Рішення

від 03.04.2024 по справі 160/3537/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 рокуСправа №160/3537/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнень позовних вимог від 14.02.2024, позивач просить:

-визнати протиправними дії державного виконавця Куземи Я.О. Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення постанови від 05.02.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 13 822,15 грн.;

- зобов`язати державного виконавця Кузему Я.О. Жовтоводсько - П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити певні дії на підставі та в порядку, визначених законом «Про виконавче провадження», щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 13 822,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.03.2010 по справі №2-310 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29.03.2010 головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини на утримання сина ОСОБА_3. 01.03.2011 винесена постанова про поновлення виконавчого провадження з підстав працевлаштування боржника та направлення ВП за місцем працевлаштування. 09.07.2020 була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до утримання боргу 132390,25грн. 26.10.2023 державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та здійснення відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного у розмірі 50% доходів та щомісяця до погашення загальної суми заборгованості по аліментам за виконавчим провадженням, яка складає 127493,46грн. 18.01.2024 державним виконавцем винесена постанова про стягнення штрафу з боржника на користь стягувача за несплату аліментів в сумі 69110,93грн. В цій постанові зазначена заборгованість вже 138 221,86 грн. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 05.02.2024 за №148899/28.7-34, який міститься в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень, станом на 26.10.2023, коли винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, заборгованість складала 110 953,40 грн. В застосунку «Дія» у боржника міститься інформація, що сума заборгованості складає 114771,18грн. 05.02.2024 державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 13822,15 грн. Із вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки вважає, що сума виконавчого збору не відповідає загальній сумі заборгованості, визначеного у розрахунку від 05.02.2024 № 14899/28.7-34. Вказаний розрахунок не містить інформацію щодо утримання заробітної плати позивача за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 його роботи на ПАТ «Гарант Метиз Інвенст», де було утримано аліменти у розмірі 9 971,23 грн. Крім того, в розрахунку міститься інформація, що за період з 27.12.2011 за ним рахується заборгованість у розмірі 98,71 грн., але ця сума та суми за інший період позивачем були сплачені самостійно, згідно з квитанцій від 18.09.2012, від 05.05.2012, від 20.05.2013, від 18.09.2012 на загальну суму 400 грн. Відповідачем не враховані вказані платежі. Також, невраховані у розрахунку від 05.02.2024 № 14899/28.7.-34 і кошти, які були утримані із заробітної плати позивача у ФОП ОСОБА_5 . У постанові від 26.10.2023 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника зазначена сума заборгованості по аліментам 127 493,46 грн., яка була направлена до військової частини НОМЕР_1 на виконання. Заборгованість у розмірі 127 493,46 грн. складала на момент винесення постанови. При цьому, якщо детально ознайомитися із розрахунком від 05.02.2024 № 14899/28.7-34, у рядку жовтень 2023 зазначена сума заборгованості у розмірі 110 953,40 грн. Більш того, заборгованість по аліментам у розмірі 127 493,46 грн. взагалі в цьому розрахунку відсутня. У постанові від 18.01.2024 про накладення штрафу станом на 01.10.2020 зазначена загальна сума заборгованості по аліментам 138 221,86 грн. У застосунку «Дія», міститься інформація щодо заборгованості по аліментам у розмірі 114771,18 грн. Станом на жовтень 2020 року сума заборгованості не могла становити 138221,86 грн., як зазначає відповідач, тому позивач вважає, що виконавчий збір у розмірі 13 822,15 грн. визначений не вірно, постанова від 05.02.2024 про стягнення виконавчого збору є неправомірною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 12.02.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

14.02.2024 представником позивача адвокатом Левченко І.А. усунено недоліки позову, подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 26.02.2024 прийнято позовну заяву (уточнену) до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3537/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей ст. 287 КАС України, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Цією ж ухвалою суду витребувано у відповідача засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_6.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

01.03.2024 представником позивача подано до суду письмові пояснення до позову, в якому повторно зазначає про непогодження із постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, оскільки сума виконавчого збору не відповідає загальній сумі заборгованості, визначеного у розрахунку від 05.02.2024 №14899/28.7-34. Представник наполягає, що вказаний розрахунок не містить інформацію щодо утримання заробітної плати позивача за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 його роботи на ПАТ «Гарант Метиз Інвенст», де було утримано аліментів у розмірі 9 971,23 грн. Також, в розрахунку міститься інформація, що за період з 27.12.2011 за ним рахується заборгованість у розмірі 98,71 грн., але ця сума та суми за інший період позивачем були сплачені самостійно. Згідно з квитанцій від 18.09.2012, від 05.05.2012, від 20.05.2013, від 18.09.2012 на загальну суму 400 грн., і ці платежі відповідачем не враховані. Крім того, державним виконавцем у розрахунку не враховані кошти, які були утримані із заробітної плати позивача у ФОП ОСОБА_5 . Представник позивача акцентує увагу, що у постанові від 26.10.2023 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника зазначена загальна сума заборгованості по аліментам 127493,46 грн., яка була направлена до військової частини НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 на виконання, заборгованість у розмірі 127 493,46 грн. складала на момент винесення постанови. Водночас, у розрахунку від 05.02.2024№ 14899/28.7-34 у рядку жовтень 2023 зазначена сума заборгованості у розмірі 110 953,40 грн. Більш того, заборгованість по аліментам у розмірі 127 493,46 грн. взагалі в цьому розрахунку відсутня. Не відповідності щодо сплачених з аліментів і за 2020 рік. Зважаючи на викладене, просить задовольнити позов у повному обсязі.

04.03.2024 від відповідача засобами електронного зв`язку на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. 25.03.2010 до ВДВС надійшов на виконання виконавчий лист № 2-310 від 19.03.2010, виданий Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 09.02.2010 року. 25.03.2010 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №1826719. 25.03.2010 за вих. № 03-25/579/1 до відділу надійшла копія рішення від 19.03.2010 у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про оголошення розшуку та стягнення аліментів для виконання та до відома. У зв`язку із 25.03.2010 державним виконавцем зупинено виконавче провадження. 30.08.2010 боржником надано пояснення про ознайомлення з заборгованістю по аліментах станом на 01.09.2010 та про зобов`язання працевлаштуватися протягом місяця. 05.10.2010 року за вих. № 12207 до відділу надійшло повідомлення про місцезнаходження позивача. 04.10.2010 державним виконавцем направлено розпорядження В-1111/01 10916 від 04.10.2010 до ТОВ «Гарант Метиз Інвест» для проведення утримання аліментів з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 01.10.2010 у розмірі 50 % доходу до утримання боргу у сумі 3454,24 грн., а потім згідно з виконавчим листом, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця до повноліття. 01.03.2011 державним виконавцем поновлено виконавче провадження НОМЕР_6, тому що боржник працевлаштувався, виконавчий лист надіслано за місцем працевлаштування. Згідно з відміткою на виконавчому листі від ПрАТ «ГМУ» аліменти стягувалися, починаючи з 01.10.2010 р. по 26.12.2011 р., заборгованості немає. При цьому, боржником квитанції (або їх копій) про перерахування аліментів у відділ ДВС не надавались. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 18296719 заборгованість позивача по аліментах за період з 27.12.2011 по 01.01.2020, за період з 01.04.2020 по 31.05.2020 нараховано по даним середньомісячної заробітної плати по м. Жовтi Води. Аліменти за період з 01.01.2020 по 31.03.2020, з 01.06.2020 по 07.10.2021 нараховано відповідно до довідки про доходи, виданої ФОП ОСОБА_5 . Як вбачається у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 27.12.2011 по 01.09.2020 аліменти не сплачувалися, а також за період з 01.05.2022 року по 31.10.2023 року заборгованість по аліментам не сплачувалася. 29.09.2023 до відділу надійшов лист вих. №1962 від військової частини НОМЕР_3 про те, що боржник виключений зі списків особового складу частини направлений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 . 26.10.2023 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено навиконання до військової частини НОМЕР_2 . В подальшому, державним виконавцем було здійснено перерахунок розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та встановлено, що станом на 01.01.2024 рік заборгованість по аліментам становить 45660,25грн. 24.01.2024 державним виконавцем направлено вимогу до військової частини НОМЕР_2 , для того, щоб військовою частиною було враховано в роботі, що станом на 01.01.2024 заборгованість у позивача по аліментам становить 45 660,25 грн. Станом на 01.02.2024 борг по аліментам боржником сплачено в повному обсязі. 05.02.2024, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 13822,15 грн. Зважаючи на викладене, просить відмовити у задоволенні позову.

До відзиву відповідачем долучено витребувані докази.

04.03.2024 відповідачем через Електронний суд поданий аналогічний за змістом відзив з долученими доказами.

11.03.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначає непогодження з доводами відповідача та вказує, що в матеріалах виконавчого провадження містяться адвокатські запити, на які не отримано відповіді. У відповіді представником повторно зазначені обставин, які вказані у позовній заяві та письмових поясненнях. Повторно акцентовано на невідповідності суми виконавчого збору загальній сумі заборгованості, визначеного у розрахунку, що розрахунок не відповідає фактичним обставинам, бо не містить відомостей про сплату аліментів за період роботи на ЧАО «Гарант Метиз Інвест», що не враховані і кошти, утримані із заробітної плати у ФОП ОСОБА_5 , що сума заборгованості по аліментам у розрахунку не відповідає сумі заборгованості у винесених постановах про стягнення на заробітну плату. Представником повторно звернуто увагу, що у розрахунку від 05.02.2024 за період січень 2020 - серпень 2020 у п`ятій колонці сплачено нуль (0) грн., за період червень 2020 - серпень 2020 - нуль (0) грн. Водночас, згідно із довідкою від 10.08.2023 №4, виданої ОСОБА_7 , яка є в матеріалах виконавчого справи, за період з січень 2020 - березень 2020, червень 2020 - жовтень 2020 утримані кошти із заробітної плати. Враховуючи викладене, доводи відповідача у відзиві безпідставні, оскільки не підтверджені жодними доказами.

20.03.2024 представником позивача подано клопотання про витребування від Управління соціального захисту населення Великоолександрівської районної державної адміністрації Херсонської області інформації, чи зверталась ОСОБА_2 за тимчасовою державною допомогою, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, однак без обґрунтування, які саме обставини щодо предмету доказування може підтвердити або спростувати запитувана представником інформація, у зв`язку із чим клопотання про витребування доказів залишено без задоволення.

27.03.2024 представником позивача адвокатом Левченко І.А. подано заяву, в якій повідомила, що стягувачем ОСОБА_8 за період з липень 2019 по грудень 2019 отримано аліменти, як від боржника, так і від держави. У розрахунку 05.02.2024 інформація щодо цих державних виплат за період липень 2019 по грудень 2019 відсутня, як відсутня інформація щодо її повернення чи зменшення розміру заборгованості на цю суму, яка була стягувачем отримана двічі. Враховуючи викладене, з цих підстав повинна змінитись сума заборгованості по аліментам та у відповідності до цього і зменшується розмір виконавчого збору.

До заяви від 27.03.2024 представником позивача долучено довідку Управління соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 26.03.2024 №09-06/507/24, згідно із якою ОСОБА_8 отримувала тимчасову допомогу, коли батьки ухиляються від сплати аліментів, у період з 01.07.2019 по 31.12.2019.

27.03.2024 представником позивача адвокатом Левченко І.А. подано заяву, в якій просила залучити до матеріалів справи відповідь Управління соціального захисту населення Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 26.03.2024 №09-06/507/24 та врахувати такі докази при ухваленні рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_4 , дата видачі 24.07.2019, орган, що видав 1223, місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.03.2010 у справі №2-310/10 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання спільної неповнолітньої дитини та оголошення розшуку відповідача задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого в смт. Велика Олександрівка, Херсонської області, місце праці невідомо, зареєстрованого АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 09.02.2010 року.

Також, рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.03.2010 у справі №2-310/10 оголошено розшук платника аліментів ОСОБА_1 , проведення якого доручено Жовтоводському МВ УМВС України в Дніпропетровській області.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.03.2010 у справі №2-310/10 набрало законної сили 29.03.2010.

Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист у справі №2-310/10.

25.03.2010 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Жовтоводського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа №2-310 від 19.03.2010 про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) на користь ОСОБА_4 (стягувач) аліментів у розмірі частини на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_6 від 25.03.2010 повідомлено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконання його буде здійснено в примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

25.03.2010 державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_6 прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що згідно із рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області у справі №2-310 від 19.03.2010 оголошено розшук боржника ОСОБА_1 .

30.08.2010 ОСОБА_1 до Відділу ДВС Жовтоводського МУЮ подані пояснення, за змістом яких позивач ознайомився із сумою заборгованості по аліментам станом на 01.09.2010 у розмірі 3353,64грн., зобов`язувався працевлаштуватись та сплатити суму заборгованості.

Від Управління МВС у Дніпропетровській області до ВДВС м. Жовті Води надійшло повідомлення №12207 від 05.10.2010 про місцезнаходження розшукуваного громадянина ОСОБА_1

04.10.2010 до ТОВ «Гарант Метиз Інвест» надіслано розпорядження державного виконавця №В-1111/01 10916 від 04.10.2010 разом із виконавчим листом про проведення утримання аліментів з ОСОБА_1 з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, починаючи з 01.10.2010 у розмірі 50% доходу до утримання боргу у сумі 3454,24грн., а потім згідно із виконавчим листом, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця до повноліття.

01.03.2011 державним виконавцем поновлено ВП НОМЕР_6, про що зазначено сторонами у позові та відзиві.

Згідно із відомостями у виконавчому листі він надійшов до ПрАТ «Гарант Метиз Інвест» 25.10.2010 та аліменти на виконання виконавчого листа №2-310 від 19.03.2010 стягувались із заробітної плати позивача, починаючи з 01.10.2010 по 26.12.2011, що підтверджується звітом про здійснені відрахування та виплати, згідно із яким з 26.12.2011 ОСОБА_1 звільнений з ПрАТ «Гарант Метиз Інвест».

Доказів сплати аліментів за період з 27.12.2011 по 01.01.2020 позивачем не надано, матеріали виконавчого провадження не містять.

У відзиві відповідачем зазначено, що нарахування аліментів за період з 01.01.2010 по 31.12.2019 та з 01.04.2020 по 31.05.2020 відбувалось з урахуванням даних Головного управління статистики у Дніпропетровській області щодо середньомісячної заробітної плати по м.Жовті Води.

Із розрахунку суми заборгованості зі сплати аліментів від 25.01.2024 вбачається, що за період 01.01.2020 по 31.03.2020 та з 01.06.2020 по 07.10.2021 (досягнення дитиною повноліття) нарахування аліментів відбулось на підставі довідок про доходи, що видані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , №4-8 від 10.08.2023.

Доказів сплати аліментів за період з січня 2020 року по серпень 2020 року позивачем не надано, матеріали виконавчого провадження не містять.

Згідно зі звітами про здійснені відрахування та виплати ФОП ОСОБА_5 аліменти стягувались із заробітної плати позивача, починаючи з вересня 2020 року по серпень 2021 року.

За відомостями у розрахунках заборгованості зі сплати аліментів від 25.01.2024 та від 05.02.2024 від станом на 07.10.2021 (досягнення дитиною повноліття) заборгованість по аліментам становить 122593,70грн.; заборгованість погашалась у період з вересень 2021 року - лютий 2022 року, а також за квітень 2022 року.

Доказів сплати заборгованості по аліментам за період з березень 2022 року, за період з травень 2022 року по жовтень 2023 року позивачем не надано, матеріали виконавчого провадження не містять.

19.09.2023 державним виконавцем здійснено запит до Військової частини від 19.09.2023 №40660 щодо перебування ОСОБА_1 на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_3 .

Листом від 29.09.2023 за вих.№1962 Військовою частиною НОМЕР_3 повідомлено, що ОСОБА_1 з 19.07.2023 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлений для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_2 .

26.09.2023 державним виконавцем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує дохід у Військовій частині НОМЕР_2 , та згідно із звітом про здійснення відрахування та виплати за постановою від 26.10.2023 у ВП НОМЕР_6 стягнуто з позивача на користь ОСОБА_8 - 60293,15грн., що відображено у розрахунках суми заборгованості по аліментам від 25.01.2024 та 05.02.2024, які також містять відомості про те, що у листопаді 2023 року сплачено 5000,00грн. на погашення заборгованості, станом на 01.01.2024 сума заборгованості по аліментам становить - 45660,25грн.

24.01.2024 державним виконавцем направлено до Військової частини НОМЕР_2 вимогу про врахування в роботі, що станом на 01.01.2024 заборгованість по аліментам за позивачем 45660,25грн.

Відповідачем у відзиві зазначено, що позивачем самостійно сплачено залишок заборгованості по аліментам у сумі 45660,25грн. та станом на 01.02.2024 борг по аліментам сплачено в повному обсязі, що відображено у розрахунку суми заборгованості по аліментам від 25.01.2024.

Державним виконавцем складено розрахунок виконавчого збору (Додаток №17 до Інструкції з організації примусового виконання рішень (пункт 8 розділ ІІІ), згідно із яким станом на 01.09.2018 сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців та становить 86770,71грн., таким чином розмір нарахованого виконавчого збору у ВП НОМЕР_6 становить 8677,07грн., сума виконавчого збору у ВП НОМЕР_6 на 25.01.2024 становить 13822,15грн. (за період з вересень 2018 року по січень 2024 року).

05.02.2024 державним виконавцем Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_6, керуючись ст.ст.3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», прийнято постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 13822,15 грн.

У вказаній постанові державним виконавцем зазначено, що станом на 01.02.2024 борг по аліментам боржником сплачено в повному обсязі; оскільки за виконавчим документом №2-310 від 19.03.2010 про стягнення аліментів була заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державним виконавцем нараховано виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 10% залежно від розміру простроченого щомісячного платежу, тому виконавчий збір у сумі 13822,15 грн. підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 .

Не погодившись з постановою відповідача про стягнення виконавчого збору від 05.02.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною другою статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ в редакції на час спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а також постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 27 Закону № 1404-VІІІ надано визначення поняття «виконавчий збір» та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.

Так, згідно із частиною першою, другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Частиною п`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина дев`ята статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, розроблено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

За виконавчим документом про стягнення аліментів у разі, якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, державний виконавець зобов`язаний нарахувати виконавчий збір із суми заборгованості зі сплати аліментів.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Виконавчий збір нараховується із суми заборгованості, визначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Надалі у разі прострочення боржником щомісячного аліментного платежу нарахування виконавчого збору здійснюється державним виконавцем щомісяця.

Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження останній повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Законодавцем виділений окремий випадок, коли при відкритті виконавчого провадження не виноситься постанова про стягнення виконавчого збору - за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/1558/19, від 31.05.2021 у справі №160/7321/19.

Державний виконавець під час примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів зобов`язаний нарахувати суму виконавчого збору із суми заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців. При цьому, постанова ж про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

В межах спірних правовідносин позивачем заявлено позовні вимоги щодо постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 05.02.2024, прийнятої в межах ВП НОМЕР_6.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постанова про стягнення виконавчого збору від 05.02.2024 у ВП НОМЕР_6 з примусового виконання виконавчого листа №2-310 від 19.03.2010 прийнята за повним погашенням боргу по аліментам боржником (позивачем).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, вона прийнята відповідно до ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» та обумовлена тим, що за виконавчим документом №2-310 від 19.03.2010 про стягнення аліментів була заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державним виконавцем нараховано виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 10% залежно від розміру простроченого щомісячного платежу.

Позивач наполягає, що постанова про стягнення виконавчого збору від 05.02.2024 ВП НОМЕР_6 є протиправною, оскільки сума виконавчого збору не відповідає загальній сумі заборгованості, визначеного у розрахунку від 05.02.2024.

Однак, такі доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII, який набрав чинності 28.08.2018, внесені зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ, за змістом яких виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

До матеріалів справи відповідачем надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 25.01.2024 за період з 27.12.2011 по грудень 2023 рік та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 05.02.2024 за період за період з 27.12.2011 по січень 2024, з яких вбачається, що за період з 01.10.2010 по 26.12.2011 - заборгованість по аліментам відсутня, водночас, сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження та станом на серпень 2018 року становив 86770,71грн., станом на вересень 2018 - 88884,46грн.

У розрахунку нарахування виконавчого збору на заборгованість зі сплати аліментів (Додаток 17) встановлено, що станом на 01.09.2018 сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців та становить 86770,71грн., тому розмір нарахованого виконавчого збору у ВП НОМЕР_6 з 01.09.2018 = 8677,07грн. (10% від 86770,71грн.).

Таким чином, державним виконавцем у відповідності до частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII, з 01.09.2018 нараховано виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів за виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців.

Суд зазначає, що у подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.

При цьому, вказаною нормою прямо передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що постанова від 05.02.2024 ВП № 18296719 про стягнення виконавчого збору є правомірною, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для її скасування, та, як наслідок, відсутні підстави для визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови від 05.02.2024 про стягнення виконавчого збору.

Щодо посилань представника позивача на те, що на час винесення спірної постанови (05.02.2024) загальна сума, що підлягала стягненню, склала не 13822,15грн., а 11095,34грн., відтак сума виконавчого збору обраховано невірно, суд зазначає, після 28.08.2018 розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми, яка підлягає стягненню, і державний виконавець зобов`язаний нарахувати суму виконавчого збору із суми заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, що у спірному випадку зафіксовано з 01.09.2018, з подальшим нарахуванням виконавчого збору в порядку та у спосіб, визначений частиною другою статті 27 Закону.

Доводи представника позивача про відсутність в розрахунках заборгованості зі сплати аліментів відомостей про утримання на сплату аліментів із заробітної плати за період роботи з 01.01.2011 по 31.12.2011 в ПАТ «Гарант Метиз Інвест», є цілком безпідставними, оскільки в розрахунках від 25.01.2024 та від 05.02.2024 містяться відомості про відсутність заборгованості по аліментам за період з 01.10.2010 по 26.12.2011. Крім того, згідно зі звітом про здійснення відрахування та виплати ПАТ «Гарант Метиз Інвест» на виконання виконавчого листа №2-310 від 19.03.2010 утримання здійснені у повному обсязі, заборгованості немає, при цьому позивач звільнений - з 26.12.2011.

Доводи представника позивача щодо відсутності в розрахунках заборгованості зі сплати аліментів відомостей про сплату аліментів згідно із квитанцій від 18.09.2012, від 05.12.2012, від 20.05.2013 та від 18.09.2012 на загальну суму 400,00грн., не можуть бути прийняті судом, оскільки належних та допустимих доказів відповідному позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Зауваження представника позивача щодо відсутності у розрахунках заборгованості зі сплати аліментів відомостей про утримання коштів із заробітної плати за періоди роботи у ФОП ОСОБА_5 згідно із довідками від 10.08.2023 №4, №5, №6, №7 та №8 неприйнятні, оскільки такі довідки містять відомості про нараховану та виплачену заробітну плату позивача з відомостями про утримані податки та збори за відповідний період, однак не містять відомостей про утримані кошти на сплату аліментів, що не є тотожним.

Безпідставними є також і зауваження представника позивача про те, що розрахунки не містять відомостей про отримання ОСОБА_8 державної допомоги, оскільки розрахунки відображають заборгованість позивача по аліментам.

Отже, підстави, якими позивач обґрунтовує протиправність оспорюваної постанови, спростовуються матеріалами, а інших підстав для визнання неправомірності постанови відповідача судом не встановлено.

Суд зазначає, що фактичне непогодження позивача з оскаржуваною постановою не може безумовно свідчити про її протиправність та відсутності правових підстав для її прийняття.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що з отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2010 позивачу достеменно відомо, що при невиконанні рішення суду в наданий для добровільного виконання строк, виконання його буде здійснено в примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)(код ЄДРПОУ 44703616, місцезнаходження: 52100, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. П`ятихатки, вул. Шевченка, 116) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова