Постанова

від 25.03.2024 по справі 904/6726/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024 року м. Дніпро Справа № 904/6726/20 (904/2384/23)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмежено відповідальністю "Цукорпром" та Товариства з обмежено відповідальністю "Захід-Агро-Львів"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Суховаров А.В.) від 28.09.2023 р. у справі № 904/6726/20 (904/2384/23)

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (49040, м. Дніпро, Соборний район, пр. Праці, буд.2Т, кім.17, ідентифікаційний номер юридичної особи 33176534) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича, свідоцтво №448 від 19.03.2013

до Товариства з обмежено відповідальністю "Цукорпром" (49000, м.Дніпро вул.Гусенка, буд. 50, ідентифікаційний номер юридичної особи 32737762)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний номер юридичної особи 14360570)

про визнання недійсним правочину в частині відчуження заставного майна, вчиненого боржником та повернення майна банкрута

в межах справи № 904/6726/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів", -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/6726/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів".

У червні 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" про визнання недійсним правочину в частині відчуження заставного майна, вчиненого боржником та повернення майна банкрута.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 р. у справі № 904/6726/20(904/2384/23):

- позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (ідентифікаційний номер юридичної особи 33176534) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича, свідоцтво №448 від 19.03.2013 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (ідентифікаційний номер юридичної особи 32737762) задоволено;

- визнано недійсним акт приймання передачі майна, що вноситься до статутного капіталу №ПАЛ/1/1 від 26.10.2017 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (код ЄДРПОУ 33176534) та Товариством з обмеженою відповідальність "Цукорпром" (код ЄДРПОУ 32737762) в частині передачі заставного майна, а саме:

- комбайн зернозбиральний, LEXION-570, 2006 р.в., 14500 кг., заводський НОМЕР_11, НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- трактор колісний марки CASE ІH MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний номер № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_4 двигун НОМЕР_12, об`єм двигуна 9 000 см.куб.;

- витребувано від Товариства з обмеженою відповідальність "Цукорпром" (код ЄДРПОУ 32737762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (код ЄДРПОУ 33176534) сільськогосподарську техніку:

- комбайн зернозбиральний LEXION-570, 2006 р.в., 14500 кг, заводський № НОМЕР_5 , НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- трактор колісний, марки CASE IH MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний номер № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_12, об`єм двигуна 9 000 см.куб.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (код ЄДРПОУ 32737762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (код ЄДРПОУ 33176534) судовий збір у розмірі 8 052,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 р. у справі № 904/6726/20 (904/2384/23) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", зокрема зазначає, що кредиторська заборгованість по кредитному договору №від 06.12.2012р. погашена, крім винагороди, що підтверджується матеріалами справи. Водночас, з договору застави вбачається, що винагорода не забезпечується заставою, отже, не має підстав стверджувати, що майно (трактор колісний марки CASE ІH MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний номер № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_4 двигун НОМЕР_12, об`єм двигуна 9 000 см.куб.) на момент його внесення до статутного фонду ТОВ "Цукорпром" було заставним.

Окрім цього, ТОВ "Цукорпром" вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки суд визнав встановленими обставини, які були встановлені та викладені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 по справі № 904/6726/20 під час розгляду грошових вимог АТ КБ "Приватбанк", тобто тим самим визнав преюдицію встановлених фактів та не надав жодної оцінки тому, що ТОВ "Цукорпром" не є учасником справи № 904/6726/20, тому обставини, встановлені в зазначеній ухвалі не можуть мати преюдиційне значення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 р. у справі № 904/6726/20(904/2384/23), розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 29.01.2024 р.

Також до Центрального апеляційного господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Львів" із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 р. у справі № 904/6726/20(904/2384/23) та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає, що майно, яке витребовується від ТОВ "Цукорпром" за оскаржуваним рішенням, належить на праві власності ТОВ "Захід-Агро-Львів", що не було з`ясовано судом першої інстанції, а тому спір у цій справі зачіпає права та інтереси скаржника. Отже, ТОВ "Захід-Агро-Львів" стверджує, що є добросовісним набувачем й витребувати майно від законного власника, добросовісного набувача, є незаконним.

Окрім зазначеного, ТОВ "Захід-Агро-Львів" вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, посилаючись на те, що судом безпідставно взято до уваги зроблену у межах справи № 904/6726/20 оцінку обставин та побудовано на ній судове рішення. При цьому, суд першої інстанції не надав належну оцінку умовам договору застави №/DZ1 від 06.12.2012 р., з умов якого вбачається, що предметом застави не забезпечується виконання зобов`язань з винагороди по п. 4.7. кредитного договору, що випливають з кредитного договору №від 06.12.2012 р.

Також, у додаткових поясненнях ТОВ "Захід-Агро-Львів" вказує на те, що АТ КБ "Приватбанк" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає щодо наявності у ТОВ "Приват-Агро-Львів" грошових зобов`язань та щодо фінансового стану цього товариства на момент укладення оспорюваного правочину, що начебто свідчить про відсутність в діях останнього добросовісності, проте, підстави позову у цій справі є іншими, а саме відчуження заставного майна.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.11.2023 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Львів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 р. у справі № 904/6726/20(904/2384/23) та приєднано її до спільного розгляду з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром".

Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" подано до Центрального апеляційного господарського суду відзиви на апеляційні скарги ТОВ "Цукорпром" і ТОВ "Захід-Агро-Львів", у відповідності до яких АТ КБ "Приватбанк" заперечує проти задоволення апеляційних скарг і просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 р. у справі № 904/6726/20(904/2384/23) залишити без змін.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційних скарг, АТ КБ "Приватбанк" вказує на те, що звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційними скаргами ТОВ "Цукорпром" і ТОВ "Захід-Агро-Львів" намагаються переглянути факти, встановлені в рішеннях Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/6726/20, що є порушенням принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципів обов`язковості судового рішення та правової визначеності.

Також, АТ КБ "Приватбанк" зазначає, що ТОВ "Приват-Агро-Львів" при недостатності коштів для виконання вимог кредиторів і знаходячись в стані неплатоспроможності було укладено оспорюваний правочин щодо відчуження майна, що знаходилось в заставі АТ КБ "Приватбанк", при цьому ТОВ "Приват-Агро-Львів" від такого відчуження не отримало жодної економічної вигоди, що є противагою меті здійснення підприємницької діяльності. Такий правочин не відповідає критеріям розумності, не має на меті добросовісне виконання зобов`язань. Отже, укладення оспорюваного правочину відбулось внаслідок аномального режиму здійснення права, зважаючи на фінансовий стан ТОВ "Приват-Агро-Львів", наявність мільйонних грошових зобов`язань перед АТ КБ "Приватбанк", дійсних договорів застави. На думку АТ КБ "Приватбанк" наведене дає підстави стверджувати, що оскаржуваний правочин є фраудаторним, укладеним з єдиною нелегітимною метою - порушення прав АТ КБ "Приватбанк", як заставодержателя та кредитора, на реальне задоволення своїх вимог.

Додатково до зазначеного, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Захід-Агро-Львів" третя особа стверджує, що оскільки оскаржуване рішення ні в мотивувальній, ані у резолютивній частині не містить висновку про права, інтереси та/або обов`язки ТОВ "Захід-Агро-Львів", то оскаржуваним рішенням питання про права, інтереси і обов`язки ТОВ "Захід-Агро-Львів" і не вирішувалися, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Захід-Агро-Львів" має бути закрито.

Вказує на те, що ТОВ "Захід-Агро-Львів" також є кредитором у справі № 904/6726/20 про банкрутство ТОВ "Приват-Агро-Львів", при цьому ТОВ "Захід-Агро-Львів" не оскаржувалась ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 у вказаній справі про банкрутство, якою визнані грошові вимоги АТ КБ "Приватбанк" до ТОВ "Приват-Агро-Львів".

Представником ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" подано до Центрального апеляційного господарського суду пояснення на апеляційні скарги ТОВ "Цукорпром" і ТОВ "Захід-Агро-Львів", в яких він зазначає, що позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту свого порушення права, а саме: шляхом визнання недійсним акту приймання передачі майна в частині передачі заставного майна та витребування цього майна на користь позивача.

Також вказує на те, що серед документації боржника, ліквідатором було виявлено акт приймання передачі майна, що вноситься до статутного капіталу №ПАЛ/1/1 від 26.10.2017 року, укладеного між ТОВ "Приват-Агро-Львів" та ТОВ "Цукорпром", у відповідності до якого спірне майно вносилося до статутного капіталу ТОВ "Цукорпром", у зв`язку з чим останній і був обраний відповідачем при поданні позову у цій справі. Інша інформація щодо власника спірного майна у ліквідатора відсутня.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2024 р. і 26.02.2024 р. в судовому засіданні оголошувалися перерви до 26.02.2024 р. і 25.03.2024 р. відповідно.

Представники скаржників в судовому засіданні доводи своїх апеляційних скарг підтримали у повному обсягу та просили їх задовольнити.

Представник третьої особи і ліквідатор в судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечили, просили залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 29.07.2010 між AT КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Приват-Агро-Львів" було укладено Кредитний договір №П225Г/С від 29.07.2010, за умовами якого позичальникові надається кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 700 000,00 грн.

Виконання зобов`язання за Кредитним договором №П225Г/С від 29.07.2010 забезпечено заставою майна Боржника відповідно до п. А.5 Договором застави (майнових прав на товар) №П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, укладеного між ТОВ "Приват-Агро-Львів" і ПАТ КБ "ПриватБанк".

Відповідно до п. 2 Договору про внесення змін від 11.04.2014 до Договору застави (майнових прав на товар) №П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, за цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань Заставодавцем, зокрема, що випливають з Кредитного договору №П225Г/С від 29.07.2010, (далі - "Кредитний договір"), з повернення кредиту з лімітом 849 990,00 грн., наданого у вигляді відновлювальної кредитної лінії, у тому числі на придбання сільськогосподарської техніки, на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 Кредитного договору, сплати процентів за користування кредитом у розмірі 14 (чотирнадцять) % річних починаючи з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, у дату сплати процентів, сплати пені, у випадку порушення Заставодавцем будь-якого із грошових зобов`язань, сплати винагороди, за користування кредитом, розмір якої розраховується згідно з формулою, наведеною у п. 4.7. Кредитного договору, у строк, встановлений п. 1.2 Кредитного договору, або у день дострокового повного виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до п. 6 Договору застави (майнових прав на товар) №П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, предметом застави є майнові права на отримання товару - Комбайн LEXION-570, 2006, 14500 кг, заводський НОМЕР_11, НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2 , заставною вартістю 1 700 000,00 грн. (п. 8 договору застави), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 54532741 від 09.01.2018.

Як зазначено в п. 6 договору застави після отримання товару за господарським договором цей товар стає предметом застави і буде знаходитись на складі заставодавця за адресою Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Заїкіна, 10.

06.12.2012 між AT КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Приват-Агро-Львів" було укладено Кредитний договір №DNHSLKI02885 разом зі змінами та доповненнями, відповідно до умов якого позичальникові надається кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 964 577,88 грн.

Виконання зобов`язання за Кредитним договором №DNHSLKI02885 від 06.12.2012 забезпечено заставою майна Боржника - Договором застави сільськогосподарської техніки DNHSLKI02885/DZ1 від 06.12.2012 .

Згідно з умовами Договору застави сільськогосподарської техніки DNHSLKI02885/DZ1 від 06.12.2012 Боржником надано в заставу сільськогосподарську техніку, опис якої зазначений в п. 6 цього договору, в забезпечення виконання зобов`язань Заставодавця перед Заставодержателем, в силу чого Заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) у випадку невиконання Заставодавцем зобов`язань, забезпечених заставою, та (або) невиконання Заставодавцем зобов`язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданих в заставу техніки переважно перед іншими кредиторами Заставодавця.

Відповідно до п. 2 Договору застави сільськогосподарської техніки DNHSLKI02885/DZ1 від 06.12.2012 заставою забезпечується виконання зобов`язань Заставодавцем, що випливають з Кредитного договору №DNHSLKI02885 від 06.12.2012, зокрема, з повернення відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 964 577,88 грн., сплати процентів за користування кредитом у розмірі 11% річних, сплати пені, штрафів, сплати винагороди, за користування кредитом, розмір якої розраховується згідно з формулою. наведеної у п. 4.7. Кредитного договору, у строк, встановлений п. 1.2 Кредитного договору. або у день дострокового повного виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до п. 6. Договору застави сільськогосподарської техніки DNHSLKI02885/DZ1 від 06.12.2012 р. в забезпечення виконання Заставодавцем зобов`язань за Кредитним договором №DNHSLKI02885 Заставодавець надав в заставу сільськогосподарську техніку: Трактор колісний марки CASE ІН MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 , об`єм двигуна 9 000 см. куб., Тип ТЗ: трактор колісний, що належить Заставодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машин серія НОМЕР_8 , виданого Держсільгоспінспекцією в Львівській області, 03.12.2012; загальною заставною вартістю 1 269 188,75 грн. (п. 9 договору застави), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 54532741 від 09.01.2018.

Відповідно до п. 15.1. Договору застави заставодержатель має одержати задоволення за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця (право вищого пріоритету).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 по справі № 904/6726/20 визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (49040, м. Дніпро, Соборний район, пр. Праці, буд.2Т, кім.17, ідентифікаційний номер юридичної особи 33176534) на суму 4 540,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 165 072 284,30 грн. (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк", забезпечені заставою у розмірі 2 462 967,24 грн.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 26.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" було укладено Акт приймання-передачі майна №ПАЛ/1/1 (сільськогосподарської техніки) до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (том 1, а.с. 39).

Відповідно до Акту загальна вартість майна, що передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" становить 1 540 000,00 грн. без ПДВ.

Сторони в Акті зазначили, що право власності на майно переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" з моменту підписання сторонами цього Акту прийому-передачі майна.

Ухвалюючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з того, що майно передане до статутного капіталу ТОВ "Цукорпром" на момент вчинення оспорюваного правочину перебувало у заставі AT КБ "ПриватБанк". При цьому судом встановлена відсутність в матеріалах справи доказів отримання ТОВ "Приват-Агро-Львів" письмової згоди AT КБ "ПриватБанк" на передачу спірного майна до статутного капіталу ТОВ "Цукорпром". Водночас судом відхилені доводи відповідача про те, що майно, передане до статутного капіталу ТОВ "Цукорпром", не перебувало в заставі AT КБ "ПриватБанк". У зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання оспорюваного правочину недійсним та витребування спірного майна від ТОВ "Цукорпром" на користь ТОВ "Приват-Агро-Львів".

Проте, судова колегія апеляційного суду не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції слушно зауважено, що захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У справі Європейський суд з прав людини "Белеш та інші проти Чеської Республіки" вказав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний спосіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частина 2 ст. 20 ГК України встановлює, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1-4 ст. 202 ЦК України правочин - це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину.

Отже, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено вище, місцевим господарським судом встановлено, що 26.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" було укладено Акт приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром".

Надаючи оцінку Акту приймання-передачі вкладу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" від 26.10.2017, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Акт приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" від 26.10.2017 є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Отже, такий акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення сторін цього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків. Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України) в цьому випадку є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 ЦК України і ст. 20 ГК України.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16.

Так, статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першої та третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Частиною 1 статті 218 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як вже зазначалося, 26.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" було укладено Акт приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром".

Досліджуючи матеріали справи суд першої інстанції з`ясував, що майно передане до статутного капіталу ТОВ "Цукорпром" на момент вчинення правочину перебувало у заставі AT КБ "ПриватБанк".

Проте, судова колегія відзначає, що судом першої інстанції було залишено поза увагою істотні умови укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" з AT КБ "ПриватБанк" договорів про внесення змін до договорів застави.

Так, з ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 по справі № 904/6726/20, якою визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" вбачається, що грошові вимоги у розмірі 2 462 967,24 грн. забезпечені заставою згідно договорів застави № П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010 і №/DZ1 від 06.12.2012.

Договором застави (майнових прав на товар) № П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, укладеним між ТОВ "Приват-Агро-Львів" і ПАТ КБ "ПриватБанк", забезпечено виконання зобов`язання за Кредитним договором № П225Г/С від 29.07.2010.

Договором застави сільськогосподарської техніки №/DZ1 від 06.12.2012, укладеним між ТОВ "Приват-Агро-Львів" і ПАТ КБ "ПриватБанк", забезпечено виконання зобов`язання за Кредитним договором №від 06.12.2012.

Як договір застави (майнових прав на товар) № П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, так і договір застави сільськогосподарської техніки №/DZ1 від 06.12.2012, в пункті 2 містять перелік зобов`язань за кредитними договорами, в забезпечення яких вони укладені, зокрема, сплати винагороди за користування кредитом, розмір якої розраховується згідно з формулою, наведеною у п 4.7. Кредитного договору.

Із зазначеної вище ухвали від 21.04.2021 по справі № 904/6726/20 вбачається, що Господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що заявлені AT КБ "ПриватБанк" вимоги, які обґрунтовані кредитними договорами № П225Г/С від 29.07.2010 і № DNHSLKI02885 від 06.12.2012, складаються із сум заборгованості за винагородою, розрахованих за формулою згідно з п. 4.7 зазначених кредитних договорів.

У зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що грошові вимоги AT КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Приват-Агро-Львів" у розмірі 2 462 967,24 грн. забезпечені заставою.

Однак судова колегія звертає увагу, що в матеріалах справи № 904/6726/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (матеріали грошових вимог) містяться, зокрема, договір від 11.04.2014 про внесення змін до Договору застави (майнових прав на товар) № П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010 і договір від 29.08.2017 про внесення змін до Договору застави сільськогосподарської техніки №/DZ1 від 06.12.2012.

Згідно з договором від 29.08.2017 про внесення змін до Договору застави сільськогосподарської техніки №/DZ1 від 06.12.2012, сторони виключили з переліку зобов`язань за кредитним договором №від 06.12.2012, в забезпечення яких він укладений, сплату винагороди за користування кредитом, розмір якої розраховується згідно з формулою, наведеної у п 4.7. Кредитного договору.

Таким чином, грошова вимога AT КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Приват-Агро-Львів" за Кредитним договором №від 06.12.2012, визнана ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 по справі № 904/6726/20, не є забезпеченою заставою боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судова колегія наголошує, що ТОВ "Цукорпром" не є учасником справи № 904/6726/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів", а тому обставини, встановлені ухвалою суду від 21.04.2021 у вказаній справі, не мають преюдиціального значення для ТОВ "Цукорпром", а отже мали досліджуватись судом першої інстанції під час розгляду справи № 904/6726/20 (904/2384/23).

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов передчасного і необґрунтованого висновку про відсутність у ТОВ "Приват-Агро-Львів" необхідного обсягу повноважень для підписання оспорюваного Акту приймання-передачі в частині майна: Трактор колісний марки CASE ІН MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_12, об`єм двигуна 9 000 см. куб., Тип ТЗ: трактор колісний, та про недотримання сторонами умов чинності правочину, встановлених ст. 203 ЦК України.

У зв`язку з чим оскаржуване рішення в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" про визнання недійсним акту приймання передачі майна, що вноситься до статутного капіталу № ПАЛ/1/1 від 26.10.2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" та Товариством з обмеженою відповідальність "Цукорпром" в частині передачі заставного майна, а саме: трактор колісний марки CASE ІH MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний номер № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_4 двигун НОМЕР_12, об`єм двигуна 9 000 см.куб., а також про витребування від відповідача на користь позивача вказаного майна, має бути скасоване з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо ж надання оцінки акту приймання передачі майна, що вноситься до статутного капіталу № ПАЛ/1/1 від 26.10.2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" та Товариством з обмеженою відповідальність "Цукорпром", в частині передачі заставного майна, а саме: комбайн зернозбиральний LEXION-570, 2006 р.в., 14500 кг, заводський НОМЕР_11, НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , судова колегія зазначає наступне.

Згідно з договором від 11.04.2014 про внесення змін до Договору застави (майнових прав на товар) № П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, сторони не виключили з переліку зобов`язань за кредитним договором № П225Г/С від 29.07.2010, в забезпечення яких він укладений, сплату винагороди за користування кредитом, розмір якої розраховується згідно з формулою, наведеної у п 4.7. Кредитного договору.

Таким чином, грошова вимога AT КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Приват-Агро-Львів" за Кредитним договором № П225Г/С від 29.07.2010, визнана ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2021 по справі № 904/6726/20, є забезпеченою заставою боржника.

Відповідно до ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Норма аналогічного змісту містилась у ст. 17 Закону України "Про заставу", у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору.

Відтак, приписи ст. 17 Закону України "Про заставу" та ст. 586 ЦК України прямо пов`язують виникнення у заставодавця права на відчуження предмета застави, його передачу в користування іншій особі та розпорядження іншим чином з отриманням на це згоди заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 16.14 договору застави було передбачено обов`язок заставодавця отримувати попередню письмову згоду заставодержателя на передачу предмету застави в оренду (майновий найм), у лізинг, у спільну діяльність або у безоплатне користування, на відчуження або інше розпорядження предметом застави.

Відтак, законом та договором була передбачена необхідність отримання згоди заставодержателя на відчуження заставного майна. Відсутність такої згоди свідчить про відсутність у ТОВ "Приват-Агро-Львів" як заставодавця за оспорюваним правочином необхідного обсягу повноважень для підписання Акту приймання-передачі майна та про недотримання сторонами умов чинності правочину, встановлених ст. 203 ЦК України.

Докази отримання ТОВ "Приват-Агро-Львів" письмової згоди AT КБ "ПриватБанк" на передачу спірного майна, що було предметом застави за Договором застави (майнових прав на товар) № П225Г/С-ДЗ від 06.12.2010, до статутного капіталу ТОВ "Цукорпром" в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вимога ліквідатора позивача про визнання недійсним Акту прийому-передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", укладеного 26.10.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукорпром", в частині передачі заставного майна, а саме: комбайн зернозбиральний, LEXION-570, 2006 р.в., 14500 кг., заводський НОМЕР_11, НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 , підлягає задоволенню, а отже оскаржуване рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

Водночас судова колегія звертає увагу, що на момент розгляду цієї справи судом першої інстанції власником спірного майна, а саме:

- комбайн зернозбиральний LEXION-570, 2006 р.в., 14500 кг, заводський НОМЕР_11, НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- трактор колісний, марки CASE IH MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний номер № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 , об`єм двигуна 9 000 см.куб.,

є Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Львів", що підтверджується наступними доказами, долучених останнім до матеріалів справи:

- договір купівлі-продажу № ЗАЛ/09/01/2020 від 09.01.2020 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Львів" (покупець);

- специфікація № 1 від 09.01.2020 р., що є додатком № 1 до договору купівлі-продажу № ЗАЛ/09/01/2020 від 09.01.2020 р.;

- акт прийому-передачі № 1 від 09.01.2020 р., що є додатком № 2 до договору купівлі-продажу № ЗАЛ/09/01/2020 від 09.01.2020 р.;

- свідоцтво про реєстрацію машин серія НОМЕР_9 , виданого ГУ Держспоживслужби у Львівській обл. 22.06.2020;

- свідоцтво про реєстрацію машин серія НОМЕР_10 , виданого ГУ Держспоживслужби у Львівській обл. 22.06.2020.

Приписами частини 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Тобто, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, до особи, яка порушила це право, з метою його захисту.

Відповідно до вимог статті 14 ГПК України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Статтею 162 ГПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 278/1258/16-ц та від 25.11.2020 року у справі № 233/1950/19.

У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Зі встановлених судовою колегією обставин справи № 904/6726/20 (904/2384/23) вбачається, що ухваливши рішення щодо задоволення позовних вимог про витребування від Товариства з обмеженою відповідальність "Цукорпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" сільськогосподарської техніки: комбайн зернозбиральний LEXION-570, 2006 р.в., 14500 кг, заводський № НОМЕР_5, НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; трактор колісний, марки CASE IH MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний номер № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_6 , двигун НОМЕР_12, об`єм двигуна 9 000 см.куб., суд першої інстанції витребував майно від особи, яка на момент ухвалення цього рішення власником спірного майна не була, водночас вирішив питання про права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Львів", яке не було залучено до участі у справі.

За таких обставин оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

При цьому, враховуючи вищенаведені обставини справи щодо вирішення оскаржуваним судовим рішенням прав та обов`язків ТОВ "Захід-Агро-Львів", як власника спірного майна, та приписи ст. 50, 254 ГПК України, апеляційна скарга ТОВ "Захід-Агро-Львів" підлягає розгляду по суті з залученням останнього до участі у справі № 904/6726/20 (904/2384/23) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Таким чином, доводи апелянтів частково знайшли своє підтвердження під час перевірки скарг в апеляційному порядку, отже, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

З наведеного вбачається, що судом першої інстанції належно та всебічно не досліджено спірних правовідносин між сторонами з урахуванням усіх істотних обставин, що мали місце у цих правовідносинах та впливають на правильне застосування норм матеріального права, з огляду на що, судова колегія апеляційного суду вважає за необхідне оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області в частині задоволення позову про визнання недійсним акту приймання передачі майна, а саме трактору колісного марки CASE ІH MX 310, а також витребування спірного майна від відповідача на користь позивача, скасувати, як таке, що ухвалене з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, в частині ж задоволення позовних вимог про визнання недійсним акту приймання передачі майна, а саме комбайну зернозбирального LEXION-570, оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг, сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" у сумі 8 052,00 грн. і Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Львів" у сумі 8 052,00 грн., слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів".

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Залучити до участі у справі № 904/6726/20 (904/2384/23) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Львів".

Апеляційні скарги Товариства з обмежено відповідальністю "Цукорпром" та Товариства з обмежено відповідальністю "Захід-Агро-Львів" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 р. у справі № 904/6726/20 (904/2384/23) - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 р. у справі № 904/6726/20 (904/2384/23) в частині задоволення позову Товариства з обмежено відповідальністю "Приват-Агро-Львів" до Товариства з обмежено відповідальністю "Цукорпром" про: визнання недійсним акту приймання передачі майна що вноситься до статутного капіталу № ПАЛ/1/1 від 26.10.2017 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (код ЄДРПОУ 33176534) та Товариством з обмеженою відповідальність "Цукорпром" (код ЄДРПОУ 32737762) в частині передачі заставного майна, а саме трактор колісний марки CASE ІH MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний номер № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_4 двигун НОМЕР_12, об`єм двигуна 9 000 см.куб.; про витребування від Товариства з обмеженою відповідальність "Цукорпром" (код ЄДРПОУ 32737762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (код ЄДРПОУ 33176534) сільськогосподарської техніки: комбайн зернозбиральний LEXION-570, 2006 р.в., 14500 кг, заводський № НОМЕР_5 , НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; трактор колісний, марки CASE IH MX 310, рік випуску - 2008, реєстраційний номер № НОМЕР_3 , заводський № НОМЕР_6 , двигун № НОМЕР_7 , об`єм двигуна 9 000 см.куб.; про розподіл судових витрат - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В частині визнання недійсним акту приймання передачі майна що вноситься до статутного капіталу № ПАЛ/1/1 від 26.10.2017 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (код ЄДРПОУ 33176534) та Товариством з обмеженою відповідальність "Цукорпром" (код ЄДРПОУ 32737762) в частині передачі заставного майна, а саме: комбайн зернозбиральний, LEXION-570, 2006 р.в., 14500 кг., заводський НОМЕР_11, НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальність "Цукорпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" судового збору за подання позову у розмірі 2 684,00 грн. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2023 р. у справі № 904/6726/20 (904/2384/23) - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Цукорпром" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8 052,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Захід-Агро-Львів" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 8 052,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 05.04.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя В.Ф. Мороз