Ухвала

від 05.04.2024 по справі 914/1875/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1875/16

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023

та на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023

у справі № 914/1875/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантієро" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь")

до: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" (відповідач-1),

Приватного підприємства "Укрторгцентр" (відповідач-2),

ОСОБА_2 (відповідач-3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_3

про визнання недійсним договору від 07.10.2016 № 07/10-16 про організацію та проведення аукціону, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Гетьман" з Приватним підприємством "Укрторгцентр"

про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Гетьман", який відбувся 01.12.2017

про визнання недійсним договору купівлі-продажу б/н, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Гетьман" та ОСОБА_2 за результатами проведення аукціону від 01.12.2017 із продажу майна банкрута (лот № 1)

у межах справи №914/1875/16

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман"

В С Т А Н О В И В:

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 грудня 2021 року у справі №914/1875/16 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" без задоволення. Судовий збір за подання апеляційної скарги покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кантієро".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі №914/1875/16 в частині відмови у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (у подальшому заміненого на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро") про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами аукціону з продажу майна банкрута - скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким вимоги заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" задоволено. Визнано недійсними результати аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман", який відбувся 01.12.2017. Визнано недійсним договір купівлі-продажу б/н, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Гетьман" та ОСОБА_2 за результатами проведення аукціону від 01.12.2017 із продажу майна банкрута (лот № 1). У решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 914/1875/16 залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами (надіслана 26.02.2024, що підтверджується конвертом Укрпошта) на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 та на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 у справі №914/1875/16, подана в порядку ст. 305 ГПК України, в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржувані судові рішення; справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що 13.02.2024 в Господарському суді Львівської області під час ознайомлення з матеріалами справи уповноваженій особі кредитора у справі ОСОБА_1 стало відомо про розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанції. За результатами розгляду було ухвалено постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023. Однак, про відкриття апеляційного та касаційного провадження, про дату, час та місце розгляду справи учасника справи ОСОБА_1 не повідомлялося. Оскаржувані судові рішення на адресу скаржника надіслано не було. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 було вручено уповноваженому представнику кредитора у справі ОСОБА_1 тільки 13.02.2024, що підтверджується відповідною розпискою.

03.03.2024 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантієро" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 . Заперечення мотивовані зокрема тим, що скаржником пропущено строк на касаційне оскарження, а наведені ним причини є неповажними. Заявник звертає увагу суду про відсутність обгрунтованих підстав пропущення процесуального строку на звернення ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції з відповідною скаргою, оскільки наявні підстави вважати про обізнаність останнього щодо перегляду рішення суду апеляційної інстанції Верховним Судом. Так, зокрема в ухвалі Господарського суду Львівської області від 11.09.2023, що направлялася учасникам справи було зазначено, «Постановою Верховного Суду від 05.07.2023 касаційну скаргу ТзОВ «ФК «Кантієро» задоволено частково; скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 914/1875/16 в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ «Банк «Київська Русь» (у подальшому заміненого на ТзОВ «ФК «Кантієро») про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТзОВ фірми «Гетьман» та заяви ТзОВ «Фінансова компанія «Кантієро» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного за результатами аукціону з продажу майна банкрут; прийнято в цій частині нове рішення, яким вимоги заяв ТзОВ «ФК «Кантієро» задоволено; визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ТзОВ фірми «Гетьман», який відбувся 01.12.2017 .; визнано недійсним договір купівлі-продажу б/н, укладений між ТзОВ фірмою «Гетьман» та ОСОБА_2 за результатами проведення аукціону від 01.12.2017 із продажу майна банкрута (лот № 1); у решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.12.2021 р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 р. у справі №914/1875/16 залишено без змін».

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кантієро" вказує про відстутність у скаржника права на касаційне оскарження відповідно до ст. 287 ГПК України, оскільки ОСОБА_1 не подав заяви про участь у справі позовного провадження за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Кантієро" про визнання недійсними результатів аукціону, не брав участі в судових засіданнях та не набув жодного статусу учасника в межах відповідного провадження.

Як підставу для залишення касаційної скарги без руху Товариство з обмеженою відповідальністю "Кантієро" зазначає не долучення ОСОБА_1 доказів надсилання касаційної скарги з додатками ТОВ «Медфарм» за зареєстрованою адресою Товариства.

Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024 витребувано з Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/1875/16. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення без розгляду касаційної скарги або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 та на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 до надходження до матеріалів справи № 914/1875/16 до Верховного Суду.

До Верховного Суду з Господарського суду Львіської області надійшли матеріали справи № 914/1875/16.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, встановлене процесуальним законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам ст.129 Конституції України.

Відповідно до положень ст.286 ГПК судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд.

Згідно ст. 26 ГПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

Стаття 305 ГПК передбачає можливість касаційного оскарження судових рішень, що вже переглянуті касаційним судом.

Відповідно до приписів ч.1 ст.305 ГПК якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Отже, до касаційної скарги, яка надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, розповсюджуються всі вимоги гл.2 "Касаційне оскарження".

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у ч.3 цієї статті (п.1 ч.1 ст.287 ГПК).

Відповідно до ч.4 ст.287 ГПК особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

У ст.287 ГПК розмежовано два випадки звернення осіб, які не брали участі у справі, а саме: перший - оскарження постанови апеляційного господарського суду та другий - оскарження рішення місцевого господарського суду, переглянутого апеляційним судом за апеляційною скаргою такої особи.

Наявність права на касаційне оскарження у першому випадку прямо передбачена п.1 ч.1 ст.287 ГПК; у другому випадку це право обмежено умовою, викладеною у частині 4 цієї ж статті.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржувана постанова Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 ухвалена за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантієро" та цією постановою ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 грудня 2021 року залишено без змін.

Перевіривши касаційну скаргу, взявши до уваги заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантієро", дослідивши матеріали справи, Верховний Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є зокрема постанова Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 повний текст якої складено 24.04.2023 (забезпечено надання загального доступу в Єдиному Державному реєстрі судових рішень: 27.04.2023) тобто останнім днем подання касаційної скарги є 15.05.2023.

Забезпечено надання загального доступу в Єдиному Державному реєстрі судових рішень: 18.07.2023 до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023

Однак, касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанції та касаційної інстанції надіслано 26.02.2024, тобто за спливом більш ніж 9 місяців після останнього дня строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 та за спливом більш ніж 7 місяців після ухвалення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанови Верховного Суду від 05.07.2023.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

При цьому згідно із пунктом 7 частини другої, пунктом 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Аналіз наведених норм процесуального закону у сукупності свідчить, що у разі звернення скаржником із касаційною скаргою на судове рішення протягом двадцяти днів із дня його вручення (за умови доведення дати вручення) його право на поновлення строку презюмується, оскільки таку причину поважною визначено в силу закону.

Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.

Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення, якщо визнає причини пропуску поважними.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Тобто, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Як вбачається з матеріалів справи Господарським судом Львівської області Югану І.О. на адресу: 77082, Івано-Франківська область, с. Підвиння, Рогатинський район на виконання вимог процесуального законодавства здійснювалось направлення копій ухвали Господарського суду Львівської області від 11.09.2023, 03.10.2023, 24.10.2023, 21.11.2023, 07.12.2023, 30.01.2024, 22.02.2024, що містили інформацію/відомості про ухвалення Західним апеляційним господарським судом оскаржуваного рішення від 09.02.2023 та постанови Верховного Суду від 05.07.2023 ухваленої за результатами касаційного перегляду Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023.

Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до пункту першого частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, за невиконання цих вимог судом можуть бути застосовані заходи впливу передбачені ст. 292 ГПК України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами статті 4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи вищевикладене, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Отже зазначені скаржником причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними для поновлення строку, оскільки залежали лише від суб`єктивної волі скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин. ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

З огляду на викладене, Суд вважає, що підстави наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень у справі №914/1875/16, слід визнати неповажними.

Відповідно до ч. 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 та на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2023 у справі № 914/1875/16 - залишити без руху.

2.Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску.

3.Роз`яснити скаржнику у справі № 914/1875/16, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Погребняк В.Я.