Рішення

від 04.04.2024 по справі 522/11142/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/11142/23

Провадження № 2/522/397/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого судді Павлик І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Запольської А.М.,

представника позивача адвоката Сорочана В.В.,

відповідач у судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Білозерський музей імені Дмитра Багалія Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області про стягнення невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

13червня 2023року позивачказвернулась доПриморського районногосуду м.Одеси ізпозовною заявоюдо Комунальногозакладу Білозерськиймузей іменіДмитра БагаліяБілозерської селищноїради Херсонськогорайону Херсонськоїобласті про стягнення невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якому просить суд:

-зобов`язати Комунальний заклад Білозерський музей імені Дмитра Багалія Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області (пров. Харченка, буд. 19/18 с.м.т. Білозерка, Херсонський район, Херсонська область, 75000, код ЄДРПОУ 36587965) внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) зазначивши датою звільнення фактичний день видачі їй трудової книжки оформленої належним чином;

-стягнути з Комунального закладу Білозерський музей імені Дмитра Багалія Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області (пров. Харченка, буд. 19/18 с.м.т. Білозерка, Херсонський район, Херсонська область, 75000, код ЄДРПОУ 36587965) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 88082, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 20.12.2012 шляхом переведення з попереднього місця роботи була прийнята до КЗ Білозерський музей імені Дмитра Багалія на посаду доглядача музейної експозиції, що підтверджується записом в її трудовій книжці НОМЕР_2 . 01.03.2022 керівник (завідувач) музею О.А. Волошин повідомив позивачці, що на виконання рішення 20 сесії 8 скликання Білозерської сільської ради від 30.11.21 «Про внесення змін у структури та чисельності працівників Музею» був виданий наказ від 01.03.2022 про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Однак безпосередньо з текстом наказу її ознайомлено не було і копія не вручалась. 02.03.2022 їй була нарахована і виплачена заробітна плата за відпрацьовані дні, компенсація за невикористану відпустку за поточний рік та вихідна допомога в розмірі місячного посадового окладу. Проте трудову книжку (незаповнену) було видано лише в червні 2022 року. З наказом про звільнення ОСОБА_1 було ознайомлено 30.03.2023 під розпис секретарем військової адміністрації. З огляду на зазначене, позивачка просить суд задовольнити її позовні вимоги.

16.06.2023ухвалою судупозовну заявузалишено безруху узв`язку зїї невідповідністювимогам ст.ст. 175 177 ЦПК України.

26.06.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків.

30.06.2023 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку в порядку спрощеного позовного провадження.

18.01.2024 від представника позивача надійшла заява про надання відомих контактних даних відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив суд його задовольнити.

Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 20.12.2012 шляхом переведення з попереднього місця роботи була прийнята до КЗ Білозерський музей імені Дмитра Багалія на посаду доглядача музейної експозиції, що підтверджується записом в її трудовій книжці НОМЕР_2 .

19.01.2019 назву музею було змінено на КЗ Білозерський музей імені Дмитра Багалія Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області.

01.03.2022 керівник (завідувач) музею О.А. Волошин повідомив ОСОБА_1 , що на виконання рішення 20 сесії 8 скликання Білозерської сільської ради від 30.11.21 «Про внесення змін у структури та чисельності працівників Музею» був виданий наказ від 01.03.2022 про звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

02.03.2022 ОСОБА_1 була нарахована і виплачена заробітна плата за відпрацьовані дні, компенсація за невикористану відпустку за поточний рік та вихідна допомога в розмірі місячного посадового окладу.

За твердженням позивачки, трудову книжку (незаповнену) їй було видано лише в червні 2022 року.

З наказом про звільнення ОСОБА_1 було ознайомлено лише 30.03.2023 під розпис секретарем військової адміністрації.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з ч.1. 2 ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

Порядок ведення трудових книжок затверджено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція).

У п. 2.3 Інструкції зазначено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні проводитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

У п. 2.4 цієї ж Інструкції вказано, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно з п. 2.27 Інструкції днем звільнення вважається останній день роботи.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки», трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Згідно з п «б» п. 7.1 Інструкції, на підприємстві ведеться книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року N 277. У разі одержання трудової книжки у зв`язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку.

Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки.

Згідно з п. 4.2 Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Згідно із ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Аналіз зазначених вище правових норм дає підстави вважати, що саме на роботодавця покладений обов`язок забезпечити видачу працівнику належним чином оформленої трудової книжки у день звільнення. І лише належне виконання вимог п. 4.2. Інструкції роботодавцем може свідчити про відсутність його вини у невидачі трудової книжки у встановлений законом строк.

Для застосування положень ч. 5 ст. 235 КЗпП України необхідна наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки: вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

У постанові від 05.02.2020 у справі № 761/29172/18 Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою середній заробіток у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові за наявності сукупності умов: затримка у видачі трудової книжки; вина власника або уповноваженого ним органу; вимушений прогул, викликаний затримкою видачі трудової книжки.

Згідно з постановою Верховного Суду від 04.11.2020 справа № 812/390/16 власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівнику трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу, працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника.

Невидача працівнику трудової книжки у день звільнення прирівнюється до не проведення у встановленому законом порядку звільнення працівника. Отже, працівник, якому не була видана трудова книжка в день звільнення вважається таким, що не був звільнений з роботи відповідно до норм трудового законодавства.

Станом на день звернення до суду з цим позовом, відповідач не видав позивачу її трудову книжку, заповнену належним чином, ні особисто, ні через засоби поштового зв`язку, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та наявність підстав для стягнення з нього середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію.

Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому, за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок №100), і сама виплата, відповідно, названа середньою заробітною платою.

Верховний Суд України в постанові від 14.09.2016 у справі № 6-419цс16 сформував правову позицію щодо розрахунку середньої зарплати за час вимушеного прогулу.

З урахуванням норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку № 100, середньомісячна зарплата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, із якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 згаданого Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2-х місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, установленим із дотриманням вимог законодавства.

Розрахунок розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначено із нарахованої заробітної плати за: січень 2022 року - заробітна плата 6 500 грн (19 робочих днів), лютий 2022 року - заробітна плата 4 202,19 грн (20 робочих днів згідно графіку розрахунку робочого часу, що сумарно становить 10 702,19 грн.

Таким чином: 10 702,19 грн: 39 робочих днів = 274,41 грн - середньоденна заробітна плата.

Час вимушеного прогулу з 02.03.2022 по день звернення до суду 08.06.2023 складає 321 день (03.2022 21 дн.; 04.2022 20 дн.; 05.2022 20 дн.; 06.2022 20 дн.; 07.2022 21 дн.; 08.2022 22 дн.; 09.2022 22 дн.; 10.2022 20 дн.; 11.2022 22 дн.; 12.2022 21 дн.; 01.2023 22 дн.; 02.2023 20 дн.; 03.2023 23 дн.; 04.2023 20 дн.; 05.2023 23 дн.; 06.2023 04 дн.;).

Таким чином, за підрахунком суду, загальна сума середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу складає 88085,61 грн (274,41 грн х 321 день).

Водночас, оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення різниці у заробітній платі за час вимушеного прогулу у сумі 88082,40 грн, що є меншою сумою ніж за розрахунком суду, та враховуючи, що суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 88082,40 грн.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 1 073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Білозерський музей імені Дмитра Багалія Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області про стягнення невиплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Зобов`язати Комунальний заклад Білозерський музей імені Дмитра Багалія Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 36587965, Херсонська обл., Херсонський р-н., смт. Білозерка, пров. Харченка, 19/81) внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) зазначивши датою звільнення фактичний день видачі їй трудової книжки оформленої належним чином.

Стягнути з Комунального закладу Білозерський музей імені Дмитра Багалія Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 36587965, Херсонська обл., Херсонський р-н., смт. Білозерка, пров. Харченка, 19/81) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 88082,40 грн.

Стягнути з Комунального закладу Білозерський музей імені Дмитра Багалія Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 36587965, Херсонська обл., Херсонський р-н., смт. Білозерка, пров. Харченка, 19/81) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 1073,60 грн витрат по сплаті судового збору.

Повний текст рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України буде складено протягом п`яти днів.

Суддя І.А. Павлик

Повний текст рішення складено 08.04.2024.