Постанова

від 28.03.2024 по справі 903/1007/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року Справа № 903/1007/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 29.11.2023 р. у справі №903/1007/23, ухвалене суддею Кравчук А.М., повний текст рішення складено 30.11.2023р.

за позовом Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс", м. Луцьк

до відповідача Ківерцівської міської ради, м. Ківерці, Луцький р-н., Волинська обл.

про визнання договору оренди землі поновленим, визнання недійсним та скасування рішення

До Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" до Ківерцівської міської ради про визнання договору оренди землі поновленим, визнання недійсним та скасування рішення Ківерцівської міської ради восьмого скликання від 21.07.2023 №28/65 "Про припинення договору оренди землі, укладеного між територіальною громадою в особі Озерської сільської ради Ківерцівського району Волинської області та Приватним підприємством "Озера Рекреація Сервіс".

Позовна заява обґрунтована прийняттям відповідачем рішення, яке позбавило позивача переважного права пролонгації договору оренди землі на наступний період.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.11.2023 р. відмовлено у задоволенні позову Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" до Ківерцівської міської ради про визнання договору оренди землі поновленим, визнання недійсним та скасування рішення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Озера Рекреація Сервіс" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 29.11.2023 року, у справа №903/1007/23. Винести рішення, яким позов Приватного підприємства "ОЗЕРА РЕКРЕАЦІЯ СЕРВІС" задоволити повністю.

Листом №903/1007/23/8594 від 28 грудня 2023 р. апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №903/1007/23 з Господарського суду Волинської області.

08.01.2024 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/1007/23.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2024 р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 29.11.2023у справі №903/1007/23 - залишено без руху. Запропоновано Приватному підприємству "Озера Рекреація Сервіс" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху подати оригінал платіжного документа (квитанції, платіжного доручення, тощо) про сплату судового збору в розмірі 8052 грн. та подати відомості про наявність чи відсутність зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс", у випадку відсутності здійснити його реєстрацію, на виконання вимог ст.6 ГПК України.

23.01.2024 р. через систему "Електронний суд" Приватне підприємство "Озера Рекреація Сервіс" надіслало заяву про усунення недоліків.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 29.11.2023 р. у справі №903/1007/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.02.2024 р. об 11:30 год.

02.02.2024 р. через систему «Електронний суд» Ківерцівська міська рада надіслала до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Крім того, 26.02.2024 р. на адресу апеляційного господарського суду надійшла заява від позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

26.02.2024 р. на адресу апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" надійшли заперечення на відзив, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 29.11.2023 р. у справі №903/1007/23 та винести рішення, яким позов Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" задоволити повністю.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Філіпової Т.Л. судове засідання у справі №903/1007/23 29 лютого 2024 року не відбулося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 р. клопотання Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №903/1007/23 - задоволено. Розгляд апеляційної скарги призначити на "28" березня 2024 р. об 11:00 год. в режимі відеоконференції у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59) у залі судових засідань №2 (ВКЗ).

18.03.2024 р. через систему «Електронний суд» представник Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" надав додаткове пояснення по справі №903/1007/23.

25.03.2024 р. через систему «Електронний суд» представник Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю участі у судовому засіданні у м. Луцьк, у господарському суді Волинської області по справі №903/66/24, де фактичне засідання буде відбуватися у приміщенні господарського суду у м. Луцьк 28 березня 2024 року о 11.00 год..

Розглянувши в судовому засіданні 28.03.2024 клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст.202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи без участі відповідача (його представника), судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а також те, що позиція позивача достатньо повно викладена в апеляційній скарзі та його поясненнях, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Також колегія суддів вказує на те, що господарський суд із урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

З огляду на все вищевказане колегія суду вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу без участі представника позивача за наявними матеріалами.

Представник відповідача у судове засідання не прибув та не реалізував процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, при цьому у відзиві на апеляційну скаргу просив розглядати справу без участі представника міської ради.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.11.2023 р. відмовлено у задоволенні позову. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поновленим договору оренди землі у редакції додаткового договору, запропонованого позивачем, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач є недобросовісним орендарем, що виражається у систематичній не сплаті орендних платежів, тривалому не використанні земельної ділянки за цільовим призначенням (10 років) та погіршення її стану, недотримання позивачем у повному обсязі передбаченого законодавством алгоритму дій орендаря з метою поновлення договору оренди землі, що свідчить про втрату ним переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону.

Також, суд першої інстанції вказав на те, що визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про відмову в пролонгації не призводить до відновлення порушеного права, а тому в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Ківерцівської міської ради восьмого скликання від 23.07.2023 №28/654 суд першої інстанції відмовив.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення іншого учасника справи.

В апеляційній скарзі Приватне підприємство "Озера Рекреація Сервіс" зазначає, що Озерецьку сільську раду було приєднано до Тростянецької ОТГ, яка після реорганізації стала правонаступником Озерецької сільської ради. В подальшому шляхом об`єднання утворена Ківерцівська міська територіальна громада (Розпорядження КМУ від 13 травня 2020 р. №590-р). До складу громади входять місто Ківерці та 23 села, серед інших с.Озеро, відповідно наданий час правонаступником є Ківерцівська міська рада.

У відповідності до п.7 Договору оренди землі договір було укладено на 10 (десять) років, а саме до 22.07.23 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновити його па повий строк. У такому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію з переважним правом пролонгації Договору на наступний період.

Враховуючи умови Договору оренди землі та чинною законодавства, позивач повідомив про намір продовжити його дію на наступний період. Це підтверджує лист -повідомлення від 12.06.2023 року який залишився без відповіді. 04.07.2023 року нами повторно направлено лист повідомлення пролонгації Договору на наступний період.

Суд першої інстанції не дав оцінки, що Тростянецька сільська Рада 17.05.2019 року прийняла рішення 3/49 про розірвання даного договору оренди.

З даним рішенням скаржник не погодився, однак підстав звернутись до суду з позовом у відповідача не було і дане рішення є таким, що підтвердило законність договору.

На виконання позивачем, п. 8 Договору, а саме на сплату орендної плати, при цьому з урахуванням ситуації в період протикарантинних заходів та воєнного стану.

Суд не дав оцінки, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України, від 09 грудня 2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно якої відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України постановив, установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України на період дії карантину обмежувальні протиепідемічні заходи.

Наведені вище протиепідемічні заходи, які неодноразово продовжувались, окрім того воєнна агресія російської федерації, безпосередньо вплинуло на обмеження можливості підприємством повноцінно та вчасно сплачувати орендну плату та використовувати її як зону відпочинку в період дії карантину, що відповідало обмежувальним заходам встановлених законом.

Відповідно до вимог чинного законодавства, суб`єкт господарювання визнається винним лише за вчинення господарських правопорушень. Вина суб`єкта господарювання проявляється через невикористання ним наданих прав або організаційно-економічних можливостей, необхідних для належного виконання зобов`язання.

Водночас, з п.6.1. Договору вбачається, що ні одна із сторін не буде нести відповідальності за повне чи часткове невиконання своїх обов`язків, якщо невиконання буде наслідками таких обставин, як: пожежа, землетрус, повінь, військові дії чи будь-які інші обставини, які знаходяться поза контролем сторін, і виникли після підписання даного Договору.

Введення протиепідемічних заходів, введення воєнного стану та фактично-об`єктивна неможливість здійснення товариством господарської діяльності, є обставинами, які знаходяться поза контролем та волею позивача, і виникла після підписання Договору оренди.

Скаржник вказує на те, що має намір вчинити пролонгацію, що є по суті продовженням орендних відносин на такий самий строк і на тих самих умовах, найчастіше - без вчинення сторонами додаткового правочину. Наразі, така модель взаємодії між Орендодавцем та Орендарем закріплена у ст.32-2 Закону України «Про оренду землі» та ст.126-1 Земельного Кодексу України.

Також, апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що поновлення договору оренди землі в судовому порядку в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення сторонами додаткової угоди як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк, а право сторони на оскарження в суді відмови або зволікання з укладенням додаткової угоди в контексті спірних правовідносин означає право на звернення до суду для укладення додаткової угоди (пункти 68, 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №378/596/16-ц (провадження №14-545цс 19)).

Відтак, керуючись положеннями Закону України «Про оренду землі», ГПК України, ЦК України Приватне підприємство «ОЗЕРА РЕКРЕАЦІЯ СЕРВІС» просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 29.11.2023 року, у справі №903/1007/23 та винести рішення яким позов Приватного підприємства «ОЗЕРА РЕКРЕАЦІЯ СЕРВІС» задоволити повністю.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Ківерцівська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що на адресу Ківерцівської міської ради листи-повідомлення, та будь які листи від Приватного підприємства «Озера Рекреація Сервіс» не надходили. У листах-повідомленнях не зазначено Ківерцівську міську раду та не вказано її юридичну адресу, що вбачається з матеріалів справи. На адресу Ківерцівської міської ради від позивача надійшли лише позовна заява та апеляційна скарга. Позивач заплатив борг по орендній платі за 2021 рік відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 травня 2023 року по справі 140/3769/23 (в матеріалах справи).

Отримавши позовну заяву і побачивши в додатках до позовної заяви довідку ГУ ДПС у Волинській області від 13.09.2023 року №1725/АП/03-20-13-04-03, Ківерцівська міська рада 26.09.2023 звернулась до Головного управління ДПС у Волинській області з листом №1300/06-03/2-23 щодо надання інформації по ПП «Озера Рекреація Сервіс».

16.10.2023 року Ківерцівська міська рада отримала відповідь від ГУ ППС у Волинській області від 11.10.2023 року № 7320/5/03-20-04-08-05 (в матеріалах справи), у якій зазначено, що ПП «Озера Рекреація Сервіс» не подавала податкову декларацію з плати за землю за 2022 та 2023 роки, відповідно до ст. 286.2 Податкового Кодексу України, відповідно орендна плата за орендовану земельну ділянку за два роки не нараховувалась. Листи ГУ ДПС у Волинській області до ПП «Озера Рекреація Сервіс» також повернулись із зазначенням причини: «закінчення терміну зберігання».

Відповідно до податкових повідомлень - рішень №0031590408 від 15.03.2023 року та №00104860408 від 23.08.2023року до ПП «Озера Рекреація Сервіс» застосовано штрафні санкції на загальну суму 1360 грн.

Наведене свідчить про неналежне виконання позивачем своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки площею 0,4734га,що знаходиться на території Ківерцівської міської територіальної громади.

Депутати Ківерцівської міської ради, відповідно до рішення №28/65 від 21липня 2023 року, проголосували за припинення договору оренди землі, укладеного між Територіальною громадою в особі Озерської сільської ради Ківерцівського району Волинської області та Приватним підприємством «ОЗЕРА РЕКРЕАЦІЯ СЕРВІС», так як Ківерцівська міська рада втрачає надходження до бюджету під час воєнного стану у зв`язку з постійним невиконанням Приватним підприємством «ОЗЕРА РЕКРЕАЦІЯ СЕРВІС» своїх обов`язків орендаря.

Позивач посилається на умови договору оренди землі від 22 липня 2013 року, на пункт 7 Договору, що Орендар повинен повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Однак, в матеріалах справи, а також додатками до апеляційної скарги відсутні листи на адресу Ківерцівської міської ради щодо наміру продовжити договір оренди від 22 липня 2013 року.

Крім того, позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував підстави для визнання недійсним та скасування рішення Ківерцівської міської ради №28/65 від 21.07.2023 року.

Підсумовуючи наведені обставини та норми законодавства, які їх регулюють, Ківерцівська міська рада вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною, а відтак у її задоволенні слід відмовити.

У запереченнях на відзив позивач стверджує, що у відповідності до чинного на той час договору позивачем ним направлено 12.06.2023 лист-повідомлення стороні договору про намір продовження строку дії договору оренди землі від 22.07.2013 на наступний період на адреси Тростянецької об`єднаної територіальної громади (вул. Волі, буд. 23, с Тростянець, Ківерцівський р-н., Волинська обл) та Озерської сільської ради (вул. Олексюка, буд. 12, с. Озеро, Ківерцівський р-н., Волинська обл). До листа позивачем долучено проект договору оренди землі від 22.07.2023 (а.с. 23-32).

04.07.2023 позивачем повторно направлено на адреси Тростянецької об`єднаної територіальної громади, Озерської сільської ради листи-повідомлення №2 про намір продовження дії договору оренди землі.

Юридична особа Озерська сільська рада припинена 10 січня 2019 року шляхом об`єднання в Тростянецьку сільську територіальну громаду Волинської області. Розпорядженням КМУ від 12.06.2020 № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області» Тростянецька об`єднана територіальна громада приєднана до Ківерцівської міської ради.

Скаржник звертає увагу суду, що орендодавець Озерська сільська рада (як сторона, у якої відбулись істотні зміни), не виступив з ініціативою про внесення змін до Договору оренди шляхом зміни істотної умови Договору - визначення нового Орендодавця і зазначення його адреси .

Оскільки листи-пропозиції не поверталися позивачу, а були вручені, сторона як правонаступник знала про намір позивача продовжити договір оренди, і на підставі вказаних листів- повідомлень визначила власну позицію в суді першої інстанції.

Також апелянт звертає увагу, що судом не обґрунтовано у якості підстави для відмови в позові, що орендар не належно виконує договір чи орендарем не додержано алгоритму поновлення. Рішення суду не містить висновків на підставі належного дослідження доказів та пояснень.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

22.07.2013 між Територіальною громадою в особі Озерської сільської ради Ківерцівського району Волинської області (орендодавець) та ПП "Озера Рекреація Сервіс" (орендар) укладено договір оренди землі (а.с. 17-21).

Згідно умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться в с. Озеро Ківерцівського району Волинської області, яка належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (п. 1).

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,4734 га, цільове призначення: розташування зони відпочинку, категорія земель: землі рекреаційного призначення, кадастровий номер 0721884801:012:001:0055.

Згідно п.3 Договору, на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також відсутні інші об`єкти інфраструктури.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 87 531 грн 66 коп (п. 4).

Відповідно до п.7 Договору, вказаний Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 4 444 грн в рік шляхом перерахування коштів на рахунок орендодавця (п.8).

Передача земельної ділянки здійснюється з розробленням проекту її відведення, підставою якого є рішення (п.16).

Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п.34).

22.07.2013 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право оренди ПП "Озера Рекреація Сервіс" земельної ділянки площею 0,4734 га з метою створення зони відпочинку за адресою с. Озеро Ківерцівського району Волинської області, на підставі договору оренди землі від 22.07.2013, строк оренди - до 22.07.2023 з правом пролонгації (а.с. 22).

Ківерцівською міською радою 26.04.2022 р. на адресу ПП "Озера Рекреація Сервіс" направлено претензію на суму 8 301 грн 84 коп заборгованості по орендній платі (а.с. 69-70).

Позивачем направлено лист-повідомлення від 12.06.2023 про намір продовження строку дії договору оренди землі від 22.07.2013 на наступний період на адреси Тростянецької об`єднаної територіальної громади (вул. Волі, буд. 23, с Тростянець, Ківерцівський р-н., Волинська обл), Озерської сільської ради (вул. Олексюка, буд. 12, с. Озеро, Ківерцівський р-н., Волинська обл). До листа позивачем долучено проект договору оренди землі від 22.07.2023 (а.с. 23-32).

04.07.2023 позивачем повторно направлено на адреси Тростянецької об`єднаної територіальної громади, Озерської сільської ради листи-повідомлення №2 про намір продовження дії договору оренди землі (а.с. 33). Рішенням Ківерцівської міської ради №28/65 від 21.07.2023 припинено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4734 га за кадастровим номером 0721884801:01:001:0055, що знаходиться на території Ківерцівської міської територіальної громади у с. Озеро Луцького району Волинської області у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Відмовлено ПП "Озера Рекреація Сервіс" в укладенні договору оренди земельної ділянки, що знаходиться на території Ківерцівської міської територіальної громади у с. Озеро Луцького району Волинської області на новий строк у зв`язку із неналежним виконанням обов`язків за умовами договору оренди землі, укладеного між Територіальною громадою в особі Озерської сільської ради Ківерцівського району Волинської області та ПП "Озера Рекреація Сервіс" (а.с. 34).

Згідно листа фінансового управління Ківерцівської міської ради від 01.08.2022 №343/01-15/2-22 станом на 01.08.2022 за ПП "Озера Рекреація Сервіс" рахується заборгованість по сплаті податків в сумі 8 301 грн 84 коп (орендна плата з юридичних осіб). Не сплата податку є систематичною та триває понад 2 роки (а.с .59).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду №140/3769/23 від 09.05.2023 стягнуто з рахунків ПП "Озера Рекреація Сервіс" в банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави податковий борг в сумі 8 637 грн 84 коп., з яких 8 301 грн 84 коп. податковий борг з орендної плати за землю, 336 грн з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 65-68).

Згідно листа ГУ ДПС у Волинській області від 07.07.2023 в порушення податкового законодавства ПП "Озера Рекреація Сервіс" не подано до Ківерцівської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області податкову декларацію з плати за землю на 2023 рік та не задекларувало і не сплачено податкові зобов`язання з платежу. Втрати міського бюджету у 2023 році складають 3,5 тис грн (а.с. 71-72).

У листі від 11.10.2023 ГУ ДПС у Волинській області зазначає, що станом на 11.10.2023 ПП "Озера Рекреація Сервіс" податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік та на 2023 рік за земельну ділянку площею 0,4734 га з кадастровим номером 0721884801:01:001:0055 до Ківерцівської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області не подані, відповідно орендна плата не сплачувалася. За результатами проведених камеральних перевірок по ПП "Озера Рекреація Сервіс" складено акти щодо неподання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік від 30.01.2023 та на 2023 рік від 03.07.2023, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.03.2023, 23.08.2023, застосовано штрафні санкції на загальну суму 1 360 грн (а.с. 73).

Юридична особа Озерська сільська рада припинена 10 січня 2019 року шляхом об`єднання в Тростянецьку сільську територіальну громаду Волинської області.

Розпорядженням КМУ від 12.06.2020 № 708-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області" Тростянецька об`єднана територіальна громада приєднана до Ківерцівської міської ради.

Таким чином, орендодавцем за спірним договором стала Ківерцівська міська рада.

Рішенням Ківерцівської міської ради №28/65 від 21.07.2023 припинено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4734 га за кадастровим номером 0721884801:01:001:0055, що знаходиться на території Ківерцівської міської територіальної громади у с. Озеро Луцького району Волинської області у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Відмовлено ПП "Озера Рекреація Сервіс" в укладенні договору оренди земельної ділянки, що знаходиться на території Ківерцівської міської територіальної громади у с. Озеро Луцького району Волинської області на новий строк у зв`язку із неналежним виконанням обов`язків за умовами договору оренди землі, укладеного між Територіальною громадою в особі Озерської сільської ради Ківерцівського району Волинської області та ПП "Озера Рекреація Сервіс" (а.с. 34).

Вказане рішення прийняте з врахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2023.

Враховуючи вище викладене, Приватне підприємство "Озера Рекреація Сервіс" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до Ківерцівської міської ради про визнання договору оренди землі поновленим, визнання недійсним та скасування рішення Ківерцівської міської ради восьмого скликання від 21.07.2023 №28/65 "Про припинення договору оренди землі, укладеного між територіальною громадою в особі Озерської сільської ради Ківерцівського району Волинської області та Приватним підприємством "Озера Рекреація Сервіс". Позовна заява обґрунтована прийняттям відповідачем рішення, яке позбавило позивача переважного права пролонгації договору оренди землі на наступний період.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.11.2023 р. відмовлено у задоволенні позову.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

У відповідності до ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі", яким встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з статтею 12 Земельного кодексу України, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада здійснює надання у користування земельних ділянок в порядку, визначеному Земельним кодексом України.

За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено порядок поновлення договору оренди землі на новий строк.

Нормами ст.33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору - 22.07.2013) встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами

договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за

місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Поновлення спірного договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених договором та за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення спірного договору - 22.07.2013).

За висновками Верховного Суду у постановах від 17.05.2023 у справі № 906/925/21 та від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21 поновлення договору оренди землі має здійснюватися на умовах, визначених таким договором, за правилами, чинними на момент його укладення, а саме відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час укладення договору).

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі", використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладенню орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Поряд з цим Велика Палата Верховного Суду в пункті 35 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.

Базуючись на зазначених вище позиціях Верховного Суду, КГС ВС у постанові від 21.09.2022 по справі № 926/2720/21 підсумував, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає таким чином:

- якщо орендар у строки, встановлені договором, або за відсутності інших строків, встановлених договором, у строки, встановлені законом, не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно у строки, встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

При цьому якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

У випадку якщо орендодавець, заперечуючи проти позову про визнання укладеним договору по частині шостій статті 33 Закону України "Про оренду землі", посилається на неналежне виконання орендарем своїх обов`язків, то саме на нього покладається доведення таких обставин, а вони підлягають встановленню судами та за умови їх підтвердження це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Зазначене повністю відповідає правовій позиції, сформульованій у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 де вказано, що як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18).

У даній справі земельна ділянка надавалась позивачу для розташування зони відпочинку.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством "Озера Рекреація Сервіс" направлено лист-повідомлення від 12.06.2023 про намір продовження строку дії договору оренди землі від 22.07.2013 на наступний період на адреси Тростянецької об`єднаної територіальної громади (вул. Волі, буд. 23, с Тростянець, Ківерцівський р-н., Волинська обл), Озерської сільської ради (вул. Олексюка, буд. 12, с. Озеро, Ківерцівський р-н., Волинська обл). До листа позивачем долучено проект договору оренди землі від 22.07.2023 (а.с. 23-32).

В подальшому, 04.07.2023 позивачем повторно направлено на адреси Тростянецької об`єднаної територіальної громади, Озерської сільської ради листи-повідомлення №2 про намір продовження дії договору оренди землі (а.с. 33).

Юридична особа Озерська сільська рада припинена 10 січня 2019 року шляхом об`єднання в Тростянецьку сільську територіальну громаду Волинської області.

Розпорядженням КМУ від 12.06.2020 № 708-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області" Тростянецька об`єднана територіальна громада приєднана до Ківерцівської міської ради.

Таким чином, орендодавцем за спірним договором стала Ківерцівська міська рада.

Судом першої інстанції вірно враховано, що інформація про реорганізацію Озерської сільської ради Ківерцівського району Волинської області та приєднання Тростянецької об`єднаної територіально громади до Ківерцівської міської ради є загальнодоступна, міститься у відкритому доступі.

При цьому, докази надіслання листів-пропозицій пролонгації договору оренди землі Ківерцівській міській раді (вул. Тараса Шевченка, 14, м. Ківерці, Волинська обл.) в матеріалах справи відсутні, що свідчить про порушення орендарем процедури повідомлення про намір скористатись переважним правом на поновлення договору оренди.

Якщо орендар у строки, встановлені договором або за відсутності інших строків, встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону (наведене відповідає позиції КГС ВС, викладеній у постанові від 21.09.2022 по справі №926/2720/21).

Крім того, згідно листа фінансового управління Ківерцівської міської ради від 01.08.2022 №343/01-15/2-22 станом на 01.08.2022 за ПП "Озера Рекреація Сервіс" рахується заборгованість по сплаті податків в сумі 8 301 грн 84 коп (орендна плата з юридичних осіб). Не сплата податку є систематичною та триває понад 2 роки (а.с .59).

Ківерцівською міською радою на адресу ПП "Озера Рекреація Сервіс" направлено претензію на суму 8 301 грн 84 коп заборгованості по орендній платі (а.с. 69-70).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду №140/3769/23 від 09.05.2023 стягнуто з рахунків ПП "Озера Рекреація Сервіс" в банках, обслуговуючих платника податків, на користь держави податковий борг в сумі 8 637 грн 84 коп., з яких 8 301 грн 84 коп. податковий борг з орендної плати за землю, 336 грн з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 65-68).

Згідно листа ГУ ДПС у Волинській області від 07.07.2023 в порушення податкового законодавства ПП "Озера Рекреація Сервіс" не подано до Ківерцівської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області податкову декларацію з плати за землю на 2023 рік та не задекларувало і не сплачено податкові зобов`язання з платежу. Втрати міського бюджету у 2023 році складають 3,5 тис грн (а.с. 71-72).

Рішенням Ківерцівської міської ради №28/65 від 21.07.2023 припинено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4734 га за кадастровим номером 0721884801:01:001:0055, що знаходиться на території Ківерцівської міської територіальної громади у с. Озеро Луцького району Волинської області у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Відмовлено ПП "Озера Рекреація Сервіс" в укладенні договору оренди земельної ділянки, що знаходиться на території Ківерцівської міської територіальної громади у с.Озеро Луцького району Волинської області на новий строк у зв`язку із неналежним виконанням обов`язків за умовами договору оренди землі, укладеного між Територіальною громадою в особі Озерської сільської ради Ківерцівського району Волинської області та ПП "Озера Рекреація Сервіс" (а.с. 34).

Вказане рішення прийняте з врахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.05.2023.

При цьому, колегія суддів акцентує увагу на тому, що рішення Ківерцівської міської ради прийнято у строки, визначені ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

У листі від 11.10.2023 ГУ ДПС у Волинській області зазначає, що станом на 11.10.2023 ПП "Озера Рекреація Сервіс" податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік та на 2023 рік за земельну ділянку площею 0,4734 га з кадастровим номером 0721884801:01:001:0055 до Ківерцівської ДПІ ГУ ДПС у Волинській області не подані, відповідно орендна плата не сплачувалася. За результатами проведених камеральних перевірок по ПП "Озера Рекреація Сервіс" складено акти щодо неподання податкової декларації з плати за землю за 2022 рік від 30.01.2023 та на 2023 рік від 03.07.2023, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.03.2023, 23.08.2023, застосовано штрафні санкції на загальну суму 1 360 грн (а.с. 73).

Посилання позивача в суді першої інстанції, що отримання відповідачем листа-повідомлення про намір пролонгації договору оренди підтверджується посиланням на нього Ківерцівською міською радою у рішенні №28/65 не підтверджує його отримання не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів акцентує увагу на тому, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність такого юридичного факту як належне виконання орендарем обов`язків за договором оренди землі, тобто добросовісність орендаря.

Отже переважне право перед іншими особами на продовження орендних правовідносин має дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі.

Матеріалами справи підтверджено ухилення позивача від виконання умов договору оренди землі, яке відображене у систематичній не сплаті орендних платежів у строк, зокрема але не виключно понад 2 роки, що змушувало орендодавця звертатися до суду для їх стягнення в примусовому порядку.

Долучена позивачем до матеріалів справи довідка ГУ ДПС у Волинській області від 13.09.2023 про відсутність станом на 13.09.2023 податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за якими покладено на контролюючий орган (а.с. 35), не приймається судами до уваги, оскільки не спростовує неналежне виконання підприємством умов договору оренди, яке відображено у не сплаті орендних платежів понад 2 роки.

Крім того, судом першої інстанції вірно враховано не виконання позивачем умов договору оренди, зокрема щодо цільового використання землі для розташування зони відпочинку (п.2 договору).

Згідно п.п.26, 29 договору орендодавець має право вимагати від орендаря використання землі за цільовим призначенням. Орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку згідно з її цільовим призначенням та зберігати її корисні властивості.

Посилання позивача на не використання землі за цільовим призначенням у зв`язку з введенням карантинних заходів, воєнного стану на території України, вірно не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки договір оренди укладено у 2013 році, в той час як карантинні заходи запровадженні з 12.03.2020, воєнний стан - 24.02.2022.

Позивач у листі від 12.06.2023 (а.с. 23-25) зазначає, що неодноразово прибувши до місцезнаходження об`єкта оренди підприємство фактично позбавлене можливості вільного доступу до нього, оскільки єдиний доступний шлях доступу був перекритий шлагбаумом із навісним замком. Земельна ділянка фактично оточена суміжними земельними ділянками, що позбавляє підприємство безперешкодного доступу з метою здійснення господарської діяльності. Обмеження доступу унеможливлює будівництво, створення зони відпочинку, прибирання та догляд за земельною ділянкою. Саме через це протягом останніх декількох років земельна ділянка за цільовим призначенням не використовувалась, зона відпочинку створена не була, що призвело до значного забур`янення, погіршення стану земельної ділянки, а також обмеження місцевого населення у доступі до водойми.

Однак, як вбачається, в пункті 5 договору оренди землі від 22.07.2013 визначено, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відтак, не можливість використання, створення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою позивач не довів.

Таким чином, недобросовісність орендаря, що виражається у систематичній не сплаті орендних платежів, тривалому не використанні земельної ділянки за цільовим призначенням (10 років) та погіршення її стану, недотримання позивачем у повному обсязі передбаченого законодавством алгоритму дій орендаря з метою поновлення договору оренди землі, що свідчить про втрату ним переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) в порядку ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону, унеможливлює поновлення договору оренди землі у редакції додаткового договору, запропонованого позивачем.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що заявлений позов в частині визнання договору оренди землі поновленим у редакції додаткового договору, запропонованого позивачем, задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ч. 1,3 ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до статті 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Згідно з статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Отже, у спірних правовідносинах Ківерцівська міська рада, приймаючи рішення №28/65 від 21.07.2023 про припинено договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,4734 га за кадастровим номером 0721884801:01:001:0055, діяла від імені власника територіальної громади, в межах своєї компетенції, визначеної відповідно до ст. 140 Конституції України, ст. 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12, 116, 124 Земельного кодексу України.

Колегією суддів не встановлено порушення з боку Ківерцівська міська рада прав та законних інтересів позивача як орендаря внаслідок прийняття рішення про припинення договору оренди земельної ділянки та про відмову позивачу в укладенні договору оренди земельної ділянки.

Водночас, належним способом захисту порушеного права у випадку застосування положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" є позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих же умовах, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити реального захисту порушеного права, так як договір є поновленим в силу закону, а також в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") (вказана правова позиція викладена в постанові колегії суддів КГС ВС по справі № 916/600/18 від 06.03.2019 року).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №908/299/18 зазначила, що якщо орендодавець відмовляється чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість укладення якої передбачена ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі", то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Згідно висновків, наведених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (пункт 54), від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункт 76), від 02 листопада 2021 року у справі №925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі №143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 155), від 06 липня 2022 року у справі №914/2618/16 (пункт 28), обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Відтак, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про відмову в пролонгації не призводить до відновлення порушеного права, а тому в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Ківерцівської міської ради восьмого скликання від 23.07.2023 №28/654 відмовлено правомірно.

Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції безпідставними.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

6.Висновки за результатами апеляційного розгляду.

Таким чином, у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Озера Рекреація Сервіс" на рішення Господарського суду Волинської області від 29.11.2023 р. у справі №903/1007/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/1007/23 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "05" квітня 2024 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.