Ухвала

від 03.06.2024 по справі 308/5680/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/5680/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.06.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/238/24 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.03.2024.

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчогоСУ ГУНП вЗакарпатській областіпро застосування запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком, до 25.05.2024 з визначенням застави 155 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) грн, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про яке 11.12.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023070000000383.

Цією жухвалою,у разівнесення заставина ОСОБА_6 покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади ГУ ДМС у Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 11.12.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023070000000383 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи вимоги законодавства України про те, що вогнепальна зброя та бойові припаси відносяться до речей, які вилучені з цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, а відтак він усвідомлював порушення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, вимог п. «а» «Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна»,

-2-

затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471ХІІ від 17.06.1992, п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 15.10.1992.

Разом з тим, ОСОБА_6 , з метою незаконного збагачення шляхом вчинення злочинів проти громадської безпеки, а саме незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами, усвідомлюючи те, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу вогнепальної зброї є можливість швидко, незаконно збагатитись, став на шлях злочинної діяльності та здійснив придбання, зберігання, а також збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, за наступних обставин.

У невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 21.12.2023, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_6 , знаючи вимоги законодавства України про те, що вогнепальна зброя, вибухові пристрої та бойові припаси відносяться до речей, які вилучені з цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, незаконно придбав з метою подальшого незаконного збуту 797 ( сімсот дев`яносто сім) предметів схожих на патрони, які згідно висновку експерта є боєприпасами бойовими патронами центрального бою, калібру 5,45х39 мм, призначеними для стрільби з відповідної нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм та 02 (два) предмети схожі на автомат, які згідно висновку експерта є бойовою автоматичною нарізною вогнепальною зброєю, автоматом системи «Калашникова», моделі АК -74 калібру 5,45х39 мм, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.

В подальшому 21.12.2023 близько 15 год 23 хв ОСОБА_6 , перебуваючи в лісовому масиві поблизу с. Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут боєприпасів та вогнепальної зброї, за грошову винагороду у розмірі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) грн збув особі, яка діяла на умовах конфіденційного співробітництва з працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_8 797 (сімсот дев`яносто сім) предметів, схожих на патрони, які згідно висновку експерта є боєприпасами бойовими патронами центрального бою, калібру 5,45х39 мм, призначеними для стрільби з відповідної нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм та 02 (два) предмети схожі на автомат, які згідно висновку експерта є бойовою автоматичною нарізною вогнепальною зброєю, автоматом системи «Калашникова», моделі АК -74 калібру 5,45х39 мм, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.

Окрім того, ОСОБА_6 у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 28.03.2024, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці знаючи вимоги законодавства України про те, що вогнепальна зброя, вибухові пристрої та бойові припаси відносяться до речей, які вилучені з цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, незаконно придбав з метою подальшого незаконного збуту 01 (один) предмет схожий на вогнепальну зброю автомат «Калашникова», моделі АК-74, 6099 (шість тисяч дев`яносто дев`ять) предметів схожих на боєприпаси, 01 (один) предмет схожий на димову шашку, 01 (один) предмет схожий на тротилову шашку вагою 200 грам, 01 (один) предмет схожий на запал (детонатор).

28.03.2024 близько 16 год 24 хв ОСОБА_6 , перебуваючи в лісовому масиві поблизу с. Нижнє Солотвино Ужгородського району Закарпатської області, діючи

-3-

умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут боєприпасів та вогнепальної зброї, за грошову винагороду у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) грн збув особі, яка діяла на умовах конфіденційного співробітництва з працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_8 один предмет схожий на вогнепальну зброю автомат «Калашникова», моделі АК -74, 6099 (шість тисяч дев`яносто дев`ять) предметів схожих на боєприпаси, один предмет схожий на димову шашку, один предмет схожий на тротилову шашку вагою 200 грам, один предмет схожий на запал (детонатор).

29.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а самете,що ОСОБА_6 буде переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята суду,моженезаконно впливатина свідків,експертів таінших осібу даномукримінальному провадженні;перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином тавчинити іншекримінальне правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення,у якомупідозрюється,а томубільш м`якийзапобіжний західне будедостатнім длязапобігання зазначенимризикам.

При вирішенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також наявність ризиків його не належної процесуальної поведінки. Слідчий суддя визнав встановленими та доведеними стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, експерта, спеціалістів в даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. З метою запобігання вказаним ризикам, слідчий суддя вважав за доцільне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначив ОСОБА_6 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати ОСОБА_6 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Вважає ухвалу необґрунтованою та незаконною, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Слідчим суддею необґрунтовано неможливість застосування щодо ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу та не враховано дані про особу підозрюваного, який позитивно характеризується, несудимий, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. У матеріалах провадження відсутні докази щодо існування реальних ризиків його не належної процесуальної поведінки. Також судом безпідставно визначено ОСОБА_6 заставу у непомірному для нього розмірі.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного та його захисника, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого

-4-

судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін. Також приймається до уваги заява прокурора про можливість розгляду апеляційної скарги без його участі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_5 не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов

-5-

застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Апеляційний суд уважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 11.12.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023070000000383 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

29.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 29.03.2024 за клопотанням старшого слідчогоСУ ГУНП вЗакарпатській областіпідозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 25.05.2024 з визначенням застави - 155 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) грн.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_6 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.

Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання переховуванню від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків та очевидців даної події в даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

-6-

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 03 до 07 років, а тому з огляду на тяжкість та характер вказаного кримінального правопорушення це свідчить про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( рішення «Летельє проти Франції»).

Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, доведена слідчим та прокурором, та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.

Згідно до вимог ст. 177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків. Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні цього кримінального правопорушення на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, а саме: протоколом затримання ОСОБА_6 від 28.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 12.12.2023; протоколом огляду покупця, який здійснює оперативну закупку та вручення йому грошових коштів від 21.12.2024; протоколом добровільної видачі від 21.12.2024; висновками експерта; протоколом добровільної видачі від 28.03.2024; матеріалами НСРД та іншими матеріалами.

Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у

-7-

вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд уважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.

Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахував наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 03 до 07 років, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та належним чином мотивував свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.

Застосований ОСОБА_6 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред`явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, апеляційний суд враховує те, що ОСОБА_6 з метою вчинення кримінального правопорушення, використав наи?більш несприятливии? для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищении? ступінь суспільноі? небезпеки кримінального правопорушення, у якому він підозрюється та характеризує його, як особу схильну до антисоціальної поведінки.

Всупереч доводам захисника-адвоката ОСОБА_5 , ухвала слідчого судді не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується саме по собі не може бути підставою для зміни запобіжного заходу.

Наведені в апеляційній скарзі захисника-адвоката ОСОБА_5 доводи на захист підозрюваного ОСОБА_6 були предметом перевірки та розгляду судом першої інстанції і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені в апеляційній скарзі мотиви також не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції уважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_5 в цій частині безпідставними і такі відхиляє.

Крім того, всупереч доводів апеляційної скарги, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави - 155 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є таким, що співвідноситься з обставинами кримінального провадження та даними про особу підозрюваного ОСОБА_6 , а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст. 182 КПК України.

-8-

Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що даний випадок є виключним і застава в розмірах встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків.

При цьому колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

В той же час в апеляційній скарзі не наведено жодних даних про необхідність застосування застави у меншому розмірі.

З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисника щодо скасування ухвали слідчого судді про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволенню не підлягають.

Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Поряд з цим колегією суддів враховується і те, що ухвалою слідчого судді від 22.05.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 22.06.2024 із залишенням без змін раніше визначеного розміру застави.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.03.2024 щодо ОСОБА_7 , - без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді