєї частини Договору, у т.ч. від свого обов`язку по оплаті за Договором про надання медичних послуг, але наполягали і наполягають на тому, щоб Виконавці належним чином виконували свої обов`язки, передбачені умовами Договору, надавали всю необхідну інформацію, пов`язану з виконанням Договору, що прямо передбачено п.п. 3.6, 4.1 Договору. Наголошує, що за умовами Договору, відповідачі повинні були спочатку прийняти надані Виконавцями послуги, підписавши відповідний Акт і лише потім їх оплатити. Відповідачі здійснили таку оплату, але документів, у т.ч. Акт прийому-передачі наданих послуг, копії медичних документів, які б підтверджували об`єм наданих ( виконаних ) послуг Виконавцями, їм не було надано до цього часу. Саме цим фактом була обумовлена затримка по оплаті третього платежу. Адвокат одного з відповідачів звертався до позивачів з відповідним адвокатським запитом, де ставив питання про надсилання на адресу відповідачів Акту прийому-передачі ( Акту виконаних робіт ) та належним чином завірених копій відповідних медичних документів. Між тим, позивачі не надали відповідь на такий адвокатський запит та ігнорували всі законні звернення відповідачів. Внаслідок таких дій Виконавців, відповідачі навіть мали намір розірвати Договір та вимагати повернення коштів, внаслідок неналежного виконання умов Договору позивачами, що підтверджується повідомленням про дострокове розірвання Договору, Претензією від 13.03.2023 року. Між тим, до цього часу, Договір є діючим.

Стосовно незгоди з додатковим рішенням суду зазначає, що всупереч вимогам ст. 134 ЦПК України позивачі разом з першою позовною заявою не подали попередній ( орієнтовний ) розрахунок судових витрат, обмежившись лише загальною сумою таких витрат, а саме 15000.00 грн. Між тим, попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат адвоката повинен містити не тільки абстрактну загальну суму витрат але і детальний опис виконаних робіт, наявність платіжних доручень, прибуткових касових ордерів, на підтвердження фактично понесених витрат тощо. В даному випадку, сума витрат на правничу допомогу не відповідає критерію співмірності та розумності позовних вимог. Рівень складності справи не вимагав значного обсягу правничої допомоги. В матеріалах справи відсутні заяви або клопотання представників позивачів ( адвокатів ) щодо необхідності ознайомлення з матеріалами справи ( зняття копій тощо ). Фактично адвокати не витрачали час на таке ознайомлення.

Стосовно незгоди з ухвалою суду першої інстанції, зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, а саме застосував до правовідносин, які регулюються п.13 ст.128 ЦПК України, норми які регулюються ст.14, 183 ЦПК України. Крім того, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не прийняв до уваги рішення Вищої Ради Правосуддя від 12.10.2023 року № 977/0/15-23 «Про затвердження змін до Положення про порядок функціонування окремих підсистем ( модулів ) ЄСІТС....» Відповідно до вказаного рішення «офіційні електроні адреси, котрі були зареєстровані до вступу в силу Закону України № 3200-ІХ будуть вважатися електронними кабінетами та використатися судом, учасниками справи по правилам та в порядку, який буде діяти після введення в дію цього Закону». Вказує, що адвокатом Гуртовим М.Б. офіційна електронна адреса була зареєстрована до вступу в силу Закону 3200-ІХ, про що свідчить відповідний запис у витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, датований 30.06.2021 року.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачами були надані відповідачу медичні послуги за плату, але відповідачі свій обов`язок щодо сплати коштів за надані медичні послуги виконали не в повному обсязі.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2021 ТОВ «САНА-МЕД», в особі директора Феськова Олександра Михайловича, та Фізична особа підприємець ОСОБА_1 , уклали з подружжям ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір про надання платних медичних та інформаційних послуг №210520-1DV від 20.05.2021 року. Предметом зазначеного Договору відповідно до п. 2.1 є надання платних медичних послуг з лікування безпліддя методом екстракорпорального запліднення та переносу ембріону (ембріонів) в порожнину матки сурогатної матері. (а.с. 42-54)

Відповідачами при укладанні договору обрано пакетну програму «Steps of program and schedule for information support «Balance Guarantee», що в перекладі означає Кроки програми та графік інформаційної підтримки «Баланс Гарантія». Загальна вартість всього пакету послуг відповідно до етапів та п 5.1договору складає: 49000,00 тисяч евро. Відповідно до умов пакетної програми «Steps of program and schedule for information support «Balance Guarantee», замовники позбавлені права обирати особу сурогатної матері, Виконавець (Позивач) самостійно обирає сурогатну матір, яка буде запліднена з використанням репродуктивних технологій біоматеріалом замовників. (а.с. 55-56)

Після укладення та скріплення підписами сторін вищезазначеного договору, 20.05.2021 року відповідачами були надані позивачу наступні письмові заяви та згоди: 1) заяву пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій із гаметами/ембріонами донорів від 20.05.2021, згідно якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять, за їх добровільною згодою, надати їм медичну допомогу шляхом застосування методу ДРТ та окремим абзацом даної заяви надають добровільну інформовану згоду на проведення даної процедури, про що у цій заяві сторонами поставлені відповідні підписи; 2) заяву на розморожування та перенос ембріонів, згідно якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять розморозити належні їм ембріони для використання у цілях, зазначених у їх заяві щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій із гаметами/ембріонами донорів від 20.05.2021 3) заяву на передімплантаційне генетичне дослідження ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) (а.с. 67-72)

На виконання умов договору Виконавцями за анкетними даними та за результатами медичного огляду з числа потенційних сурогатних матерів було обрано особу сурогатної матері ОСОБА_5 та остання 26.05.2022 надала письмову добровільну заяву виступити сурогатною матір`ю та письмову згоду на трансфер ембріонів від відповідачів, а також 23.09.2022 підписала договір від 23.09.2022 про виношування вагітності (дитини відповідачів), який 24.09.2022 було направлено на адресу замовників з живим підписом сурогатної матері. (а.с. 73)

Предметом зазначеного договору стало виношування сурогатною матір`ю вагітності, що настала в результаті переносу у порожнину її матки ембріона людини, зачатого відповідачами в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, а також в подальшому народження генетично чужої їй дитини для її передання після народження, на виховання біологічним батькам.

На підтвердження цих відомостей до заяви надано письмову добровільну згоду, про її бажання бути сурогатною матір`ю; письмову добровільну згоду на трансфер ембріонів від замовників/відповідачів; копію договору з сурогатною матір`ю та подружжям від 23.09.2022.

Виконавцями за договором №210520-1DV було 20.09.2022 направлено на адресу замовників два примірника договору з сурогатною матір`ю та подружжям. На підтвердження цих відомостей додано докази відправки на адресу замовників примірників договору з сурогатною матір`ю та подружжям. (а.с. 79-94)

У грудні 2022 року відбулось перенесення ембріонів у порожнину матки сурогатної матері. За результатами аналізу крові у сурогатної матері ОСОБА_6 встановлено факт вагітності та згідно даних УЗД в порожнині матки останньої візуалізовано живий ембріон. На підтвердження цих відомостей до позову надано обмінна карту ОСОБА_5 (щоденник вагітності) (а.с. 95-99)

Про ці обставини, на виконання умов договору №210520-1DV, повідомлено відповідачів за допомогою електронного листування, яке передбачено пп.1. п.3.6 засобом комунікації застосунком WatsApp, за контактами заздалегідь вказаними і прийнятими сторонами як офіційний спосіб спілкування та комунікації.

На підтвердження цих відомостей до позову надано: протокол дослідження засобу електронної комунікації належного ТОВ САНА МЕД мобільного пристрою від 24.03.2023; протокол дослідження засобу електронної комунікації належного ТОВ САНА МЕД мобільного пристрою від 02.05.2023. (а.с. 100-126)

Спорідненість із замовниками по договору про надання медичних та інформаційних послуг №210520-1DV від 20.05.2021 подружжям ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджується довідкою про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом від 01.05.2023 року №9581, виданої ТОВ «САНА-МЕД»). (а.с. 127)

Умовами договору №210520-1DV передбачено, що оплата послуг здійснюється частинами, відповідно до етапів виконання послуг.

Договором передбачені наступні етапи отримання Виконавцями оплат наданих послуг:

Відповідно до п. 5.1 договору відповідачі мають обов`язок сплатити отримані медичні послуги шляхом перерахування грошових коштів у безготівковому порядку на поточний рахунок Виконавця-1 або Виконавця-2,

Пунктом 5.6 визначено оплату основного пакету послуг, передбаченого п. 5.1, наступними етапами:

п. 5.6.1 перший внесок в розмірі 4000 (чотири тисячі) євро на українському міжбанківському валютному ринку (за даними сайту http://minfin.com.ua/) на день проведення розрахунків за Договором оплачується Замовником Виконавцю-1 в порядку і на умовах, передбачених Договором, але не пізніше 14-ти банківських днів з моменту підписання цього Договору (моменту настання грошових зобов`язань у Замовника);

5.6.2. другий внесок в розмірі - 20 000.00 (двадцять тисяч) євро за середнім курсом продажу EUR (євро)на українському міжбанківському валютному ринку (за даними сайту http://minfin.com.ua/) на день проведення розрахунків за Договором оплачується Замовником Виконавцю-2 не пізніше -7 ми банківських днів до початку виконання програми ЕКЗ. Грошові зобов?язання, передбачені цим підпунктом Договору, повинні бути виконані Замовником або Клієнтом в порядку і на умовах, передбачених Договором, після одержання письмового повідомлення від Виконавця. відправленого на електронну адресу Замовника про плановану дату першого циклу стимуляції ооцитів донора;

5.6.3. третій внесок в розмірі - 15 000,00 (п?ятнадцять тисяч) євро за середнім курсом продажу EUR (євро) на українському міжбанківському валютному ринку (за даними сайту http://minfin.com.ua/) на день проведення розрахунків за Договором оплачується Замовником Виконавцю-2 в період між 12-й і 13-м тижнями вагітності;

5.6.4. четвертий внесок в розмірі - 10 000,00 (десять тисяч) євро за середнім курсом продажу EUR (євро) на українському міжбанківському валютному ринку (за даними сайту http://minfin.com.ua/) на день проведення розрахунків за Договором оплачується Замовником Виконавцю-2 в порядку та на умовах, передбачених Договором, але не пізніше (одного) банківського дня після народження дитини.

26.03.2023 на адресу замовників за договором №210520-1DV направлено Претензію про виконання умов договору №210520-1DV з вимогою направлення на юридичну адресу Виконавців примірнику підписаного договору між сурогатною матір`ю та подружжям про виношування дитини від 23.09.2022 та повідомлення про такий факт в найкоротший термін, а також сплати передбаченого пп.5.6.3. п.5 договору №210520-1DV третього внеску у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч євро) в період між 12-м і 13-м тижнями вагітності з додатком - розрахунком №19 від 06.02.2023. (а.с.151-154).

Позивачі зазначали, що на час звернення до суду від відповідачів не отримано третього платежу, у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч євро), а також отримано відомості про відмову від здійснення оплати, не визнання чинності укладеного подружжям договору про надання платних медичних та інформаційних послуг №210520-1DV від 20.05.2021 року, бажання розірвати укладений договір не здійснюючи оплату наданих медичних послуг.

03.04.2023 Позивачами від відповідачів отримано відповідь на зазначену претензію з відмовою у здійсненні третього внеску у розмірі - 15 000,00 (п?ятнадцять тисяч) євро та відсутністю, на думку відповідачів, підстав для задоволення зазначеної Претензії з підстав направлення на адресу відповідачів "ненотаріальної" форми договору про виношування вагітності з сурогатною матір`ю ОСОБА_7 , відсутність підтвердженої інформації про її вагітність, а також відмовою, на думку відповідачів, останніми від договору № 210520-1DV. (а.с. 158-159)

Позивачі свої зобов`язання за договором №210520-1DV про надання медичних послуг щодо проведення ембріонотрансферу та настання вагітності сурогатної матері виконали в повному обсязі, на час подачі позову договір продовжує виконуватись у вигляді надання необхідного супроводу з отримання свідоцтва про народження дитини відповідачами, відповідачі, всупереч договірним зобов`язанням, в установлені терміни не розрахувалися за отримані медичні послуги, внаслідок чого за ними утворилась заборгованість перед позивачами в сумі 15 000 євро.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що платіж здійснюється в іноземній валюті за середнім курсом на українському міжбанківському валютному ринку на день проведення такого розрахунку.

Позивачі просять стягнути третій платіж в розмірі 15 000 євро, що станом на день подачі позову становить 602 778 грн., враховуючи курс євро 40.1852.

Згідно п. 5.7 Договору, при несвоєчасному виконанні умов оплати, вартість основного курсу лікування може бути перерахована за прейскурантом Виконавців на день фактичної оплати.

Відповідно до п 4.8 Договору, Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання кого визначений вказівкою на подію, підлягає виконання з настання цієї події. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Цей Договір набуває чинності з моменту підписання, термін дії договору закінчується в момент досягнення мети Договору - настання вагітності і народження здорової дитини. (п. 10.1 Договору)

Крім того, на виконання договору №210520-1DV про надання платних медичних та інформаційних послуг, укладеного 20.05.2021, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 у КНП «Чернівецький обласний перинатальний центр» народжено дитину - хлопчика, що підтверджується випискою про новонародженого від 16.08.2023, де зазначено народження ІНФОРМАЦІЯ_3 о 16 год 10 хв ОСОБА_5 дитини після вагітності внаслідок Допоміжних репродуктивних технологій. До позову надано медичне свідоцтво про народження дитини встановленого зразка

Дитина передана матері - ОСОБА_2 .

Після народження дитини та її передачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - виконавці виконали обов`язки за договором в повному обсязі.

Відповідно до п. 6.3. Договору, а саме: Підписанням цього Договору Сторони встановили і кожна підтверджує свою згоду, що послуги вважаються наданими, а Договірні зобов`язання виконані Виконавцями в повному обсязі в момент досягнення цілі договору, а це народження дитини, яка була народжена ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, позивачі свої зобов`язання за договором №210520-1DV про надання медичних послуг виконали в повному обсязі, натомість вважають, що відповідачами не виконано умови договору та не сплачено третій платіж в розмірі 15 000 євро, що станом на день подачі позову становить 602 778 грн.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із договорів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В частині третій статті 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 542 ЦК України у разі солідарної вимоги кредиторів (солідарних кредиторів) кожний із кредиторів має право пред`явити боржникові вимогу у повному обсязі.

Частиною 4 ст. 542 ЦК України передбачено, що солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов`язаний передати належне кожному з решти солідарних кредиторів у рівній частці, якщо інше не встановлено договором між ними.

Отже, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договорів про надання платних медичних послуг, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, праву позивача вимагати від відповідача сплати грошей за надані позивачем медичні послуги на його користь відповідає кореспондуючий обов`язок відповідача сплатити ці гроші.

Згідно із зазначеними нормами закону замовник зобов`язаний оплатити надані виконавцем послуги, якщо він чи особа, на користь якої був укладений відповідний договір про надання послуг, фактично користувалися ними.

Таким чином, позивачем були надані відповідачам медичні послуги за плату, але відповідачі свій обов`язок щодо сплати коштів по третьому платежу в сумі 602 778 грн. за надані медичні послуги виконали не в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник відповідача наполягає на тому, що 17.10.2023 та 18.10.2023 року було сплачено 502 863 грн. за договором, отже обґрунтованими є вимоги лише щодо стягнення 99 915 грн.

Як вбачається з матеріалів справи 13.11.2023 року відповідачами на адресу суду направлялись копії документів про оплату платежів за договором.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не взяв до уваги, що відповідачами до ухвалення судом рішення були частково задоволені вимоги позивача.

Так, ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції надано копію квитанції від 17.10.2023 року на суму 300 000 грн. з призначенням платежу: сплата за договором № 210520-1DV, рахунок № 19/1 від 06.02.2023 року та копію квитанції від 18.10.2023 року на суму 202 863 грн. з призначенням платежу: сплата за договором № 210520-1DV, рахунок № 155-2 від 11.08.2023 року.

Позивачі наполягають на тому, що зазначені кошти були сплачені відповідачами в рахунок четвертого платежу, оскільки після народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 року, згідно пункту 5.6.4. договору, у відповідачів виник обов`язок сплатити четвертий платіж, про що їм був виставлений відповідний рахунок.

Між тим, такі доводи позивачів є обгрунтованими лише частково.

Дійсно, згідно квитанції на суму 202 863 грн., призначенням платежу вказано рахунок № 155-2 від 11.08.2023 року, тобто рахунок, який було складено після пред`явлення позову, народження дитини та виникнення обов`язку сплатити четвертий платіж за договором.

В той час, як платіж в розмірі 300 000 грн. згідно квитанції від 06.02.2023 року здійснено із призначенням платежу: рахунок № 19/1 від 06.02.2023 року, тобто саме за тим рахунком від 06.02.2023 року, який було виставлено у зв`язку із зобов`язанням сплатити третій платіж за договором.

Отже, суд першої інстанції визначив суму стягнення без урахування того, що відповідачем до ухвалення судового рішення частково задоволені вимоги позивача.

За встановлених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині суми стягнення з відповідачів на користь позивачів в солідарному порядку підлягає стягненню 302 778 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що в позовній заяві позовні вимоги викладені не у повному обсязі, не зазначено на користь кого підлягає стягненню спірна сума, тому суд першої інстанції зазначивши про це на свій розсуд вийшов за межі позовних вимог.

Такі доводи не спростовують висновків суду, оскільки в силу ст. 197 ЦПК України суд може уточнити у сторін зміст заявлених ними вимог.

Так, представники позивачів пояснили, що в силу п. 5.2 договору оплата медичних послу за цим договором здійснюється шляхом: перерахування замовником грошових коштів у безготівковому порядку на поточний рахунок виконавця-1 або виконавця-2 (реквізити оплати сторони визначають на момент оплати); за готівковим розрахунок в касу виконавців.

Отже, фактично позовні вимоги ТОВ «Сана-Мед» та ФОП ОСОБА_1 заявлені про стягнення на їх користь коштів як солідарними кредиторами.

Доводи ОСОБА_2 стосовно того, що суд позбавив відповідачів можливості отримувати судові повістки та повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та можливості безпосередньої брати участь у розгляді справи, колегією суддів не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачі зверталися до суду першої інстанції із заявами (а.с. 227-228, 235) з проханням повідомляти їх про дату та час судового засідання на електронну пошту: natalypol16@gmail.com.

Отже, судом першої інстанції на виконання вказаного у заявах прохання відповідачів, повідомляв їх про дату та час розгляду справи на електронну адресу, зазначену відповідачами в їх заяві.

Стосовно незгоди відповідачів із додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, додатковим рішенням стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 грн. та на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед» витрати на правову допомогу в розмірі 30 000 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням апелянт зазначає, що сума витрат на правничу допомогу не відповідає критерію співмірності та розумності позовних вимог. Крім того, всупереч вимогам ст. 134 ЦПК України позивачі разом з першою позовною заявою не подали попередній ( орієнтовний ) розрахунок судових витрат, обмежившись лише загальною сумою таких витрат, а саме 15000.00 грн.

За приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

При цьому, за приписами ч. 1, ч. 3 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачі зробили заяву про розмір витрат, які вони мають понести у зв`язку з розглядом справи, а докази розміру витрат, подані разом із заявою про ухвалення додаткового рішення 24 листопада 2023 року, тобто з дотриманням п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом, позивачі у позовній заяві від 23.06.2023 року зазначили орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, а саме 60 000 грн.

Отже, до закінчення судових дебатів у справі позивачі зробили заяву про те, що ними буде понесено витрати на професійну правничу допомогу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачі подали до суду першої інстанції 24.11.2023 року разом із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених стороною позивачів витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом вказаної цивільної справи у суді першої інстанції представниками позивачів надані такі докази:

Договір про надання правничої допомоги від 14.03.2023 року, укладений між адвокатом Гофельд Г.С. та ТОВ «Сана-Мед»;

Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги від 14.03.2023, укладений між ТОВ «Сана-Мед» та Гофельд Г. від 17.07.2023, згідно якої сторони погодили додаткові умови, а саме, що клієнт зобов`язаний оплатити гонорар, згідно наданого адвокатом акту прийому-передачі наданих послуг, протягом 30-ти (тридцяти) робочих днів з моменту підписання акту, який може бути вручено Клієнтові особисто, поштою, електронною поштою або повідомленням на вказаний в договорі мобільний номер телефону протягом 3-х днів після ухвалення рішення судом першої інстанції рішення по суті позовних вимог;

акт прийому-передачі наданих послуг від 20.11.2023 року, підписаний ТОВ «Сана-Мед» та адвокатом Гофельд Г., відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги згідно договору про надання правничої допомоги від 14.03.2023 та Додаткової угоди №1 від 17.07.2023 на представництво інтересів ТОВ «Сана-Мед» у справі №642/3316/23 у Ленінському районному суді м. Харкова: надання консультацій 12 годин, вивчення матеріалів справи 4 години, юридичний аналіз законодавства та судової практики з питань, викладених у позовній заяві - 6 годин, складання позовної заяви та збір додатків - 4 години, ведення перемовин з відповідачами - 20 годин., явка в судові засідання та участь в них - 16 годин, вартість яких становить 15 000 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані, претензій один до одного не мають.

Договір про надання правничої допомоги від 13.03.2023 укладений між позивачем ТОВ «Сана-Мед» та адвокатом Колєсніковою О.М.

Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги від 13.03.2023 року підписани ТОВ «Сана-Мед» та Колєсніковою О.М. 17.07.2023, яким сторони визначили вартість послуг у справі №642/3316/23 - 15 000 грн., до яких входить надання консультацій, вивчення матеріалів справи, юридичний аналіз законодавства та судової практики, складання позовної заяви та збір додатків, проведення перемовин з відповідачами, явка та участь в судових засіданнях.

акт прийому-передачі наданих послуг від 20.11.2023 підписаний ТОВ «Сана-Мед» та адвокатом Колєсніковою О., відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги згідно договору про надання правничої допомоги від 13.03.2023 на представництво інтересів ТОВ «Сана-Мед» у справі №642/3316/23 у Ленінському районному суді м. Харкова: надання консультацій 12 годин, вивчення матеріалів справи 4 години, юридичний аналіз законодавства та судової практики з питань, викладених у позовній заяві - 6 годин, складання позовної заяви та збір додатків - 4 години, ведення перемовин з відповідачами - 20 годин., явка в судові засідання та участь в них - 16 годин, вартість яких становить 15 000 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані, претензій один до одного не мають.

Крім того, 14.03.2023 між ФОП ОСОБА_10 та адвокатом Гофельд Г. укладено Договір про надання правничої допомоги.

20.11.2023 ФОП ОСОБА_10 та адвокатом Гофельд Г. також підписано акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги згідно Договору про надання правничої допомоги від 14.03.2023 на представництво інтересів у справі №642/3316/23 у Ленінському районному суді м. Харкова: надання консультацій 12 годин, вивчення матеріалів справи 4 години, юридичний аналіз законодавства та судової практики з питань, викладених у позовній заяві - 6 годин, складання позовної заяви та збір додатків - 4 години, ведення перемовин з відповідачами - 20 годин., явка в судові засідання та участь в них - 16 годин, вартість яких становить 15 000 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані, претензій один до одного не мають.

Також, 13.03.2023 ФОП ОСОБА_10 та адвокатом Колєсніковою О. укладено Договір про надання правничої допомоги.

20.11.2023 ФОП ОСОБА_10 та адвокатом Колєсніковою О. також підписано акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокатом надано наступні послуги згідно Договору про надання правничої допомоги від 13.03.2023 на представництво інтересів ФОП ОСОБА_10 у справі №642/3316/23 у Ленінському районному суді м. Харкова: надання консультацій 12 годин, вивчення матеріалів справи 4 години, юридичний аналіз законодавства та судової практики з питань, викладених у позовній заяві - 6 годин, складання позовної заяви та збір додатків - 4 години, ведення перемовин з відповідачами - 20 годин., явка в судові засідання та участь в них - 16 годин, вартість яких становить 15 000 грн. Сторони засвідчили, що послуги надані, претензій один до одного не мають.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд також неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оскільки позовні вимоги задоволені 49,76%, після часткового задоволення вимог позивачі, цю обставину суду не повідомили, продовжували їх підтримувати, тому витрати на правову допомогу позивачів підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог з урахуванням критерію реальності, розумності їхнього розміру.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, понесені в суді першої інстанції по 7500 грн. з кожного та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед» витрати на правову допомогу, понесені в суді першої інстанції по 7500 грн. з кожного.

Стосовно доводів апелянта щодо незгоди з ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2023 року, колегія суддів зазначає наступне.

Повертаючи заяву адвоката Гуртового М.Б., в якій він просив терміново, до 18.12.2023, направити йому заяву про винесення додаткового рішення з додатками на його поштову адресу, суд першої інстанції виходив з того, що адвокат Гуртовий М.Б. не зареєстрував електронний кабінет, всупереч обов`язку, передбаченого законодавством, його заява від 13.12.2023 підлягає поверненню на підставі аб.2 ч.4 ст. 183 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується вказаним висновком суду.

За змістом статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС). ЄСІТС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Так, у газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку та вказано, про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.

Також вказано, що зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

Відповідно до пункту 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Отже, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі № 9901/75/21, від 01 липня 2021 року у справі № 9901/76/21, від 03 червня 2021 року у справі № 9901/82/21, від 10 лютого 2021 року у справі №9901/335/20, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року у справі № 362/6591/20 (провадження № 61-6313св21), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №340/3169/22, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18, від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18.

В постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 Велика Палата Верховного Суду підтвердила необхідність дотримання вищевикладених положень адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

З 05 жовтня 2021 року вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Отже, адвокатом Гуртовим М. його заява надіслана не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою та без використання електронного цифрового підпису, що дає підстави стверджувати, що заявник використав спосіб звернення до суду, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачами при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір у розмірі 6027 грн.

Позов задоволено на 49,76%, отже з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з подачу позову 3021,42 грн., по 1510,71 грн. з кожного (позов задоволено на 49,76%: 6027х49,76%=3021,42).

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_2 сплачено судовий збір у розмірі 9042 грн.

Апеляційну скаргу задоволено на 50,24%, отже з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 4542,53 грн., (апеляційну скаргу задоволено на 50,24%; 9042 х 50,24% = 4542,53 грн.)

З урахуванням ч. 10 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1521,11 грн.

Керуючись статтями 141, 367, 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2023 року - задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2023 року - змінити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання медичних послуг - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в солідарному порядку 302 778 грн.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року - задовольнити частково.

Додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2023 року - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, понесені в суді першої інстанції по 7500 грн. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед» витрати на правову допомогу, понесені в суді першої інстанції по 7500 грн. з кожного.

Перерозподілити судові витрати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сана-Мед» та Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1520,81 грн., по 760,40 грн. з кожного.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2023 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 03 квітня 2024 року.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова