Постанова

від 08.10.2024 по справі 915/1529/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1529/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №8

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Гордієнко В.А., за довіреністю;

від відповідача-1: Кішковський С.В., голова ФГ;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства САВАННА

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 27 березня 2024 року (повний текст складено 08.04.2024)

у справі № 915/1529/23

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК

до відповідачів: 1. Фермерського господарства САВАННА;

2. ОСОБА_1

про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 673 569,37 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Семенчук Н.О.,

місце винесення рішення: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 08.10.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК (позивач, АТ КБ ПРИВАТБАНК, Банк) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фермерського господарства (ФГ) "САВАННА" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором №б/н від 30.01.2020 в сумі 673 569,37 грн., з яких: 576 427,54 грн.- основної заборгованості за кредитом, 91 213,17 грн. заборгованості по відсоткам з користування кредитом та 5 928,12 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Фермерським господарством "САВАННА" зобов`язань за договором банківського обслуговування від 30.01.2020 у частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів і сплати у повному обсязі відсотків та комісії за користування кредитом.

Оскільки виконання зобов`язань ФГ "САВАННА" за цим договором забезпечено порукою згідно з договором поруки від 05.07.2021 № Р1625481509530781058, укладеним між поручителем ОСОБА_1 та кредитором АТ КБ "ПРИВАТБАНК", позивач вважає, що спірні суми необхідно стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі №915/1529/23 (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства САВАННА та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором б/н від 30.01.2022 в розмірі 576 427,54 грн., заборгованість за відсотками з користування кредитом в розмірі 92 213,71 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 5 928,12 грн. та судовий збір у розмірі 10 103,54 грн.

Мотивуючи задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із встановлення наступних фактів:

- підтвердження наявними у матеріалах справи доказів надання Банком відповідачу-1 кредитних коштів у розмірі 1 000 000,00 грн.;

- несплата відповідачем-1 кредитних коштів в обумовлені договором строки, відповідно графіку погашення кредиту, що мало наслідком виникнення кредитної заборгованості;

- укладенням ОСОБА_1 та позивачем договору поруки, яким був погоджений кредитний ліміт за кредитним договором від 30.01.2020 із зазначенням, що у разі порушення боржником зобов`язань, передбачених кредитним договором, поручитель солідарно відповідає перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань у повному обсязі;

При цьому, суд першої інстанції не врахував посилання відповідачів на форс-мажорні обставини (військову агресію Російської Федерації проти України), засвідчені листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, та зазначив, що вказаний лист не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії РФ; крім того, чинним законодавством України передбачена можливість звільнення сторін зобов`язання від господарської відповідальності, передбаченої законом або умовами договору за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а не від виконання цих зобов`язань в цілому; натомість позивачем у даній справі не нараховуються та не заявляються до стягнення з відповідача господарські санкції у вигляді неустойки (штрафу/пені), які у розумінні Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України вважаються заходами відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, від якої особи можуть бути звільнені у випадку доведення належними та допустимими доказами настання форс-мажорних обставин.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ФГ САВАННА звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі №915/1529/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом було неправильно застосовано норми матеріального права та не враховано положень законодавства щодо звільнення відповідача від виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указ Президента України від 24.02.2022 №64/202 про введення в Україні воєнного стану, який діє по теперішній час, лист Торгово-Промислової Палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц, апелянт наполягає на тому, що: факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує, апелянт - Фермерське господарство «САВАННА» зареєстровано та здійснює діяльність в місті Снігурівка, Баштанського району, Миколаївської області, яка (згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за №309 у редакції станом на 26.03.2024) відноситься з 11.11.2022 і до теперішнього часу до територій можливих бойових дій.

У зв`язку з цим, на переконання апелянта, він підлягає звільненню від виконання зобов`язання внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин (форс-мажор).

28.05.2024 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду, у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів членів колегії: Діброви Г.І., Принцевської Н.М., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства САВАННА на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі №915/1529/23; розгляд справи призначено на 10.07.2024 об 11:00 год.

АТ КБ ПРИВАТБАНК своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

У зв`язку із перебуванням судді-члена колегії Діброви Г.І. у відпустці з 01.07.2024 по 26.07.2024, розпорядженням керівника апарату суду від 05.07.2024 №191 призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1529/23.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 для розгляду справи №915/1529/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 справу №915/1529/23 прийнято до свого провадження вищевизначеним складом колегії суддів.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.07.2024 задоволено клопотання ОСОБА_2 від 10.07.2024 про відкладення розгляду справи для можливості врегулювання даного спору мірним шляхом; продовжено розгляд апеляційної скарги ФГ САВАННА на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі №915/1529/23 на розумний строк та оголошено перерву у судовому засіданні до 09.09.2024 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 02.09.2024 задоволено клопотання від 26.08.2024 представника Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК Гордієнко Валентини Андріївни про надання останній можливості брати участь у розгляді даної справи поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд справи №915/1529/23 в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 09.09.2024 ОСОБА_2 знов просив суд відкласти розгляд справи №915/1529/23 на іншу дату для надання додаткового часу адвокату апелянта врегулювати спір з Банком мірним шляхом. Представник Банку не заперечував проти заявленого клопотання. З урахуванням вказаного, ухвалою суду від 09.09.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 08.10.2024 року о 10:15 год.

Оскільки суддя-член колегії Колоколов С.І. з 26.09.2024 по 09.10.2024 перебуває у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду від 03.10.2024 №430 було призначено повторний автоматизований розподіл справи №915/1529/23. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2024 для розгляду справи №915/1529/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою суду від 03.10.2024 судова колегія у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. прийняла вказану справу до свого провадження.

У судовому засіданні 08.10.2024, яке проводилось в режимі відеоконференції, голова ФГ «САВАННА» підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити останню.

Представник Банку заперечувала проти задоволення апеляційних вимог та просила залишити оскаржуване рішення в силі.

Відповідач-2 в судове засідання 08.10.2024 не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 08.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, Фермерського господарства "САВАННА", колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 30.01.2020 Фермерське господарством САВАННА (Клієнт, позичальник) підписало Заявку на отримання послуг "Кредитний ліміт на поточний рахунок" та «Гарантовані платежі» (а.с. 14-21).

Відповідно до змісту вказаної заявки ФГ «САВАННА» просило АБ КБ «ПРИВАТБАНК» надати Клієнту послуги шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1 на наступних умовах:

- мета Кредиту - поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта,

- вид Кредиту - Овердрафтовий кредит,

- мінімальний розмір ліміту - 10 000,00 UAH,

- максимальний розмір ліміту - 2 000 000,00 UAH,

- розмір відсоткової ставки 21% річних,

- пільговий період - 30/270 днів - без обнулення, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3.,

- термін користування Кредитом - 12 місяців.

Підписанням цієї заявки позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу 1.1 Загальні положення та підрозділу 3.2.1 кредитний ліміт на поточний рахунок Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі Умови), що розміщені на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет за адресою http://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, цією заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом (далі - Договір).

Крім того, підписанням цієї заявки Клієнт висловив свою пряму безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру кредитного ліміту за послугою Кредитний ліміт на поточний рахунок. Розмір ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Договору, розмір кредиту становить від 10 000,00 грн. до 2 000 000,00 грн. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта (система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші). Банк надає кредит шляхом дебетування поточного рахунку Клієнта в обмін на зобов`язання останнього з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим інструментом та інших платежів за цим Договором.

Згідно п.3.2.1.1.4 Договору, сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою письмову згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п.3.2.1.1.5. цих Умов.

У відповідності до п.3.2.1.2.2.2 Договору, Клієнт зобов`язується, платити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку. Здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.1.4.1 (п. 3.2.1.2.2.3 Договору).

Обов`язковою умовою надання кредиту Клієнту юридичній особі є надання Поручителем поруки за виконання Клієнтом зобов`язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування Лімітом на умовах, визначених цим Договором. Умови поручительства визначаються у Договорі поруки між Банком та Поручителем. У випадку невиконання Клієнтом зобов`язань за Кредитним договором, Клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники (п.3.2.1.3.1 та п.3.2.1.3.2 Договору).

Положеннями п. 3.2.1.4.1 Договору встановлено, що за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015, періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 30 днів, для клієнтів аграрного сектора економіки - не більше 270 днів.

Згідно з п. 3.2.1.4.2 Договору, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом.

За п. 3.2.1.4.3 Договору, за сумами кредиту, отриманими клієнтами аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції А Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) з 01.07.2018 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт фізична особа - підприємець сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 21% річних, юридична особа в розмірі 21% річних - для договорів забезпечених порукою, 34% річних - для договорів не забезпечених порукою. У разі непогашення кредиту впродовж 270 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 271-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, Клієнт фізична особа - підприємець сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, юридична особа - в розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості - для договорів, забезпечених порукою, 68% річних - для договорів, не забезпечених порукою. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4 Договору, для розрахунку процентів за користування лімітом встановлюється фіксована процентна ставка. Сторони, в порядку ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу, узгодили, що у разі, якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та/або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та/або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків, процентна ставка за користування Кредитом може бути підвищена Банком. Сторони узгодили, що розмір процентної ставки, яка може бути підвищена Банком внаслідок настання зазначених у цьому пункті обставин, становить до 60%. Збільшена відсоткова ставка починає діяти з дати настання зазначених у цьому пункті обставин, про що Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд, у спосіб, визначений п.3.2.1.1.5. цих Умов.

Розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається (п.3.2.1.4.5 Договору).

Згідно з п. 3.2.1.4.6 Договору, сплата процентів за користування кредитом здійснюється в порядку, передбаченому в п. п. 3.2.1.2.1.4., 3.2.1.2.2.7. цих Умов. Сплата процентів може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Пунктом 3.2.1.6.1 Договору встановлено, що строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.

У відповідності до п. 3.2.1.6.2 Договору, він набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

Отже, в частині виконання зобов`язань сторонами умови договору є чинними і на момент розгляду справи судом.

Судом першої інстанції встановлено, що з 27.09.2020 відповідачу-1, було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 у сумі 500 000,00 грн.; з 11.12.2021 встановлений кредитний ліміт був збільшений до 950 000,00 грн., а з 13.12.2021 - до 1 000 000,00 грн., що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів від 14.09.2023 вих. №E0301NKSNO06J (а.с. 22). В подальшому, з 01.03.2022 кредитний ліміт був зменшений до 388 953,48 грн., з 23.03.2022 до 140 000,00 грн., з 17.08.2022 - 0.

Також місцевим господарським судом встановлено, що Банк свої зобов`язання за Договором виконав, надавши відповідачу-1 в межах встановленого ліміту кошті у розмірі 1 000 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку ФГ "САВАННА" ( а.с. 25-26, 41, 56-57).

Матеріалами справи також підтверджується користування кредитними коштами та їх часткове погашення, в результаті чого станом на 19.07.2023 заборгованість відповідача -1 за Договором склала 673 569,37 грн., з яких:

- 576 427,54 грн. - основна заборгованість за кредитом,

- 91 213,17 грн. заборгованість по відсоткам з користування кредитом,

- 5 928,12 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

19.07.2023 грошові кошти в сумі 576 427,54 грн. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" було віднесено на прострочку кредиту, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою по рахунку від 14.09.2023 (а.с. 61).

Також матеріали справи свідчать проте, що 05.07.2021 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №Р1625481509530781058 (далі - Договір поруки), підписаний відповідачем-2 шляхом накладання електронного цифрового підпису (ЕЦП) 19.07.2021.

Згідно з п. 1 Договору поруки предметом останнього є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ФГ «САВАННА» зобов`язань за Кредитним договором (договором приєднання до: розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт на поточний рахунок" Умов та правил надання банківських послуг (далі Умов), що розміщені на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет), зокрема:

- по поверненню кредиту у строк до 30.01.2022 (з автоматичною пролонгацією кредиту кожні 12 місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання позичальником умов кредитного договору);

- по сплаті: процентів за користування кредитом в розмірі 16,5% (згідно з п. 3.2.1.4.2. Умов); процентів за користування кредитом, у разі прострочення повернення кредиту, - у розмірі 33% річних, які діяли на дату такого прострочення (відповідно до п.3.2.1.4.5 Умов); комісії за управлінні фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітній місяць, в порядку встановленому п.3.2.1.4 Умов;

- по сплаті: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання (відповідно до п.3.2.1.5.2 Умов); штрафу - у розмірі 1% від суми максимального дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта за звітний місяць, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п.3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.7 Умов (відповідно до п.3.2.1.5.3 Умов); штрафу, який розраховується за такою формуло: 1 000,00 грн. + 5% від суми використаного ліміту, при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань по кредиту більш ніж на 30 днів, що спричинило за собою звернення Банку в судові органи, відповідно до п.3.2.1.5.5 Умов.

Пунктом 1.2 Договору поруки встановлено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором у тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Вказані зобов`язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним Договором, не потребують. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, у тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених у Кредитному договорі (п. 1.3 Договору поруки).

Згідно з п. 1.4 Договору поруки, при укладанні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1 цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні. Про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду, згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя у порядку, передбаченому п. 4.2 цього Договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, сторони діють у порядку, передбаченому п. 4.2 цього Договору.

За положеннями п. 1.5 Договору поруки, Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений та заперечень до нього немає.

У відповідності до п. 4.1 Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

За умовами цього Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за невиконання Позичальником відповідних зобов`язань солідарно.

Вказані обставини і стали підставою для звернення АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства "САВАННА" та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення з останніх заборгованості за Кредитним договором у розмірі 673 569,37 грн.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Перш за все судова колегія зазначає, що сторонами жодним чином не оспорюється факт порушення з боку відповідача-1 умов кредитного Договору щодо своєчасної сплати передбачених цім Договором платежів.

Також не оспорюється повне виконання своїх обов`язків за Договором Банком.

Жодних заперечень щодо Договору поруки у відповідачів немає тощо.

Тобто, доведеність вищенаведених фактів не підлягає повторному встановленню.

Разом з цим, у апеляційній скарзі ФГ «САВАННА» наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з існуючими в Україні форс-мажорними обставинами, а саме: військовою агресією Російської Федерації.

Враховуючи те, що доводи апелянта стосуються лише незгоди останнього з неврахуванням судом першої інстанції форс-мажорних обставин, підтвердженням яких є лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 (адреса посилання: https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf), апеляційна колегія переглядає дану справу лише в межах апеляційних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічний за змістом припис міститься у ч. 1 ст. 74 названого Кодексу.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1).

Приписами ст. 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Апеляційний суд зазначає, що господарським процесуальним законодавством передбачено чіткий порядок надання доказів до суду. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку апелянт вважає, що він підлягає звільненню від виконання зобов`язання на підставі ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, внаслідок настання форс-мажорних обставин, які є загальновідомими, про що свідчать, зокрема, Указ Президента України від 24.02.2022 №64/202 про введення в Україні воєнного стану, який діє по теперішній час та лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Відносно вказаних доводів суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

При цьому, наявність форс-мажорних обставин повинна бути засвідчена Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" шляхом видачі сертифіката, який для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

За змістом ч. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що форс мажорні-обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Таким чином, у будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань.

Крім того, у ст. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже, єдиним документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.

При цьому, таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовились, однак, це не пов`язує суд, у випадку виникнення спору між сторонами, щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Відтак, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом їх існування, а повинен оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ФГ «САВАННА» не надано до матеріалів справи відповідного сертифікату про наявність форс-мажорних обставин, виданого відповідачу-1 щодо засвідчення відповідних обставин, які вплинули на діяльність безпосередньо ФГ «САВАННА».

У цьому контексті колегією суддів враховується те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

В подальшому, Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду даної справи воєнний стан в Україні триває.

У зв`язку з цим, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія РФ проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Однак, вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22.

Також, як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі №922/193/23, лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Враховуючи вказане, колегія суддів констатує, що лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретно щодо правовідносин між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ФГ «САВАННА» в частині обов`язку останнього погашати кредитні платежі за відповідним Договором від 30.01.2020.

При цьому, апеляційна колегія зазначає, що відповідач-1 не був позбавлений можливості звернутися до ТПП України за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, та довести дію відповідних форс-мажорних обставин в межах актуальних для нього правових питань.

Ураховуючи викладене, доводи апелянта та його посилання на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 колегією суддів відхиляються.

Більш того, як правильно зазначив суд першої інстанції положення ст. 617 Цивільного кодексу України, які кореспондуються зі ст. 218 Господарського кодексу України, на яку посилається апелянт в апеляційній скарзі, передбачають можливість звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання, у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин, а не від виконання цих зобов`язань в цілому.

Так, з ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до положень абз. 1 ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язанням несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язанням виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань (як і не змінює строків такого виконання); цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2024 у справі № 913/308/23.

Враховуючи, що по суті спору апелянтом жодного доводу, крім вищенаведеного, суду апеляційної інстанції не зазначено, колегія суддів, з огляду на межі апеляційного перегляду справи, вказує, що судом першої інстанції було правильно визнано обґрунтованість позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 673 569,37 грн., з яких: 576 427,54 грн. - основна заборгованість за кредитом, 91 213,17 грн. заборгованість по відсоткам з користування кредитом, 5 928,12 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Вказані розрахунки позовних вимог визнані судом першої інстанції обґрунтованими та апелянтом не оспорюються. Також жодних контр-розрахунків до матеріалів справи відповідачами не надано, що фактично свідчить про згоду із розрахунками, здійсненими Банком, у даній справі.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги фактично свідчать про незгоду останнього з висновками суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, проте по суті їх не спростовують, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі №915/1529/23 колегія суддів не вбачає.

Пунктом 1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі №915/1529/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2024 у справі №915/1529/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 10.10.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяПринцевська Н.М.