Ухвала

від 09.04.2024 по справі 511/858/24

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/858/24

Номер провадження: 1-кс/511/207/24

09.04.2024 року слідчий суддя Роздільнянського районногосуду ОдеськоїобластіОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю заявниці ОСОБА_3 ,

представника заявника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції , в залі суду міста Роздільна Одеської області клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2024 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло клопотання ОСОБА_6 , відповідно до якого остання просить скасувати арешт квартири АДРЕСА_1 , яка належать її покійному батьку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), обтяження було зареєстроване 10.11.2008 року за реєстраційний номер НОМЕР_2 реєстратор: Перша Одеська державна нотаріальна контора на підставі виписки з вироку ім`ям України Роздільнянского районного суду Одеської області від 02.07.1998 року про накладення арешту; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 15.12.2008 року за №816960 про арешт АДРЕСА_1 , яка належить її покійному батьку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ). На теперішній час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту, у зв`язку з чим арешт майна може бути скасовано .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_8 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити .

Представник заявника адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні в режимі відеоконференції , наполягав на задоволені клопотання .

Відповідно до положень статті 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень статей 7, 16 КПК України, встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Положення кримінального процесуального Закону кореспондуються із ст. 41 Конституції України та ст. ст. 316, 317, 321 ЦК України, відповідно до яких ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до вироку Роздільнянського районного суду Одеської області від 02 липня 1998 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було засуджено за ч.3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення з конфіскацією особисто йому належного майна. А також задоволено цивільний позов. При цьому, з метою виконання вироку суду в частині цивільного позову та конфіскації майна було на квартиру засудженого по АДРЕСА_2 , автотранспорт, належне йому інше майно .

На підставі вищезазначеного документу 06.07.1998 року за реєстровим №585 Першою Одеською державною нотаріальною конторою накладено арешт на майно за вище вказаною адресою.

Надалі, постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 08.05.2022 року було знято арешт з 513/1000 частини квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.10.1999 року, виданого управлінням житлово-комунального господарства Одеського виконкому .

Відповідоно до частини 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Таким чином, питання про накладення та зняття арешту за кримінальним провадженням має вирішуватися судом саме в рамках такого провадження, зокрема законність накладення арешту в рамках кримінальної справи (провадження), або наявність чи відсутність підстав для зняття такого арешту при виконанні рішення суду ( вироку ) , не відноситься до компетенції слідчого судді.

Крім того слідчий суддя зазначає, що заявником ОСОБА_10 вже подавалася аналогічне клопотання до слідчого судді про скасування арешту, а саме 13.09.2023 року . По вказаному клопотанню слідчим суддею була винесена мотивована та обгрунтована ухвала. Крім того, за заявою ОСОБА_10 додатково слідчим суддею було винесена ухвала про роз`яснення ухвали, де також детально було роз`яснено заявнику причини відмови в задоволені клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.535 КПК України у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Таким чином, КПК урегульовано питання накладення слідчим суддею арешту на майно, а також оскарження ухвали слідчого судді про накладення такого арешту.

Разом з тим, предметом спору у даній справі є оскарження арештів та заборон в рамках по виконанню вироку суду.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ст.3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, КПК передбачає можливість виконання судових рішень органами ДВС, однак не встановлює порядок оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень, прийнятих у кримінальному провадженні.

Натомість ст.287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, з урахуванням того, що КПК України не передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності ДВС при примусовому виконанні судових рішень, прийнятих у кримінальному провадженні, учасники виконавчого провадження можуть оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність у порядку адміністративного судочинства.

Вказаний правовий висновок викладено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2020 року по справі №823/564/17.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 12.12.2018 року у справі №757/61236/16-ц, від 27.03.2019 року у справі №586/77/17, від 19.06.2019 року у справі №383/493/18.

Статтею 537 КПК України урегульовані питання, які вирішуються під час виконання вироків. Положеннями статті 539 КПК України визначено порядок вирішення судом питань, які виникають під час виконання вироку. Проте зазначеними нормами закону не встановлено порядку скасування арешту, накладеного в порядку виконання вироку про конфіскацію майна як вид покарання.

Крім того, положеннями КПК України не встановлено порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб стосовно виконання судового рішення щодо конфіскації майна у кримінальному провадженні.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, розгляд питання скасування арешту на майно, накладеного як додаткове покарання у виді конфіскації майна в порядку виконання вироку, не передбачений за правилами КПК України, оскільки такі вимоги можуть бути заявлені в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, оскільки подана заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства шляхом звернення до адміністративного суду, вважаю, що подана заява не задоволенню що не позбавляє його можливості звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна, з підстави того, що у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування вже не здійснюється, а тому слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо здійснення судового контролю цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 2, 7, 16, 98, 100, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна відмовити .

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1