Рішення

від 03.04.2024 по справі 910/18973/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024Справа № 910/18973/23Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву представника ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА»

про зобов`язання вчинити дії,

Представники сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» про зобов`язання вчинити дії, а саме: надати позивачу належним чином засвідчені копії документів:

- Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» та змін до статуту;

- протоколи загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» за 2021-2023 роки;

- накази і розпорядження виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА»;

- аудиторські висновки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» за 2021-2023 роки та результати надання інших аудиторських послуг;

- річну фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» за 2021-2023 роки та додатки до неї;

- документи, пов`язані з випуском Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» емісійних цінних паперів;

- документи, що підтверджують права Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» на майно, яке перебуває на балансі товариства;

- документи, що підтверджують зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА»;

- документи бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» за 2021-2023 роки (регістри бухгалтерського обліку, журнали реєстрації господарських операцій, видаткові накладні, податкові накладні, акцизні накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, акти наданих послуг, авансові звіти, прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери тощо);

- відомості про всі правочини, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» за 2021-2023 роки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 позов задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів, а саме: Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» та змін до статуту; протоколи загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» за 2021-2023 роки; накази і розпорядження виконавчого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА»; аудиторські висновки Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» за 2021-2023 роки та результати надання інших аудиторських послуг; річну фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» за 2021-2023 роки та додатки до неї; документи, пов`язані з випуском Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» емісійних цінних паперів; документи, що підтверджують права Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» на майно, яке перебуває на балансі товариства; документи бухгалтерського обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» за 2021-2023 роки (регістри бухгалтерського обліку, журнали реєстрації господарських операцій, видаткові накладні, податкові накладні, акцизні накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, акти наданих послуг, авансові звіти, прибуткові касові ордери, видаткові касові ордери тощо); відомості про всі правочини, укладені Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» за 2021-2023 роки. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

19.03.2024 до суду за допомогою системи «Електронний Суд» від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій останній просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 судове засідання із розгляду вказаної вище заяви представника позивача призначено на 03.04.2024. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у строк до 01.04.2024.

В судове засідання 03.04.2024 представники сторін не з`явились, однак про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Водночас, від представника позивача 27.03.2024 надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в цьому судовому засіданні.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Частиною 1 ст. 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, за змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Як зазначає Верховний Суд у численних постановах, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 32 000,00 грн заявником надано до суду копії: угоди про надання правової допомоги від 15.05.2023, додаткової угоди № 1 від 08.12.2023 до договору про надання правової допомоги від 15.05.2023, акту приймання-передачі наданих послуг від 15.03.2024 до договору про надання правової допомоги від 15.05.2023 та додаткової угоди № 1 від 08.12.2023.

Судом встановлено, що представництво інтересів позивача під час розгляду даної справи здійснював адвокат Ткачук Олександр Вікторович, який діє на підставі ордеру серії АІ № 1511144 від 12.12.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомогу від 15.05.2023 б/н.

Так, між позивачем (клієнт) та адвокатом Ткачуком Олександром Вікторовичем (надалі також - адвокат) 15.05.2023 укладено Угоду про надання правової допомоги (надалі - Угода), відповідно до умов якої адвокат зобов`язався надавати клієнту правову допомогу, що полягає у представництві інтересів та захисті прав клієнта, зокрема, в судах.

Відповідно до п. 1.9. Угоди розмір гонорару адвоката визначається додатковими угодами, з урахуванням строку та результатів вирішення спірних правовідносин, ступеня важкості справи, обсягу правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта.

Ця угода діє з моменту підписання і до 31.12.2024 (п. 1.6. Угоди).

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди № 1 від 08.12.2023 (надалі - додаткова угода) в межах договору та цієї додаткової угоди адвокат зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу щодо представництва прав та інтересів клієнта у Господарському суді м. Києва у справі за позовом клієнта до ТОВ «Поділ-Арта» про зобов`язання вчинити дії.

Пунктом 2.1. додаткової угоди визначено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого визначається в Акті наданих послуг після надання в повному обсязі послуг з надання правової допомоги, вказаної в п. 1.1. цієї додаткової угоди. Пунктом 2.2. додаткової угоди визначено перелік послуг та їх орієнтовну вартість.

Судом із наданого в матеріали справи Акту приймання-передачі наданих послуг від 15.03.2024 встановлено, на виконання своїх договірних зобов`язань перед позивачем адвокат надав послуги щодо представництва прав та інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва у справі № 910/18973/23, а саме: здійснив підготовку та подання позовної заяви (вартість 15 000,00 грн), відповіді на відзив (вартість 5000,00 грн), брав участь у підготовчих засіданнях 15.01.2024 та 19.02.2024 (вартість по 4000,00 грн кожне) та у судовому засіданні 13.03.2024 (вартість 4000,00 грн). Всього позивачем та адвокатом погоджено послуг на суму 32 000,00 грн.

При розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення судом враховується правова позиція, викладена у постанові від 03.10.2019 об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19, згідно з якою витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Оцінивши у порядку ст. 86 ГПК України надані позивачем докази витрат на послуги адвоката, суд зазначає, що заявлений позивачем розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, в той час як відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також не заявлено відповідного клопотання про зменшення розміру таких витрат.

Разом з тим, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на правову допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (виходячи із обґрунтованості позовних вимог щодо документів, які підлягають передачі відповідачем).

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 236 - 242, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/18973/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛ-АРТА» (вул. Межигірська, буд. 28, офіс 1, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 13691282) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 28 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту додаткового рішення: 08.04.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко