Рішення

від 05.04.2024 по справі 300/1279/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2024 р. справа № 300/1279/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Прима-Пласт" про надання дозволу щодо погашення суми податкового боргу за рахунок реалізації майна боржника, що перебуває в податковій заставі,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Прима-Пласт" (надалі, також відповідач, ТОВ "Прима-Пласт") про надання дозволу щодо погашення суми податкового боргу в розмірі 88 245,41 грн за рахунок реалізації майна боржника, що перебуває в податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем, станом на дату звернення до суду, обліковується податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 88 245,41 грн, зокрема з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 61 648,87 грн та орендної плати з юридичних осіб у сумі 26 596,54 грн. З метою виконання відповідачем перед державним бюджетом своїх зобов`язань контролюючим органом винесено рішення про стягнення коштів платника з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 27.06.2023 за №9/0919-13-07-27, на виконання якого виставлено платіжні інструкції на відкриті рахунки у банках, що обслуговують платника. Однак, вказані заходи не дали результатів, оскільки такі платіжні інструкції були повернуті без виконання установами банків. Разом із тим, враховуючи те, що наявна заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, а вжиті позивачем заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника позитивного результату не дали, позивач вимушений звернутись до суду з вимогою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у строки визначені в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, не скористався. Матеріали направлені на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись на адресу суду з відміткою оператора поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Як наслідок, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прима-Пласт" згідно матеріалів справи зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Відповідно до довідки про борг за станом на 15.02.2024 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом в загальному розмірі 88 245,41 грн (а.с.5).

Вказана сума заборгованості виникла внаслідок невиконаних зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 61 648,87 грн та орендної плати з юридичних осіб у сумі 26 596,54 грн.

З метою погашення податкового боргу, позивач сформував податкову вимогу за 04.04.2023 №0000259-1307-0919, яка направлена на податкову адресу відповідача (а.с.6).

27.06.2023 позивачем винесено рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу за №9/0919-13-07-27 (а.с.9).

З метою виконання вказаного рішення, позивачем до банківських установ надсилались платіжні інструкції на суму податкового боргу (а.с.10-13), однак, такі платіжні інструкції були повернуті контролюючому органу без виконання.

Зважаючи на те, що сума заборгованості відповідачем сплачена не була, 04.04.2023 контролюючим органом винесено рішення про опис майна у податкову заставу №189/09-19-13-15/13-07-23 (а.с.15), на підставі якого проведено опис майна, за результатами чого складено акт опису майна за №8/09-19-13-07-28 від 27.11.2023 (а.с.14).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.6 статті 87 Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов`язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов`язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Порядок застосування пунктів 87.5 і 87.6 цієї статті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стаття 88 Податкового кодексу України визначає зміст податкової застави, відповідно до пункту 88.1 якої з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України).

В підпункті 14.1.155. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава визначена як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Згідно з підпунктами 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 цієї статті даного Кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Як уже встановлено, відповідачем складено акт опису майна за №8/09-19-13-07-28 від 27.11.2023 (а.с.14).

Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Судом встановлено, що податкова застава описаного позивачем майна зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17.05.2023 (а.с.18-19).

Відповідно до пункту 95.5. статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

На виконання вказаних норм, уповноваженою особою ГУ ДПС України прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 27.06.2023 за №9-0919-13-07-27 шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах ТОВ "Прима-Пласт" (а.с.9).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 цієї ж статті Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу:

- шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків;

- шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків.

Кожен з цих способів застосовується контролюючим органом окремо та послідовно, перший із яких, на відміну від другого, може реалізовуватися без судового рішення. При цьому, закон саме на контролюючий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Таким чином, як слідує із викладених норм, Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Суд звертає увагу, що Постановою Національного банку України від 29.07.2022 №163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, пунктом 27 якої передбачено, що надавач платіжних послуг платника в платіжній інструкції, оформленій ініціатором у паперовій формі, серед іншого, заповнює реквізити "Дата прийняття до виконання" і "Дата виконання" та засвідчує їх власноручним підписом уповноваженого працівника надавача платіжних послуг платника; робить на її зворотному боці напис про причину відмови у виконанні [з обов`язковим посиланням на норму законодавства України (за наявності), відповідно до якої платіжну інструкцію не може бути виконано, або/та пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено] та зазначає дату її повернення (це засвідчується власноручним підписом уповноваженого працівника).

Позивач, як доказ відсутності достатніх коштів у відповідача для погашення податкового боргу, надав суду повернуті без виконання платіжні інструкції із зазначенням фінансовою установою причиною, зокрема, відсутність коштів на рахунках платника.

Зокрема, на засвічення вказаних обставини, вжитих заходів і відсутності чи неможливості самостійного стягнення коштів з рахунків платника податків контролюючим органом надано платіжні інструкції АТ КБ "Приват Банк" (а.с.10-12), а також Ідентифікаційні дані щодо відповідача, в яких містяться відомості про відкриті рахунки відповідача у АТ КБ "Приват Банк" (а.с.13).

Відтак, позивач підтвердив належними доказами відсутність у власності відповідача достатніх грошових коштів, що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, згідно з вимогами статті 95 Податкового кодексу України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Як наслідок, враховуючи дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку реалізації свого права на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі, суд вважає позовні вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 88 245,41 грн за рахунок майна ТОВ "Прима-Пласт", яке перебуває в податковій заставі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) дозвіл на погашення суми податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Прима-Пласт" (код ЄДРПОУ 38521424, вул. Волоська, буд. 17, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) в розмірі 88 245 (вісімдесят вісім тисяч двісті сорок п`ять) грн 41 (сорок одна) коп. за рахунок майна платника, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Прима-Пласт" (код ЄДРПОУ 38521424, вул. Волоська, буд. 17, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200).

Суддя Главач І.А.