Рішення

від 05.04.2024 по справі 440/16123/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16123/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Беріл" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Беріл" (надалі також - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці (надалі також - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними і скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.06.2023 №UА209190/2023/000309 та №UА209190/2023/000310;

- визнати протиправними і скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.06.2023 №UА209000/2023/000125/1 та №UА209000/2023/000126/1.

Позовні вимоги товариство мотивує протиправністю прийняття рішень про коригування митної вартості та карток відмови, оскільки надані позивачем документи, у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень. Відмінність цін товару, зазначених у проформі-інвойсі від 31.05.2023 та платіжній інструкції від 09.06.292 і SWIFT (свіфт) від 09.06.2023, зумовлена здійсненням позивачем в рамках контракту передоплати за товар в сумі 65880,00 Євро, оскільки за домовленостями, здійсненими шляхом електронного листування, сторони контракту узгодили покупку товару розраховану на три поставки. Поряд з цим, враховуючи умови поставки FCA Kokotow, декларантом надано всі передбачені законодавством документи на підтвердження складових митної вартості, в тому числі й документи, на підтвердження взаємовідносин між перевізниками ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 . При цьому, помилка експедитора при зазначенні місця вивантаження оцінюваного товару на території України не впливає на заявлений декларантом рівень митної вартості товарів. Також, невідповідність сум у деклараціях країни експорту пояснюється тим, що в наданих декларантом митних деклараціях країни відправлення від 12.06.2023 №23РL351020Е0474632, від 12.06.2023 №23РL351020Е0475230, які оформлені на експорт оцінюваних товарів з Польщі, вартість товару зазначена у національній валюті Польщі - злотих.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

17.11.2023 до суду надійшли документи, якими усунуто недолік позовної заяви, визначений ухвалою суду від 06.11.2023.

Як наслідок, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/16123/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Беріл" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано докази.

06.12.2023 судом одержано відзив митного органу на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару відповідно до частини 5 статті 54 МКУ митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами проведеного опрацювання поданих з митною декларацією від 13.06.2023 №23UA209190028252U0 документів встановлено, що надані банківський платіжний документ №292 від 09.06.2023 та свіфт від 02.06.2023, у гр. 70 якого вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме: контракт №23-05-01-SS-SE-BRL-UA від 01.05.2023 та проформу №470749-3217 від 31.05.2023. Проформа №470749-3217 від 31.05.2023 на суму 246 718 EUR, інвойс № 437226-3217 від 12.06.2023 на суму 20580 EUR, а банківські платіжні документи на суму 126360 EUR. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою. Відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 16 та 23 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника. У поданій CMR наявні печатки та реквізити "PE Kulyk Lesya", рахунок про транспортні витрати видано ФОП ОСОБА_1 , однак документи, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні. В договорі-заявці від 02.06.2023 на надання транспортно-експедиційних послуг сума оплати не збігається з рахунком №СФ-0000142 від 12.06.2023, місця вивантаження товару також різні. В пункті 2 контракту від 01.05.2023 №23-05-01-SS-SE-BRL-UA вказано, що умовою придбання товару є подання підтвердження замовлення. Підтвердження замовлення до митного оформлення не подавалось. В експортній декларації країни відправлення №23PL351020E0474632 від 12.06.2023 вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі №437226-3217 від 12.06.2023. Поряд з цим, надані банківський платіжний документ №292 від 09.06.2023 та свіфт від 02.06.2023, у гр. 70 якого вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме, контракт №23-05-01-SS-SE-BRL-UA від 01.05.2023 та проформу №470749-3217 від 31.05.2023. Проформа №470749-3217 від 31.05.2023 на суму 246718 EUR, інвойс №437237-3217 від 12.06.2023 на суму 22200 EUR, а банківські платіжні документи на суму 126360 EUR. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою. У гр. 16, 23 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника - наявні печатки та реквізити "PE Kulyk Lesya", рахунок про транспортні витрати видано ФОП ОСОБА_1 , документи, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні. В пункті 2 контракту від 01.05.2023 №23-05-01-SS-SE-BRL-UA вказано, що умовою придбання товару є подання підтвердження замовлення. Підтвердження замовлення до митного оформлення не подавалось. В експортній декларації країни відправлення №23PL351020E0475230 від 12.06.2023 вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі №437237-3217 від 12.06.2023. При цьому, посадові особи митного органу не могли знати про те, що "за домовленостями, здійсненими шляхом електронного листування сторони узгодили покупку товару розраховану на три поставки", оскільки жодних документів, які б підтверджували таку домовленість до митного контролю не подавалось. Відповідно до наданої проформи-інвойсу від 31.05.2023 №470749-3217 партія товару узгоджена на суму 246718 євро. Однак загальна вартість товарів відповідно до рахунків-фактур від 12.06.2023 № 437226-3217 та № 437237-3217 становить 42780 євро. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, сформовані на загальну суму 65880,00 євро, яку неможливо співставити з партією оцінюваного товару. Отже, враховуючи зазначені вище розбіжності, декларант не підтвердив здійснення передоплати за вказані партії товару. Водночас, посадові особи Львівської митниці перевіряють та опрацьовують ті документи, які подаються до митного контролю разом із конкретною митною декларацією, а не перевіряють документи, що подаються з іншими деклараціями. Посилання позивача на те, що "в оскаржуваних рішеннях не зазначено пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо" суперечить матеріалам справи. Також у спірному випадку митницею послідовно застосовувались методи визначення митної вартості, а оскаржувані рішення містять інформацію про причини незастосування методу визначення митної вартості, що передує обраному.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.05.2023 між ТОВ Торговий Дім "Беріл" (покупець) та компанією "Sylvamo Sweden AB" ("Сильвамо Швеція АБ", продавець) укладено контракт №23-05-01-SS-SE-BRL-UA, за умовами якого покупець замовляє товар, а продавець доставляє товар відповідно до Підтвердження Замовлення та відповідним Інвойсам або Проформою-Інвойсам. Покупець приймає та оплачує товар відповідно до умов, що зазначені в Підтвердженні Замовлення та / або в Інвойсі / Проформах-Інвойсах до цього контракту. Сторони зобов`язані діяти добросовісно та зрозуміло щодо укладення, виконання, внесення змін та розірвання контракту (пункт 2 контракту) /а.с. 55-63/.

Ціна товару встановлюється в Євро. Ціна включає в себе вартість самого товару, упаковки, маркування, витрати щодо митного оформлення товару та витрати на доставку до кінцевого пункту призначення, як зазначено в Підтвердженні Замовлення або Інвойсах / Проформах-Інвойсах, та діє протягом узгодженого періоду (пункт 3.1 контракту).

Загальна сума контракту складається із сум всіх поставок, відповідно до Інвойсів / Проформ-Інвойсів на кожну поставку протягом усього терміну дії цього контракту (пункт 3.3 контракту).

Відповідно до пункту 4.1 контракту продавець зобов`язується виставити та надіслати покупцеві Проформу-Інвойс для передоплати кожної партії товару із визначенням терміну оплати та суми до сплати, а покупець зобов`язується сплатити зазначену суму не пізніше зазначеного терміну (термінів).

Оплата повинна бути здійснена на підставі виставленого продавцем Інвойсів / Проформи-Інвойсів (пункт 4.2 контракту).

Згідно з пунктом 5.1 контракту товар повинен бути поставлений відповідно до взаємно узгоджених умов Інкотермс 2020 і як зазначено в Підтвердженні Замовлення. Перехід ризику здійснюється відповідно до узгоджених умов Інкотермс 2020.

В Додатку №1 до контракту від 01.05.2023 сторони погодили перелік юридичних осіб, які можуть виступати в якості продавців товару /а.с. 64-65/.

На виконання умов контракту від 01.05.2023 №23-05-01-SS-SE-BRL-UA та Додатку №1 до нього з метою розмитнення придбаного товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію №23UA209190028252U0 від 13.06.2023, згідно якої позивачем ввезено на територію України: - папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 420х297мм, ZOOM PEFC certified щільність 80г/м2 (формат А3) у кількості 15000 кг загальною вартістю 14700 Євро; - папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 210х297мм, ZOOM PEFC certified щільність 80г/м2 (формат А4) у кількості 6000 кг загальною вартістю 5880 Євро /а.с. 14-16/.

Позивачем була заявлена митна вартість товару за основним методом відповідно до частини 1 статті 57 МКУ (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та одночасно з митною декларацією подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення, а саме:

- рахунок-фактура №437226-3217 від 12.06.2023 /а.с. 38/;

- автотранспортна накладна б/н від 12.06.2023 /а.с. 47/;

- декларація про походження товару №437226-3217 від 12.06.2023 /а.с. 204 зі звороту/;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000142 від 12.06.2023 /а.с. 206 зі звороту/;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №166 від 12.06.2023 /а.с. 198 зі звороту/;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №23-05-01-SS-SE-BRL-UA від 01.05.2023 /а.с. 207 зі звороту - 211/;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.05.2023 /а.с. 202/;

- специфікація виробника товару №437226-3217 від 12.06.2023 /а.с. 205 зі звороту - 206/;

- договір-заявка на надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 02.06.2023 /а.с. 203/;

- копія митної декларації країни відправлення №23PL351020E0474632 від 12.06.2023 /а.с. 203 зі звороту/.

За результатами розгляду вказаних документів митним органом направлено декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює, та додатків до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями /а.с. 25/.

На вимогу митного органу декларантом додатково для підтвердження митної вартості товару було надано експертний висновок 14.06.2023 №263 /а.с. 199/, рахунок-проформа №470749-3217 від 31.05.2023 /а.с. 200/ та платіжні документи /платіжна інструкція №292від 09.06.2023 та свіфт від 09.06.2023/ на загальну суму 126360 Євро /а.с. 200 зі звороту - 201/, що визнається відповідачем та підтверджується листом від 14.06.2023 №47 /а.с. 26/.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000125/1 від 14.06.2023 /а.с. 28-29/ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000309 від 14.06.2023 /а.с. 32-33/.

Текст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів полягає у наступному: "За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне. Надані банківський платіжний документ №292 від 09.06.2023 та свіфт від 02.06.2023, у графі 70 якого вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме контракт №23-05-01-SS-SE-BRL-UA від 01.05.2023 та проформу №470749-3217 від 31.05.2023. Проформа №470749-3217 від 31.05.2023 на суму 246718 Євро, інвойс №437226-3217 від 12.06.2023 на суму 20580 Євро, а банківські платіжні документи на суму 126360 Євро. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою. Відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 16 та 23 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника - наявні печатки та реквізити "PE Kulyk Lesya", рахунок про транспортні витрати видано ФОП ОСОБА_1 , документи, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні. В договорі-заявці від 02.06.2023 на надання транспортно-експедиційних послуг сума оплати не збігається з рахунком №СФ-0000142 від 12.06.2023, місця вивантаження товару також різні. В пункті 2 контракту від 01.05.2023 №23-05-01-SS-SE-BRL-UA вказано, що умовою придбання товару є подання підтвердження замовлення. Підтвердження замовлення до митного оформлення не подавалось. В експортній декларації країни відправлення №23PL351020E0474632 від 12.06.2023 вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі №437226-3217 від 12.06.2023. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно статті 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (стаття 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугувала МД від 04.04.2023 №UA209190/2023/16781, де митна вартість такого товару становить 1,317 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося.".

Поряд з цим, на виконання умов контракту від 01.05.2023 №23-05-01-SS-SE-BRL-UA та Додатку №1 до нього з метою розмитнення придбаного товару позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію №23UA209190028253U0 від 13.06.2023, згідно якої позивачем ввезено на територію України: - папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 210х297мм, ZOOM PEFC certified щільність 80г/м2 (формат А4) у кількості 15000 кг загальною вартістю 16320,00 Євро; - папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 420х297мм, ZOOM PEFC certified щільність 80г/м2 (формат А3) у кількості 6000 кг загальною вартістю 5880 Євро /а.с. 18-20/.

Позивачем була заявлена митна вартість товару за основним методом відповідно до частини 1 статті 57 МКУ (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та одночасно з митною декларацією подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення, а саме:

- рахунок-фактура №437237-3217 від 12.06.2023 /а.с. 38/;

- автотранспортна накладна б/н від 12.06.2023 /а.с. 46/;

- декларація про походження товару №437237-3217 від 12.06.2023 /а.с. 224/;

- рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-0000141 від 12.06.2023 /а.с. 226/;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №167 від 12.06.2023 /а.с. 218 зі звороту/;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №23-05-01-SS-SE-BRL-UA від 01.05.2023 /а.с. 227-231/;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.05.2023 /а.с. 221 зі звороту/;

- специфікація виробника товару №437237-3217 від 12.06.2023 /а.с. 225/;

- договір-заявка на надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 08.06.2023 /а.с. 222 зі звороту/;

- копія митної декларації країни відправлення №23PL351020E0475230 від 12.06.2023 /а.с. 223 зі звороту/.

За результатами розгляду вказаних документів митним органом направлено декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньоекономічного договору (контракту) або документу, який його замінює, та додатків до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями /а.с. 24/.

На вимогу митного органу декларантом додатково для підтвердження митної вартості товару було надано експертний висновок 14.06.2023 №263 /а.с. 199/, рахунок-проформа №470749-3217 від 31.05.2023 /а.с. 200/ та платіжні документи /платіжна інструкція №292 від 09.06.2023 та свіфт від 09.06.2023/ на загальну суму 126360 Євро /а.с. 200 зі звороту - 201/, що визнається відповідачем та підтверджується листом від 14.06.2023 №49 /а.с. 27/.

Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000126/1 від 14.06.2023 /а.с. 30-31/ та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000310 від 14.06.2023 /а.с. 34-35/.

Текст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів полягає у наступному: "За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне. Надані банківський платіжний документ №292 від 09.06.2023та свіфт від 02.06.2023, у графі 70 якого вказано документи, на підставі яких проводилось перерахування коштів за ввезений товар, а саме контракт №23-05-01-SS-SE-BRL-UA від 01.05.2023 та проформу №470749-3217 від 31.05.2023. Проформа №470749-3217 від 31.05.2023 на суму 246718 Євро, інвойс №437226-3217 від 12.06.2023 на суму 20580 Євро, а банківські платіжні документи на суму 126360 Євро. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою. Відповідно до вимог Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 16 та 23 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника - наявні печатки та реквізити "PE Kulyk Lesya", рахунок про транспортні витрати видано ФОП ОСОБА_1 , документи, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні. В пункті 2 контракту від 01.05.2023 №23-05-01-SS-SE-BRL-UA вказано, що умовою придбання товару є подання підтвердження замовлення. Підтвердження замовлення до митного оформлення не подавалось. В експортній декларації країни відправлення №23PL351020E0475230 від 12.06.2023 вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі №437237-3217 від 12.06.2023. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно статті 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (стаття 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугувала МД від 04.04.2023 №UA209190/2023/16781, де митна вартість такого товару становить 1,317 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося.».

Не погодившись із зазначеними вище рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі - МК України/.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4, 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами 1, 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2-3, 6-7 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Так, згідно з частинами 1-3 цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина 3 статті 57 МК України/.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 9, 10 статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Як слідує з матеріалів справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять повну та зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових).

Так, згідно поданої позивачем митної декларації від 13.06.2023 №23UA209190028252U0 зазначена вартість імпортованих товарів у загальному розмірі 20580 Євро, а саме: - папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 420х297мм, ZOOM PEFC certified щільність 80г/м2 (формат А3) у кількості 15000 кг загальною вартістю 14700 Євро; - папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 210х297мм, ZOOM PEFC certified щільність 80г/м2 (формат А4) у кількості 6000 кг загальною вартістю 5880 Євро.

При цьому, згідно поданої позивачем митної декларації від 13.06.2023 №23UA209190028253U0 зазначена вартість імпортованих товарів у загальному розмірі 22200 Євро, а саме: - папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 210х297мм, ZOOM PEFC certified щільність 80г/м2 (формат А4) у кількості 15000 кг загальною вартістю 16320,00 Євро; - папір некрейдований, що використовується для писання, друкування, без вмісту волокон, одержаних механічним та хімічним способом, білизна СІЕ 150%, зольність 24%, без водяних знаків, не гофрований, не перфорований, одношаровий без малюнків в аркушах розміром 420х297мм, ZOOM PEFC certified щільність 80г/м2 (формат А3) у кількості 6000 кг загальною вартістю 5880 Євро.

Суд зауважує, що ціна товару, відображена у митних деклараціях, повністю відповідає ціні товару, відображеній у інвойсах від 12.06.2023 №437237-3217 (22200 Євро) та від 12.06.2023 №437226-3217 (20580 Євро), які надавалися декларантом разом з митними деклараціями.

Як слідує зі змісту пунктів 4.1, 4.2 контракту від 01.05.2023 №23-05-01-SS-SE-BRL-UA продавець зобов`язується виставити та надіслати покупцеві Проформу-Інвойс для передоплати кожної партії товару із визначенням терміну оплати та суми до сплати, а покупець зобов`язується сплатити зазначену суму не пізніше зазначеного терміну (термінів). Оплата повинна бути здійснена на підставі виставленого продавцем Інвойсів / Проформи-Інвойсів.

У спірному випадку керуючись приписами вказаних вище пунктів контракту продавцем товару на користь покупця було виставлено загальну проформу-інвойс від 31.05.2023 №470749-3217, в якій зазначено вартість 247100 кг товару у сумі 246718 Євро.

Разом з тим, оскільки позивач за умовами контракту не був зобов`язаний викупляти весь обсяг запропонованого у проформі-інвойсі товару, між продавцем та покупцем товару були погоджені поставки менших за вагою партій товару на суми 20580 Євро та 22200 Євро згідно інвойсів від 12.06.2023 №437237-3217 та від 12.06.2023 №437226-3217.

Тобто, вказаним по суті пояснюється наявна розбіжність між вартістю товарів, визначених у проформі-інвойсі від 31.05.2023 №470749-3217 та інвойсах від 12.06.2023 №437237-3217 та від 12.06.2023 №437226-3217.

При цьому, митний орган не звернув уваги та жодним чином не врахував, що вага товарів, визначених у проформі-інвойсі від 31.05.2023 №470749-3217 та інвойсах від 12.06.2023 №437237-3217 та від 12.06.2023 №437226-3217 також значно відрізняється, а лише вказав на розбіжність у цінах товарів.

Як слідує з матеріалів справи, у спірному випадку сторони контракту шляхом електронного листування узгодили покупку товару, розраховану на три поставки.

У зв`язку з цим, ТОВ Торговий дім "Беріл" на користь іноземного продавця здійснило попередні оплати товарів на суми 60480 Євро та 65880 Євро (разом 126360 Євро) згідно з платіжною інструкцією від 09.06.2023 №292 та свіфт від 02.06.2023 та 09.06.2023, в яких маються посилання на контракт від 01.05.2023 №23-05-01-SS-SE-BRL-UA та проформу-інвойс від 31.05.2023 №470749-3217.

Вказані платіжні документи надавалися на огляд митному органу /а.с. 200 зі звороту 201, 207/.

Саме враховуючи здійснення вказаної передоплати, іноземним продавцем товарів на користь позивача й були у подальшому виставлені відповідні інвойси, серед яких й інвойси від 12.06.2023 №437237-3217 та від 12.06.2023 №437226-3217.

Також слід зазначити, що згідно з наявними у матеріалах справи документами у спірному випадку умови поставки товару - FCA Kokotow.

FCA Інкотермс 2020, абревіатура від Free Carrier, - це міжнародно визнане зведення правил, що регулюють відповідальність, зобов`язання реалізаторів/клієнтів у міжнародних торгових угодах. Ці правила, опубліковані Міжнародною торговою палатою (ICC), спрямовані на стандартизацію умов постачання, відвантаження оплати для зменшення непорозумінь та суперечок. FCA можна розглядати як гнучкий термін, що надає обом сторонам - виробнику та покупцю - певні переваги, обов`язки, що робить його одним із найчастіше використовуваних термінів Інкотермс.

Відповідно до положень Інкотермс 2020 FCA продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки з поставки товару тоді, коли він передав його перевізнику, зазначеному покупцем, у встановленому місці або пункті. Тобто продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При цьому, слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Таким чином, оскільки всі подальші затрати були понесені позивачем з доправлення товару на територію України, декларантом до митної вартості були включені фактично понесені позивачем витрати у розмірі 35000 грн по кожній поставці (разом 70000 грн).

Судовим розглядом встановлено, що на підтвердження понесених позивачем транспортних витрат у розмірі 35000 грн по кожній поставці (разом 70000 грн) до митного органу були надані товарно-транспортні накладні від 12.06.2023 б/н; договори-заявки від 02.06.2023 та від 08.06.2023, рахунки-фактури від 12.06.2023 №СФ-0000142 та №СФ-0000141, довідки від 12.06.2023 №166 та №167 /а.с. 198 зі звороту, 201 зі звороту, 203, 206 зі звороту, 218 зі звороту, 221, 222 зі звороту, 226/.

На переконання суду, зі змісту вказаних документів вбачається за можливе чітко встановити, що транспортні витрати по маршруту м. Кокотув (Польща) пункт пропуску Краківець становлять саме 35000,00 грн.

Крім того, суд зауважує, що у договорах-заявках від 02.06.2023 та від 08.06.2023 поряд з інформацією про перевізника товарів ФОП ОСОБА_1 відображена також й інформація про власника транспортних засобів - перевізника ФОП ОСОБА_2 .

Суд зауважує, що згідно договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом №09.11.2017 від 09.11.2017, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , останнім виконувалися перевезення на користь ФОП ОСОБА_1 /а.с. 82-84/.

Отже, вказаним пояснюється зазначення у гр. 16 та 23 CMR печаток та реквізитів "PE Kulyk Lesya", при цьому, виставлення рахунку про транспортні витрати на користь позивача саме ФОП ОСОБА_1 .

Слід відмітити, що у направленому на адресу митних органів листі від 21.06.2023 ФОП ОСОБА_1 пояснив, що декларантом ТОВ Торговий дім "Беріл" помилково надано до митного оформлення договір-заявку від 02.06.2023 б/н на надання транспортно-експедиційних послуг на а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , де місто доставки зазначено Львів і відповідно вартість витрат становить 43000,00 грн. Вірним є інформація договору-заявки від 08.06.2023 б/н на надання транспортно-експедиційних послуг на а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , де місце доставки зазначено Київ, а вартість послуги встановлена на рівні 63000 грн. Вищезазначене підтверджене інформацією з транспортної накладної від 12.06.2023 б/н, договору-заявки від 08.06.2023 б/н на надання транспортно-експедиційних послуг, довідкою про транспортні витрати від 12.06.2023 №166, рахунком-фактурою від 12.06.2023 №СФ-0000142, актом здачі-прийняття робіт від 15.06.2023 №ОУ-0000142 /а.с. 85/.

Разом з тим, надання декларантом помилкового договору-заявки від 02.06.2023 б/н із зазначенням невірного кінцевого місця розвантаження товару Львів замість вірного Київ, що, як наслідок, призвело до зазначення загальної суми транспортних витрат у меншому розмірі 43000 грн замість вірних 63000 грн, на переконання суду, жодним чином не впливає та не змінює фактичного розміру транспортно-експедиційних витрат по маршруту м. Кокотув (Польща) пункт пропуску Краківець, які визначені у розмірі 35000 грн окремо та не стосуються неправильно визначеної вартості транспортно-експедиційних послуг по маршруту від митного посту по території України, яка, в своє чергу, немає будь-якого значення для формування митної вартості, оскільки транспортування включається до митної вартості виключно до кордону, тобто до митного оформлення (частина 10 статті 58 МКУ).

За викладених обставин, доводи відповідача з приводу неможливості визначення витрат на транспортно-експедиційні послуги, що включені до митної вартості товару, суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

З приводу посилань митного органу на невідповідність сум вартості імпортованих товарів сумам вартості таких товарів, зазначених у деклараціях країни експорту, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Так, в наданих декларантом митних деклараціях від 12.06.2023 №23PL351020E0474632 та №23PL351020E0475230, які оформлені на експорт оцінюваних товарів з Польщі, вартість товару зазначена у національній валюті Польщі злотих.

Згідно наданої митної декларації країни відправлення від 12.06.2023 №23PL351020E0474632 загальна митна вартість партії товару в польських злотих становить 96125,00 zl.

Під час перерахунку цієї суми у євро за курсом, встановленим Міністерством фінансів Республіки Польщі на червень 2023 року, встановленого для використання в митних цілях згідно офіційного сайту www.podatki.gov.ua (kursy walut) 1 євро = 4,4803 злотих, 96125,00zl = 21455,04 євро.

А враховуючи наявний витяг з електронного листування доставка від міста Kokotow (Польща) до п/п Краківець встановлена на рівні 875,00 євро.

Віднявши від 21455,04 євро вартість доставки 875,00 євро отримуємо 20580,04 євро, що при округленні до цілого числа відповідає розміру фактурної вартості товару за рахунком-інвойсом від 12.06.2023 №437226-3217.

Окрім цього, ФОП ОСОБА_1 виставлено вартість доставки від міста Kokotow (Польща) до п/п Краківець 35000,00 грн, що на дату підписання заявки 08.06.2023 за курсом НБУ становить 893,00 євро, що не є меншим за орієнтовну суму доставки виставлену продавцем.

Згідно наданої митної декларації країни відправлення від 12.06.2023 №23РЕ351020Е0475230 загальна митна вартість партії товару в польських злотих становить 103383,00.

Під час перерахунку цієї суми у євро за курсом, встановленим Міністерством фінансів Республіки Польща на червень 2023 року, встановленого для використання в митних цілях згідно офіційного сайту www.podatki.gov.ua (kursy walut) 1 євро = 4,4803 польських злотих, 103383,00 = 23075,02 євро.

Враховуючи наявний витяг з електронного листування з відправником продавця доставка від міста Kokotow (Польща) до п/п Краківець встановлена на рівні 875,00 євро.

Віднявши від 23075,02 євро вартість доставки 875,00 євро отримуємо 22200,02 євро, що при округленні до цілого числа відповідає розміру фактурної вартості товару за рахунком-інвойсом від 12.06.2023 №437237-3217.

Поряд з цим, суд вважає за важливе також зазначити, що за умовами контракту продавець на користь покупця товарів оформляє або Підтвердження Замовлення або Інвойси / Проформи-Інвойси.

У спірному випадку продавцем за контрактом на користь позивача були оформлені саме проформа-інвойс та інвойси, якій й надавалися декларантом до митного оформлення, а відтак, судом відхиляються як безпідставні твердження митного органу на ненадання до митного оформлення Підтвердження Замовлення.

Резюмуючи усе викладене вище, суд вважає, що у спірному випадку декларантом до митного органу були подані усі основні та додаткові документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість імпортованих товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1, 2 статті 53 Митного кодексу України, а тому усі зауваження митного органу з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості та з приводу не підтвердження останнім числових значень складових митної вартості є необґрунтованими та безпідставними.

Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів на підставі ЕМД від 04.04.2023 №UA209190/2023/16781, суд враховує наступне.

Механізм застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів врегульовано статтею 60 Митного кодексу України.

Так, за приписами вказаної статті у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості митним органом зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугувала МД від 04.04.2023 №UA209190/2023/16781, де митна вартість такого товару становить 1,317 дол. США за кг.

Разом з тим, суд зауважує, що митна вартість товару, імпортованого за МД від 04.04.2023 №UA209190/2023/16781, визначалася у Євро, а не у доларах США, як вказано митним органом в оскаржуваних рішеннях.

Поряд з цим, суд зауважує, що час експорту товарів згідно МД від 04.04.2023 №UA209190/2023/16781 не збігається з часом експорту оцінюваних товарів згідно спірних митних декларацій більш ніж як на два місяці, а ціни на товари на ринках як України, так і інших країн, не сталими та мають тенденцію до змін у сторону здорожчання.

Також суд вважає за доцільне зазначити, що у спірному випадку позивачем було замовлено експертизу щодо вартості товарів, імпортованих згідно ЕМД від 13.06.2023 №23UA209190028252U0 та №23UA209190028253U0.

У матеріалах справи міститься експертний висновок Асоціації українських підприємств целюлозно-паперової галузі "УкрПапір" від 14.06.2023 №263, згідно з яким ринкові ціни паперу для офісної техніки, в аркушах, виробництва компанії "Sylvamo Sweden AB", який імпортує ТОВ ТД "Беріл" на підставі інвойсів від 12.06.2023 №437226-3217 та №437237-3217 до контракту від 01.05.2023 №23-05-01-SS-SE-BRL-UA відповідають кон`юнктурі вільного ринку подібної продукції та можуть бути прийнятними для використання під час здійснення митних процедур у червні-липні 2023 року по цьому товару /а.с. 71/.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що спірні рішення про коригування митної вартості не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №400/3133/18, від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з ЕМД від 13.06.2023 №23UA209190028252U0 та №23UA209190028253U0 документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для використання методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів при недоведеності неможливості її визначення за ціною договору (контракту).

З огляду на викладене, надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом за ціною договору (контракту), у зв`язку із чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000125/1 від 14.06.2023 та №UA209000/2023/000126/1 від 14.06.2023.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.06.2023 №UА209190/2023/000309 та №UА209190/2023/000310, суд зазначає наступне.

За приписами частин 1, 2 та 3 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Відповідно до частин 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною 12 цієї статті Кодексу передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує, що будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Судом встановлено, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.06.2023 №UА209190/2023/000309 та №UА209190/2023/000310 вмотивовані прийнятими митним органом рішеннями про коригування митної вартості №UA209000/2023/000125/1 від 14.06.2023 та №UA209000/2023/000126/1 від 14.06.2023, правомірність яких відповідачем не доведено під час розгляду цієї справи.

Відтак, оскаржені картки відмови також є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, судом враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржених у цій справі рішень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання вказаного позову сплачено судовий збір у розмірі 10736,00 грн.

Враховуючи задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 10736,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Беріл" (вул. Соборності, буд. 66, кім. 610, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 32931083) до Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000125/1 від 14.06.2023 та №UA209000/2023/000126/1 від 14.06.2023.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209190/2023/000309 від 14.06.2023 та №UА209190/2023/000310 від 14.06.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ідентифікаційний код 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Беріл" (вул. Соборності, буд. 66, кім. 610, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 32931083) витрати зі сплати судового збору у розмірі 10736,00 грн (десять тисяч сімсот тридцять шість гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Ясиновський