Ухвала

від 01.04.2024 по справі 953/1143/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/1143/24

н/п 1-кп/953/672/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

УС Т А Н О В И В :

У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , посилаючись на вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення та на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказав, що у матеріалах кримінального провадження наявні вагомі докази про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому тяжкого кримінального правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання прокурора та просили обрати стосовно обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з тримання під вартою.

Представник потерпілої сторони ДП «Український НТЦ «Енергосталь» ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 з таких підстав.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 12 січня 2024 року до ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19 лютого 2024 року із визначеною сумою застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, який у подальшому був продовжений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2024 року строком на 60 днів, тобто - до 13 квітня 2024 року включно із раніше визначеною сумою застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 13 квітня 2024 року включно.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Так, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.

Разом з тим, суд зазначає, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, прокурор звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме - переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння, як воно сформульоване стороною обвинувачення, враховуючи особу обвинуваченого, який має постійне місце мешкання на території Харківської області, але без реєстрації, неодружений, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, крім того, раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів проти власності, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачене покарання, у разі визнання його винуватим, у виді позбавленні волі строком від п`яти до восьми років, суд вважає, що він може переховуватись від суду, з огляду на суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у нього відсутні соціально-стримуючи фактори, які б давали підстави вважати, що він не вчинить нового кримінального правопорушення, враховуючи при цьому, що кримінальне правопорушення, яке наразі інкримінується обвинуваченому, вчинено в період іспитового строку.

Зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , доведені прокурором та продовжують існувати. Існування вказаних ризиків виправдовує тримання особи під вартою, а також свідчить про неможливість їх запобіганню шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні судового провадження. На думку суду, застосування до обвинуваченого домашнього арешту не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду. Про обрання стосовно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування до обвинуваченого особистого зобов`язання не забезпечить його належної поведінки і не зменшить наявність ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Отже, суд погоджується із доводами прокурора про недостатність застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту щодо зміни раніше застосованого запобіжного заходу щодо обвинуваченого не спростовують вищевказаних висновків суду, крім того, строк перебування обвинуваченого під вартою не виходить за межі розумного строку.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню встановленим ризикам.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України суд вважає також продовженим визначений судом обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить у національній грошовій одиниці 60560 грн, та вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 194,197, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто - до 30травня 2024 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (Р/р UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172, Банк одержувача: ДКСУ м. Київ), призначення платежу: застава за (П.І.П. особи, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду), від (дата ухвали), по справі № ... внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Обвинувачений ОСОБА_3 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці обов`язки: прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, суду, на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали у частині продовження строку дії запобіжного заходу встановити до 30травня 2024року включно.

Ухвала у частині продовження строку дії запобіжного заходу протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1