Постанова

від 29.02.2024 по справі 924/811/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 924/811/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяви приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного Артема Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення у провадженні за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голозубинецьке" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 та ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 20.07.2023 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Голозубинецьке" на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Пишного Артема Володимировича у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голозубинецьке" про стягнення 2 691 835,13 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Голозубинецьке" (далі - ТОВ "Голозубинецьке") звернулося до суду першої інстанції зі скаргою про визнання неправомірними дій приватного виконавця Пишного А. В. щодо винесення постанов у виконавчому провадженні про: його відкриття, стягнення основної винагороди, звернення стягнення на майно (кошти) боржника, арешт його коштів, розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, оголошення розшуку боржника, а також визнання неправомірними і скасування цих постанов приватного виконавця.

2. 20.07.2023 Господарський суд Хмельницької області постановив ухвалу, залишену без змін постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 та Верховного Суду від 12.02.2024, про відмову у задоволенні скарги.

3. 19.02.2024 до Верховного Суду надійшла заява приватного виконавця Пишного А. В. про ухвалення додаткового рішення (документ сформовано в системі "Електронний суд" 19.02.2024) щодо відшкодування 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним під час розгляду справи у суді касаційної інстанції.

4. Розглянувши цю заяву, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення частково з огляду на таке.

5. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

6. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

7. Разом із тим згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

8. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

9. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

10. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

11. За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

12. Згідно зі статтею 123 цього ж Кодексу судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

13. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

14. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

15. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

16. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно із умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

17. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

18. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

19. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

20. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України). Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

21. Загальне правило розподілу судових витрат, визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

22. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

23. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

24. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

25. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

26. У відзиві на касаційну скаргу приватний виконавець Пишний А. В. заявив клопотання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у розміру 15 000 грн, а також зазначено, що за відсутності усіх документів на підтвердження понесення таких витрат вони будуть подані протягом п`яти днів після прийняття рішення за результатом розгляду касаційної скарги. Відповідні докази із заявою надіслані 19.02.2024 через систему "Електронний суд" на адресу Верховного Суду, ТОВ "Голозубинецьке" та Приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна", після ухвалення постанови від 12.02.2024 у цій справі, оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі судових рішень 14.02.2024.

27. Отже, приватний виконавець Пишний А. В. дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів.

28. На обґрунтування поданої заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу представник приватного виконавця Пишного А. В. адвокат Воробйов Олексій Володимирович подав:

- договір від 02.01.2020 № 1/1/2020 про надання правової допомоги і додаткову угоду № 9;

- акт про надання правової допомоги від 14.02.2024 № 9;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами Адвокатського об`єднання "Джастлікторз" у межах надання правничої допомоги приватному виконавцю Пишному А. В. у справі № 924/811/22 відповідно до договору від 02.01.2020 № 1/1/2020 про надання правової допомоги і додаткової угоди № 9 (ознайомлення з матеріалами касаційної скарги та виконавчого провадження № НОМЕР_2, пошук та аналіз практики, формування позиції у справі, написання відзиву на касаційну скаргу, складення, підписання та направлення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/811/22);

- рахунок на оплату від 14.02.2024 № 9-1/1/2020;

- ордер від 01.11.2023 серії АА № 1369385 на підтвердження повноважень адвоката представляти інтереси приватного виконавця Пишного А. В. у Верховному Суді у справі № 924/811/22 (згідно із названим вище договором).

29. У зазначеному вище договорі і додатковій угоді до нього сторони домовилися про те, що за комплексне ведення справи у суді касаційної інстанції гонорар становитиме 15 000 грн.

30. Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка сформована у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", ухвала Верховного Суду від 20.02.2024 про розгляд заяви приватного виконавця Пишного А. В. була надіслана ТОВ "Голозубинецьке" та Приватному акціонерному товариству "Агріматко-Україна" до їх електронних кабінетів і доставлена 21.02.2024.

31. Від ТОВ "Голозубинецьке" клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених приватним виконавцем Пишним А. В. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 924/811/22, не надходило.

32. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили би про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, ТОВ "Голозубинецьке" до справи не надало.

33. Разом з тим у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/11 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про те, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

34. Натомість згідно із названим вище детальним описом до складу вартості таких послуг включена вартість витрат на складання, підписання та направлення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/811/22, що не відповідає названому вище висновку Верховного Суду.

35. З урахуванням висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів дійшла висновку про те, що витрати, понесені у зв`язку зі складенням, підписанням та направленням заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 924/811/22, не підлягають стягненню на користь приватного виконавця Пишного А. В.

36. Тому, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву приватного виконавця Пишного А. В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді касаційної інстанції на суму 10 000 грн, а в решті заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голозубинецьке" (32466, Хмельницька обл., Дунаївецький р-н, с. Голозубенці, вул. Шевченка, 20, код ЄДРПОУ 32013288) на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 35-В, код РНОКПП НОМЕР_1 ) 10 000 (десять тисяч) грн судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у справі № 924/811/22. В решті заяви відмовити.

4. Доручити Господарському суду Хмельницької області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач