Ухвала

від 03.04.2024 по справі 320/10324/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 квітня 2024 року Київ № 320/10324/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЗАРАЗ-4доГоловного управління Держпродспоживслужби в Київській областіпровизнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАРАЗ-4 звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати положення акту Відповідача від 10.03.2021 №10-05.3/000062 в частині визначення (опису) порушень вимог законодавства Позивачем;

- визнати протиправним та скасувати положення акту Відповідача від 26.07.2021 №10-05.3/000173 в частині визначення (опису) порушень вимог законодавства Позивачем;

- визнати протиправною та скасувати постанову Відповідача від 02.08.2021 №108 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів;

- визнати протиправною та скасувати постанову Відповідача від 06.09.2021 № 124 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів;

- визнати дії Відповідача протиправними та зобов`язати його утриматися від вчинення дій винесення в наступному постанов про накладання стягнень на Позивача на підставі акту від 26.07.2021 № 10-05.3/000173 та/або на підставі акту від 10.03.2021 №10-05.3/000062.

Ухвалою Київського окружного адміністратвиного суду від 07.03.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАРАЗ-4 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, вказавши підстави для поновлення строку та додавши докази поважності причин його пропуску.

14 березня 2024 року через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Так, заявник зазначає, в березні 2021 відповідачем проведено перевірку ТОВ «ЗАРАЗ- 4» щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів.

За результатом перевірки відповідачем складено акт від 10.03.2021 № 10-05.3/000062, на підставі якого винесено припис № 13 від 17.03.2021 «Про припинення порушення прав споживача» (далі - припис № 13 від 17.03.2021).

Також, відповідачем винесено постанову від 19.03.2021 №35 про накладення стягнень на позивача (далі - постанова від 19.03.2021 №35).

З метою захисту порушених прав та інтересів з боку відповідача (суб`єкта владних повноважень/контролюючого органу) ТОВ «ЗАРАЗ-4» вчасно звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування припису та рішення -постанови (справа №320/3559/21). Це підтверджується тим, що 05.04.2021 Київський окружний адміністративний суд ухвалою відкрив провадження в адміністративній справі №320/3559/21,

В підтвердження неправомірності актів/рішень проведеної відповідачем перевірки та відсутності правопорушення з боку ТОВ «ЗАРАЗ-4» рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі № 320/3559/21 від 08.11.2022 адміністративний позов позивача - задоволено; визнано протиправними та скасовано постанову відповідача від 19.03.2021 №35 та припис від 17.03.2021 №13.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 по справі №320/3559/21 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду - без змін.

Це свідчить про відсутність порушень законодавства з боку позивача та відсутність протиправного суспільно-шкідливе винного діяння з боку позивача, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності, як наслідок позивач звільнений Судами від відповідальності.

Під час розгляду Судами справи № 320/3559/21 припис та постанова відповідача не набрали законної сили, та були в результаті розгляду справи скасовані остаточно лише 30.08.2023 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, а повний текст постанови складено 01.09.2023.

12.09.2023 року позивач на Укрпошті отримав рекомендований лист з повідомленням від Шостого апеляційного адміністративного суду завірену копію постанови Суду від 30.08.2023, разом з супровідним листом Суду від 01.09.2023.

Саме 12.09.2023 ознайомившись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2023 позивач дізнався про порушення своїх прав іншими актами, постановами, діями відповідача, що встановлено доказами у вигляді висновків про протиправність припису та постанови відповідача, відображених в згадуваних рішенні та постанові Судів по справі № 320/3559/21.

Як зазначає позивач, дізнавшись 12.09.2023 про скасування Судами припису відповідача від 17.03.2021 № 13 та постанови від 19.03.2021 №35 позивач дізнався, що акти та постанови відповідача, пов`язані з вказаним приписом (заявлені на скасування у позовних вимогах позивачем в позові у справі № 320/10324/24) порушують права позивача.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що позивачем не заперечується, що з 2021 року позивач був обізнаний про існування спірних рішень.

Суд акцентує, строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали (наприклад, відбулося стягнення штрафу), так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю (наприклад, винесене рішення про стягнення штрафу).

Порушення інтересів особи може полягати також у невизначеності публічних правовідносин за її участю, коли у сторін існують різні уявлення щодо взаємних прав та обов`язків.

При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, зокрема, можуть бути: розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Існування процесуальних строків звернення до суду зумовлене необхідністю дисциплінувати учасників правовідносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігти зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяти стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій та посиленню громадського контролю за владою зі сторони громадян.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд звертає увагу, що Законом не передбачено переривання строку звернення до суду.

Положеннями статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У відповідності до рішень ЄСПЛ у справах "Grafescolo S.R.L. проти Молдови", "Руїз Торія проти Іспанії", роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство закону, що є обов`язковим для країн, котрі підписали конвенцію. Стаття 6 документа зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, суди не повинні ігнорувати наявність підстав для застосування наслідків пропуску строку на звернення до суду і належним чином обґрунтовувати причини її незастосування.

При цьому, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" ЄСПЛ дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" ЄСПЛ погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Суд вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Щодо посилань позивача на преюдиційність, суд зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства України у таких випадках передбачають зупинення провадження у справі.

Також, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Отже, жодних підстав поважності причин пропуску строку на оскарження спірних рішень позивачем в поданій заяві не наведено.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає поважними підстави пропущення строку звернення з позовом до суду та відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 169, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАРАЗ-4 про поновлення строку звернення до суду, відмовити.

2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАРАЗ-4 повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.

3. Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Жукова Є.О.