Ухвала

від 08.04.2024 по справі 911/756/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"08" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/756/24

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел» доТовариства з обмеженою відповідальністю «АТЗТ Транссервіс»простягнення коштів встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЗТ Транссервіс» (далі відповідач) про стягнення коштів.

Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Стаття 10 Конституції України визначає, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно положень ст. 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

У відповідності до положень ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Відповідно до п. 8 розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказ Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1 глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Всупереч наведених вимог, позивачем до позовної заяви додані документи на іноземній мові авіанакладні в кількості 19 шт. без належно засвідченого перекладу на українську мову.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимог, встановлених ст.ст. 162, 164 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд,

постановив:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гюнсел» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЗТ Транссервіс» про стягнення коштів залишити без руху.

2. Зобов`язати позивача усунути зазначені в даній ухвалі недоліки позовної заяви, подавши до суду упродовж десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху належним чином засвідчений переклад на українську мову доданих до позовної заяви авіанакладних в кількості 19 шт.

3. Попередити позивача що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, зазначений у п. 2 цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута йому без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та у відповідності до ст. 255 ГПК України оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Подоляк