Ухвала
від 09.04.2024 по справі 181/482/24
МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 181/482/24

Провадження № 2/181/215/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2024 р. смт. Межова

Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального закладу «Верхівцевський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Малашова Галина Вікторівна про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального закладу «Верхівцевський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Малашова Галина Вікторівна про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку за заповітом.

Відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу судових справ між суддями, зазначена справа розподілена головуючому судді Літвіновій Ларисі Федорівні.

09 квітня 2024 року через канцелярію суду головуючою суддею було подано заяву про самовідвід, який мотивований тим, що вона вважає за неможливе розглядати зазначену позовну заяву, так як позивач є рідним братом керівника апарату Межівського районного суду Дніпропетровської області Василенко Ольги Миколаївни.

Дослідивши матеріали позовної заяви, доводи заяви про самовідвід, вважаю, що заява про самовідвід від розгляду справи підлягає задоволенню за наступних підстав.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Згідно п.3 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Крім того, у п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно з п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції та ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 року у справі Білуга проти України, від 28.10.1999 року у справі Ветштан проти Швейцарії) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Вимога безсторонності згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах Булах проти України, Салов проти України та ін.) характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги доводи, які викладені в заяві судді про самовідвід з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, та з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості і об`єктивності судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи по суті, приходжу до переконання, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.36,39, 40 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Літвінової Лариси Федорівни про самовідвід від розгляду справи - задовольнити.

Відвести головуючого суддю Літвінову Ларису Федорівну від розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального закладу «Верхівцевський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Малашова Галина Вікторівна про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку за заповітом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального закладу «Верхівцевський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Малашова Галина Вікторівна про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку за заповітом -передати до канцелярії Межівського районного суду Дніпропетровської області з метою проведення повторного авторозподілу справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Суддя Л. Ф. Літвінова

Дата ухвалення рішення09.04.2024
Оприлюднено10.04.2024
Номер документу118211380
СудочинствоЦивільне
Сутьвизнання заповіту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку за заповітом

Судовий реєстр по справі —181/482/24

Ухвала від 20.05.2024

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Никифоряк Л. П.

Ухвала від 01.05.2024

Цивільне

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Місюра К. В.

Ухвала від 01.05.2024

Цивільне

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Місюра К. В.

Ухвала від 10.04.2024

Цивільне

Межівський районний суд Дніпропетровської області

Літвінова Л. Ф.

Ухвала від 09.04.2024

Цивільне

Межівський районний суд Дніпропетровської області

Літвінова Л. Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні