Ухвала

від 29.03.2024 по справі 308/5680/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5680/24

1-кс/308/1893/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 та його захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , у рамках кримінального провадження, відомості про яке 11.12.2023 року внесені до ЄРДР за № 12023070000000383, погоджене з прокурором, про застосування відносно :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, -

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023070000000383 від 11.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 усвідомлюючи вимоги законодавства України, про те, що вогнепальна зброя та бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, а відтак він усвідомлював порушення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, вимог п. «а» «Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471-ХІІ від 17 червня 1992 року, п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 15 жовтня 1992 року 10.08.2022.

Разом з тим, громадянин ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення шляхом вчинення злочинів проти громадської безпеки, а саме незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами, усвідомлюючи те, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу вогнепальної зброї є можливість швидко, незаконно збагатитись, став на шлях злочинної діяльності та здійснив придбання, зберігання, а також збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 21.12.2023, та перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 знаючи вимоги законодавства України про те, що вогнепальна зброя, вибухові пристрої та бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, незаконно придбав з метою подальшого незаконного збуту 797 ( сімсот дев`яносто сім) предметів, схожі на патрони, які згідно висновку експерта є боєприпасами - бойовими патронами центрального бою, калібру 5,45х39 мм, призначеними для стрільби із відповідної нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм та 2 (два) предмети схожі на автомат, які згідно висновку експерта є бойовою автоматичною нарізною вогнепальною зброєю, автоматом системи «Калашникова», моделі АК -74 калібру 5,45х39 мм, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.

В подальшому 21.12.2023 близько 15:23 години, ОСОБА_5 , перебуваючи в лісовому масиві поблизу с. Нижнє Солотвино, Ужгородського району, Закарпатської області, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут боєприпасів та вогнепальної зброї, за грошову винагороду у розмірі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень збув особі, яка діяла на умовах конфіденційного співробітництва із працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_8 797 ( сімсот дев`яносто сім) предметів, схожі на патрони, які згідно висновку експерта є боєприпасами - бойовими патронами центрального бою, калібру 5,45х39 мм, призначеними для стрільби із відповідної нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм та 2 (два) предмети схожі на автомат, які згідно висновку експерта є бойовою автоматичною нарізною вогнепальною зброєю, автоматом системи «Калашникова», моделі АК -74 калібру 5,45х39 мм, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.

Окрім того, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 28.03.2024, та перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці знаючи вимоги законодавства України про те, що вогнепальна зброя, вибухові пристрої та бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, незаконно придбав з метою подальшого незаконного збуту 1 (один) предмет схожий на вогнепальну зброю автомат «Калашникова», моделі АК-74, 6099 (шість тисяч дев`яносто дев`ять) предметів схожих на боєприпаси, 1 (один) предмет схожий на димову шашку, 1 (один) предмет схожий на тротилову шашку вагою 200 грам, 1 (один) предмет схожий на запал (детонатор).

В подальшому 28.03.2024 близько 16:24 години, ОСОБА_5 , перебуваючи в лісовому масиві поблизу с. Нижнє Солотвино, Ужгородського району, Закарпатської області діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут боєприпасів та вогнепальної зброї, за грошову винагороду у розмірі 80000 (вісімдесят) тисяч гривень збув особі, яка діяла на умовах конфіденційного співробітництва із працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_8 1 (один) предмет схожий на вогнепальну зброю автомат «Калашникова», моделі АК -74, 6099 (шість тисяч дев`яносто дев`ять) предметів схожих на боєприпаси, 1 (один) предмет схожий на димову шашку, 1 (один) предмет схожий на тротилову шашку вагою 200 грам, 1 (один) предмет схожий на запал (детонатор).

У ході досудового розслідування, на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 29.03.2024 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 підтверджується наступними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом затримання ОСОБА_5 від 28.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.12.2023; протоколом огляду покупця, який здійснює оперативну закупку та вручення йому грошових коштів від 21.12.2024; протокол добровільної видачі від 21.12.2024; висновками експерта; протоколом добровільної видачі від 28.03.2024; матеріалами НСРД; та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

На думку сторони обвинувачення докази, які зібрані на даному етапі досудового розслідування в достатній мірі обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та достатні для обрання останньому запобіжного заходу.

Зважаючи на встановлені під час досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені та підтверджені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

1. Запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Кримінальні правопорушення які інкримінуються ОСОБА_5 передбачені ч. 1 ст. 263 КК України є тяжкими, за вчинення яких передбачено можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме: Румунією, Угорщиною, Словацькою Республікою та Республікою Польща, дають підстави органу досудового розслідування вважати, що останній, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів, може переховуватися від органу досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску, а також переховуватись на території України.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 не має місця роботи та постійного джерела доходу.

Вказані обставини у своїй сукупності дають реальні підстави органу досудового розслідування вважати, що останній, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжких кримінальних правопорушень, з метою перешкоджання досудовому розслідуванню, затягування строків слідства та уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду за межами території України протягом тривалого часу та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судовий розгляд даного кримінального провадження.

2. Запобігання спробам незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.

Даний ризик обґрунтовано тим, що у вказаному кримінальному провадженні є необхідність у проведенні ряду судових експертиз; у допиті осіб в якості свідків із обставин, що мають значення для кримінального провадження, які відомі підозрюваному, як під час досудового розслідування так і у ході судового розгляду кримінального провадження, у тому числі тих, які ще не допитані з об`єктивних причин, та будуть допитані у ході подальшого досудового розслідування. Оцінюючи можливість впливу на свідків, слід виходити із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків у даному кримінальному провадженні, в тому числі із застосуванням психологічного та фізичного насильства або ж шляхом підкупу з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, приховування їх від органів досудового розслідування та суду, що утруднить встановлення дійсних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, зазначене обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

3. Запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Знаходячись на волі, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Разом з цим, ОСОБА_5 , на думку сторони обвинувачення може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які, ще невстановлені органом досудового розслідування;

4. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_5 й надалі матиме можливість вчиняти корисливі правопорушення. Враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення, наявні підстави вважати, що останній, може вдатися до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.

Таким чином, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність вищевказаних ризиків.

Таким чином, ОСОБА_5 на підставі зібраних доказів обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які, у випадку визнання його винним, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у такому підстав. Просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що підозра є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: підозрюваний може впливати на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, ухилятися від органу досудового розслідування та суду. Крім цього, прокурор в судовому засіданні, висловив позицію щодо доцільності визначення, при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застави в розмірі вище вищого.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення внесеного слідчим клопотання. Зауважив, що ризики відсутні. Просив обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника. Просив обрати відносно нього домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 підтверджується наступними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколом затримання ОСОБА_5 від 28.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.12.2023; протоколом огляду покупця, який здійснює оперативну закупку та вручення йому грошових коштів від 21.12.2024; протокол добровільної видачі від 21.12.2024; висновками експерта; протоколом добровільної видачі від 28.03.2024; матеріалами НСРД; та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_5 , який має постійне місце проживання.

Поряд з цим, суд звертає увагу на ті обставини, що ОСОБА_5 будучи у працездатному віці, офіційно ніде не працює та здійснював торгівлю (збут) зброї у великій кількості, у період воєнного стану.

Враховуючи фактичні обставини вчиненого злочину, а також тяжкість можливого покарання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на свідків, експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що в свою чергу, свідчить про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На думку суду, з огляду на вказані вище обставини, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків; розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з роз`ясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. У п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дана норма визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється, характер кримінального правопорушення, зокрема злочин, передбачений ч.1 ст. 263 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, спосіб вчиненого злочину: вчинений з корисливих мотивів, у великій кількості, у період воєнного стану, вартість зброї, яка збувалася, оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, а тому вважає, що в даному випадку має місце виключний випадок і застава в максимальному розмірі, передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити підозрюваному заставу у розмірі - 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 грн., оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, на ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; - не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади - ГУДМС у Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого задоволити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 17 год. 00 хв. - 25.05.2024 року.

Строк тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою рахувати з моменту його фактичного затримання - з 17 год. 00 хв., 28.03.2024 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків передбачених КПК України, - в розмірі 150 (ста п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 200 грн.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади - ГУДМС у Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1