Справа №705/2118/24
1-кс/705/480/24
У Х В А Л А
І МЕ НЕ М УК РА ЇН И
09 квітня 2024 року м. Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 про арешт майна, поданого за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250320001257 від 05.10.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 звернувся до Уманського міськрайонного суду з клопотанням про арешт майна, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 7124386700:04:001:0001, площею 1,9977 га, яка на праві приватної власності, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 1009 від 21.03.2019 належить ОСОБА_3 та заборонити державному реєстратору вносити зміни пов`язані зі зміною власника земельної ділянки, інших дій пов`язаних з відчуженням земельної ділянки.
Перевіривши зміст клопотання на відповідність вимогам КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню для усунення недоліків.
Згідно ч.1ст.171КПК Україниз клопотаннямпро арештмайна дослідчого судді,суду маєправо звернутисяпрокурор,слідчий зпогодженням зпрокурором,а зметою забезпеченняцивільного позову такожцивільний позивач.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п.3 ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні містяться посилання на те, що документами, що підтверджують право власності на майно є інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, а також договір купівлі-продажу земельної ділянки № 1009 від 21.03.2019.
Однак, документи, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124386700:04:001:0001, площею 1,9977 га до матеріалів клопотання не долучено. При цьому, в прохальній частині клопотання відсутні відомості про місцезнаходження вищезазначеної земельної ділянки.
Відповідно до ч. 11 ст.170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч.2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Арешт майна має бути пропорційним меті, на яку він спрямований, що виражається у понятті «справедливої рівноваги» між загальним інтересом суспільства і вимогою захисту фундаментальних прав особи. Щоб визначити пропорційність такого заходу, необхідно прийняти до уваги його тривалість та його необхідність в контексті просування розслідування, а також наслідки його застосування до зацікавленої особи (ухвала Верховного Суду від 23.01.2024 року у справі №569/19829/21).
Згідно ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 170 - 173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 про арешт майна, поданого за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250320001257 від 05.10.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Уманський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 118209375 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Уманський міськрайонний суд Черкаської області
Гудзенко В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні