Рішення

від 26.03.2024 по справі 441/2955/23

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/2955/23 2/441/222/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2024 Городоцький районний суд Львівської області у складі

головуючого-судді Яворської Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Цап І.М.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду у м. Городок Львівської області справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Львівської районної військової адміністрації, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Городоцька міська рада Львівської області про визнання недійсними та скасування розпорядження, державного акту та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування та ОСОБА_4 до Львівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи Городоцька міська рада Львівського району Львівської області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 13.12.2024 звернулись в суд із позовом до Городоцької міської ради Львівської області, треті особи Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Львівська районна державна адміністрація, про визнання недійсним розпорядження голови Городоцької РДА Львівської області № 18 від 20.01.2003, в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 1,2485 га на території Тучапської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і виданий на підставі означеного розпорядження Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 085369 від 29.01.2003, виданий на ім`я ОСОБА_5 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 369, скасувавши державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку та визнання за ними права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Ухвалою судді від 19.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 06.02.2024 первісного відповідача Городоцьку міську раду Львівської області замінено належним відповідачем ОСОБА_4 , в свою чергу Городоцьку міську раду Львівської області залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

15.02.2024 ОСОБА_4 звернувся зпозовом ОСОБА_4 до Львівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи Городоцька міська рада Львівського району Львівської області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Ухвалою від 26.02.2024 вищеозначені справи об`єднані в одне провадження.

Позовні вимоги позивачів мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_5 , 04.07.2000 - мати ОСОБА_6 . 04.04.2000 ОСОБА_6 склала заповіт, який було посвідчено секретарем виконкому Тучапівської сільської ради Городоцького району Львівської області, яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, а саме: все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і все, що їй буде належати на день її смерті і на що за законом вона матиме право заповіла своїм дітям ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина за заповітом на все належне їй майно, і зокрема земельну ділянку площею 1,2485 га, що на території Тучапської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №085369 виданого 29 січня 2003 року Городоцькою райдержадміністрацією належала ОСОБА_5 , після смерті якого вона прийняла спадщину, але своїх спадкових прав не оформила, що підтверджується листом-повідомленням державного нотаріуса Городоцької державної нотаріальної контори від 09.11.2023 року за вих. №649/01-16. Звернувшись до державного нотаріуса Городоцької державної нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_6 їх було відмовлено у його видачі оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №085369 виданий 29 січня 2003 року Городоцькою райдержадміністрацією на ім`я ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після його смерті, тобто в порушення вимог ч.2 ст.9 Цивільного кодексу УРСР, де передбачено, що правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю. В інший спосіб, як звернутись з означеним позовом до суду, вони оформити спадщину не можуть, просила позов задовольнити.

Представники позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з мотивів у ньому наведених.

Представники Городоцької міської ради Львівської області та Львівської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явились, просили про розгляд справи за відсутності їх представника.

Представник третьої особи ГУ Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належно.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд, з урахуванням вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні з наступних підстав.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Оскільки спадкодавці ОСОБА_5 і ОСОБА_6 померли відповідно 13.06.1997 і 04.07.2000, до правовідносин, що стосуються прийняття спадщини після їх смерті, слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України в ред. 1963 року.

Так, ст. 524 ЦК України передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України 1963 року, прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким з урахуванням вимог ст. 525 зазначеного Кодексу, визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За вимогами ст.ст.373 ЦК України, ст. 81 ЗК України право власності (право) на земельну ділянку набувається і здійснюється по закону. Громадяни України набувають права на земельні ділянки на підставі договорів, в т.ч. дарування, прийняття спадщини, тощо.

Пункт 24Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами земельногозаконодавства прирозгляді цивільнихсправ» від16.04.2004№ 7передбачає,що членколективного сільськогосподарськогопідприємства,включений досписку,що додаєтьсядо державногоакта направо колективноївласності наземлю,набуває правана земельнучастку (пай)з днявидачі цьогоакта.Невнесення дозазначеного вищесписку особи,яка булачленом КСПна часпередачі уколективну власністьземлі,не можепозбавити їїправа наземельну частку.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №587/2672/19 (провадження №61-14568св20), викладеною в постанові від 05 березня 2021 року .

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №599/1833/15-ц (провадження № 61-4320св18), у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 179/2279/17 (провадження №61-395св19), у постанові від 18 листопада 2020 року у справі №551/1075/17 (провадження № 61-15000св19).

Згідно положень ст.236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним є недійсним з моменту його вчинення.

За положеннями ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках передбачених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, згідно положень абз.1 ч.1 ст.2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 3 вищеозначеного Закону передбачено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухоме майно, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За положеннями ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається із Державного акту серії ІІІ-ЛВ №085369 виданого на ім`я ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Городоцької РДА від 20.01.2003 за №18 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності землю за № 369, датою його видачі є 29.01.2003 (а.с. 23).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвами про смерть серія НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .

Оскільки на час видачі Державного акту серії ІІІ-ЛВ №085369 виданого наім`я ОСОБА_5 29.01.2003на підставірозпорядження головиГородоцької РДАвід 20.01.2003за №18, останній помер, тому такий державний акт слід визнати недійсним, як і розпорядження на підставі якого він виданий.

Між тим, із копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ № 0092504 від 09.09.1996, витягу з книги записів (реєстрації) на право приватної власності на землю (середню земельну частку) на території Львівського району (колишня Тучапська сільська рада) Львівської області за ОСОБА_5 значився зареєстрованим Сертифікат серія ЛВ № 0092504 від 09.09.1996, за яким йому належало право на земельну частку (пай) площею 1,54 умовних кадастрових гектари на території Тучапської сільської ради.

Вказане свідчить про те, що ОСОБА_5 ще за життя був внесений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), за життя отримав Сертифікат про право на земельну частку (пай), а отже видача бланку Державного акту після його смерті не може слугувати до звуження прав його спадкоємців та відмовою до визнання за позивачами права на пай в порядку спадкування.

Вказане також узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №587/2672/19 (провадження №61-14568св20), викладеною в постанові від 05 березня 2021 року.

Відтак належне ОСОБА_5 на час смерті право на земельну частку ( пай) площею 1,54 умовних кадастрових гектари, входить в склад спадщини після його смерті.

Після смерті ОСОБА_5 спадщину фактично прийняла його дружина ОСОБА_6 .

04.04.2000 ОСОБА_6 склала заповіт, який посвідчено секретарем виконкому Тучапівської сільської ради Городоцького району Львівської області, яким на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження, а саме: все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось і все, що їй буде належати на день її смерті і на що за законом вона матиме право заповіла своїм дітям ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 .

Позивачі є дітьми спадкодавця ОСОБА_6 , прийняли спадщину після смерті останньої.

Отже, оскільки ОСОБА_5 при житті належало право на земельну частку (пай) згідно вищеозначеного сертифікату, саме це право входить до складу спадщини, після його смерті спадщину прийняла дружина ОСОБА_6 , позивачі є спадкоємцями за заповітом після її смерті спадкодавця, спадщину прийняли, є підстави до визнання за ними по 1/3 права на земельну частку (пай) площею 1,54 умовних кадастрових гектари, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 4, 10, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження голови Городоцької РДА Львівської області № 18 від 20.01.2003, в частині передачі у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 1,2485 га на території Тучапської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і виданий на підставі означеного розпорядження Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 085369 від 29.01.2003, виданий на ім`я ОСОБА_5 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 369, скасувавши державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , по 1/3 частці за кожним, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай) площею 1,54 ум.кад.га, що на підставі Сертифікату про право на земельну частку (пай) ЛВ № 0092504 від 09.09.1996, належало ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Городоцький районний суд Львівської обл. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.04.2024.

Суддя Яворська Н.І.