Ухвала

від 08.04.2024 по справі 751/11230/23

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року місто Чернігів

Справа №751/11230/23

Провадження №2/751/14/24

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Деркач О. М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідачі Чернігівська обласна спілка споживчих товариств, Чернігівська міська рада

третя особа ОСОБА_2

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача Чернігівської обласної спілки споживчих товариств Маковецький В`ячеслав Леонідович

представник відповідача Чернігівської міської ради Неговська Оксана Миколаївна

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної спілки споживчих товариств, Чернігівської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії,

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зобов`язання Чернігівську обласну спілку споживчих товариств передати до комунальної власності територіальної громади міста Чернігова квартиру АДРЕСА_1 , а Чернігівську міську раду прийняти від Чернігівської обласної спілки споживчих товариств квартиру АДРЕСА_1 по акту приймання-передачі.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 грудня 2023 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11.03.2024 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Також ухвалою суду від 11.03.2024 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

05.04.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідної до якої просить зобов`язати Чернігівську обласну спілку споживчих товариств передати до комунальної власності територіальної громади міста Чернігова квартиру АДРЕСА_1 , а Чернігівську міську раду прийняти безоплатно від Чернігівської обласної спілки споживчих товариств у комунальну власність територіальної громади міста Чернігова квартиру АДРЕСА_1 по акту приймання-передачі, а також зобов`язати Чернігівську міську раду вжити заходи щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності територіальної громади міста Чернігова на квартиру АДРЕСА_2 .

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні просила прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

Представники відповідачів щодо клопотання представника позивача покладались на розсуд суду.

Третя особа у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена.

Вислухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи в межах поданого клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України ).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У пунктах 6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17 (провадження №61-9545сво21).

Відповідно до ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Отже, положеннями вищевказаної статті не передбачено право позивача на подання уточненої позовної заяви.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися з`явлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі №925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19).

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.

Зі змісту поданої уточненої позовної заяви вбачається, що представником позивача фактично доповнена нова вимога до Чернігівської міської ради, яка не була заявлена під час подачі позову.

Отже, суд вважає за необхідне відмовити у її прийнятті.

Разом з тим, суд зазначає, що своє конституційне право на судовий захист позивач може реалізувати шляхом звернення із позовною заявою в загальному порядку.

Керуючись ст. 49, 126, 260, 274, 279, 353 ЦПК України, -

Ухвалив:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної спілки споживчих товариств, Чернігівської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії.

Заяву про уточнення позовних вимог повернути позивачу.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 09.04.2024.

Суддя Н. В. Маслюк