Справа № 307/1378/24
Провадження №1-кс/307/230/24
У Х В А Л А
про арешт тимчасово вилученого майна
05 квітня 2024 року м. Тячів
Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокуроромТячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
встановила:
Слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 03 квітня 2024 року звернувся до слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні № 12024071160000298, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 квітня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування даним майном.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що 03.04.2024 року приблизно о 7 год. в АДРЕСА_1 , працівниками поліції зупинено автомобіль марки MITSUBISHI, моделі OUTLANDER, номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який перебуває в розшуку Інтерполу.
Так в ході виїзду на місце події проведено огляд місця події та вилучено даний транспортний засіб, який поміщено на майданчик Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області. Крім того, під час виїзду на місце події вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та поліс обов`язкового страхування № АТ/3653262.
В подальшому, 03 квітня 2024 року внесено відомості до ЄРДР за № 12024071160000298 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України.
Під час розгляду клопотання слідчий СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 в обґрунтування вказаного клопотання посилався на викладені у ньому обставини.
Володільці майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання про арешт майна, у судове засідання не прибули, однак їх неприбуття не перешкоджає розгляду вказаного клопотання.
Заслухавши думку слідчого та дослідивши документи, додані до клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про задоволення вказаного клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 1 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченомустаттями 207,208,298-2цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК україни тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1) ч. 2 цієї статті КПК України арешт майна допускається серед іншого з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.
Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено серед іншого: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження, зокрема, третіми особами таким майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено.
Ураховуючи наведене, а також те, що тимчасово вилучений автомобіль є речовим доказом та для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження необхідно накласти арешт на вказане майно.
Із зазначеного клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна видно, що воно відповідає вимогам ст. 171 КПК України та подане у строк, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України (а. с. 1-3).
Із витягу з ЄРДР вбачається, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 квітня 2024 року за № 12024071160000298 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України (а.с. 4).
Із рапорту та протоколу огляду місця події від 03 квітня 2024 року видно, що надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 03.04.2024 року о 06 год. 56 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , поліцейський екіпаж СРПП зупинив транспортний засіб- автомобіль марки MITSUBISHI, моделі OUTLANDER, номерний знак НОМЕР_1 під кернуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , який згідно номеру кузова VIN: НОМЕР_2 , знаходиться у розшуку в Київській області щодо незаконного заволодіння.Під часогляду місцяподії ОСОБА_5 добровільно надавзгоду дляогляду автомобіля марки «MITSUBISHI», моделі «OUTLANDER», номерний знак НОМЕР_1 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; поліс обов`язкового страхування № АТ/3653262, які вилучено та упаковано в паперовий конверт, а також вилучено вказаний автомобіль (а. с. 5-14).
Згідно заяви ТОВ «Е МЕМ СІ Україна», яка скерована до відділення поліції №3 (с. Макарів) Бучанського РВП ГУНП в Київській області про вчинення кримінального правопорушення від 19.05.2022 року, ТОВ «Е МЕМ СІ Україна» є офіційний імпортер і дистриб`ютор автомобілів та запасних частин торгівельної марки «MITSUBISHI» в Україні. В результаті проведеної Товариством 10 травня 2022 року на території складу, за адресою: АДРЕСА_3 , інвентаризації на якому на відповідальному зберіганні знаходилися автомобілі Товариства ТМ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », виявлено та підтверджено недостачу 68 одиниць автомобілів ТМ «MITSUBISHI», що належать на праві власності Дистриб`ютору, зокрема серед них і автомобіль ТМ «MITSUBISHI» VIN: НОМЕР_2 (а.с. 23-28)
Згідно протоколів допитів свідків від 04.04.2024 року, ОСОБА_5 зазначив, що автомобіль марки «MITSUBISHI», моделі «OUTLANDER», номерний знак НОМЕР_1 , він купив від перекупів в с. Довге, Іршавського району, Закарпатської області. 01.04.2024 року, даний автомобіль у нього попросив ОСОБА_6 у користування, так як його перебуває на ремонті. 03.04.2024 року, ОСОБА_6 йому зателефонував та повідомив, що його в с. Нижня Апша, зупинили працівники поліції, під час перевірки виявилося, що даний автомобіль перебуває у розшуку. Після цього, ОСОБА_5 виїхав з дому до місцеперебування ОСОБА_6 , де працівники поліції йому повідомили, що автомобіль марки «MITSUBISHI», моделі «OUTLANDER», номерний знак НОМЕР_1 перебуває у розшуку.
ОСОБА_6 показав, що 01.04.2024 року він попросив у користування у ОСОБА_5 автомобіль марки «MITSUBISHI», моделі «OUTLANDER», номерний знак НОМЕР_1 , так як його автомобіль перебуває у ремонті. 03.04.2024 року, він перебуваючи за кермом вказаного автомобіля, рухався з с. Нижня Апша до селища Солотвино, де його зупинили працівники поліції та під час перевірки повідомили, що автомобіль марки «MITSUBISHI», VIN: НОМЕР_2 перебуває у розшуку в Київській області. Йому про це відомо не було та він зателефонував ОСОБА_5 та повідомив йому про дану подію (а. с. 31 33, 34-36).
Згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 03 квітня 2024 року видно, що транспортний засіб - автомобіль марки«MITSUBISHI»,моделі «OUTLANDER»,номерний знак НОМЕР_1 ,VIN: НОМЕР_2 ;свідоцтво прореєстрацію транспортногозасобу серії НОМЕР_3 та полісобов`язкового страхування № АТ/3653262 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні (а. с. 15).
Також, відповідно до ч. 11ст. 170 КПК Українизаборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до частин 4 та 5 статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Ураховуючи наведене, а також те, що вирішуючи питання щодо підставності клопотання про накладення арешту на транспортний засіб слід враховувати те, що невжиття заходів, зазначених у клопотанні, може утруднити чи унеможливити збереження речових доказів, зокрема транспортного засобу, відтак, такий спосіб обмеження права власності ОСОБА_5 на даний час буде співмірним з метою і завданнями кримінального провадження та не порушує вимоги законодавства і положення Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) перелік майна, на яке накладено арешт;
2) підстави застосування арешту майна;
3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;
4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;
5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Керуючись ст. ст.371, 372, 376 КПК України,
постановила:
Клопотання слідчогоСВ ТячівськогоРВП ГУНП в Закарпатськійобласті ОСОБА_3 про арешттимчасово вилученогомайна задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному № 12024071160000298, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном, а саме, на вилучені під час огляду місця події - автомобіль марки «MITSUBISHI», моделі «OUTLANDER», номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію, зареєстрований за АДРЕСА_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; поліс обов`язкового страхування № АТ/3653262, оформлений на прізвище ОСОБА_7 , володільцем яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_2 , що перебували у фактичному користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_2 .
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому ОСОБА_3 , та не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз`яснити положення, що закріплені в ч.1 ст. 174 КПК України, відповідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 09 квітня 2024 року о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Тячівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 118214226 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Тячівський районний суд Закарпатської області
Сас Л. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні