Рішення

від 04.04.2024 по справі 451/107/24

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

04 квітня 2024 рокуСправа №451/107/24 Провадження № 2/451/135/24

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Федорук І.Б.,

з участю позивача, представника позивача ОСОБА_1 , представника Орган опіки і піклування виконавчого комітету Радехівської міської ради Янсевич В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Радехові цивільну справу №451/107/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Радехівської міської ради про позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и в:

25 січня 2024 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки і піклування виконавчого комітету Радехівської міської ради про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 4 березня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений шлюб та зареєстрований Станинською сільською радою Радехівського району Львівської області, актовий запис №1. У цьому шлюбі у них народилося четверо дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7 . Життя між ними не склалося і 19 березня 2018 року рішенням Радехівського районного суду Львівської області шлюб між ними було розірвано. Відповідно до Розрахунку заборгованості по аліментах від 31.12.2023 року виданого Радехівським відділом державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомлено, що згідно даних АСВП на виконанні Радехівського ВДВС перебуває виконавче провадження НОМЕР_12 про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Станом на 31.12.2023 заборгованість по аліментах становить 232 672,50 грн. 22 березня 2022 року Радехівським районним судом Львівської області було винесено вирок, яким ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України (справа №451/30/22). 18 лютого 2021 року ОСОБА_4 одружилася із ОСОБА_11 . У цьому шлюбі у них народилася донька, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Проте, ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 померла. Після смерті матері ОСОБА_4 , діти залишилась проживати з бабусею ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Власником житлового будинку АДРЕСА_1 є покійна донька позивачки ОСОБА_4 . Вищевказаний житловий будинок ОСОБА_13 заповів ОСОБА_4 , яка спадщину фактично прийняла, оскільки проживала з ним до смерті проте не переоформила на своє ім`я. Батько дітей, ОСОБА_3 починаючи з 2018 року, пішов з дому та участі у вихованні дітей не бере, жодного з покладених законом на батька обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Всі питання щодо виховання дітей вирішуються бабусею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Діти знаходяться на її повному утриманні. Для їх розвитку ОСОБА_2 прикладає всі свої зусилля та можливості. Такі обставини змусили ОСОБА_2 звернутись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 . Відповідач ніяким чином не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їхній подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, підготовку до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти - створились умови, які шкодять інтересам дітей. Вихованням дітей займається бабуся ОСОБА_2 , цікавиться їх навчанням, часто приходить до школи, підтримує контакти з вчителями. Батько ОСОБА_3 участі у вихованні дітей не бере, не опікується дітьми, не цікавиться навчанням. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків. З огляду на зазначене, ОСОБА_2 просила суд ухвалити рішення, яким: позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що проживає в селі Тетевчиці Червоноградського району Львівської області, батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с.2-7).

25 січня 2024 року, автоматизованою системою документообігу суду Д-3, судді Семенишин О.З. передані згадані вище матеріали справи, для розгляду (а. с.59).

Ухвалою судді від 12 лютого 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а. с.1-2).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила постановити рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач в строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву до суду не подав та в судове засідання не з`явився, хоча про місце, час розгляду судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив (а. с. 98).

Представник третьої особи у судовому засідання підтримала висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо дітей.

З урахуванням наведеного, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи проведено за відсутності учасників справи, без застосування фіксування судового засідання технічними засобами та на підставі представлених суду доказів.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Суд установив, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим 23 лютого 1985 року Павлівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.14), Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №0043260345 від 24.01.2024 (а.с.26-27), Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №0043260870 від 24.01.2024 (а.с.28-29).

4 березня 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений шлюб та зареєстрований Станинською сільською радою Радехівського району Львівської області, актовий запис №1, що видно з копії Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 від 4 березня 2006 року (а.с.23).

У цьому шлюбі у них народилося четверо дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження, серії НОМЕР_3 від 27 червня 2006 року, а.с.17), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Свідоцтво про народження, серії НОМЕР_4 від 21 серпня 2007 року, а.с.16), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про народження, серії НОМЕР_5 від 9 липня 2008 року, а.с.19), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Свідоцтво про народження, серії НОМЕР_6 від 24 вересня 2013 року, а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7 , що видно з копії Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_7 від 29 березня 2018 року (а.с.20).

Рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 19 березня 2018 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було розірвано (а.с.21-22).

З Розрахунку заборгованості по аліментах від 31 грудня 2023 року, виданого Радехівським відділом державної виконавчої служби у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видно, що на виконанні Радехівського ВДВС перебуває виконавче провадження НОМЕР_12 про стягнення аліментів із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Станом на 31.12.2023 заборгованість по аліментах становить 232 672,50 грн (а.с.41-45).

18 лютого 2021 року ОСОБА_4 одружилася з ОСОБА_11 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_8 , виданим Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис №15 (а.с.24).

У цьому шлюбі у них народилася донька, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (Свідоцтво про народження, серії НОМЕР_9 від 18 січня 2023 року, а.с.25).

ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_10 , що видане 20 грудня 2023 року Радехівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис 134 (а.с.15).

Після смерті матері ОСОБА_4 діти залишились проживати з бабусею ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Радехівської міської ради Львівської області від 19.01.2024 №79 (а.с.37).

Відповідно до довідки Гімназії с. Станин Радехівської міської ради Львівської області від 10 січня 2024 року №1 (а.с.46) та Характеристики від 08.01.2024 (а.с.38), ОСОБА_9 дійсно навчається у 4 класі цієї школи. Зарекомендував себе як старанний, здібний, відповідальний учень, до уроків готується систематично, проявляє інтерес до навчання. Користується авторитетом у класі, бере активну участь у житті класу та гімназії. Постійний учасник різноманітних конкурсів, акцій, свят. Батько не цікавиться навчанням сина та не бере участі у вихованні.

З довідки Загальноосвітньої школи І-ІІ-ІІІ ступенів с. Павлів Гімназії с. Станин Радехівської міської ради Львівської області від 10 січня 2024 року №02.1-13/4 (а.с.47) та Характеристики від 08.01.2024 (а.с.39), видно, що ОСОБА_8 є ученицею десятого класу цієї школи. За час навчання зарекомендувала себе як здібна учениця з достатнім рівнем навчальних компетентностей. На уроках уважна, зібрана, активна, дисциплінована, має глибокі знання з багатьох дисциплін. Уроків без поважних причин не пропускає. ОСОБА_8 є творчою особистістю, має різноманітні інтереси, добрий естетичний смак. Наполеглива, цілеспрямована у досягненні мети, має власну життєву позицію. Активна учасниця громадського життя класу та гімназії. Батько навчанням дочки не цікавився та не бере участі у вихованні дітей. Жодного разу не відвідував батьківські збори.

Відповідно до довідки ВПУ №71 м.Кам`янка-Бузька від 10.01.2024 №10 (а.с.48) та Характеристики (а.с.40) ОСОБА_6 навчається у цьому училищі на ІІІ курсі (група №32) за професією: «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорії «А1», «А2», «В1»), слюсар-ремонтник, водій автотранспортних засобів (категорії «В», «С») на денній формі навчання з 1 вересня 2021 року до 30 червня 2024 року. Доручення майстрів та класного керівника виконує вчасно і добросовісно. Учень проживає в гуртожитку, мати останнім часом хворіла, ОСОБА_6 знаходився у скрутному становищі, від батька підтримки не отримував. Батько ОСОБА_6 ОСОБА_3 навчанням та вихованням сина не цікавився.

Вихованням дітей займається бабуся ОСОБА_2 , цікавиться їх навчанням, часто приходить до школи, підтримує контакти з вчителями. Батько ОСОБА_3 участі у вихованні дітей не бере, не опікується дітьми, не цікавиться навчанням.

З Висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Радехівської міської ради Львівської області від 19 березня 2024 року №57, видно, що орган опіки та піклування Радехівської міської ради Львівської області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с.95-97).

Судом також досліджені Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, серії НМТ 325357 від 12 жовтня 2017 року (а.с.30) та Технічний паспорт на індивідуальний (садибний) житловий будинок, виготовлений 23 жовтня 2018 року (а.с.31-36).

Батько дітей, ОСОБА_3 участі у вихованні дітей не бере, жодного з покладених законом на батька обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дітей.

Всі питання щодо виховання дітей вирішуються бабусею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Діти знаходяться на її повному утриманні Для їх розвитку ОСОБА_2 прикладає всі свої зусилля та можливості.

Статтею 7 СК України передбачено, що суд під час розгляду справ про регулювання сімейних відносин повинен забезпечити можливість здійснення прав дитини, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні та максимально можливо враховувати інтереси дитини.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Із ч. 1 ст. 155 СК України видно, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ст. 12 вищевказаного Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 9 пункту 8 постанови КМУ № 866 від 24 вересня 2008 року «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов`язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Із ч. 4 ст. 155 СК України видно, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, у тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п. 16 Постанови Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За змістом роз`яснень, п. 15, 17 цієї ж Постанови Верховного Суду України позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Частиною 8 ст. 7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.

До того ж, положення вказаної Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми враховуються судом, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Європейський суд з прав людини в контексті статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, серед іншого зазначив, що головним критерієм при вирішенні таких справ є інтереси дитини.

Так, Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 7 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Також суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2 , і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» потрібно проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_3 свідомо нехтує та взагалі відмовився від виконання батьківських обов`язків стосовно своїх неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

На підставі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

З урахуванням усіх обставин справи, суд не визначає відповідачу обов`язок щодо сплати аліментів на утримання дітей, оскільки такий обов`язок покладений на нього рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 6 грудня 2018 року, яке набрало законної сили 7 січня 2019 року (справа № 451/546/18).

Відповідно до ч. 1, 2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Зважаючи на те, що батько не цікавиться життям дітей, не приймає участі в їх вихованні та утриманні, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, навчання та підготовку до самостійного життя, а також, враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків та він свідомо відмовився приймати участь у житті своїх дітей, суд доходить висновку про законність позовних вимог щодо позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Враховуючи вищезазначене, суд вважає доцільним роз`яснити відповідачу ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Згідно із ч. 1 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

На підставі ст. ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 7, 8, 150, 155, 164, 165, 166, 169, 180 СК України, керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 76, 78, 80, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_2 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони та інші учасники справи.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , РНОКПП: НОМЕР_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Білик Романна Олегівна, юридична адреса: вулиця Незалежності, 41/2, місто Кам`янка-Бузька, Львівська область, 80400.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Радехівської міської ради Львівської області, місцезнаходження: проспект Відродження, 3, місто Радехів, Червоноградський район, Львівська область, 80200.

Головуючий суддяСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 8 квітня 2024 року.