Постанова

від 12.06.2024 по справі 160/3537/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/3537/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Темченко Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024, (суддя суду першої інстанції Бухтіярова М.М.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/3537/24 за позовом ОСОБА_1 до Жовтоводсько-Пятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

07 лютого 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

-визнати протиправними дії державного виконавця Куземи Я.О. Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) щодо винесення постанови від 05.02.2024 про стягнення виконавчого збору у розмірі 13 822,15 грн.;

- зобов`язати державного виконавця Кузему Я.О. Жовтоводсько - П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) вчинити певні дії на підставі та в порядку, визначених законом Про виконавче провадження, щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 13 822,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.03.2010 по справі №2-310 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29.03.2010 головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини на утримання сина Данила. 01.03.2011 винесена постанова про поновлення виконавчого провадження з підстав працевлаштування боржника та направлення ВП за місцем працевлаштування. 09.07.2020 була винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника до утримання боргу 132390,25грн. 26.10.2023 державним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та здійснення відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного у розмірі 50% доходів та щомісяця до погашення загальної суми заборгованості по аліментам за виконавчим провадженням, яка складає 127493,46грн. 18.01.2024 державним виконавцем винесена постанова про стягнення штрафу з боржника на користь стягувача за несплату аліментів в сумі 69110,93грн. В цій постанові зазначена заборгованість вже 138 221,86 грн. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 05.02.2024 за №148899/28.7-34, який міститься в Єдиному реєстрі виконавчих проваджень, станом на 26.10.2023, коли винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, заборгованість складала 110 953,40 грн. В застосунку Дія у боржника міститься інформація, що сума заборгованості складає 114771,18грн. 05.02.2024 державним виконавцем винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 13822,15 грн. Із вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки вважає, що сума виконавчого збору не відповідає загальній сумі заборгованості, визначеного у розрахунку від 05.02.2024 № 14899/28.7-34. Вказаний розрахунок не містить інформацію щодо утримання заробітної плати позивача за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 його роботи на ПАТ Гарант Метиз Інвенст, де було утримано аліменти у розмірі 9 971,23 грн. Крім того, в розрахунку міститься інформація, що за період з 27.12.2011 за ним рахується заборгованість у розмірі 98,71 грн., але ця сума та суми за інший період позивачем були сплачені самостійно, згідно з квитанцій від 18.09.2012, від 05.05.2012, від 20.05.2013, від 18.09.2012 на загальну суму 400 грн. Відповідачем не враховані вказані платежі. Також, невраховані у розрахунку від 05.02.2024 № 14899/28.7.-34 і кошти, які були утримані із заробітної плати позивача у ФОП ОСОБА_5 . У постанові від 26.10.2023 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника зазначена сума заборгованості по аліментам 127 493,46 грн., яка була направлена до військової частини НОМЕР_1 на виконання. Заборгованість у розмірі 127 493,46 грн. складала на момент винесення постанови. При цьому, якщо детально ознайомитися із розрахунком від 05.02.2024 № 14899/28.7-34, у рядку жовтень 2023 зазначена сума заборгованості у розмірі 110 953,40 грн. Більш того, заборгованість по аліментам у розмірі 127 493,46 грн. взагалі в цьому розрахунку відсутня. У постанові від 18.01.2024 про накладення штрафу станом на 01.10.2020 зазначена загальна сума заборгованості по аліментам 138 221,86 грн. У застосунку Дія, міститься інформація щодо заборгованості по аліментам у розмірі 114771,18 грн. Станом на жовтень 2020 року сума заборгованості не могла становити 138221,86 грн., як зазначає відповідач, тому позивач вважає, що виконавчий збір у розмірі 13 822,15 грн. визначений не вірно, постанова від 05.02.2024 про стягнення виконавчого збору є неправомірною та підлягає скасуванню.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 03.04.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку позивача відповідачем неправильно обрахована сума заборгованості по аліментам, та як наслідок неправильно визначена сума виконавчого збору, який стягується з позивача. Також, позивач не згоден з розміром виконавчого збору, оскільки станом на час відкриття виконавчого провадження був чинний Закон України «Про виконавче провадження» в іншій редакції.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 , дата видачі 24.07.2019, орган, що видав 1223, місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.03.2010 у справі №2-310/10 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання спільної неповнолітньої дитини та оголошення розшуку відповідача задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народженого в смт. Велика Олександрівка, Херсонської області, місце праці невідомо, зареєстрованого АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 09.02.2010 року.

Також, рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.03.2010 у справі №2-310/10 оголошено розшук платника аліментів ОСОБА_1 , проведення якого доручено Жовтоводському МВ УМВС України в Дніпропетровській області.

Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19.03.2010 у справі №2-310/10 набрало законної сили 29.03.2010.

Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист у справі №2-310/10.

25.03.2010 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Жовтоводського міського управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №18296719 з примусового виконання виконавчого листа №2-310 від 19.03.2010 про стягнення з ОСОБА_1 (боржник) на користь ОСОБА_4 (стягувач) аліментів у розмірі частини на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У пункті 3 постанови про відкриття виконавчого провадження №18296719 від 25.03.2010 повідомлено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, виконання його буде здійснено в примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.

25.03.2010 державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП №18296719 прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що згідно із рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області у справі №2-310 від 19.03.2010 оголошено розшук боржника ОСОБА_1 .

30.08.2010 ОСОБА_1 до Відділу ДВС Жовтоводського МУЮ подані пояснення, за змістом яких позивач ознайомився із сумою заборгованості по аліментам станом на 01.09.2010 у розмірі 3353,64грн., зобов`язувався працевлаштуватись та сплатити суму заборгованості.

Від Управління МВС у Дніпропетровській області до ВДВС м. Жовті Води надійшло повідомлення №12207 від 05.10.2010 про місцезнаходження розшукуваного громадянина ОСОБА_1

04.10.2010 до ТОВ Гарант Метиз Інвест надіслано розпорядження державного виконавця №В-1111/01 10916 від 04.10.2010 разом із виконавчим листом про проведення утримання аліментів з ОСОБА_1 з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику, починаючи з 01.10.2010 у розмірі 50% доходу до утримання боргу у сумі 3454,24грн., а потім згідно із виконавчим листом, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця до повноліття.

01.03.2011 державним виконавцем поновлено ВП №18296719, про що зазначено сторонами у позові та відзиві.

Згідно із відомостями у виконавчому листі він надійшов до ПрАТ Гарант Метиз Інвест 25.10.2010 та аліменти на виконання виконавчого листа №2-310 від 19.03.2010 стягувались із заробітної плати позивача, починаючи з 01.10.2010 по 26.12.2011, що підтверджується звітом про здійснені відрахування та виплати, згідно із яким з 26.12.2011 ОСОБА_1 звільнений з ПрАТ Гарант Метиз Інвест.

Доказів сплати аліментів за період з 27.12.2011 по 01.01.2020 позивачем не надано, матеріали виконавчого провадження не містять.

У відзиві відповідачем зазначено, що нарахування аліментів за період з 01.01.2010 по 31.12.2019 та з 01.04.2020 по 31.05.2020 відбувалось з урахуванням даних Головного управління статистики у Дніпропетровській області щодо середньомісячної заробітної плати по м.Жовті Води.

Із розрахунку суми заборгованості зі сплати аліментів від 25.01.2024 вбачається, що за період 01.01.2020 по 31.03.2020 та з 01.06.2020 по 07.10.2021 (досягнення дитиною повноліття) нарахування аліментів відбулось на підставі довідок про доходи, що видані Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , №4-8 від 10.08.2023.

Доказів сплати аліментів за період з січня 2020 року по серпень 2020 року позивачем не надано, матеріали виконавчого провадження не містять.

Згідно зі звітами про здійснені відрахування та виплати ФОП ОСОБА_5 аліменти стягувались із заробітної плати позивача, починаючи з вересня 2020 року по серпень 2021 року.

За відомостями у розрахунках заборгованості зі сплати аліментів від 25.01.2024 та від 05.02.2024 від станом на 07.10.2021 (досягнення дитиною повноліття) заборгованість по аліментам становить 122593,70грн.; заборгованість погашалась у період з вересень 2021 року лютий 2022 року, а також за квітень 2022 року.

Доказів сплати заборгованості по аліментам за період з березень 2022 року, за період з травень 2022 року по жовтень 2023 року позивачем не надано, матеріали виконавчого провадження не містять.

19.09.2023 державним виконавцем здійснено запит до Військової частини від 19.09.2023 №40660 щодо перебування ОСОБА_1 на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_3 .

Листом від 29.09.2023 за вих.№1962 Військовою частиною НОМЕР_3 повідомлено, що ОСОБА_1 з 19.07.2023 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення та направлений для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_4 .

26.09.2023 державним виконавцем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, згідно з якої звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує дохід у Військовій частині НОМЕР_4 , та згідно із звітом про здійснення відрахування та виплати за постановою від 26.10.2023 у ВП №18296719 стягнуто з позивача на користь ОСОБА_7 60293,15грн., що відображено у розрахунках суми заборгованості по аліментам від 25.01.2024 та 05.02.2024, які також містять відомості про те, що у листопаді 2023 року сплачено 5000,00грн. на погашення заборгованості, станом на 01.01.2024 сума заборгованості по аліментам становить 45660,25грн.

24.01.2024 державним виконавцем направлено до Військової частини НОМЕР_4 вимогу про врахування в роботі, що станом на 01.01.2024 заборгованість по аліментам за позивачем 45660,25грн.

Відповідачем у відзиві зазначено, що позивачем самостійно сплачено залишок заборгованості по аліментам у сумі 45660,25грн. та станом на 01.02.2024 борг по аліментам сплачено в повному обсязі, що відображено у розрахунку суми заборгованості по аліментам від 25.01.2024.

Державним виконавцем складено розрахунок виконавчого збору (Додаток №17 до Інструкції з організації примусового виконання рішень (пункт 8 розділ ІІІ), згідно із яким станом на 01.09.2018 сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців та становить 86770,71грн., таким чином розмір нарахованого виконавчого збору у ВП №18296719 становить 8677,07грн., сума виконавчого збору у ВП №18296719 на 25.01.2024 становить 13822,15грн. (за період з вересень 2018 року по січень 2024 року).

05.02.2024 державним виконавцем Жовтоводсько-П`ятихатського відділу державної виконавчої служби у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у межах виконавчого провадження ВП №18296719, керуючись ст.ст.3, 27, 40 Закону України Про виконавче провадження, прийнято постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 13822,15 грн.

У вказаній постанові державним виконавцем зазначено, що станом на 01.02.2024 борг по аліментам боржником сплачено в повному обсязі; оскільки за виконавчим документом №2-310 від 19.03.2010 про стягнення аліментів була заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державним виконавцем нараховано виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 10% залежно від розміру простроченого щомісячного платежу, тому виконавчий збір у сумі 13822,15 грн. підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 .

Не погодившись з постановою відповідача про стягнення виконавчого збору від 05.02.2024, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно визначено розмір виконавчого збору з примусового виконання виконавчого документу про стягнення аліментів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ в редакції на час спірних відносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а також постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Статтею 27 Закону № 1404-VІІІ надано визначення поняття виконавчий збір та унормовано питання щодо його розміру, порядку та підстав стягнення.

Так, згідно із частиною першою, другою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Частиною п`ятою статті 27 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення та Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина дев`ята статті 27 Закону України Про виконавче провадження).

Відповідно до Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, розроблено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції визначено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.

За виконавчим документом про стягнення аліментів у разі, якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, державний виконавець зобов`язаний нарахувати виконавчий збір із суми заборгованості зі сплати аліментів.

Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Виконавчий збір нараховується із суми заборгованості, визначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.

Надалі у разі прострочення боржником щомісячного аліментного платежу нарахування виконавчого збору здійснюється державним виконавцем щомісяця.

Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження останній повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Законодавцем виділений окремий випадок, коли при відкритті виконавчого провадження не виноситься постанова про стягнення виконавчого збору - за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/1558/19, від 31.05.2021 у справі №160/7321/19.

Державний виконавець під час примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів зобов`язаний нарахувати суму виконавчого збору із суми заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців. При цьому, постанова ж про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Так, у справі, що розглядається позивач оскаржує постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 05.02.2024, прийняту в межах ВП №18296719.

Оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору від 05.02.2024 у ВП №18296719 з примусового виконання виконавчого листа №2-310 від 19.03.2010 прийнята за повним погашенням боргу по аліментам боржником (позивачем).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, вона прийнята відповідно до ст.ст. 3, 27, 40 Закону України Про виконавче провадження та обумовлена тим, що за виконавчим документом №2-310 від 19.03.2010 про стягнення аліментів була заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державним виконавцем нараховано виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 10% залежно від розміру простроченого щомісячного платежу.

Отже, враховуючи дату прийняття оскаржуваної постанови, а також те, що вона прийнята виконавцем за фактом повного погашення заборгованості зі сплати аліментів, посилання позивача на те, що розмір виконавчого збору мав бути визначений відповідно до Закону в редакції станом на час відкритті виконавчого провадження є необґрунтованими.

Стосовно розміру виконавчого збору колегія суддів зазначає наступне.

Законом України від 03.07.2018 № 2475-VIII, який набрав чинності 28.08.2018, внесені зміни до статті 27 Закону № 1404-VІІІ, за змістом яких виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

До матеріалів справи відповідачем надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 25.01.2024 за період з 27.12.2011 по грудень 2023 рік та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 05.02.2024 за період за період з 27.12.2011 по січень 2024, з яких вбачається, що за період з 01.10.2010 по 26.12.2011 заборгованість по аліментам відсутня, водночас, сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження та станом на серпень 2018 року становив 86770,71грн., станом на вересень 2018 - 88884,46грн.

У розрахунку нарахування виконавчого збору на заборгованість зі сплати аліментів (Додаток 17) встановлено, що станом на 01.09.2018 сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців та становить 86770,71грн., тому розмір нарахованого виконавчого збору у ВП №18296719 з 01.09.2018 = 8677,07грн. (10% від 86770,71грн.).

Таким чином, державним виконавцем у відповідності до частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII, з 01.09.2018 нараховано виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів за виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців.

У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.

При цьому, вказаною нормою прямо передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що постанова від 05.02.2024 ВП № 18296719 про стягнення виконавчого збору є правомірною, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для її скасування, та, як наслідок, відсутні підстави для визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанови від 05.02.2024 про стягнення виконавчого збору.

Щодо посилань представника позивача на те, що на час винесення спірної постанови (05.02.2024) загальна сума, що підлягала стягненню, склала не 13822,15грн., а 11095,34грн., відтак сума виконавчого збору обраховано невірно, суд першої інстанції правильно зазначив, що після 28.08.2018 розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми, яка підлягає стягненню, і державний виконавець зобов`язаний нарахувати суму виконавчого збору із суми заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, що у спірному випадку зафіксовано з 01.09.2018, з подальшим нарахуванням виконавчого збору в порядку та у спосіб, визначений частиною другою статті 27 Закону.

Доводи представника позивача про відсутність в розрахунках заборгованості зі сплати аліментів відомостей про утримання на сплату аліментів із заробітної плати за період роботи з 01.01.2011 по 31.12.2011 в ПАТ Гарант Метиз Інвест, є цілком безпідставними, оскільки в розрахунках від 25.01.2024 та від 05.02.2024 містяться відомості про відсутність заборгованості по аліментам за період з 01.10.2010 по 26.12.2011. Крім того, згідно зі звітом про здійснення відрахування та виплати ПАТ Гарант Метиз Інвест на виконання виконавчого листа №2-310 від 19.03.2010 утримання здійснені у повному обсязі, заборгованості немає, при цьому позивач звільнений з 26.12.2011.

Доводи представника позивача щодо відсутності в розрахунках заборгованості зі сплати аліментів відомостей про сплату аліментів згідно із квитанцій від 18.09.2012, від 05.12.2012, від 20.05.2013 та від 18.09.2012 на загальну суму 400,00грн., не можуть бути прийняті судом, оскільки належних та допустимих доказів відповідному позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Зауваження представника позивача щодо відсутності у розрахунках заборгованості зі сплати аліментів відомостей про утримання коштів із заробітної плати за періоди роботи у ФОП ОСОБА_5 згідно із довідками від 10.08.2023 №4, №5, №6, №7 та №8 неприйнятні, оскільки такі довідки містять відомості про нараховану та виплачену заробітну плату позивача з відомостями про утримані податки та збори за відповідний період, однак не містять відомостей про утримані кошти на сплату аліментів, що не є тотожним.

Безпідставними є також і зауваження представника позивача про те, що розрахунки не містять відомостей про отримання ОСОБА_7 державної допомоги, оскільки розрахунки відображають заборгованість позивача по аліментам.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 в адміністративній справі №160/3537/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяА.В. Шлай

суддяН.П. Баранник