Рішення

від 27.03.2024 по справі 710/901/23

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/901/23 Провадження № 2/710/38/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2024 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судових засідань Коваленка В.О.,

учасники процесу:

представник позивача адвокат Сененко К.В.;

представник відповідача адвокат Хмельницька Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача : Матусівська сільська рада, Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Шполянська державна нотаріальна контора Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про застосування наслідків нікчемності заповіту шляхом виключення з реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування та виключення із Спадкового запису про реєстрацію заповіту

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

До Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява в якій позивач просить застосувати наслідки недійсності нікчемного заповіту виключивши із реєстру для нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області запис про реєстрацію заповіту, складеного 28.10.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідченого секретарем Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Рак Наталією Петрівною, 28.10.2021 року зареєстрованого в реєстрі за №116. Виключити із Спадкового реєстру запис про реєстрацію заповіту, складеного 28.10.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , посвідченого секретарем Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Рак Наталією Петрівною, 28.10.2021 року зареєстрованого в реєстрі №116 у Спадковому реєстрі за №68949185.

Аргументи учасників справи.

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Перед смертю, ОСОБА_4 , 28.10.2021 року склав заповіт на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був посвідчений секретарем Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований у спадковому реєстрі за №116. ОСОБА_2 , 05.01.2022 року подала до Шполянської державної нотаріальної контори заяву №13 про прийняття спадщини, яка долучена до спадкової справи №6/2022. ОСОБА_1 подала до Шполянської державної нотаріальної контори заяву №34 про прийняття спадщини, яка долучена до спадкової справи №6/2022.

Станом на 28.10.2021 року (час посвідчення заповіту), ОСОБА_2 , працювала спеціалістом Центру надання адміністративних послуг. Зважаючи на відсутність у секретаря Матусівської сільської ради, Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_5 повноважень посвідчувати спірний заповіт від 28.10.2021, такий заповіт є нікчемним в силу ч.1 ст. 1257 ЦК України, через допущені порушення щодо порядку його посвідчення, та є таким, що за його умовами юридичні наслідки не настають.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_6 надала письмове пояснення у якому підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

В обґрунтування своєї позиції зазначила, що 18.10.2019 вона, тоді ще маючи прізвище ОСОБА_7 уклала із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 договір купівлі продажу земельної ділянки кадастровий номер: 7125785200:04:001:0628, площею 1,5901 га, для ведення особистого селянського господарства, місце розташування земельної ділянки: Черкаська область, Шполянський район, Матусівська сільська рада.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області 12.07.2023р. відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 01.11.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу досудового розгляду.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 29.11.2023 було витребувано письмові докази у приватного нотаріуса Горбача В.П.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 26.12.2023 суд повернувся до стадії підготовчого судового засідання і залучив до участі в цивільній справі ОСОБА_8 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_1 .

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 28.02.2024 залишено відзив поданий представником відповідача адвокатом Хмельницькою Людмилою Миколаївною без розгляду. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач до суду не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.245 том.1)

Представник позивача брала участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, які викладені у позові.

Представник відповідача брала участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, проти задоволення позову заперечувала.

Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника, вирішення питання щодо позовних вимог залишили на розсуд суду. (а.с. 41-42 том.1)

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Шполянська державна нотаріальна контора Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) до суду не з`явився, причин неявки не повідомив.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без її участі. (а.с.246 том.1).

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 18.02.2022 року виданого повторно Шполяньким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), підтверджується факт народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 26.12.1968 року зроблений запис № 105. Батьками записані : ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . (а.с. 10 том.1).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 виданого 12.11.2021 виконавчим комітетом Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 52 років, про що 12.11.2021 року складено відповідний актовий запис №50. (а.с.11 том.1).

Відповідно до копії заповіту від 28.10.2021 року, посвідченого секретарем Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Рак Наталією Петрівною , зареєстровано в реєстрі за №116, ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_1 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: все належне йому майно, з чого б воно не складалося, та де б воно не знаходилось і взагалі, все те, на що я за законом матиму право і що буде належати на час смерті, заповідаю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 13 том.1).

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 68018319 від 05.01.2022, спадкова справа у спадковому реєстрі № 68949185, номер у нотаріуса 6/2022, місце заведення: Шполянська державна нотаріальна контора, Черкаська область, Шполянський район, м. Шпола, вул. Європейська, 1-б; спадкодавець: ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 15 том.1).

Відповідно до копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 68018056 від 05.01.2022 виданої Шполянською державною нотаріальною конторою, за параметрами запиту: ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 у спадковому реєстрі інформація відсутня. (а.с. 15 том.1).

Відповідно до копії Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 68018081 від 05.01.2022 виданої Шполянською державною нотаріальною конторою, за параметрами запиту: ОСОБА_4 , 1968 року народження наявна така інформація: Заповіт, номер у спадковому реєстрі 59325971, дата посвідчення 05.08.2016 року, номер в реєстрі 1521, місце посвідчення: Черкаська обл., Звенигородський район, Приватний нотаріус Горбач В.П., стан чинний, заповідач ОСОБА_4 . Дата реєстрації 05.08.2016 року. реєстратор - Приватний нотаріус Горба В.П. Заповіт, номер у спадковому реєстрі 68753142, дата посвідчення 28.10.2021 року, місце посвідчення: Черкаська обл., Матусівська сільська рада Шполянського району, стан чинний, номер в реєстрі 116, заповідач ОСОБА_4 02.12.1968, дата реєстрації 30.11.2021. Реєстратор Черкаська регіональна філія державного підприємства «Національні інформаційні системи». (а.с. 16 том.1).

Відповідно до копії заяви №13 від 05.01.2022 року у спадковій справі №6/2022, яка адресована до Шполянської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , повідомляє про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 17 том.1).

Відповідно до копії заяви №34 від 15.01.2022 року у спадковій справі №6/2022, яка адресована до Шполянської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 , повідомляє про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 18 том.1).

Відповідно до копії листа Матусівської сільської ради Звенигородського району, Черкаської області від 01.05.2023 №744, адресованого адвокату Катерині Сененко, повідомляється про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працювала спеціалістом Центру надання адміністративних послуг. (а.с.21 том.1).

Відповідно до копії витягу із Розпорядження сільського голови Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області №01-05/42 від 12.04.2019 «Про переведення», - 2. «Перевести ОСОБА_2 з 12.04.2019 року на посаду спеціаліста відділу Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Матусівської сільської ради, встановити посадовий оклад відповідно до штатного розпису». (а.с. 22 том.1).

Відповідно до копії заповіту від 05.08.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Горбачем В.П., зареєстровано в реєстрі за №1521, ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_1 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну на праві приватної власності земельну ділянку площею 1,59 га, яка розташована в межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7125785200:03:004:0053, що належить йому на праві власності на підставі державного акта на право власноті на земельну ділянку серія ЧР №123922, зареєстровано в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №159, заповідаю ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Матусів, Шполянського району Черкаської області. (а.с. 180 том.1).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності № 185254669 від 18.10.2019 ОСОБА_8 є приватним власником 1/1 земельної ділянки площею, 1,5901 га, кадастровий номер 7125785200:04:001:0628, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, адреса: Черкаська область, Шполянський район, с/рада Матусівська. Номер запису про право власності 33728603, дата державної реєстрації 18.10.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -1210877971257. Підстава виникнення права власності договір купівлі продажу земельної ділянки, серія та номер:2410, виданий 18.10.2019, видавник ОСОБА_10 , приватний нотаріус Шполянського районного нотаріального округу. (а.с. 233 том.1).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост.1223ЦК Україниправо наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ізст.1234ЦК Україниправо назаповіт маєфізична особаз повноюцивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно дост.1247ЦК Українизаповіт складаєтьсяу письмовійформі,із зазначенняммісця тачасу йогоскладення. Заповітмає бутиособисто підписанийзаповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно дочастини четвертої статті 207цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними устаттях 1251-1252цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі впорядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 склав заповіт на ім`я ОСОБА_2 , який був посвідчений секретарем Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_5 . Дата складання заповіту 28.10.2021 року. Заповіт зареєстрований в реєстрі за №116. Заповіт був зареєстрований 30.11.2021 року Черкаською регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи».

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті, до Шполянської державної нотаріальної контори, із заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 дружина померлого і ОСОБА_1 мати померлого. У період часу коли був посвідчений оскаржуваний заповіт, ОСОБА_2 працювала спеціалістом Центру надання адміністративних послуг Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, що підтверджується копією адвокатського запиту від 21.04.2023, (а.с. 19-20 том.1) копією листа Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 01.05.2023 №744 (а.с. 21 том.1), та копією витягу із розпорядження сільського голови Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області № 01-05/42 від 12.04.2019 «Про переведення» (а.с. 22 том.1).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про нотаріат», у редакції від 05.08.2021 року, яка була чинною на дату посвідчення оскаржуваного заповіту, у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють мають право посвідчують заповіти (крім секретних).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 29.08.2021 року, яка була чинною , яка була чинною на дату посвідчення оскаржуваного заповіту система місцевогосамоврядування включає: територіальнугромаду; сільську,селищну,міську раду; сільського,селищного,міського голову; виконавчіоргани сільської,селищної,міської ради; районніта обласніради,що представляютьспільні інтереситериторіальних громадсіл,селищ,міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Підпунктом 5 пункту «б» частини першої статті 38Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання, реєстрація актів цивільного стану.

Відповідно до п.1.1 і 1.2. Розділу І «Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування» затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 року № 3306/5, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2011 року за № 1298/20036, Перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування, визначено статтею 37 ЗаконуУкраїни "Пронотаріат". Нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Згідно з п.2.8 розділу ІІ згаданого Порядку, відповідно до статті 9 Закону України "Про нотаріат" посадова особа органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, не має права вчиняти нотаріальні дії на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, їхніх та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім`я та від імені працівників даного органу місцевого самоврядування. Посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права вчиняти нотаріальні дії також на ім`я і від імені даного органу місцевого самоврядування. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються нотаріусом чи у будь-якому іншому органі місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про нотаріат», в редакції від 05.08.2021 року, яка була чинною на дату посвідчення оскаржуваного заповіту, нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім`я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи органу місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім`я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншого органу місцевого самоврядування. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та довіреності на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України в редакції від 28.10.2021 року, яка була чинною на дату посвідчення оскаржуваногозаповіту, недійснимє правочин,якщо йогонедійсність встановленазаконом (нікчемнийправочин).У цьомуразі визнаннятакого правочинунедійсним судомне вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Судом установлено, що заповіт від 28.10.2021 року посвідчений секретарем Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ради ОСОБА_5 . Заповіт був складений від імені ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 28.10.2021 року ОСОБА_2 працювала у Матусівській сільській раді Звенигородського району Черкаської області на посаді спеціаліста відділу Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Матусівської сільської ради.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставини нікчемності правочину. Такий правовий висновок міститься у постанові Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 року у справі № 916/3156/17.

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина другастатті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України)є недійснимвже вмомент своговчинення (abinitio),і незалежновід волібудь-якоїособи,автоматично (ipsoiure).Нікчемність правочинумає абсолютнийефект,оскільки дієщодо всіх(ergaomnes).Нікчемний правочинне створюєюридичних наслідків,тобто,не зумовлюєпереходу/набуття/зміни/встановлення/припиненняправ нідля кого.Саме томупосилатися нанікчемність правочинуможе будь-хто.Суд,якщо виявитьнікчемність правочину,має їївраховувати завласною ініціативоюв силусвого положення(exofficio),навіть якщожодна іззаінтересованих осібцього невимагає.Такий висновокміститься упостанові ВерховногоСуду усправі № 359/12165/14-ц від 08.02.2023 року.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 530/1995/18 (провадження № 61-697св21) зазначено, що «нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх. Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає».

Застосування наслідків нікчемності заповіту шляхом виключення із спадкового реєстру і реєстру для вчинення нотаріальних дій органу місцевого самоврядування запису про реєстрацію заповіту, по своїй суті є правильним способом захисту.

У той же час суд зазначає таке.

Відповідно доконструкції статті9Закону України«Про нотаріат»,в редакції від 05.08.2021 року, яка була чинною на дату посвідчення оскаржуваного заповіту, у реченні четвертому зазначено, що посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та довіреності на своє ім`я і від свого імені, на ім`я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер).

Заповіт від 28.10.2021 був посвідчений секретарем Матусівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_5 . Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_5 на той час була дружиною ОСОБА_4 чи його родичкою. Тому відсутні підстави стверджувати, що засвідчення заповіту було здійснено з порушенням правил встановлених ст. 9 Закону України «Про нотаріат».

Частиною першою статті 15ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Якщо право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц, (провадження№ 14-651цс18).

Судом також встановлено, що за заповітом від 05.08.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Шполянського районного нотаріального округу Горбачем В.П., зареєстровано в реєстрі за №1521, ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платників податків Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_1 , на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну на праві приватної власності земельну ділянку площею 1,59 га, яка розташована в межах Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7125785200:03:004:0053, що належить йому на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧР №123922, зареєстровано в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №159, заповідаю ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Матусів, Шполянського району Черкаської області.

У той же час, земельна ділянка, яка була предметом цього заповіту, була відчужена покійним ОСОБА_4 за договором купівлі продажу земельної ділянки від 18.10.2019 № 2410 на користь ОСОБА_8 . (а.с. 233 том.1).

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Таке трактування міститься у постанові Верховного Суду у справі № 638/3792/20 від 20.09.2021 року. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.02.2024 справа № 990/150/23.

Відповідно до п.4 ч.4 ст. 265 ЦПК України суд у мотивувальній частині рішення має зазначити, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Позивач у своєму позові не зазначила, чим саме і які саме її права порушує відповідач.

Позивач нічого не зазначила, про наявність чи відсутність перешкод у реалізації її права на спадкування після смерті її сина ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України в редакції від 07.05.2022 року, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Доказів звернення позивача до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України в редакції від 28.10.2021 року, яка була чинною на дату відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Непрацездатними вважаються особи, які досягли пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку зі втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія. Коло спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначається на день відкриття спадщини. Право на обов`язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов`язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов`язкову частку. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 205/8049/20 від 28.02.2023 року.

Позивач на дату смерті свого сина була особою яка досягла пенсійного віку оскільки їй виповнилося 76 років.

Позивач у своєму позові не зазначила, яке саме майно залишилося після смерті спадкодавця, на яке вона претендує.

Сама наявність заповіту жодним чином не перешкоджає позивачеві у реалізації її права на обов`язкову частку у спадщині.

Частиною другою статті 16ЦК України визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем. Такий висновк зробив Верховний Суд у справі № 291/1024/19 від 28.06.2023року.

Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, у постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 467/1637/16-ц

У постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18 (адміністративні провадження № К/9901/16194/19; К/9901/16864/19) зауважено, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно доч.ч.5,6ст.13Закону України«Про судоустрійта статуссуддів»,висновки щодозастосування нормправа,викладені упостановах ВерховногоСуду,є обов`язковимидля всіхсуб`єктів владнихповноважень,які застосовуютьу своїйдіяльності нормативно-правовийакт,що міститьвідповідну нормуправа. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У статті 55 Конституції України немає обмежень права на звернення до суду за захистом своїх прав. Тобто, це право абсолютне, і держава зобов`язана його забезпечити позивачеві.

Закон пов`язує право на звернення до суду з фактом порушення прав чи законних інтересів людини незалежно від того, чи вони порушені нормативно-правовим актом, чи актом індивідуальної дії, який стосується іншої особи. Факт наявності чи відсутності порушення прав позивача можна встановити лише під час судового розгляду справи. Тому встановлення такої відсутності може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на те, що позивач не довів факту порушення її прав, суд вважає, що у задоволенні позову потрібно відмовити.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, суд залишає судові витрати за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись ст.5, 11, 38 Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні»,ст.9,37,40Закону України«Про нотаріат», ст.2, 4, 5, 15, 16, 1216, 1217, 1223, 1233, 1234, 1241, 1247, 1251, 1297,1298 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення в повному обсязі складене 08.04.2024

Суддя Шполянського

районного суду Черкаської областіС.С. Сивокінь