Рішення

від 04.04.2024 по справі 524/6075/22

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/83/2024

Справа № 524/6075/22

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2024 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Маханькова О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Поколоти О.В.,

представника позивача - адвоката Колоди Л.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Олійник Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь безпідставно отримані грошові кошти в сумі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США.

В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що відповідно до розписки від 06.11.2020 ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 в якості авансу в рахунок майбутньої купівлі приміщення нотаріальної контори за адресою АДРЕСА_1 грошові кошти у сумі 30 000 доларів США. 25 грудня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про відступлення права вимоги згідно розписки від 06.11.2020 написаної ОСОБА_4 . За даним договором новий кредитор набув право вимагати від боржника за основним договором сплати грошових коштів у розмірі 30 000 доларів США. Борг не повернуто.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

23.02.2023 від представника відповідача - адвоката Олійник Л.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідачці нічого не відомо про отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 грошових коштів в рахунок укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та почерк і підпис в копії розписки, доданої до позовної заяви не належить її покійному чоловіку ОСОБА_4 Вказувала, що копія розписки не містить жодних персональних даних ані кредитора, ані боржника окрім прізвища, ім`я, по батькові, що не дає змоги ідентифікувати. На дату складання розписки у ОСОБА_4 було відсутнє право власності на нерухоме майно за адресою вказаної у розписці. Також з розписки неможливо встановити, коли повинно відбутись укладення договору купівлі-продажу до або після повного розрахунку.

23.02.2023 представником відповідача подано клопотання про витребування оригіналу розписки від 06.11.2020.

24.03.2023 від представника позивача - адвоката Колода Л.В. надійшла відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві та надала оригінал розписки від 06.11.2020.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.06.2023 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів у повернення авансового платежу отриманого спадкодавцем при придбанні об`єкту нерухомого майна - направлено до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області за правилами виключної підсудності за місцем знаходження об`єкту спадкового нерухомого майна - нежитлового приміщення приватної нотаріальної контори у АДРЕСА_1 .

02.08.2023 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області прийнято дану цивільну справу до провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

24.08.2023 на адресу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, який відповідає змісту відзиву від 23.02.2023.

19.09.2023 від представника позивача на дійшла відповідь на відзив в якій вказувала, що до суду надано оригінал розписки від 06.11.2020 яка написана власноруч ОСОБА_4 та передано ОСОБА_3 як кредитору, на підтвердження отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 30 000 доларів США в якості авансу в рахунок подальшого укладення договору відчуження приміщення нотаріальної контори в АДРЕСА_1 . Вказувала, що в розписці вказано ОСОБА_4 , що він придбав приміщення на торгах. Дана обставина підтверджується актом № 61531581 про реалізацію іпотеки від 30.09.2020, складеного приватним виконавцем виконавчого округу Крайчинським С.С. На момент отримання грошових коштів від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вже придбав на торгах приміщення нотаріальної контори та отримав акт про реалізацію предмета іпотеки від 30.09.2020. Залишалося лише звернутися до нотаріуса та провести державну реєстрацію права власності та отримати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

09.10.2023 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області клопотання представника відповідача - адвоката Олійник Л.М. про витребування доказів - задоволено. Зобов`язано позивача ОСОБА_2 надати суду оригінал договору про відступлення вимоги від 25.12.2020 укладеного між ОСОБА_3 (в особі ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 . Зобов`язано позивача ОСОБА_2 надати суду оригінал довіреності ОСОБА_3 від 10.01.2015, серії НАК № 749769, виданої ОСОБА_5 .

27.10.2023 представником позивача - адвокатом Колода Л.В. надано клопотання про долучення оригіналів документів, яким надано оригінал договору про відступлення вимоги від 25.12.2020. Зазначено, що оригінал довіреності від 10.01.2015 не вилучався, а був наданий лише для огляду та зняття копії.

30.10.2023 на адресу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшла відповідь від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (на № 524/6075/22/29883/2023 від 11.10.2023), в якій зазначено, що громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнула кордон на виїзд у пункті пропуску Гоптівка 18.11.2020 о 11:42 год., транспортний засіб НОМЕР_1 .

15.11.2023 від представника відповідача - адвоката Олійник Л.М. надійшло клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_5 . В клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 , як первісний кредитор може повідомити правову підставу передання грошових коштів, наявність чи відсутність попереднього договору купівлі-продажу, на виконання якого були передані ОСОБА_4 грошові кошти, яким чином йому повідомила йому ОСОБА_3 про своє волевиявлення на відступлення права вимоги ОСОБА_2 та надати оригінал довіреності від 10.01.2015.

15.11.2023 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області клопотання представника відповідача - адвоката Олійник Л.М. про виклик свідка - задоволено. Викликано в якості свідка ОСОБА_5 .

30.11.2023 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. Призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

01.02.2024 від представника позивача - адвоката Колода Л.В. надійшло клопотання про витребування у приватного нотаріуса КМНО у м. Кременчуці Вариводи Вікторії Вікторівни інформації про перелік спадкового майна, що увійшло до складу спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та яке успадкувала ОСОБА_1 .

06.02.2024 від представника відповідача - адвоката надійшло клопотання про витребування у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформації про перетинання державного кордону України у період з 05.11.2020 по 05.02.2024 громадянином України ОСОБА_5 .

14.02.2024 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області клопотання представників сторін задоволено. Зобов`язано Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надати суду інформацію про перетинання державного кордону України громадянином ОСОБА_5 . Зобов`язано приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Вариводу Вікторію Вікторівну надати суду інформацію про перелік спадкового майна, що увійшло до складу спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та яке успадкувала ОСОБА_1 .

07.03.2024 від Приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Вариводи Вікторії Вікторівни надійшла відповідь від 04.03.2024 № 45/01-16.

07.03.2024 на адресу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшла відповідь від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (на № 524/6075/22/5536/2024 від 15.02.2024), в якій зазначено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перетнув кордон на виїзд у пункті пропуску Гоптівка 28.06.2021 о 08:56 год., та в`їзд у пункті пропуску Гоптівка 28.06.2021 о 22:58 год.

28.03.2024 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області витребувано з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно через електронний кабінет судді в підсистемі "Електронний суд" витяг щодо актуальної інформації стосовно приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

03.04.2024 представником відповідача - адвокатом Олійник Л.М. подано заяву про відкликання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. В заяві вказувала, що для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Згідно п.п. 1.8. Рекомендацій як вільні та і експериментальні зразки буквенного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Зважаючи на той факт, що особа, підпис якої мається на оригіналі розписки від 06.11.2020 померла, то експериментальні зразки відібрати неможливо, а отримати вільні в достатній кількості - досить проблематично. А тому зважаючи на очевидну неможливість надання експертами висновку, з метою дотримання розумних строків розгляду справи відповідач відкликає заявлене клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

04.04.2024 від представника позивача - адвоката Колода Л.В. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме належним чином посвідчені копії довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20240329-0007573922 від 29.03.2024; № 201-20240329-0007573870 від 29.03.2024; № 201-20240329-0007573538 від 29.03.2024; № 201-20240329-0007573616 від 29.03.2024; № 5310436500:08:003:1011 від 29.03.2024; № 201-20240329-0007573687 від 29.03.2024; № 201-20240329-0007573743 від 29.03.2024; № 201-20240329-0007573828 від 29.03.2024.

В судовому засідання представник позивача - адвокат Колода Л.В. позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, ніяких заяв та клопотань не надав. Також позивач ОСОБА_2 не з`явився у всі призначені засідання по справі, пояснень, що стосувалися укладення договору відступлення права вимоги від 25.12.2020 не надав, як і не надав наявну у нього копію довіреності від 10.01.2015, серії НАК № 749769 видану на ім`я ОСОБА_5 .

Представник відповідача - адвокат Олійник Л.М. та відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнали в повному обсязі, прохали відмовити в їх задоволенні.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, встановив наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як встановлено у судовому засіданні 24.09.2020 через веб-сайт в мережі Інтернет https://setam.net.ua Державним підприємством "СЕТАМ" Міністерства юстиції України проведено електронні торги, реєстраційний номер лота № 440399, Іпотека: приміщення нотаріальної контори, загальною площею 82,2 кв.м., що складається з приймального приміщення - 22,7 кв.м., кабінет - 17,8 кв.м., кабінет -23,2 кв.м., кабінет - 11,8 кв.м., підсобне приміщення - 3,6 кв.м., санвузол - 2,1 кв.м., вбудована шафа - 1,0 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належна боржнику ОСОБА_7 на підставі Договору купівлі-продажу приміщення нотаріальної контори АЕ№ 017921 від 07.11.2001, зареєстровано в реєстрі за № 11623 та зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером № 782959253104 за ОСОБА_8 .

30 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. видано акт № 61531581 про реалізацію предмету іпотеки на підставі протоколу № 503455 проведення електронних торгів 24.09.2020, переможцем торгів став Учасник 3 - ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно із частиною четвертою статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту ч. 1 ст. 650 ЦК України , ч.1 ст. 655 ЦК України та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження№14-577цс19).

Оскільки моментом укладення договору купівлі-продажу (ст. 638, 640 ЦК України) на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни, а оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа порядок не передбачає, тому всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця, повинні міститися в інформаційному повідомленні про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Зокрема, у такому повідомленні повинна міститися вичерпна інформація про майно, яке продається.

Відповідно до частини першої статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Передання майна полягає у переході його з володіння однієї особи (яка втрачає володіння) до іншої (яка його набуває).

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Близькі за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95, 96), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29).

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Оскільки оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна, проданого на прилюдних торгах, як окремого документа законодавством не передбачено, то виникнення права власності не пов`язується з його нотаріальним посвідченням.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Отже одночасно з набуттям особою у володіння нерухомого майна шляхом державної реєстрації за нею права власності така особа за наявності правових підстав набуває право власності на таке майно.

Тому підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу (укладення якого підтверджується протоколом електронних торгів) та дії сторін, спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця (затвердження акта про проведені електронні торги, видача або надсилання його покупцю, звернення покупця до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем).

Свідоцтво про придбання нерухомого майна відсутнє.

Відповідно до відповіді № 515385 від 29.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на приміщення нотаріальної контори за адресою АДРЕСА_1 згідно запису про право власності 24558916, дата реєстрації 27.01.2018, зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_2 ).

Відповідно до наявного в матеріалах оригіналу розписки від 06.11.2020 ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 30 000 доларів США за продаж приміщення нотаріальної контори за адресою АДРЕСА_1 . Відчуження приміщення проводиться шляхом надання доручення на реєстрацію та подачу веб-чека. Ціна приміщення еквівалентна 52 000 доларів США. Згідно розписки покупець ОСОБА_3 зобов`язується провести розрахунок до 31.12.2020.

В розписці не зазначено, що на час її написання ОСОБА_4 був власником приміщення нотаріальної контори за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 25.12.2020 ОСОБА_3 (первісний кредитор) в особі ОСОБА_5 , діючого на підставі Довіреності від 10.01.2015 серії НАК № 749769, відступила належне їй право вимоги згідно розписки від 06.11.2020, а ОСОБА_2 (новий кредитор) набув право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором. За даним договором новий кредитор набуває право вимагати від боржника за основним договором сплати грошових коштів у розмірі 30 000 доларів США.

На вимогу суду позивачем ОСОБА_2 не надано для огляду в судовому засіданні довіреність серії НАК № 749769 від 10.01.2015 на ім`я ОСОБА_5 , якого ОСОБА_3 уповноважила на вчинення дій, щодо підписання договору відступлення права вимоги від 25.12.2020.

ОСОБА_5 також не з`явився у судове засідання, оригіналу або копії довіреності серії НАК № 749769 від 10.01.2015 суду не надав. А тому, суд позбавлений можливості перевірити повноваження на укладення договору відступлення права вимоги від 25.12.2020, саме ОСОБА_5 . Інших документів, які б свідчили про наявність повноважень у ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 , суду не надано.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20 липня 2021 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно листа № 45/01-16 від 04.03.2024 Приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Вариводи Вікторії Вікторівни, відповідно до відомостей які містяться у спадковій справі № 33/2021 до складу спадщини після померлого ОСОБА_4 , входить: приміщення, яке використовується під офіс, розташоване за адресою АДРЕСА_2 ; 1/2 частка у праві власності на спортивно-оздоровчий комплекс, за адресою АДРЕСА_3 ; торгівельно-адміністративне приміщення за адресою, АДРЕСА_4 ; адміністративно-торгова будівля, розташована за адресою АДРЕСА_5 ; автомобіль марки NISSAN модель QASHQAI, 2019 року випуску; квартира розташована за адресою АДРЕСА_6 ; автомобіль марки LEXUS модель NX 200, 2015 року випуску; квартира розташована за адресою АДРЕСА_7 ; незавершений будівництвом магазин тютюнових виробів з адміністративними приміщеннями, що розташований АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069489453104, розташований на земельній ділянці комунальної власності площею 0,1535 га, кадастровий номер 5310436100:07:002:0488; цінності та документи, що знаходились в індивідуальному сейфі № НОМЕР_4 ; автомобіль марки SKODA модель KODIAQ, 2019 року випуску; 21/50 частка у праві власності на адміністративно-побутове приміщення АДРЕСА_9 ; квартира розташована за адресою АДРЕСА_10 ; будинок з господарськими будівлями розташований за адресою АДРЕСА_11 ; земельна ділянка площею 0,0558 га, кадастровий номер 5310436100:08:002:0071, розташована за адресою АДРЕСА_11 ; земельна ділянка, площею 0,2900 га, кадастровий номер 5320610100:50:005:2696, розташована за адресою АДРЕСА_12 ; нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_13 , загальною площею 86,7 кв.м.; автомобіль марки TOYOTA модель LEXUS GS 300, 2005 року випуску; усі права та обов`язки та права вимоги за Договором позики, укладеним 26.01.2021 між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ; приміщення нотаріальної контори розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

Свідоцтво про право на спадщину на приміщення нотаріальної контори за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не видавалося.

В матеріалах справи наявна копія претензія кредитора ОСОБА_2 від 13 січня 2022 року відповідно до якої кредитор просить приватного нотаріуса КМНО у м. Кременчуці Вариводу Вікторію Вікторівну повідомити спадкоємців після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 про наявність у нього боргу у розмірі 30 000 доларів США перед ОСОБА_2 . Претензія кредитора долучена до спадкової справи 33/2021.

За приписами ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу приміщення нотаріальної контори, загальною площею 82,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час, отримані ОСОБА_3 від ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 30 000 доларів США не можна вважати й авансом, який би підлягав поверненню у разі наявності попередньої домовленості про укладення договору та фактичного не укладення його в майбутньому, виходячи з наступного.

В судовому засіданні оглянуто розписку від 06.11.2020 з якої вбачається, що ОСОБА_4 отримав кошти в рахунок продажу приміщення нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_1 . В свою чергу покупець ОСОБА_3 повинна була провести розрахунок до 31.12.2020. Однак станом на 06.11.2020 право власності за ОСОБА_4 не було зареєстровано. Приміщення нотаріальної контори на дату розписки належало фізичній особі ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_2 ) на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.2018.

З досліджуваної судом розписки вбачається, що в розписці не вказано коли саме ОСОБА_4 отримав кошти, а вказана дата лише складання розписки. При цьому зміст розписки не містить відомостей про фактичну передачу ОСОБА_3 грошових коштів та отримання ОСОБА_4 грошових коштів. Посилання позивача на те, що відповідач не повернув кошти не підтверджується жодними доказами, так як до розписки не надано актів прийому передачі коштів, або додаткових угод, які б могли підтвердити зазначені обставини.

В розписки відсутні будь-які дані, на підставі яких, можна ідентифікувати осіб, зазначених в розписці. Вона не підписана всіма сторонами, щодо зобов`язання по ній. Також в ній відсутнє зобов`язання ОСОБА_4 повернути зазначену у розписці грошову суму.

Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

В розписці повинна бути вказана прописом дата (число, місяць і рік) складання розписки і місце (місто, селище і т.д.) її складання. Зазначені реквізити дозволять, при необхідності, чітко відновити події, при яких відбувалося складання розписки і не дозволять фальсифікувати зазначені записи (якщо вони не були внесені або дата була внесена цифрами).

Крім того, в розписці необхідно чітко прописувати прізвище, ім`я та по батькові позичальника і кредитора (позикодавця), їх дати народження та паспортні дані. В кінці розписки позичальник повинен поставити свій підпис і його розшифрування, вказавши повністю своє прізвище, ім`я та по батькові.

У судовому засіданні факт складання розписки ОСОБА_4 відповідачем та її представником заперечувався, ОСОБА_1 зазначила, що почерк та підпис у розписці від 06.11.2020 не належить її покійному чоловіку ОСОБА_4 .

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (на № 524/6075/22/29883/2023 від 11.10.2023) громадянка України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнула кордон на виїзд з України у пункті пропуску Гоптівка 18.11.2020 о 11:42 год., транспортний засіб НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 на підтвердження чого в матеріалах справи наявне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 08.01.2021 виданого 93100262 відділом ЗАГС адміністрації Шебекінського міського округу Бєлгородської області.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Верховний Суд у своїй постанові від 08 липня 2019 року у справі №524/4946/16-ц зазначив, що розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником грошових коштів у борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів.

У постанові від 22 серпня 2019 року у справі № 369/3340/16-ц Верховний Суд вказав, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником позикодавцеві за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору і зміст умов договору, так і факт отримання боржником від Позикодавця певної грошової суми.

При цьому факт отримання коштів в борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можна встановити, що відбулася передача певної суми коштів від позикодавця до позичальника.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 527 ЦК України, передбачено зобов`язання боржника виконати свій обов`язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов`язанні вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

В постанові № 369/3340/16-ц від 22 серпня 2019 року Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику, така позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа №6-63цс13). За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №723/304/16-ц зазначено, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Також суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі №206/6401/18 зазначено, що: на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця. Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимогст. 516 ЦК України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені ч.ч. 2,3 цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 року по справі № 755/7730/16-ц, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Аналогічні роз`яснення надані в абз. 2 пункту 32 Постанови Пленуму "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Позивачем не було заявлено клопотання про витребування спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 , тому суд не може пересвідчитись в тому чи дотримано позивачем шестимісячного строку для пред`явлення вимоги до спадкоємців померлого ОСОБА_4 .

Відсутність спадкової справи взагалі унеможливлює визначення судом кола осіб після смерті ОСОБА_4 .

Відкритим для суду залишається і питання дотримання ОСОБА_2 строку звернення до нотаріуса з претензією до спадкоємців померлого ОСОБА_4 , який передбачено ст. 1281 ЦК України.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 30 000 доларів США. Так само, відсутні докази, того що остання знала про існування розписки, договору про відступлення права вимоги, які є предметом спору. В матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з вимогою про повернення грошових коштів за розпискою від 06.11.2020. Також в матеріалах справи відсутня вимога ОСОБА_2 до ОСОБА_4 по договору відступлення права вимоги.

Приймаючи рішення cуд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, щодо рішень судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд розглянувши справу в межах заявлених заявником вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання про судові витрати підлягають вирішенню судом у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, а саме судові витрати, в зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 512, 1046, 1047, 1049, 1216, 1218, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 13, 18, 81, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.04.2024

Суддя Маханьков О.В.