Ухвала

від 05.04.2024 по справі 742/6242/23

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/742/619/24

Єдиний унікальний № 742/6242/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року м.Прилуки

Слідча суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання власниці арештованого майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И Л А :

02.04.2024 власниця арештованого майна ОСОБА_3 звернулася до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.11.2023 на велосипед марки «Diamant» червоного кольору без р.н., який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якою було забороною їй розпоряджатися, користуватися та відчужувати вказаний транспортний засіб, місцем зберігання якого було визначено територію Ічнянського ВП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, що розташований за адресою: вул.Святопреображенська, буд. 18, м.Ічня.

Клопотання мотивоване тим, що СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023270330001471 від 03.11.2023 за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.11.2023 у АДРЕСА_2 , у результаті чого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на автомобілі марки «Opel» модель «Combo», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка рухалася на велосипеді марки «Diamant», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та 03.11.2023 слідчим ОСОБА_5 була винесена постанова про визнання вказаних транспортних засобів речовими доказами.

Так, ухвалою слідчої судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.11.2023 (справа №742/6242/23) у кримінальному провадженні №12023270330001471 від 03.11.2023 було накладено арешт на велосипед марки «Diamant», власником якого є ОСОБА_3 (документи відсутні, оскільки це є подарунок родичів, зроблений у 2021 році).

У подальшому ухвалою слідчої судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.02.2024 (справа №742/6242/23) у кримінальному провадженні №12023270330001471 від 03.11.2023 було частково задоволено клопотання власника - ОСОБА_3 , а саме: скасовано арешт у частині користування велосипедом марки «Diamant», залишивши арешт у частині права відчуження та розпорядження вказаним транспортним засобом.

На сьогоднішній день за наслідками досудового розслідування 26.03.2024 старшим слідчим СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12023270330001471 від 03.11.2023 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Оскільки на даний час кримінальне провадження закрито, а необхідність у арешті майна - велосипеда марки «Diamant» відпала, у зв`язку з чим ОСОБА_3 і було подано відповідне клопотання.

У судове засідання власниця майна ОСОБА_3 не з`явилася, проте безпосередньо у клопотанні просила розглянути таке без її участі (а.п.3).

Слідчий Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області в судове засідання не з`явився також, хоча про час, день та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином та вчасно, проте подав заяву до суду, в якій не заперечував щодо зняття арешту та просив розглянути дане клопотання без його участі (а.п.19).

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч.4 ст.107 КПК України).

Вивчивши клопотання та докази на його обґрунтування, слідча суддя дійшла висновку, що таке підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна, у розумінні ч.2 ст.170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, у відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено обґрунтовано.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (ч.1 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.2, 3 ст.170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України .

Речовим доказом у розумінні ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.19 Інструкції «Про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу.

Згідно з п.1 ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується під час ухвалення судового рішення: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші цінності та інше майно повертається власнику (законному володільцю).

Відповідно до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» надав судам низку роз`яснень стосовно застосування законодавства при розгляді позовів про зняття арешту з майна. Зокрема в п.1 вказаної постанови зазначено: «За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, перегаченому ст.174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок».

24.04.2019 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи №2-3392/11, провадження №14-105цс19 (ЄДРСРУ №81691819) зазначила наступне. Згідно із частиною першою ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.328 ЦК України). Відповідно до частин першої та другої ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з вимогами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Тож, зважаючи на те, що на даний час кримінальне провадження №12023270330001471 від 03.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.11.2023, постановою слідчого СВ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 26.03.2024 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України було закрито, то відпала необхідність у арешті речового доказу, а саме: велосипеда марки «Diamant», що належить ОСОБА_3 , а також беручи до уваги, що слідчий у своїй заяві не заперечував проти зняття арешту з даного майна, слідча суддя приходить до переконання про доцільність задоволення поданого клопотання.

Керуючись ст.98, 100, 170, 174, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання власниці арештованого майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.

Зняти арешт з велосипеда марки «Diamant» червоного кольору без р.н., який належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в частині права відчуження та розпорядження даним транспортним засобом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1