Рішення

від 28.03.2024 по справі 601/3448/23

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/3448/23

Провадження № 2/601/145/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2024 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого Мочальської В.М.,

за участю секретаря Домінської І.В.,

представника позивача адвоката Бернацького П.В.,

представника відповідачки адвоката Сідорової І.А.,

представника третьої особи органу опіки і піклування Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області Ендельчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: орган опіки і піклування Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області про визначення місця проживання дитини,-

УСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, про визначення місця проживання дитини.

Позов мотивований тим, що сторони з 12 лютого 2016 року перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 вересня 2022 року.

У шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка має психічне захворювання, яке несе реальну загрозу для життя і здоров`я малолітньої дочки. Дитина ставиться до нього прихильно. У нього наявні всі можливості здійснювати належний догляд та займатися її вихованням. Його мати також допомагає доглядати дитину.

З врахуванням наведеного зазначав, що визначення місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_4 разом з ним забезпечить якнайкраще її інтереси.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 28 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачці та третій особі. Роз`яснено право на подачу відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відзив, пояснення щодо позову.

17 січня 2024 року представник відповідачки ОСОБА_5 подала відзив на позов. Вказала, що подружнє життя відповідачки з позивачем не склалося через його агресивну поведінку, який постійно застосовував до неї насильство фізичного та психологічного характеру. Довгий час відповідачка терпіла знущання, однак з 13 січня 2019 року після чергового скандалу позивач на деякий час залишив помешкання. З січня 2019 року по січень 2020 року обоє дітей проживали з відповідачкою. В січні-лютому 2020 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в лікарні, у зв`язку з чим їй встановлена інвалідність. В цей період діти жили з позивачем. Після повернення з лікарні у лютому 2020 року позивач не повернув відповідачці дочки, а. віддав лише сина. З того часу між ними тривають постійні конфлікти з приводу місця проживання малолітньої дочки. ОСОБА_1 сам вирішував коли відповідачці спілкуватися з дочкою. Іноді дозволяв бачитися 2-3 рази в тиждень, а іноді один раз на два тижні. При цьому не дозволяв, щоб дочка залишалася з нею на ніч. 03 липня 2022 року він насильно забрав дочку у відповідачки, а їй завдав тілесні ушкодження. Вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 грудня 2022 року ОСОБА_1 притягнутий до кримінальної відповідальності за вказаним фактом за ч.1 ст. 125 КК України. Крім цього, постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 серпня 2022 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за умисне вчинення домашнього насильства в сім`ї відносно своїх малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .. У 2023 році після пред`явлення відповідачкою позову до суду про визначення місця проживання дітей позивач почав дозволяти їй забирати дочку на виконання ухвали суду про забезпечення позову. 04 листопада 2023 року дочка відмовилася повертатися до батька і залишилася проживати з відповідачкою у м. Тернополі, а 9 грудня 2023 року у зв`язку з посиленням обстрілів території України відповідачка спільно з двома дітьми для забезпечення їхньої безпеки виїхала у Республіку Польща, де проживає на даний час. Діти забезпечені належним чином житлом та продуктами, усім необхідним для гармонійного розвитку та становлення як особистостей, а тому вважає що підстав для визначення місця проживання дочки з позивачем немає.

Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Бернацький П.В. позовні вимоги позивача підтримав з підстав, зазначених у позові. Крім того, зазначив, що у вересні 2023 року відповідачка протиправно, без згоди батька, змінила місце проживання дитини. У зв`язку із чим позивач звертався до правоохоронних органів. На сьогоднішній час місце проживання дитини невідомо, відповідачкою не виконується рішення органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Лопушненської сільської ради від 27.03.2023 №19, яким визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_7 з батьком, а залишення дитини у матері є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_5 щодо задоволення позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позов. Крім того, зазначила, що висновок органу опіки і піклування був складений близько року назад коли дитина жила з батьком. Зараз обставини змінилися, дитина понад чотири місяці живе з матір`ю в Республіці Польщі. Позивач не телефонує до відповідачки і не цікавиться дитиною, а переховується від ТЦК.

Представник третьої особи ОСОБА_8 в судовому засіданні просила у позові позивачу відмовити, пославшись на те, що думки членів органу опіки і піклування з ким повинна проживати малолітня ОСОБА_3 розділилися, однак більшість членів проголосували за те, щоб дитина проживала з батьком. Відповідачка відносно дитини протиправних дій не чинила. В школі відповідачку характеризують як таку, яка виконує свої обов`язки по вихованню старшого сина. Діти перебували на обліку як потерпілі від насилля. Сім`я з 05 жовтня 2023 року знята з обліку. Місце проживання дітей на даний час не відомо.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін та представника третьої особи, безпосередньо дослідивши докази у справі, вважає що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Сторони перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 05 вересня 2022 року.

У шлюбі народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , який виданий Лопушненською сільською радою Кременецького району Тернопільської області 01 грудня 2017 року.

Як вбачається із висновку органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Лопушненської сільської ради щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 19 від 27 березня 2023 року, орган опіки та піклування рекомендує визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту вказаного висновку встановлено, що відповідно до наказів служби у справах дітей № 20-п/з від 05.10.2022 у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насилля психологічного характеру стосовно своїх дітей, діти ОСОБА_3 та ОСОБА_6 були взяті на облік служби у справах дітей Лопушненської сільської ради. З батьком ОСОБА_1 проведено бесіду щодо недопущення насильства в сім`ї будь якого характеру та його наслідків та вручено йому офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім`ї №149/1/01-10 від 30.09.2022.

29.11.2022, 02.02.2023, 15.03.2023 працівниками служби у справах дітей та соціальним фахівцем ЦНСП проводилися обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_3 у сім`ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно яких батько проживає разом з дочкою, братом та мамою у будинку, який складається з трьох кімнат, коридору та веранди. Для дитини створено усі умови для повноцінного та гармонійного розвитку. У дівчинки наявне окреме місце для сну, відпочинку, є дитячі речі, іграшки, ноутбук, планшет. ОСОБА_1 тимчасово не працює, за час проживання в селі зарекомендував себе з посередньої сторони.

На засіданні комісії ОСОБА_1 заперечив щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю вказавши, що ОСОБА_2 не може забезпечити належного догляду за дитиною, може нести загрозу здоров`ю дитини через захворювання.

ОСОБА_2 на засіданні комісії просила визначити місце проживання дитини з нею, оскільки ОСОБА_1 не завжди дозволяє бачитися дочці з нею.

15.11.2022, 02.02.2023, 15.03.2023 працівниками служби у справах дітей та соціальним фахівцем ЦНСП проводилися обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , згідно яких ОСОБА_2 проживає разом з сином у будинку, який складається з трьох кімнат, кухні, ванної кімнати коридору та веранди. Умови проживання задовільні, відповідає санітарно-гігієнічним нормам, об лаштована меблями та необхідною технікою. Для сина виділена окрема кімната, є ліжко, письмовий стіл з тумбочками для шкільного приладдя, ноутбук, смартфон. ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, має у користуванні пай в розмірі 1,3048 га. За час проживання в селі зарекомендувала себе з позитивної сторони, як добра господиня, шкідливих звичок немає, зауважень і скарг на неї не надходило.

ОСОБА_2 неодноразово викликала правоохоронні органи та зверталася до служби у справах дітей із заявою про те, що ОСОБА_1 не завжди дає можливість їй бачитися з дочкою.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 432 від 25.07.2023 ОСОБА_2 хворіє хронічним захворюванням з переривчастим перебігом. На теперішній час стан ремісії.

Згідно повідомлення прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству обласної прокуратури №24-1217-23 від 10.11.23 та витягу з ЄРДР від 10.11.2023 за зверненням ОСОБА_1 . обласною прокуратурою внесені відомості до ЄРДР за № 42023210000000184 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що сторони після розірвання шлюбу проживають окремо, згоди щодо того, з ким буде проживати малолітня дитина ОСОБА_3 не дійшли. Органом опіки та піклування при виконавчому комітеті Лопушненської сільської ради щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 19 від 27 березня 2023 року, визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . 04 листопада 2023 року відповідачка без згоди позивача змінила місце проживання дитини, а 09 грудня 2023 року з обома дітьми виїхала у Республіку Польша.

За змістом положень частин сьомої, восьмоїстатті 7 СК Українидитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установленихКонституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до статті 3, статті 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 141 СК Українивизначає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Згідно ізстаттею 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частини першоїстатті 162 СК України, якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров`я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

Пославшись на те, що відповідачка ОСОБА_2 без його згоди змінила місце проживання дитини та не виконує рішення органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Лопушненської сільської ради щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області № 19 від 27 березня 2023 року, позивач звернувся з позовом про захист його прав на підставі ст. 161 СК України.

Однак, суд вважає, що позивачем не правильно обрано спосіб захисту цивільного права, оскільки з зустрічним позовом про визначення місця проживання дитини з відповідачкою остання до суду не зверталася, відповідачка, змінивши у листопаді 2023 року місце проживання малолітньої доньки без згоди батька та не повернувши її батькові, позбавила дитину як належної опіки і виховання з боку батька, так і порушила їхнє право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини, а також відсутнє законодавче врегулювання примусового виконання рішення суду про визначення місця проживання дитини, а тому права позивача підлягають захисту у порядку, визначеномустаттею 162 СК України.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З врахуванням того, що позивач звернувся з позовом на підставі ст. 161 СК України, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Посилаючись на те, що відповідачка веде розгульний спосіб життя, перебуває в компаніях де вживають алкогольні напої, позивач надав судуUSB-флеш-накопичувач, на якому знаходяться аудіо та відео-файли.

Досліджуючи такі докази, суд встановив, що розмова між колишнім подружжям супроводжуєтьсянецензурною лайкою, в тому числі, в присутності дітей; з іншого файлу вбачається як у кімнаті на столі та на підлозі знаходяться пляшки з-під спиртного.

Однак, вказані докази не можуть вважатись належними та допустимими доказами того, що відповідачка веде розгульний спосіб життя, перебуває в компаніях де вживають алкогольні напої. Вказані докази лише підтверджують наявність у сторін конфлікту, який виник на тлі розлучення,особистісних взаємних претензій та суперечок, які стосуються їх особистого життя.

На підставі наведеного, керуючись ст.258, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

У позові - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Бернацький Павло Васильович місце знаходження вул. Івана Франка, 2, м. Радивилів.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник відповідачки: адвокат Сідорова Ірина Анатоліївна, місце знаходження вул. Базарна, 2/7, м. Кременець.

Третя особа: Орган опіки і піклування Лопушненської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, місцезнаходження с. Лопушне Кременецького району Тернопільської області.

Повний текст рішення складено 05 квітня 2024 року.

Головуючий