Ухвала

від 28.09.2023 по справі 405/59/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/59/23

Провадження №2/405/10/23

У Х В А Л А

28 вересня 2023 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді - Іванової Л.А.

при секретарі - Нетесі С.М.,

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який приймає участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів,

та представника відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Павленка Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницький заяву позивача ОСОБА_1 про зміну підстав позову по цивільній справі № 405/59/23 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який було сформовано в системі "Електронний суд» 04.01.2023 року, та зареєстровано судом 05.01.2023 року за вх.№411 до відповідача АТ «Державний ощадний банк України», в якому просила:

скасувати наказ АТ «Державний ощадний банк України» №2209-к від 06.12.2022 року «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 » в частині звільнення її (позивача ОСОБА_1 ) та поновити її на посаді провідного економіста сектора супроводження касових операцій №65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк»;

стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на її (позивача) користь середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на дату винесення судового рішення по суті спору.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 лютого 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за зазначеним позовом за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заяву позивача ОСОБА_1 про зміну підстав позову, яка сформована в системі «Електронний суд» 25.08.2023 року, та зареєстрована судом 28.08.2023 року за вх. № 21287, просив прийняти вказану заяву про зміну підстав позову, зазначивши при цьому, що позивач на обґрунтування заяви про зміну підстав позову зазначила, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання у справі призначено на 23 серпня 2023 року. У строки, передбачені ч.3 ст. 49 ЦПК України подано заяву про зміну (а саме: доповнення) підстав позову. Зазначено про обставини справи, за якими ОСОБА_1 з 05.05.2017 працювала на посаді провідного економіста сектора супроводження касових операцій №65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» з робочим місцем у м. Кропивницький. 06.09.2022 року АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (АТ «Ощадбанк») видано постанову №455 «Про централізацію функцій ведення діловодства, архівної діяльності та зміни в організації виробництва і праці в АТ "ОЩАДБАНК"». 11.10.2022 року було видано Наказ АТ «ОЩАДБАНК» №1749-к «Про попередження окремих працівників департаменту бек-офісу про наступне їх вивільнення» (надалі також - Наказ № 1749-к). 14.10.2022 року позивачу було вручено повідомлення від 12.10.2022 про наступне вивільненення з датою вивільнення - 15.12.2022. Наказом АТ «ОЩАДБАНК» №2209-к від 06.12.2022 р. «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 » її (позивача) звільнено з роботи 15.12.2022 р. у зв`язку із скороченням штату працівників, п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Підставою її звільнення зазначено наказ від АТ «ОЩАДБАНК» №1749-к від 11.10.2022 р., попереджання про скорочення від 12.10.2022 р., пропозиції вакантних посад від 12.10.2022 року та від 28.11.2022 року. Вищевказані дії та накази АТ «ОЩАДБАНК» є незаконними і такими, що порушують її трудові права, виходячи з тих підстав, що 14.10.2022 року позивачу було вручено повідомлення про вивільнення та пропозиції вакантних посад (1246 посад) та позивач письмово погодилась на переведення на посаду провідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів Філії - Кіровоградське обласне управління АТ "ОЩАДБАНК", та оскільки в розпорядженні Банку вже перебували її документи, пов`язані з її роботою на посаді провідного економіста, він повинен був видати наказ про переведення позивача на аналогічну посаду, при цьому, позивач зверталася до різних посадових осіб АТ «Ощадбанку» після надання її згоди на переведення. 14.10.2022 року позивачем було здійснено телефонні дзвінки на номер начальника відділу підбору персоналу НОМЕР_1 ОСОБА_6 (місце роботи в м. Києві). За вказаним номером в менеджері «Viber» зареєстровано користувача " ОСОБА_7 " з фото (доступ здійснено з аккаунта ОСОБА_2 НОМЕР_2 від 02.04.2023), та, в свою чергу, надала контакт ОСОБА_8 . Позивачем також було здійснено телефонний дзвінок на номер ОСОБА_8 НОМЕР_3 . На підтвердження надано скріншоти від 02.04.2023 з особистого телефона ОСОБА_1 Samsung А31 щодо вихідних дзвінків та їх тривалості, їй повідомлено, що питання її переведення буде розглянуто. 18.10.2022 року начальник Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_9 викликала ОСОБА_1 і ще одного працівника - ОСОБА_5 , яка підлягала скороченню, до себе в кабінет в АДРЕСА_1 , де повідомила, що переводити на обрані ними посади не буде. 05.12.2022 року позивач додатково скерувала лист №01 на адресу відповідача із запитом про переведення її на вказану посаду, до якого була додана копія повідомлення АТ «ОЩАДБАНК» від 14.10.2022 року з відміткою ОСОБА_1 про згоду на переведення. Однак, жодної відповіді не надійшло та в результаті переведення не відбулося. 15.12.2022 позивача було звільнено на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП, таким чином, відповідач грубо порушив вимоги ч.3 ст. 49-2 КЗпП при звільненні позивача з роботи. Щодо незапропонованих посад, то упродовж наступних двох місяців позивачу було запропоновано не всі вакантні посади в АТ «ОЩАДБАНК», котрі відповідають її кваліфікації та досвіду роботи. 28.11.2022 року їй знову було запропоновано вакансії (1303 посади), при цьому, її було позбавлено можливості працевлаштуватися на ті посади, які стали вакантними і були закриті за період між 15.10.2022 по 27.11.2022. Враховуючи, що надалі вакантні посади взагалі не пропонувалися, позивача було позбавлено можливості працевлаштуватися на ті посади, які стали вакантними і були закриті за період між 29.11.2022 по день звільнення - 15.12.2022. З переліку вивільнених посад вбачається, що в зазначений період і станом на день позивача звільнення в АТ «ОЩАДБАНК» були вакантні посади, в тому числі - аналогічні до позивача «провідний економіст» - 30.11.2022 року, 01.12.2022 року, та аналогічні посади до тих, які їй раніше пропонувалися Банком з огляду на її кваліфікацію і досвід роботи, а тому мали бути їй запропоновані до дати звільнення. Таким чином, роботодавцем знову було допущено порушення вимог ч.3 ст. 49-2 КЗпП.

Крім того, позивачем у заяві про зміну підстав позову зазначено про розмір її середньоденної заробітної плати, що, з урахуванням довідки відповідача від 14.03.2023 року, - становить 710,27 грн.

Представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - адвокат Павленко Л.М. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання позивача про прийняття до розгляду заяви про зміну підстав позову, зважаючи на те, що позивачем порушені строки звернення з вказаною заявою, які встановлені нормами ЦПК та заява не підлягає задоволенню. Крім того, підтримав заперечення на заяву про зміну підстав позову, які зареєстровані судом 31.08.2023 року за вх. № 21644, за змістом яких позивачем безпідставно зазначається про те, що нібито перше судове засідання у справі призначено на 23 серпня 2023 року, що повністю спростовується ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда 23.02.2023 по справі № 405/59/23, виходячи з якої перше судове засідання у даній справі було призначено на 04 квітня 2023 року о 12:00. Окрім того, після 04.04.2023 у даній справі вже відбулись два судових засідання 25.05.2023 року та 29.06.2023 року, що свідчить про те, що заява позивача про зміну підстав позову від 25.08.2023, подана після першого судового засідання та наступних судових засідань у справі, а її подання через декілька місяців після першого судового засідання у даній справі не відповідає нормі ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, та зміст заяви позивача ОСОБА_1 про зміну підстав позову, приходить до наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсу

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зі змісту норми вказаної статті, вбачається, що змінити підставу або предмет позову позивач може тільки до початку розгляду справи по суті.

При цьому, Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 222 ЦПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (№.2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Плахтєєв та Плахтєєва проти України» від 12 березня 2009 року (остаточне 12 червня 2009 року) за заявою №20347/03 у §35 зазначено, що, «… якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення усправі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, №93, сс. 2425, п. 57)».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛу справі «Жоффр де ляПрадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Системний аналіз наведених норм права, правових положень Європейської конвенції з прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи та наявні у справі докази, свідчить, що суд повинен з`ясувати, чи не порушує обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою, з дотриманням принципів «рівності вихідних умов», дотримання балансу сторін при розгляді справи в суді.

З огляду на зазначене вище, та дотримуючись балансу «рівності вигідних умов», дослідивши зміст заяви позивача про зміну підстав позову у даній справі, а також приймаючи до уваги, що позивач заявою про зміну підстав позову фактично доповнила позов новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, суд приходить до висновку про необхідність прийняття заяви про зміну підстав позовних вимог від 25.08.2023 року .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.49, 260,261 ЦПК Українисуд,-

У Х В А Л И В:

Прийняти заяву позивача ОСОБА_1 про зміну підстав позову від 25.08.2023 року по цивільній справі № 405/59/23 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимогст. 191 ЦПК Українивстановити відповідачу строк 10 днів на подачу відзиву (ст. 178 ЦПК України) і направлення його позивачу та до суду з усіма письмовими та електронними доказами (які можливо доставити в суд), висновками експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова