Ухвала

від 05.04.2024 по справі 308/5910/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5910/24

1-кс/308/1975/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загально-кримінального спрямування СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №12023070000000383 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів загально-кримінального спрямування СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12023070000000383 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна.

Клопотання надійшло на адресу суду 03.04.2024 року поштовими засобами зв`язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 29.03.2024 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням Головного управління поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке розпочате за ознаками кримінального порушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023070000000383.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 усвідомлюючи вимоги законодавства України, про те, що вогнепальна зброя та бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, а відтак він усвідомлював порушення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року, вимог п. «а» «Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» №2471ХІІ від 17 червня 1992 року, п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 15 жовтня 1992 року 10.08.2022.

Разом з тим, громадянин ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення шляхом вчинення злочинів проти громадської безпеки, а саме незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами, усвідомлюючи те, що шляхом проведення заборонених операцій у сфері обігу вогнепальної зброї є можливість швидко, незаконно збагатитись, став на шлях злочинної діяльності та здійснив придбання, зберігання, а також збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, за наступних обставин.

Так, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 21.12.2023, та перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, ОСОБА_5 знаючи вимоги законодавства України про те, що вогнепальна зброя, вибухові пристрої та бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, незаконно придбав з метою подальшого незаконного збуту 797 (сімсот дев`яносто сім) предметів, схожі на патрони, які згідно висновку експерта є боєприпасами бойовими патронами центрального бою, калібру 5,45х39 мм, призначеними для стрільби із відповідної нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм та 2 (два) предмети схожі на автомат, які згідно висновку експерта є бойовою автоматичною нарізною вогнепальною зброєю, автоматом системи «Калашникова», моделі АК -74 калібру 5,45х39 мм, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.

В подальшому 21.12.2023 близько 15:23 години, ОСОБА_5 , перебуваючи в лісовому масиві поблизу с. Нижнє Солотвино, Ужгородського району, Закарпатської області, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут боєприпасів та вогнепальної зброї, за грошову винагороду у розмірі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень збув особі, яка діяла на умовах конфіденційного співробітництва із працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_6 797 (сімсот дев`яносто сім) предметів, схожі на патрони, які згідно висновку експерта є боєприпасами бойовими патронами центрального бою, калібру 5,45х39 мм, призначеними для стрільби із відповідної нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45х39 мм та 2 (два) предмети схожі на автомат, які згідно висновку експерта є бойовою автоматичною нарізною вогнепальною зброєю, автоматом системи «Калашникова», моделі АК -74 калібру 5,45х39 мм, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.

Окрім того, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 28.03.2024, та перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці знаючи вимоги законодавства України про те, що вогнепальна зброя, вибухові пристрої та бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, незаконно придбав з метою подальшого незаконного збуту 1 (один) предмет схожий на вогнепальну зброю автомат «Калашникова», моделі АК-74, 6099 (шість тисяч дев`яносто дев`ять) предметів схожих на боєприпаси, 1 (один) предмет схожий на димову шашку, 1 (один) предмет схожий на тротилову шашку вагою 200 грам, 1 (один) предмет схожий на запал (детонатор).

В подальшому 28.03.2024 близько 16:24 години, ОСОБА_5 , перебуваючи в лісовому масиві поблизу с. Нижнє Солотвино, Ужгородського району, Закарпатської області діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут боєприпасів та вогнепальної зброї, за грошову винагороду у розмірі 80000 (вісімдесят) тисяч гривень збув особі, яка діяла на умовах конфіденційного співробітництва із працівниками правоохоронних органів, ОСОБА_6 1 (один) предмет схожий на вогнепальну зброю автомат «Калашникова», моделі АК -74, 6099 (шість тисяч дев`яносто дев`ять) предметів схожих на боєприпаси, 1 (один) предмет схожий на димову шашку, 1 (один) предмет схожий на тротилову шашку вагою 200 грам, 1 (один) предмет схожий на запал (детонатор), після чого був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

28.03.2024 на підставі власноруч написаної підозрюваним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_5 заяви згоди, проводився обшук належного йому на праві власності транспортного засобу марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 враховуючи вимоги ч. 1 ст. 233 КПК України. За результатами обшуку вилучено автомобіль ОСОБА_5 .

Враховуючи те, що вищевказане майно виступає предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та 29.03.2024 визнано речовими доказами, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на вищевказане майно.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення збереження речових доказів та можливості проведення органом досудового розслідування слідчих дій у кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на вищевказане майно.

Слідчий, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з`явився. При цьому, подав заяву, згідно якої просив розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі.

Власник майна у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлений належним чином. Згідно ч.1 ст.172КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. При цьому, захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 подав заяву, згідно якої просить розгляд клопотання проводити без їх участі, заперечує проти задоволення клопотання, оскільки даний автомобіль ніякого відношення до даного злочину немає, та нічого в ньому не зберігалось.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.

Слідчий суддя дослідивши клопотання та долучені до нього документи, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч.3 ст.132КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12023070000000383 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Із долученого до матеріалів клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023070000000383 від 11.12.2023 року слідує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато за фактом того, що 21.03.2024 до слідчого управління ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт з управління карного розшуку про те, що в ході проведення оперативно - розшукових заходів спрямованих на виявлення та встановлення осіб, які причетні до незаконного обігу вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухівки на території Закарпатської області, отримано інформацію, що військовослужбовець 128-ої бригади ЗСУ гр. М.В.М., мешканець Ужгородського району Закарпатської області займається збутом вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухівки.

Згідно заяви ОСОБА_5 від 28.03.2024 року, останній надав дозвіл на проведення огляду (обшуку) транспортного засобу марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно протоколу обшуку від 28.03.2024 року слідує, що обшук був проведений проведений старшим слідчим відділу розслідування злочинів загально-кримінального спрямування СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 . Об`єктом обшуку був автомобіль марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 . У ході обшуку виявлено та вилучено автомобіль марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 , яким належить на праві власності ОСОБА_5 .

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів загально-кримінального спрямування СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_3 від 29.03.2023 року автомобіль марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 , яким належить на праві власності ОСОБА_5 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12023070000000383 від 11.12.2023 року.

Згідно Реєстраційної картки ТЗ автомобіль марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Внесене слідчим в межах кримінального провадження №12023070000000383 від 11.12.2023 року клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно подано у визначений КПК України строк.

Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно доположень ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів;спеціальної конфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Метою поданого клопотання про арешт майна слідчий визначив збереження речових доказів, у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

В ч.2 ст.173КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Із матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, якою передбачено відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Частиною 2 ст.149 КК України передбачено відповідальність за торгівлю людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства.

Обов`язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.

Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування не доведено, що майно, на яке слідчий просять накласти арешт, має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та що вказані речі відповідають критеріям, визначеним ст.98КПК України для визнання їх речовими доказами. Вказане майно, в розумінні диспозиції ч. 2 ст. 149 КК України не є предметом вчинення вказаного кримінального правопорушення, крім того слідчим не наведено достатнього обґрунтування того, яким чином вказане майно може бути використане як доказ, для встановлення обставин вчинених кримінального правопорушення в межах вказаного кримінального провадження.

Як слідує із долучених до клопотання матеріалів слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб з метою забезпечення збереження речових доказів та можливості проведення органом досудового розслідування слідчих дій у кримінальному провадженні.

Проте, у клопотанні не зазначено які слідчі дії необхідно проводити у кримінальному провадженні з майном, на яке слідчий просить накласти арешт.

Також, слідчий не конкретизує, які саме сліди злочину зберіг на собі зазначений автомобіль та довіреність, та наявність яких саме обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, передбачені статтею 91 КПК України, слідчий буде доказувати за допомогою цього речового доказу.

Крім цього, автомобіль не є предметом кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на майном, яке вилучено 28.03.2024 за адресою: АДРЕСА_1 у ході проведення обшуку, а саме транспортний засіб червоного кольору марки «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_1 який на праві власності належить ОСОБА_5 , з метою забезпечення збереження речового доказу, так як стороною обвинувачення не доведено, яке доказове значення у кримінальному провадженні має вказане майно.

Сама лише констатація факту, що вказане майно має значення речових доказів не є достатнім мотивом для висновку, що вони підтверджують відповідні факти та обставини, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку накладення арешту на майно не буде відповідати розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ст.317ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

При цьому, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

Необхідності накладенняарешту навказане майноз іншихпідстав,ніж забезпеченнязбереження речових,доказів слідчий у клопотанні не зазначав.

Відповідно до положень ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, доводи клопотання про арешт майна слідчий суддя вважає необґрунтованими, а правові підстави для його застосування недоведеними, у зв`язку із чим приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно доположень п.2,ч.1ст.169КПК Українитимчасово вилученемайно повертаєтьсяособі,у якоївоно буловилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт цього майна.

Керуючись ст.ст. 169,170-173, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загально-кримінального спрямування СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №12023070000000383 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про арешт майна,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1