Постанова

від 28.03.2024 по справі 448/918/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 448/918/23 Головуючий у 1 інстанції: Білоус Ю.

Провадження № 22-ц/811/227/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року м.Львів

Справа № 448/918/23

Провадження № 22ц/811/227/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю: Гриньо М.І.

розглянув апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Гриньо Михайла Івановича на рішення Мостиського районного суду Львівської області, ухвалене у м. Мостиська 19 грудня 2023 року у складі судді Білоуса Ю.Б., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

встановив:

1 червня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, призначених судовим наказом Мостиського районного суду Львівської області від 10 квітня 2023 року у справі № 448/397/23. В обґрунтування позову посилається на те, що 10 квітня 2023 року Мостиським районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з нього ( ОСОБА_3 ) на користь ОСОБА_2 , аліментів на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 8 березня 2023 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Вважає, що наявні підстави зменшити розмір аліментів з наступних підстав. Вказує, що при винесенні вказаного судового наказу судом не взято до уваги обставини, які зазначені у ст. 182 СК України. З листа Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 31 жовтня 2023 року №31/13-2 вбачається, що згідно ЄДРТЗ МВС за ним ( ОСОБА_3 ) не зареєстровано автомототранспорту. Відповідно до записів трудової книжки, він (позивач) на даний час не працює. Зазначає, що він (позивач) на обліку в числі безробітних не рахується і допомоги по безробіттю не отримує. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 24 квітня 2023 року, з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року доходів він ( ОСОБА_3 ) не отримував. Зазначає, що стан його здоров`я після винесення судового наказу значно погіршився, що підтверджується витягами з медичної картки стаціонарного хворого №1565 та №2282, відповідно до яких він (позивач) перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: гіпертонічний криз, стенокардія серця, поніс значні фінансові витрати на лікування. Вказує, що на даний час він (позивач) має ІІІ групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12ААГ №386505. Вважає, що наявні підстави зменшити розмір аліментів, визначений 10 квітня 2023 року судовим наказом Мостиського районного суду Львівської області про стягнення з нього ( ОСОБА_3 ) на користь ОСОБА_2 аліментів на дітей в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 8 березня 2023 року, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, до 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 8 березня 2023 року, і до досягнення старшою дитиною повноліття. Просить позов задовольнити.

Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 19 грудня 2023 року позов задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, що стягуються за судовим наказом цього суду від 10 квітня 2023 року у справі № 448/397/23, та ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 1/6 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісяця, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Судовий наказ Мостиського районного суду Львівської області від 10 квітня 2023 року у справі № 448/397/23 відкликано. В решті вимог ОСОБА_3 відмовлено. Проведено розподіл судових витрат.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2 - адвокат Гриньо М.І. Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Вказує, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про значне погіршення його матеріального стану чи стану здоров`я. Періодичні записи в медичній картці про нетривале перебування позивача на лікуванні та придбання медичних препаратів на невеликі суми жодним чином не свідчать про значне погіршення його матеріального стану чи стану здоров`я. Стверджує, що жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що позивач ОСОБА_3 є особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок чого потребує додаткових витрат на лікування, що він створив нову сім`ю і у нього народились діти, що він втратив роботу і не може знайти нову з тим самим рівнем доходу, що діти є власниками майна, яке приносить їм дохід, або ж він матеріально забезпечує інших членів своєї сім`ї, чи з нього стягується великий розмір аліментів, який в рази перевищує реальні потреби дітей, ОСОБА_3 не надано. Зазначає, що відсутність запису у трудовій книжці ОСОБА_3 про те, що він офіційно не працевлаштований, жодним чином не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині утримання відповідного розміру не передбачений в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дітей. Позивач не платить інших аліментів та не має інших осіб на утриманні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Гриньо М.І. , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що 3 червня 2004 року Поповицькою сільською радою Мостиського району Львівської області між сторонами зареєстровано шлюб (актовий запис №4), який розірвано рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 19 червня 2023 року.

Сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначене стверджується свідоцтвами про народження дітей Серії НОМЕР_1 та Серії НОМЕР_2 .

Мостиським районним судом Львівської області від 10 квітня 2023 року у справі №448/397/23 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на дітей в розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 8 березня 2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Судовий наказ набрав законної сили 10 квітня 2023 року.

При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не розглядав обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, позивач володіє на праві власності квартирою загальною площею 83,2 кв.м і паркомісцем № НОМЕР_3 загальною площею 17,9 кв.м у будинку АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 0,75 га на території Шегинівської сільської ради (кадастровий номер 4622485600:02:001:0009).

З відповіді ТСЦ МВС №4644 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях №31/13-2 від 31 жовтня 2023 року, за ОСОБА_3 станом на 26 жовтня 2023 року автомототранспорт не зареєстровано.

З трудової книжки ОСОБА_3 вбачається, що позивач з 2010 року офіційно не працевлаштований, на обліку як безробітний не перебуває та допомоги по безробіттю не отримує, що підтверджується довідкою Мостиського управління Яворівської філії Львівського обласного центру зайнятості №68 від 9 травня 2023 року.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 24 квітня 2023 року, відсутня інформація про доходи ОСОБА_3 за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року.

Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання №109 від 21 квітня 2023 року встановлено, що ОСОБА_3 проживає у АДРЕСА_2 , на даний час не працює, алкоголю, наркотичних та психотропних засобів не вживає, характеризується позитивно.

Медичною документації та чеками підтверджується, що позивач звертався за медичною допомогою та купував медичні препарати.

З довідки до акта огляду МСЕК Серії 12ААГ №386505 від 31 жовтня 2023 року вбачається, що ОСОБА_3 встановлена ІІІ група інвалідності за загальним захворюванням.

Заборгованість по аліментах у позивача відсутня.

ОСОБА_2 має задовільний стан здоров`я, інших осіб на утриманні не має, працює на посаді інженера-лаборанта в ПАТ «Укргазвидобування» філії ГПУ «Львівгазвидобування», сума її доходу за період з квітня 2023 року по вересень 2023 року становила 134 631, 65 грн., що підтверджується довідкою про доходи №81 від 2 жовтня 2023 року.

Оскаржуване рішення мотивовано наступним.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Згідно із ст. 170 цього Кодексу судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає. У разі видачі судового наказу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до нього документів.

При вирішенні питання про зменшення розміру аліментів належить з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19, статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився (погіршився) стан здоров`я, оскільки на даний час йому встановлена ІІІ група інвалідності, а також змінився його матеріальний стан, адже у зв`язку з хворобою позивач несе додаткові витрати на лікування.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При стягненні аліментів Мостиським районним судом Львівської області, ОСОБА_3 хворів та перебував на стаціонарному лікуванні, також поніс додаткові витрати на своє лікування у зв`язку з чим його матеріальний стан також змінився (погіршився), однак з тексту судового наказу не вбачається чи було відомо суду про існування на момент винесення судового наказу вказаних обставин.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 2 833 грн.

Мінімальний розмір аліментів, які повинен платити позивач на дітей становить 1 416, 50 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

При вирішенні цього спору належить виходити з інтересів дітей сторін, положень та принципів Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, Конвенції ООН про права дитини, прийнятої та відкритої для підписання, ратифікації та приєднання 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України з 27 вересня 1991 року, Європейської соціальної хартії, яка вступила в силу 1 липня 1999 року, Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», Сімейного кодексу України, згідно з якими дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, особливої уваги, має право на особливий захист і допомогу для її благополуччя та гармонійного розвитку. Кожна дитина має право на піклування батьків.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та чинної для України від 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.1 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 180 цього Кодексу передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на дитину (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений за рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами значне погіршення його майнового стану чи стану здоров`я, а також того, що призначені судовим наказом аліменти значно перевищують необхідні для утримання дітей витрати.

Встановлено, що позивач проживає у будинку АДРЕСА_2 . Разом з тим він євласником нерухомого майна: квартири та паркомісця у с.Сокільники, земельної ділянки значної площі, що може використовуватися для одержання доходів. Описані вище квартиру та паркомісце позивач набув у ЖК «КОНТИНЕНТ» на підставі договорів купівлі-продажу від 6 липня 2022 року, хоч згідно наявних у його трудовій книжці записів він на той час не був працевлаштований. Також позивач був власником автомобіля ВАЗ 21063, який відчужив під час розгляду справи.

Встановлення Ш групи інвалідності не означає, що ОСОБА_3 не може працювати на посильній йому роботі.

Позивач не довів, що він є непрацездатною особою, що він створив нову сім`ю і у нього народились діти; що він втратив роботу і не може знайти нову з тим самим рівнем доходу; що діти є власниками майна, яке приносить їм дохід, або він матеріально забезпечує інших членів своєї сім`ї; чи з нього стягуються аліменти, розмір яких значно перевищує реальні потреби дітей, тощо.

Те, що позивач на час розгляду справи в суді не був офіційно працевлаштований не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не передбачений в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни (зменшення) раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, значне погіршення здоров`я платника аліментів.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року (справа № 462/4973/15-ц) лише значне погіршення матеріального стану батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Докази про таке значне погіршення матеріального стану позивача відсутні.

З урахуванням встановленого, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, визначеного судовим наказом Мостиського районного суду Львівської області від 10 квітня 2023 року (1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів), оскільки такий розмір аліментів відповідає вимогам СК України.

Згідно із ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове рішення, цей суд змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частин 1 та 2 зазначеної норми судові витрати позивача не підлягають стягненню з відповідача.

Відтак, відповідно до вимог ст.376 ЦПК України, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись: ст.ст.141, 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - Гриньо Михайла Івановича задовольнити.

Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 19 грудня 2023 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього (позивача) на підставі судового наказу Мостиського районного суду Львівської області від 10 квітня 2023 року в користь ОСОБА_2 на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1/6 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісяця, починаючи з 8 березня 2023 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 2 квітня 2024 року.

Головуючий

Судді