Ухвала

від 04.04.2024 по справі 640/7524/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа №640/7524/21

адміністративне провадження № К/990/12865/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олпанік» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху з наданням апелянту десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання до Шостого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2021 року податковому органу продовжено строк для виконання вимог ухвали цього Суду від 13 вересня 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 1 листопада 2021 року скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про подовження строку усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала у зв`язку з невиконанням вимог ухвали цього суду від 13 вересня 2021 року щодо сплати судового збору.

Головним управлінням ДПС у м. Києві повторно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2021 року разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовано яке обґрунтовано відсутністю коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2021 року скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху та надано десятиденний строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

22 грудня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з метою сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, яке ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2022 року задоволено та продовжено скаржнику строк на п`ять днів для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі від 6 грудня 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2022 року апеляційну скаргу повернуто, оскільки станом на 31 січня 2022 року скаржником не виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2021 року та не усунуто недоліки апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2021 року, Головне управління ДПС у м. Києві втретє звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, яку ухвалою цього Суду від 5 квітня 2023 року залишено без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору та обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником було подано до суду клопотання, в якому останній зокрема, просив продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року клопотання Головного управління ДПС у м. Києві задоволено та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дати отримання цієї ухвали Суду.

У межах встановленого строку 8 травня 2023 року скаржником було подано до суду клопотання, в якому останній просив відстрочити сплату судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач вказував, що у зв`язку із обмеженим фінансуванням не має можливості сплатити судовий збір.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року Головному управлінню ДПС у м. Києві відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Шостим апеляційним адміністративним судом 19 грудня 2023 року зареєстровано вчетверте подану апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2021 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року Головному управлінню ДПС у м. Києві відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олпанік» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив із того, що з рішення суду першої інстанції вбачається, що апелянт був повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, оскільки суд першої інстанції зазначив про те, що останній заперечував щодо задоволення позовної заяви.

Зважаючи на те, що предметом оскарження є рішення, датоване 6 липня 2021 року, при цьому про ухвалення спірного рішення апелянту було відомо ще 12 серпня 2021 року, а апеляційну скаргу подано лише 19 грудня 2023 року, суд відмовив апелянту у відкритті апеляційного провадження з огляду на подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

3 квітня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2023 року, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Таким чином, за умови подання суб`єктом владних повноважень апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки) доводи щодо наявності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не мають правового значення.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду прийнято 16 березня 2022 року, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся 27 березня 2023 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.

Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олпанік» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх