Ухвала

від 02.04.2024 по справі 2-537/11

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-537/11

п/с № 6/174/12/2024

УХВАЛА

02 квітня 2024 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.О., заінтересованої особи - ОСОБА_1 .В

представника заінтересованої особи - Стадницького С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, матеріали подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук Ольги, заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника в якому зареєстровані малолітні,-

ВСТАНОВИВ:

28.03.2024 року до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області звернулася головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О. з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_4 , в якому зареєстровані малолітні.

Подання мотивовано тим, що у головного державного виконавцяДрижирук О.О. перебуває на виконанні зведене виконавче провадження№ 61641244 відносно боржника ОСОБА_4 , до складу якого входять чотири виконавчих провадження:

-виконавче провадження № 52944903 з примусового виконання виконавчого листа№ 2-537/11, виданого 29.05.2015 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення коштів на користь ОСОБА_5 у розмірі 1 767 879,30 грн. (станом на теперішній час залишок боргу складає 2696889,84 грн. залишок заборгованості по сплаті виконавчого збору складає 26929,69 грн.

- виконавче провадження № 61280257 з виконання виконавчого листа № 174/682/16-ц, виданого 25.04.2020 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області, про стягнення коштів на користь ОСОБА_5 у розмірі залишок заборгованості по сплаті виконавчого збору складає 83096,73 грн., залишок заборгованості по сплаті ви трат виконавчого провадження складає 250,00 грн.

-виконавче провадження № 65596739 по виконанню вимог виконавчого листа № 174/138/20, виданого 20.08.2020 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області про стягнення коштів на користь ОСОБА_5 у розмірі 265673,99 гри. залишок заборгованості по сплаті виконавчого збору складає 26567,40 грн., залишок заборгованості по сплаті витрат виконавчого провадження складає 270,00 грн.

-виконавче провадження № 72847858 по виконанню вимог виконавчого листа № 174/218/23, виданого 29.08.2023 Вільногірським міським судом Дніпропетровської області про стягнення коштів на користь ОСОБА_5 у розмірі 329594,47 грн. залишок заборгованості по сплаті виконавчого збору складає 32959,45 грн., залишок заборгованості по сплаті витрат виконавчого провадження складає 305,00 грн.

Всього сума боргу за зведеним виконавчим провадженням станом на теперішній час складає 1 866032,85 грн.

15.05.2017 року, державним виконавцем винесена постанова про арешт майна та коштів боржника, якою було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно; 04.05.2017 - постанову про розшук майна боржника; 20.06.2017 та 22.06.2017 було винесено постанову про арешт коштів боржника. Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів; 06.06.2017 державним виконавцем відділу було проведено опис майна боржника, а саме: 1/2 частина 2-во поверхового домоволодіння, що належить боржнику, місцезнаходження: АДРЕСА_1 Підвал: коридор 6,2 кв.м.; приміщ. 28,0 кв.м. Всього по підвалу 58,8 кв.м.1 поверх: коридор 12,2 кв.м., що належить боржнику.

Боржник належним чином ознайомлений з постановами про відкриття виконавчих проваджень та матеріалами справи, однак, до теперішнього часу рішення суду (у кількості -4) не виконано.

За період з моменту відкриття виконавчого провадження № 52944903 боржником сплачено борг за даним виконавчим документом суду у розмірі 1 498 210,46 грн. Залишок заборгованості складає 269 668,84 грн. За період з початку 2022 по теперішній час, боржником погашення заборгованості не здійснюється.

За боржником зареєстровано рухоме та нерухоме майно. Для погашення заборгованості за вищезазначеними виконавчими документами (що входять до складу зведеного виконавчого провадження № 61641244), в зв`язку із відсутністю (недостатністю) у боржника грошових коштів та іншого майна, стягнення може бути звернено на 1/2 житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами що належать на праві приватної власності боржнику ОСОБА_4 . Постановою державного виконавця відділу від 06.06.2017 під час примусового виконання виконавчого провадження № 52944903 з виконання виконавчого листа № 2- 537/1 1, було описано зазначене вище майно (Постановою Верховного суду у справі № 2- 537/1 впровадження № 61-47760св18) від 17 червня 2020 року ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02.04.2018 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31.10.2018 в частині вирішення вимог щодо визнання неправомірними дій державного виконавця відділу щодо здійснення 06.06.2017 опису й арешту майна боржника скасовано, тобто дії державного виконавця відділу по опису й арешту майна визнано правомірними).

Відповідно до інформації, наданої виконавчим комітетом Вільногірської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , до складу зареєстрованих осіб входять: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто родина з неповнолітньою дитиною, які зареєстровані за даною адресою не є членами родини ОСОБА_4 . Згідно частини 28 розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, права власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що гадається відповідно до закону. Тому, з урахуванням викладеного, 04.07.2023 (за вих. № 02.1- 33 24932) державним виконавцем на адресу Служби у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, як органу опіки та піклування, направлено листи з проханням розглянути питання про примусову реалізацію житла, право користування яким мають малолітні діти, та прийняти відповідне рішення про надання дозволу на примусову реалізацію 1/2 частки житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності боржнику ОСОБА_4 , та в якому зареєстровані малолітні.

Листом від 03.07.2023 року № 174/218/23/1435/2023, державному виконавцю фактично було відмолено у наданні такого дозволу.

Стягувач ОСОБА_5 просив розпочати примусову реалізацію 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 без дозволу органу опіки та піклування.

Постановою Дніпровського апеляційного суду по справі № 2-537/11 (провадження № 22- д 803/9347/23) від 30.11.2023 апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_9 залишено без задоволення, ухвалу Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 залишено без змін. Тобто, з урахуванням викладеного, судом надано згоду на реалізацію нерухомого майна боржника, в якому зареєстровано малолітні.

07.12.2023 на прийомі у державного виконавця боржнику особисто було вручено вимогу виконавця (від 07.12.2023 вих. № 05.1-33/44766), якою було зобов`язано ОСОБА_4 в 3-х денний срок з моменту отримання даної вимоги повідомити відділ про вжиті боржником заходи, спрямовані на виконання вимог зазначених вище виконавчих документів.

22.12.2023 (після набрання чинності зазначеними вище судовими рішеннями) до відділу примусового виконання рішень боржником подано заяву від 22.12.2023 згідно якої 19.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), при цьому надано копію постанови Дніпровського апеляційного суду по справі № 174/456/16-ц від 24.12.2019, якою ОСОБА_4 визнано батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень посилається на те, що боржником всі дії спрямовуються лише на перешкоджання виконанню судових рішень, оскільки одразу після набрання чинності постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.11.2023, усвідомлюючи, що майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості буде передано на прилюдні торги, боржник вчинив дії, спрямовані на перешкоду передачі такого майна на реалізацію. За ОСОБА_11 зареєстровано право власності на житловий будинок та квартиру, що свідчить про забезпечення ОСОБА_11 житлом, а реєстрація місця проживання останньої в будинку АДРЕСА_1 де боржнику належить лише 1/2 частка свідчить лише про те, що боржник уникає виконання судових рішень та перешкоджає зверненню стягнення на 1/2 частину зазначеного майна в рахунок погашення боргу за виконавчими документами суду, що входять до складу зведеного виконавчого провадження № 61641244 відносно боржника ОСОБА_4 .

Головний державнийвиконавець узв`язку ізвиникненням новихобставин впроцесі виконаннярішення суду,а саме,реєстрації успірному домоволодінні ОСОБА_11 просив суд звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_4 , а саме: 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в якому зареєстровані малолітні.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд подання без участі представника відділу (а.с. 111).

Представник служби у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, до суду надійшли письмові пояснення згідно яких станом на 02.04.2024 року ССД не має можливості винести на розгляд органу опіки та піклування подання про надання дозволу або відмову у наданні такого дозволу щодо передачі на реалізацію частини нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 право користування яким мають малолітні діти, у зв`язку з відсутністю звернення батьків дітей/осіб, що їх замінюють, та документів, передбачених Порядком 866 (а.с. 133, 134).

Заінтересована особа ОСОБА_5 , який є стягувачем у виконавчому провадженні, подання підтримав, просив його задовольнити, оскільки рішення суду має бути виконано належним чином і для цього має бути звернуто стягнення на 1/2 частку житлового будинку, яка належить боржнику (а.с. 120, 121).

ОСОБА_4 подав відзив в якому просив у задоволенні подання відмовити оскільки отримання державним виконавцем дозволу органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості, право на користування яким мають діти є обов`язковим. До відзиву долучив акт депутата від 29.03.2024 року № 1160 про те, що в будинку АДРЕСА_1 проживають та зареєстровані ОСОБА_11 (2013 р.н.) донька ОСОБА_4 , ОСОБА_10 (1973 р.н.) мати ОСОБА_11 , ОСОБА_4 (1968 р.н.) батько ОСОБА_11 (а.с. 124-129).

Суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності не з`явившихся осіб, підстав для відкладення або оголошення перерви немає.

Заінтересована особа (боржник у виконавчому провадженні) ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення подання заперечував, оскільки в будинку зареєстрована його дочка ОСОБА_11 . Посилався на те, що державний виконавець всупереч вимогам діючого законодавства з перевищенням своїх повноважень отримав інформацію щодо майна зареєстрованого за матір`ю ОСОБА_11 . ОСОБА_10 , оскільки остання не є стороною виконавчого провадження. А тому такі дані не можуть бути використані судом, як доказ.

Представник ОСОБА_4 адвокат Стадницький С.А. проти задоволення подання заперечував, зазначив, що у будинку 1/2 частина якого належить ОСОБА_4 зареєстрована його дочка ОСОБА_11 , а тому на вказану частину будинку згідно положень ЗУ «Про охорону дитинства» не можна звернути стягнення. На це дозволу органу опіки та піклування немає. У державного виконавця відсутні будь-які повноваження звертатись до суду із поданням. Також державний виконавець діяв всупереч положень Конституції України та ЗУ «Про виконавче провадження» отримавши інформацію про належне ОСОБА_10 майно, хоча остання не є стороною виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення заінтересованої особи ОСОБА_4 та його представника адвоката Стадницького С.А., дослідивши подання та матеріали додані до нього, суд дійшов висновку про його задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

Наказом від 20.12.2022 року за № 4609-к ОСОБА_12 призначена на посаду головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 8).

Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження № 61641244 про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_4 на виконанні у головного державного виконавця Дрижирук О. перебуває зведене виконавче провадження № 61641244 відносно боржника ОСОБА_4 , до складу якого входять чотири виконавчих провадження (а.с. 10-30)

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Данилевською Т.М. винесено постанову про опис та арешт майна боржника від 06.06.2017 року (ВП № 52944903) (а.с. 31-34).

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.07.2012 року позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, треті особи у справі: відділ ДВС Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_13 позов задоволено в повному обсязі, визнано садибу (домоволодіння) АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю, здійснено її поділ, кожною із сторін по 1/2 частині (а.с. 35)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_4 є власником 1/2 частини зазначеного майна (а.с. 36, 104-110).

У серпні 2023 року головний державний виконавець ОСОБА_12 вже зверталася до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_4 , в якому зареєстровані малолітні діти. Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області 20.09.2023 подання задоволено, вона набрала законної сили 30.11.2023, до цього часу не змінена, не скасована. На час розгляду клопотання у домоволодінні була зареєстрована лише одна малолітня дитина ОСОБА_14 , окрім інших повнолітніх осіб (а.с. 53-65).

22.12.2023 ОСОБА_4 подав заяву Головному державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О.О. в якій повідомив нововиявлені обставини, а саме, що він визнаний батьком ОСОБА_11 2013 р.н. (а.с. 72) постановою суду апеляційної інстанції 2019 року (а.с. 76, 77). Вона проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 73), разом із своєю матір`ю ОСОБА_10 (а.с. 74). Згідно витягу № 3948 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 19.12.2023 року, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 19.12.2023 року та інші особи (а.с. 75).

Перед зверненням до суду із цим поданням, начальник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулась до служби у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради із листом щодо надання попереднього дозволу на реалізацію нерухомого майна (а.с. 81-83).

Згідно листа Служби у справах дітей від 19.01.2024 р. № 54/10-24, надано відповідь, що станом на 19.01.2024 батьки або особи, які їх замінюють, малолітніх дітей, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 до служби у справах дітей не звертались з приводу вчинення будь-яких правочинів стосовно майна, право користування яким мають діти (а.с. 84).

За запитом державного виконавця надано витяг № 804 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб ( АДРЕСА_1 ), згідно якого в ньому дійсно зареєстрована ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 19.12.2023 року (а.с. 85-87зв).

Виконавчою службою повідомлено про вчинення боржником кримінального правопорушення передбаченого ст. 382 КК України ГУНП в Дніпропетровській області та Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення ПВР у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 88-94).

У боржника наявне таке рухоме майно: автомобіль марки «AcuraMDX», 1/2 частина якого також належить іншій особі, який перебуває в заставі у ПАТ «Дельта Банк», та автомобіль ВАЗ (а.с. 96, 97).

ОСОБА_10 належить на праві власності квартира у м. Вільногірську, земельні ділянки та будинок в с. Бикове, Криничанського району, Дніпропетровської області. Вказана інформація отримана державним виконавцем за її запитом (а.с. 99-103).

Виходячи зі змісту подання державного виконавця, підставами для звернення до суду є те, що на виконанні у державного виконавця тривалий час перебуває зведене виконавче провадження, заборгованість в повному обсязі не стягнута, боржником всі дії спрямовуються лише на перешкоджання виконанню судових рішень оскільки він знову зареєстрував в належному йому будинку малолітню особу, що перешкоджає зверненню стягнення на 1/2 частину зазначеного майна в рахунок погашення боргу за виконавчими документами суду, що входять до складу зведеного виконавчого провадження № 61641244 відносно боржника ОСОБА_4 .

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20.09.2023 надано згоду на реалізацію нерухомого майна боржника, в якому зареєстровано малолітні, однак за адресою АДРЕСА_1 , малолітня ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована з 19.12.2023, тобто на час розгляду вказаного питання судом вона зареєстрована не була. Це стало підставою для нового звернення державного виконавця до органу опіки та піклування та не отримавши відповідну згоду, вона спрямувала нове поданням до суду першої інстанції. В даному випадку, у зв`язку із тим, що питання реєстрації вказаної малолітньої особи не було та не могло бути предметом судового розгляду при постановленні вказаної вище ухвали, суд має вирішити питання про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу держвиконавцю.

Заперечення проти його задоволення фактично зводяться до того, що вчинення правочину щодо майна в якому зареєстрована малолітня дитина може призвести до звуження прав дитини.

Згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішення суду.

Відповідно достатті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожна людина має право на справедливий судовий розгляд.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Згідно ст.1ЗУ «Провиконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 ЗУ «Провиконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обовязковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та обєктивності; розумності строків виконавчого провадження.

Згідно ч.1ст.18ЗУ «Провиконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Статтею 50 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник.

Згідност.17ЗУ«Проохорону дитинства»батьки або інші законні представники не мають права без дозволу органу опіки та піклування, наданого відповідно до закону, вчиняти від імені малолітньої дитини правочини, визначенічастиною другоюстатті 177 Сімейного кодексу України. Інші права дитини на майно та порядок їх захисту встановлюються законами України.

Згідно ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства» діти -члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняєізахищаєправа таінтересидітейпід часвчиненняправочинівщодо нерухомогомайна.Зменшення абообмеження правта інтересівдітей підчас вчиненнябудь-якихправочинів щодожитлових приміщеньне допускається. Органиопіки тапіклування здійснюютьконтроль задотриманням батькамита особами,які їхзамінюють,житлових прав,інших правна нерухомемайно,об`єкт незавершеногобудівництва,майбутній об`єктнерухомості таохоронюваних закономінтересів дітейвідповідно дозакону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке належить дитині, а у випадках, визначених законом, - також щодо нерухомого майна, право користування яким належить дитині, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

Відповідно до абзацу сьомого пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.06.2016 року № 2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1301/29431 (далі - Порядку реалізації майна), у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

У пункті 30 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5(далі - Інструкція з організації примусового виконання рішень), у чинній редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхіднийпопередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону.

Отже, враховуючи вимоги Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобовязаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, які, зокрема, додаються до заяви на реалізацію арештованого майна.

Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25.11. 2019 року в справі № 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19)від 10.10.2019 року в справі №751/15667/15-ц (провадження№ 61-12151св19).

З наведеного вбачається, що передача на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду є неможливою.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних нормправа, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час розгляду подання суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.02.2023 року справа № 2-537/11, провадження № 61-5415св22, а також схожі висновкиу постановахВерховного Судувідід 25листопада 2019року всправі №718/482/15-ц(провадження№ 61-16089св19)від10жовтня 2019року всправі №751/15667/15-ц(провадження№ 61-12151св19). А також в постанові від 26.10.2021 року у справі №755/12052/19 (провадження № 14-113цс21) Велика Палата Верховного Суду.

Твердження ОСОБА_4 про те, що сам по собі факт реєстрації місця проживання малолітньої дитини (його дочки) виключає можливість звернення стягнення на належну йому частину нерухомого майна суд розцінює, як спосіб уникнути цього. В чому саме в даному випадку буде полягати звуження прав дитини при зверненні стягнення лише на 1/2 частину будинку в якому вона зареєстрована в процесі судового розгляду заінтересованими особами не аргументовано, доказів цього суду не надано, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Доводи боржника, які викладені у відзиві є надуманими та висновків суду не спростовують. Щодо заперечень боржника та його представника проти дій державного виконавця, яка в межах виконавчого провадження отримала відомості щодо зареєстрованого за ОСОБА_10 , яка є матір`ю малолітньої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , нерухомого майна суд звертає увагу, що вони не позбавлені можливості оскаржити дії державного виконавця у встановленому порядку.

Узагальнюючи викладене, дотримуючись обґрунтованої пропорційності, принципів розумності та справедливості, керуючись усталеною судовою практикою. суд вважає за можливе, враховуючи конкретні обставини справи та поведінку боржника, задовольнити подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дрижирук О. та звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_4 , а саме: 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в якому зареєстровані малолітні, а саме, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Керуючись ст.ст. 259, 260, 353, 435 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересовані особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільногірської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника в якому зареєстровані малолітні - задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_2 ), а саме: 1/2 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , в якому зареєстровані малолітні.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст виготовлено 08.04.2024 року.

Суддя: І.А.Ілюшик