Рішення

від 27.03.2024 по справі 915/1529/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року Справа № 915/1529/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від 1-го відповідача (представник 1-го відповідача) - в судове засідання не з`явився,

від 2-го відповідача (представник 2-го відповідача ) - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: , вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570)

електронна пошта зазначена в систему "Електронний суд": 14360570@mail.gov.ua

до відповідача 1: Фермерського господарства "САВАННА" (вул. Польова, буд.3, м.Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 32753103)

представник 1-го відповідача: Козирєва Анна Володимирівна

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

представник 2-го відповідача: Козирєва Анна Володимирівна

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

про: солідарне стягнення заборгованості у розмірі 673 569,37 грн.

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 14.09.2023 (вх.№12970/23 від 02.10.2023) про стягнення солідарно з Фермерського господарства "САВАННА" та ОСОБА_1 заборгованості за договором б/н від 30.01.2020 в розмірі 673569,37 грн., з яких: 576 427,54 грн. - заборгованість за кредитом, 91213,71 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 5928,12 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом та вирішення питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2023 позовну заяву від 14.09.2023 (вх.№12970/23 від 02.10.2023) Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху від 09.10.2023 була направлена в електронному вигляді позивачу 10.10.2023 на його електронному адресу, та отримана останнім 10.10.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

17.10.2023 позивач засобами електронного зв`язку надав до суду заяву №20231011/1664 від 16.10.2023 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 20.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.11.2023. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті спору.

Позивач через систему «Електронний суд» надав клопотання (вх.№15097/23 від 14.11.2023) в якому на підставі ст.196 ГПК України просить суд розглянути справу за відсутності представника АТ КБ «Приватбанк» за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою суду від 14.11.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 05.12.2023.

05.12.2023 відповідач-2 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав клопотання в якому просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату, надавши строк, необхідний для подання відзиву на позов та продовжити строк проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 05.12.2023, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, визначено відповідачу-1 та відповідачу-2 строк до 20.12.2023 для надання відзиву на позовну заяву та відкладено підготовче засідання на 16.01.2024.

Позивач через систему «Електронний суд» надав клопотання (вх.№16179/23 від 11.12.2023) в якому на підставі ст.196 ГПК України просить суд розглянути справу за відсутності представника АТ КБ «Приватбанк» за наявними в матеріалах справи документами.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у період часу відведеного для проведення підготовчого засідання по даній справі, у Миколаївській області та місті Миколаїв була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Миколаївська область", "Тривога. м.Миколаїв"), підготовче засідання 16.01.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 16.01.2024 підготовче засідання призначено на 01.02.2024 та ухвалено розглянути справу №915/1529/23 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у «розумний строк».

Відповідач - 1 та відповідача - 2 до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надали спільний відзив на позовну заяву (вх.№761/24 від 19.01.2024) (а.с.142-168) в якому просять суд на підставі ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.218 Господарського кодексу України звільнити відповідачів від відповідальності за порушення зобов`язання за кредитним договором у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а також просять суд продовжити строк для подання відзиву, у зв`язку з хворобою представника відповідачів. Вказує, що з початком війни території Снігурівської міської територіальної громади з 19.03.2022 були окуповані, велись активні бойові дії. Звільнення території міста Снігурівка відбулось лише 11.11.2022. Вказана територія визначена як територія, де можливе виникнення бойових дій. В період окупації запаси насіння соняшнику врожаю 2021 року у кількості 386 т., що знаходилось на складі господарства, були викрадені та вивезені окупантами, основні засоби підприємства залишковою вартість 3 905,8 тис. грн.. були викрадені, вивезені або зіпсовані, а також були пошкоджені будівлі на території фермерського господарства, по цим фактам зареєстровано кримінальне провадження №22023150000000056. В період окупації землі, якими користується ФГ «Саванна» були заміновані, розмінування полів не відбулося, у зв`язку з цим господарською діяльністю ФГ «Савана» у 2022 та 2023 року не займалось, врожаю та доходів не мало і не має.

Ухвалою суду від 01.02.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено відповідачам строк для надання відзиву та у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2024.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що у період часу відведеного для проведення судового засідання по даній справі, у Миколаївській області та місті Миколаїв була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Миколаївська область", "Тривога. м.Миколаїв"), судове засідання 19.02.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 19.02.2024 повідомлено учасників справи, що розгляд справи відбудеться 06.03.2024.

Позивач через систему «Електронний суд» надав заяву від 06.03.2024 (вх.№2742/24 від 06.03.2024) в якій просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки участь представника банку у справі є важливою. Банк наполягає на розгляді справи за участю представника позивача, але на даний час не має можливості забезпечити участь представника у судовому засіданні особисто, у зв`язку із зайнятістю представника позивача в інших засіданнях.

Ухвалою суду від 06.03.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 27.03.2024 за клопотанням позивача.

Представник позивача через систему «Електронний суд» надав пояснення від 19.03.2024 (вх.№3292/24 від 19.03.2024).

Позивач до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надав заяву (вх.№3663/24 від 27.03.2024) в якій просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд надані 19.03.2024 пояснення розглядати як виступ позивача.

Відповідач - 1 та відповідач - 2 в судове засідання не з`явились, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 06.03.2024, яка була направлена в електронний кабінет системи «Електронний суд» відповідачів та їх представника, та отримана відповідачами та їх представником 06.03.2024 (а.с.205-207).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30 січня 2020 року Фермерським господарством "САВАННА" (Клієнт, відповідач-1) було підписано Заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1 на наступних умовах: Мета Кредиту Поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, Вид Кредиту Овердрафтовий кредит Мінімальний розмір ліміту 10 000 UAH Максимальний розмір ліміту 2 000 000 UAH Розмір відсоткової ставки 21% річних Пільговий період 30/270 днів - без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3. Термін користування Кредитом 12 місяців (далі - Заява), якою позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу « 1.1 Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1 кредитний ліміт на поточний рахунок» "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом (далі - Договір).

Підписанням цієї заявки клієнт висловив свою пряму безумовну згоду на встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок». Розмір ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Договору, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту на поточний рахунок . Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Вид кредиту - овердрафтовий кредит.

Розмір кредиту - від 10 000 до 2 000 000 грн. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій розсуд: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші).

Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточний рахунок клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим інструментом та інших платежів за цим Договором.

У відповідності до п.3.2.1.1.2 Договору, клієнт долучається до послуги шляхом підписання заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими Умовами та Правилами становлять Кредитний договір. Клієнт банку, який приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа, та має відкритий поточний рахунок в банку, долучається до послуги шляхом підписання заявки на отримання кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо встановлення банком будь-якого розміру кредитного ліміту.

Згідно п.3.2.1.1.4 Договору, сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою письмову згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п.3.2.1.1.5. цих Умов.

Пунктом 3.2.1.1.5 Договору визначено, що сторони узгодили, що для повідомлення Клієнта про розмір Ліміту, його зміну, повідомлення про зміну строку повернення кредиту з підстав, передбачених цим Договором, та інших повідомлень за цим Договором, Банк на свій вибір здійснює сповіщення Клієнта: в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (Система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші). Сторони узгодили, що Банк має право на свій розсуд обирати та використовувати будь-який зі способів, визначених цим пунктом, для будь-яких сповіщень, що повинні бути здійснені Банком згідно цього Договору.

У відповідності до п.3.2.1.2.2.2 Договору, клієнт зобов`язується, платити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку. Здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.1.4.1 (п. 3.2.1.2.2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.3 Договору, банк має право при настанні будь-якої з наступних подій:

- отриманні від Клієнта незгоди на збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом, зміна періодичності порядку сплати платежів за кредитом;

- отриманні від Клієнта незгоди на зміну Ліміту,

- порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого цим розділом Умов, в т. ч. при порушенні цільового призначення використання кредиту,

- порушенні господарським судом справи про банкрутство Клієнта, або про визнання недійсними установчих документів Клієнта, або про скасування державної реєстрації Клієнта,

- при ліквідації Клієнта,

- встановленні невідповідності дійсності відомостей, наданих Клієнтом в порядку, передбаченому п.3.2.1.2.2.17.;

- відсутності у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє Клієнта,

- наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку Клієнта, що набули законної сили, наявності арешту на поточних рахунках, що належать Клієнту, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий Клієнту кредит не буде повернений вчасно,

Банк, на свій розсуд, має право:

а) змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за Договором в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. На цю дату Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його використання, повністю виконати інші зобов`язання. В разі невиконання Клієнтом вимог Банку у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні Банку, вважається простроченою;

або: б) розірвати угоду про кредитування в судовому порядку. При цьому, в останній день дії угоди про кредитування, Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному об`ємі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання;

або: в) згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання угоди про кредитування із надсиланням Клієнту сповіщення. У зазначену в повідомленні дату угоду про кредитування вважається розірваною. При цьому, в останній день дії угоди про кредитування Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання. Одностороння відмова від угоди про кредитування не звільняє Клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань.

Пунктом 3.2.1.2.3.9 Договору, Банк має право достроково стягнути кредит, проценти та комісію в порядку, передбаченому п.п.3.2.1.2.2.7, 3.2.1.2.3.6, а також шляхом застосування стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п.3.2.1.2.3.3.

Згідно п.3.2.1.3.1 та п.3.2.1.3.2 Договору, обов`язковою умовою надання кредиту Клієнту - юридичній особі є надання Поручителем поруки за виконання Клієнтом зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування Лімітом на умовах, визначених цим Договором. Умови поручительства визначаються у Договорі поруки між Банком та Поручителем. У випадку невиконання Клієнтом зобов`язань за Кредитним договором, Клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Відповідно до 3.2.1.4.1 Договору, за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р. періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів.

Пунктом 3.2.1.4.2 Договору, визначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом.

У відповідності до п. 3.2.1.4.2.2. Договору, за сумами кредиту, отриманими з 01.07.2018 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних для фізичних осіб - підприємців; для юридичних осіб у розмірі 21 (двадцять один) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири)% річних - для договорів не забезпечених порукою. Списання нарахованих процентів проводиться по 1 - х числах кожного місяця, за попередній місяць.

Відповідно до п.3.2.1.4.3 Договору, за сумами кредиту, отриманими клієнтами аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції «А» Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) з 01.07.2018 р. за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт фізична особа - підприємець сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 21 (двадцять один) % річних, юридична особа в розмірі 21 (двадцять один) % річних - для договорів забезпечених порукою, 34 (тридцять чотири) % річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі непогашення кредиту впродовж 270 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 271-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, Клієнт фізична особа - підприємець сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 42 (сорок два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості, юридична особа в розмірі 42 (сорок два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості - для договорів забезпечених порукою, 68 (шістдесят вісім) % річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Пунктом 3.2.1.4.4 Договору визначено, що для розрахунку процентів за користування Лімітом встановлюється фіксована процентна ставка. Сторони в порядку ч.1 ст.212 Цивільного кодексу узгодили, що у разі, якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків, процентна ставка за користування Кредитом може бути підвищена Банком. Сторони узгодили, що розмір процентної ставки, яка може бути підвищена Банком внаслідок настання зазначених у цьому пункті обставин, становить до 60%. Збільшена відсоткова ставка починає діяти з дати настання зазначених у цьому пункті обставин, про що Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд, у спосіб, визначений п.3.2.1.1.5. цих Умов.

У відповідності до п.3.2.1.4.5 Договору, розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Згідно п. 3.2.1.4.6 Договору, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому в п.3.2.1.2.1.4., 3.2.1.2.2.7. цих Умов. Сплата процентів може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Пунктом 3.2.1.6.1 Договору визначено, що строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.

У відповідності до п.3.2.1.6.2 Договору, він набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

Також, 05.07.2021 між ОСОБА_1 , з використанням електронного цифрового підпису, (далі - Відповідач-2, Поручитель) та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (далі Позивач, Кредитор) укладено Договір поруки № Р1625481509530781058 (далі - Договір поруки).

У відповідності до п.1.1 Договору поруки, поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором:

- по поверненню кредиту, який наданий позивальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_2 (IBAN - НОМЕР_1 ) у розмірі 500 000,00 грн., максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн.;

- по поверненню кредитору кредиту у строк до 30.01.2022 року, з автоматичною пролонгацією кредита кожні 12 місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання позичальником умов кредитного договору;

- по сплаті кредитору процентів за користування кредитом в розмірі 16,5% річних, відповідно до заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.2 Умов та Правил;

- по сплаті процентів за користування кредитом у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п.3.2.1.4.5 Умов та Правил;

- по сплаті комісії за управлінні фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку позичальника за звітній місяць, в порядку встановленому п.3.2.1.4 - Умов та Правил;

- по сплаті процентів у розмірі 33% річних від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п.3.2.1.6.1 Умов та Правил, починаючи з дня. Що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п.3.2.1.2.3.9 Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п.3.2.1.5.1 Умов та Правил;

- по сплаті пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання, відповідно до п.3.2.1.5.2 Умов та Правил;

- по сплаті штрафу у розмірі 1% від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку клієнта за звітний місяць, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п.3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.7 Умов та привал, відповідно до п.3.2.1.5.3 Умов та Правил;

- по сплаті штрафу у розмірі 5% відсотків від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням, відповідно до п.3.2.1.5.4 Умов та Правил;

- по сплаті штрафу, який розраховується за такою формуло: 1 000,00 грн. + 5% від суми використаного ліміту, при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань по кредиту більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення банку в судові органи, відповідно до п.3.2.1.5.5 Умов та Правил;

- по відшкодуванню кредитору витрат, що передбачені законодавством , кредитним договором ти цим Договором, а також по сплаті всіх інших платежів в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, який було укладено між кредитором та позичальником, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором у тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.3 Договору поруки, вказані зобов`язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним Договором, не потребують. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, у тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених у Кредитному договорі.

Пунктом 1.4 Договору поруки передбачено, що при укладанні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п.1.1 цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні. Про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду, згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя у порядку, передбаченому п. 4.2 цього Договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, сторони діють у порядку, передбаченому п. 4.2 цього Договору.

У відповідності до п. 4.1 Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

Відповідно до Договору відповідачу-1 згідно довідки про розміри встановлених кредитних лімітів вих. №E0301NKSNO06J від 14.09.2023 було встановлено та змінено кредитний ліміт на поточний рахунок №26004054202843, валюта UAH (Українська гривня) у розмірі 500 000,00 грн. - 27.09.2020; 950 000,00 грн. - 11.12.2021; 1 000 000,00 грн. - 13.12.2021; 388 953,48 грн. - 01.03.2022; 140 000,00 грн. - 23.03.2022, 0 - 17.08.2022, 0- 11.11.2022 (а.с.22).

За твердженням позивача, свої зобов`язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт у розмірі 1 000 0000,00 грн.

Позивачем в підтвердження позовних вимог, долучено до матеріалів справи банківські виписки по рахунках відповідача-1, з відображенням руху коштів, якими підтверджується надання кредитних коштів, користування кредитними коштами та їх часткове погашення, що підтверджує факт укладення між позивачем та відповідачем-1 договору банківського обслуговування та обставини, на яких ґрунтується вимога позивача про стягнення заборгованості із простроченого кредиту, заборгованості із сплати відсотків та комісії.

У порушення умов Договору та приписів законодавства, Відповідач-1 не повернув кредитні кошти та не сплатив у повному обсязі відсотки з користування кредитом та комісію.

Згідно розрахунку позовних вимог, заборгованість відповідача - 1 станом на 19.07.2023 становить 673 589,37 грн., яка складається з:

- з заборгованості за кредитом у розмірі 576 427,54 грн.,

- заборгованості за відсотками з користування кредитом у розмірі 91 213,71 грн.,

- заборгованості по комісії з користування кредитом у розмірі 5 928,12 грн. (а.с.23-24).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання Відповідачем-1 умов Договору №б/н від 30.01.2020 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів і сплати у повному обсязі відсотків з користування кредитом та комісії за користування кредитом, а також неналежне виконання Відповідачем-2 умов Договору поруки № Р1625481509530781058 від 05.07.2021, за яким він поручився за виконання Відповідачем-1 зобов`язань за Договором № б/н від 30.01.2020.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського Кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Статтями 6 і 627 Цивільного Кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1-4 ст.1066 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Положення цієї глави застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1067 Цивільного Кодексу України, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно ч.1, 2 ст.1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.345 Господарського Кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст.1048 Цивільного Кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Згідно зі ст.1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту заявки від 30.01.2021, відповідач - 1 приєднався до розділу « 1.1 Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1 кредитний ліміт на поточний рахунок» "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією заявкою становлять кредитний договір між банком та клієнтом та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок.

Внаслідок неналежного виконанням клієнтом зобов`язань за договором у відповідача -1 перед Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» утворилась заборгованість у загальному розмірі 673 589,37 грн., яка складається з: - з заборгованості за кредитом у розмірі 576 427,54 грн.; - заборгованості за відсотками з користування кредитом у розмірі 91 213,71 грн.; - заборгованості по комісії з користування кредитом у розмірі 5 928,12 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком, банківськими виписками (а.с.25 - 61) та банківською випискою за період з 18.11.2021 по 19.07.2023.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського Кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитом у розмірі 576 427,54 грн., заборгованості за відсотками з користування кредитом у розмірі 91 213,71 грн., заборгованості по комісії з користування кредитом у розмірі 5 928,12 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.553 Цивільного Кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручителя перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи положення договору поруки, підписання його відповідачем-2 за допомогою власного електронного цифрового підпису, суд зазначає про наявність у відповідача-2, обов`язку щодо виконання зобов`язань Фермерського господарства «Саванна» за договором б/н від 30.01.2020.

Щодо обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), суд зазначає наступне.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким на підставі ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Відповідно до ч.1 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За змістом частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Наявність форс-мажорних обставин у цій справі відповідачем зазначено військову агресію РФ проти України, що стало підставою для введення в Україні воєнного стану.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває до теперішнього часу.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП) оприлюднила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд виклав наступні висновки:

- лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Отже лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії РФ. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Положеннями статті 617 Цивільного кодексу України, які кореспондуються зі статтею 218 Господарського кодексу України, передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відтак, за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина перша статті 617 ЦК).

Таким чином, із зазначених норм вбачається, що чинним законодавством України передбачена можливість звільнення сторін зобов`язання від господарської відповідальності, передбаченої законом або умовами договору за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а не від виконання цих зобов`язань в цілому.

Натомість позивачем у даній справі не нараховуються та не заявляються до стягнення з відповідача господарські санкції у вигляді неустойки (штрафу/пені), які у розумінні ГК та ЦК України вважаються заходами відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, від якої особи можуть бути звільнені у випадку доведення належними та допустимими доказами настання форс-мажорних обставин.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належними та допустимими доказами, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

Отже витрати позивача належить відшкодувати за рахунок відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "САВАННА" (вул. Польова, буд.3,

м.Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 32753103) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: , вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за Договором б/н від 30.01.2022

в розмірі 576 427,54 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 92 213,71 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 5 928,12 грн. та судовий збір у розмірі 10 103,54 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 08.04.2024.

Суддя Н.О. Семенчук