Рішення

від 03.04.2024 по справі 914/3111/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2024 Справа № 914/3111/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б, розглянувши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом: Приватного підприємства «БЕРЕЖАНИ»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина»

про стягнення 851 844,07 грн.,

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина»

до відповідача за зустрічним позовом: Приватного підприємства «БЕРЕЖАНИ»

про визнання недійсними додатків №1 до договору, стягнення 326 547,49 грн. збитків,

представники:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Барішевський О.В.

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Галаса Ж.Т.,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.03.2024р. первісний позов задоволено частково, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» (місцезнаходження: Україна, 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54; ідентифікаційний код: 39685014) на користь Приватного підприємства «БЕРЕЖАНИ» (місцезнаходження: Україна, 22426, Вінницька обл., Калинівський р-н, село Бережани(з), вул.Миру, будинок 25а; ідентифікаційний код: 41107450) 515 027,58 грн. основного боргу, 29 403,18 грн. пені, 43 840,15 грн. - 3% річних, 257 130,43 грн. інфляційних втрат та судовий збір в сумі 12 681,02 грн., в задоволенні решти первісного позову відмовлено, в задоволені зустрічного позову відмовлено.

Під час судового засідання Господарського суду Львівської області 20.03.2024р. представником ПП «Бережани» у справі № 914/3111/23 до закінчення судових дебатів заявлено в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про те, що позивач очікує понести судові витрати в зв`язку із розглядом судової справи №914/3111/23 у вигляді витрат на професійну правничу допомогу. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України. Відповідну заяву також містить позовна заява (п.8 позовної заяви).

25.03.2024р. через систему «Електронний суд» до Господарського суду Львівської області надійшла заява Приватного підприємства «БЕРЕЖАНИ» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/3111/23 за позовом Приватного підприємства «БЕРЕЖАНИ» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» про стягнення 851 844,07 грн., за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» до відповідача за зустрічним позовом: Приватного підприємства «БЕРЕЖАНИ» про визнання недійсними додатків №1 до договору, стягнення 326 547,49 грн. збитків.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 27.03.2024р. призначив судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі №914/3111/23 на 03.04.2024р.

02.04.2024р. через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» подано суду клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги (вх.№9204/24), в якому відповідач просить зменшити такі витрати до 6 000,00 грн.

Вказане клопотання обгрунтовано тим, що ті самі послуги з підготовки позовної заяви були надані адвокатом позивача за первісним позовом при підготовці справи до третейського суду, а відтак такі у даній справі не здійснювались та відповідно час не витрачався. Загалом стверджено про те, що заявлена сума витрат є неспівмірною із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, заявлена сума відшкодування не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Також, зазначено про те, що ПП «БЕРЕЖАНИ» не надало документів, які б свідчили про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо).

03.04.2024р. через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» подано суду заяву про долучення до вищезазначеного клопотання копії ухвали Постійно діючого третейського суду при Західній універсальній товарній біржі від 07.09.2023 року у справі № 03-01/0221, яку, як зазначено, помилково не було долучено при поданні до суду клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги.

У засіданні суду 03.04.2024р. прийняли участь представники сторін, кожен з яких підтримав подані заяву та клопотання відповідно.

Дослідивши заяву Приватного підприємства «БЕРЕЖАНИ» щодо стягнення суми професійної правничої допомоги, матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд прийшов до висновку, що заява про розподіл судових витрат підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. ст.221 ГПК України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст.221 ГПК України встановлено, що, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК України).

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.129 ГПК України).

Станом на день прийняття рішення, суд не розглядав та не вирішував питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, оскільки представником позивача за первісним позовом було зроблено заяву, що докази судових витрат будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення у справі відповідно до приписів ч.8 ст.129 ГПК України, відтак це питання має бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до поданої заяви про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі позивачем за первісним позовом зазначено, що розмір фактично понесених витрат, які він просить покласти на відповідача за первісним позовом, становить 130 540,13 грн.

Судом встановлено, що представник позивача за первісним позовом Барішевський Олексій Валерійович є адвокатом, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів, повноваження підтверджено ордером №1144940 від 22.05.2023р.

На підтвердження понесених судових витрат позивач за первісним позовом долучив до матеріалів справи: Акт здачі-приймання послуг №3 від 21.03.2024р., Договір про надання юридичних послуг та інших послуг №19-01 від 19.01.2023 року, рахунок на оплату №3 від 21.03.2024 року.

Так, в період з 02.10.2023 року по 20.03.2024 року Адвокатським бюро «Олексія Барішевського» були надані послуги щодо вивчення, аналізу первинних документів, процесуальних документів відповідача за первісним позовом, складання процесуальних документів у судовій справі № 914/3111/23 та здійснювалось представництво інтересів ПП «БЕРЕЖАНИ» в Господарському суді Львівської області.

ПП «БЕРЕЖАНИ» у поданій заяві зазначено про те, що до вартості послуг відповідно до п.2.4 договору №19-01 від 19.01.2023р. включено 10% від загальної суми грошових коштів (окрім судового збору), що підлягають стягненню з ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024р. у справі № 914/3111/23.

Надання послуг за договором про надання юридичних та інших послуг від 19.01.2023р. року №19-01 підтверджується Актом здачі-приймання наданих послуг №3 від 21.03.2024 року.

За змістом п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на надання правничої допомоги адвокатом у даній справі у заявленому розмірі 130 540,13 грн, судом враховано, що розмір гонорару визначено між позивачем за первісним позовом та Адвокатським бюро у погодинному розмірі, а також включно «гонорар успіху» у залежності від результату вирішення спірних правовідносин, перелічені послуги правової допомоги у Акті здачі-приймання наданих послуг №3 від 21.03.2024 року були реально надані позивачу за первісним позовом, що підтверджується матеріалами справи. Також, судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, заяв по суті спору, клопотань, їх значення для спору та те, що адвокатом здійснювалось представництво інтересів ПП «БЕРЕЖАНИ» в Господарському суді Львівської області, про що свідчать наявні у матеріалах справи документи та протоколи судових засідань.

За приписами ч.6 ст.126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Судом враховано, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19).

Суд також враховує те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Надаючи оцінку матеріалми поданої заяви щодо заявлених витрат в сумі 130 540,13 грн, суд зазначає також наступне.

Відповідачем за первісним позовом заявлено клопотання про зменшення заявлених витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу до 6 000,00 грн., в якому, зокрема, не погоджується щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу в частині «гонорару успіху», який складає 10% від загальної суми грошових коштів (окрім судового збору), що підлягають стягненню з ТзОВ «Молочна компанія «Галичина» відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2024р. у справі № 914/3111/23, вважаючи, що такі витрати мають мати реальний і розумний характер.

Матеріалами справи встановлено, що в Акті здачі-приймання наданих послуг №3 від 21.03.2024 року викладено перелік наданих послуг, вартість наданих послуг, всього на суму 46 000,00 грн.

Судом встановлено, що до переліку наданих послуг правничої допомоги, зазначених в Акті здачі-приймання наданих послуг №3 від 21.03.2024 року, включено послуги з підготовки та подання до суду позовної заяви та послуги участі в судових засіданнях. При цьому, кожне судове засідання визначено тривалістю в одну годину, стосовно чого також зауважив відповідач за первісним позовом.

У даному випадку, розмір витрат на правову допомогу адвоката, які позивач за первісним позовом просить суд покласти на відповідача за первісним позовом, у розмірі 130 540,13 грн. не співмірний до предмета спору та складності цієї справи.

Також, при розподілі судових витрат на правову допомогу адвоката, судом враховано те, що первісні позовні вимоги було задоволено частково.

Окремо, щодо вимоги позивача за первісним позовом про покладення на відповідача за первісним позовом витрат позивача за первісним позовом на правову допомогу адвоката у розмірі 84 540,13 грн. («гонорару успіху») слід зазначити про наступне.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відтак, надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч.4 ст.126 ГПК України, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (опрацювання матеріалів та складання тексту позовної заяви, поданих до суду адвокатом документів, заяв по суті спору, клопотань, їх значення для спору, участі в судових засіданнях), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є 30 000,00 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу, котрі відповідно до вимог ст.129 ГПК України слід покласти на відповідача за первісним позовом у зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Приватного підприємства «БЕРЕЖАНИ» про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» (місцезнаходження: Україна, 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Липинського, будинок 54; ідентифікаційний код: 39685014) на користь Приватного підприємства «БЕРЕЖАНИ» (місцезнаходження: Україна, 22426, Вінницька обл., Калинівський р-н, село Бережани(з), вул.Миру, будинок 25а; ідентифікаційний код: 41107450) 30 000,00 грн. витрат на надання правничої допомоги.

3.В іншій частині заяви відмовити.

4.Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 08.04.2024 р.

Суддя Король М.Р.