Ухвала
від 04.04.2024 по справі 757/4071/23-к
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

прокурора - ОСОБА_5

представника власника майна - ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Комбікормовий завод «Світоч» на ухвалу слідчого суді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на нерухоме майно, належне ТОВ «КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД „СВІТОЧ "» (ЄДРПОУ 00687416), а саме:

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131514653236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля склад, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 212.3 адреса: Полтавська обл., Оржицький р., с. Лазірки, вулиця Гагаріна, 72;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131531753236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля головний корпус заводу, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 1114.6, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131529053236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля механізоване зерносховище, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 1229, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131526853236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля зерносклад №1, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 1237.8, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131524653236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля зерносклад №4, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 1109.3, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131521753236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля складу, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 482, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131519853236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля зерносушарки, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 204.5, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131517453236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля вагова, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 22.1, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

накладено арешт на 100% статутного капіталу (корпоративних прав)

ТОВ «КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД „СВІТОЧ "» (ЄДРПОУ 00687416) в розмірі 1 565 526 грн, із забороною відповідним державним органам вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням, зміною, перереєстрацією, заставою або іншого виду зміни власника вказаного майна (корпоративних прав), що належить ТОВ «КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД „СВІТОЧ" (ЄДРПОУ 00687416).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ «Комбікормовий завод «Світоч», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Так, жодними доказами клопотання прокурора не підтверджується. Вочевидь ці підтвердження відсутні, оскільки ТОВ «Комбікормовий завод «Світоч» ніколи не мало будь-яких господарських відносин з підприємствами РФ.

При цьому, згідно з нормативними актами КМ України та Національного банку України, будь-які господарські відносини з РФ або перерахування коштів до цієї країни після 24.02.2022 заборонені та неможливі.

Крім того, засновники ТОВ «Комбікормовий завод «Світоч» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та їхній родич ОСОБА_8 не мають в кримінальному провадженні статусу підозрюваного. Жодних дій, про які йдеться у клопотанні прокурора вони не здійснювали, а органом досудового розслідування не доведено інше.

ТОВ «Комбікормовий завод «Світоч» не має заборгованості зі сплати податків та інших обов`язкових платежів до бюджету України, що підтверджується наданою довідкою.

Окрім цього, жодних об`єктивних даних про те, що майно та корпоративні права ТОВ «Комбікормовий завод «Світоч» були об`єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально протиправним шляхом у клопотанні прокурора та ухвалі слідчого судді не наведені. Навіть фабула кримінального правопорушення, викладена у витязі з ЄРДР, не містить згадки про вказане вище майно, а постанова слідчого про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні є фіктивною та такою, яка не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.

Враховуючи, що розгляд клопотання проведено без виклику і участі представників особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, копія ухвали отримана лише 18.10.2023, тому строк на апеляційне оскарження обчислюється саме з цієї дати.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а тому необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Як вважає апеляційний суд, прокурор, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, надав достатні і належні докази тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна і можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

З матеріалів провадження убачається, що ці вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримано.

Як вбачається з наданих матеріалів справи, Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 209 КК України.

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 від 13.12.2022 вказане в клопотанні майно визнано в кримінальному провадженні № 12022000000000281 від 09.04.2022 речовим доказом.

01.02.2023 прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт нерухомого майна, належне ТОВ «КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД «СВІТОЧ» (ЄДРПОУ 00687416), а саме:

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131514653236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля склад, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 212.3 адреса: Полтавська обл., Оржицький р., с. Лазірки, вулиця Гагаріна, 72;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131531753236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля головний корпус заводу, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 1114.6, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131529053236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля механізоване зерносховище, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 1229, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131526853236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля зерносклад №1, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 1237.8, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131524653236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля зерносклад №4, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 1109.3, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131521753236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля складу, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 482, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131519853236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля зерносушарки, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 204.5, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12;

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131517453236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля вагова, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 22.1, адреса: Полтавська обл., Оржицький р., смт. Оржиця, вулиця Черкаська, 12 ;

арешт 100% статутного капіталу (корпоративних прав)ТОВ «КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД „СВІТОЧ " (ЄДРПОУ 00687416) в розмірі 1 565 526 грн, із забороною відповідним державним органам вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням, зміною, перереєстрацією, заставою або іншого виду зміни власника вказаного майна (корпоративних прав), що належить ТОВ «КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД „СВІТОЧ" (ЄДРПОУ 00687416), посилаючись на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту, та що майно, на яке накладено арешт та зазначене в клопотанні, підпадає під ознаки майна, передбаченого статтею 98 КПК України, а відтак існування реальних підстав для накладення арешту на майно, з метою збереження і використання як доказів у кримінальному провадженні.

В свою чергу, слідчий суддя під час розгляду клопотання сторони обвинувачення, правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт, відповідає вимогам ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт.

Крім того, слідчим суддею ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження та зроблено правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення клопотання сторони обвинувачення та накладення арешту на зазначене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати про наявність існування ризиків, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України.

Крім того колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку колегії суддів, в клопотанні сторони обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на зазначене в клопотанні прокурора майно з метою його збереження.

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні сторони обвинувачення, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта, слід визнати непереконливими.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт. Слідчий суддя дотримався вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому, слід зауважити, що всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими, підстав для обґрунтованого сумніву в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 170 - 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на нерухоме майно, належне ТОВ «КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД „СВІТОЧ "» (ЄДРПОУ 00687416), а саме:

-Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1131514653236, об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля склад, нежитлова будівля, загальна площа (кв.м): 212.3 адреса: Полтавська обл., Оржицький р., с. Лазірки, вулиця Гагаріна, 72 ;