Вирок

від 05.01.2024 по справі 490/2053/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/2053/22

Провадження № 1-кп/490/214/2024

У Х В А Л А

18 грудня 2023 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

судді - ОСОБА_2

судді - ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

за участі прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

його захисника - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 22022150000000664 про обвинувачення

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Балєй Читинської області Російської Федерації, є росіянином, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 111 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

І……Наразі у справі проведені усі можливі процесуальні дії, проте завершити її розгляд не видається за можливе.

ІІ……Прокурор просив про продовження строку раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

1. В обґрунтування послався про те, що обвинувачений обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України та існують ризики того, що, перебуваючи на волі, він може продовжити свою злочинну поведінку, чим продовжити вчинення злочину, у вчиненні якого підозрюється, або вчинити новий злочин. При цьому суспільна небезпека таких злочинів на теперішній час є надзвичайною.

3. Обвинувачений у суді проти задоволення заявленого клопотання заперечував.

Послався про те, що висунута йому підозра нічим не обґрунтована, а вказані прокурором ризики є відсутніми.

Спираючись про таке, а також - про те, що саме по собі направлення клопотання є проявом тиску на нього з боку "організованого злочинного угрупування", просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід на непов`язаний з триманням під вартою.

3. Захисник відніс розгляд цього клопотання на розсуд суду.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

1. На розгляд суду надійшов складений 14 червня 2022 року слідчим в особливо важливих справах Слідчого Відділу Управління Служби Безпеки України в Миколаївській області ОСОБА_9 та у той же день затверджений прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 обвинувальний акт, у якому викладена версія обвинувачення щодо вчинення злочину ОСОБА_6 .

Зміст цього обвинувального акту може бути усвідомленим таким чином.

1.1. Як зазначив автор обвинувального акту:

За невстановлених обставин та у невстановлений час, однак не пізніше 28.09.2021 року ОСОБА_6 , діючи з ідеологічних мотивів, вступив у злочинну змову з на теперішній час невстановленим в ході досудового розслідування представником іноземної держави - російської Федерації, який користується номером мобільного телефону НОМЕР_1 використовує установчі дані - псевдонім " ОСОБА_10 ", з метою надання допомоги вказаній державі та її організаціям в проведенні підривної діяльності проти України.

1.2……. Так, 28.10.2021, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи заздалегідь обумовлений канал зв`язку, а саме програму для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет "Telegram", знаходячись біля військової частини НОМЕР_2 (79-та ОДШБР) за адресою: АДРЕСА_2 , сфотографував та передав представнику іноземної держави - Російської Федерації, який використовує установчі дані - псевдонім " ОСОБА_10 " данні щодо розташування КПП військової частини НОМЕР_3 (79-та ОДШБР).

В подальшому, 27.11.2021 ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи заздалегідь обумовлений канал зв`язку, а саме програму для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет "Telegram", сфотографував та передав представнику іноземної держави - РФ, який використовує установчі дані - псевдонім " ОСОБА_10 " та користується номером мобільного телефону НОМЕР_1 дані щодо розташування приміщення казарм військової частини НОМЕР_3 (79-та ОДШБР), системи огорожі та охорони, а також особистих автомобільних транспортних засобів військовослужбовців.

1.3…….Окрім цього, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи з ідеологічних мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи цілі та завдання представника війни Російської Федерації щодо завдання шкоди інтересам України, на виконання завдання представника іноземної держави, 01 березня 2022 року, орієнтовно з 9 години 39 хвилин до 9 години 52 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи між будівлями Управління СБ України в Миколаївській області та ГУ НП в Миколаївській області на перехресті вулиці Спаської та Декабристів у м. Миколаєві, використовуючи свій мобільний телефон, здійснив фотографування будівель вказаних правоохоронних органів їх входів/виходів, а також автотранспорту, розташованого поряд із ним та о 9 год. 53 хв., з використанням програми для обміну миттєвими повідомленнями через мережу Інтернет "Telegram", надіслав представнику зазначеної іноземної держави з псевдонімом " ОСОБА_11 " здійснені ним попередньо фотознімки входу до будівлі Управління СБ України в Миколаївській області, за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 40, - а також автотранспорту, розташованого поряд із будівлею ГУ НП в Миколаївській області, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5.

1.4. Вказані дії ОСОБА_6 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 111 Кримінального Кодексу України - як вчинення державної зради, тобто діяння, яке умисно вчинене громадянином України на шкоду обороноздатності. державної безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

2. В межах цього кримінального провадження за підозрою у вчинення вказаного злочину 01 березня 2022 року обвинувачений був затриманий.

2.1. Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 від 02 березня 2022 року відносно ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

2.2. Ухвалами слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 березня 2022 року та від 27 квітня 2022 року строк тримання ОСОБА_6 продовжувався, востаннє - до 25 червня 2022 року включно.

2.3. Подальшими ухвалами Центрального районного суду міста Миколаєва, останні за часом ухвалення з яких були залишеними без змін відповідними ухвалами Миколаївського апеляційного суду, строк тримання обвинуваченого під вартою продовжувався неодноразово.

Востаннє цей строк був продовженим ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2023 року - до 06 січня 2024 року включно.

3. Під час винесення вказаних ухвал суд виходив з того, що ОСОБА_12 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України та існують ризики того, що, перебуваючи на волі, він може продовжити свою злочинну поведінку, чим продовжити вчинення злочину, у вчиненні якого підозрюється, або вчинити новий злочин.

4. Хід розгляду цього кримінального провадження у суді може бути охарактеризованим таким чином.

4.1. У справі проведене підготовче судове засідання.

При цьому за клопотанням обвинуваченого справа розглядається колегією у складі трьох суддів.

4.2. Далі, суд перейшов до судового розгляду.

Під час судового розгляду прокурор оголосив обвинувальний акт, встановив особу обвинуваченого та з`ясував його ставлення до висунутого обвинувачення.

При цьому обвинувачений протягом тривалого часу не погоджувався назвати суду свої анкетні данні; зрештою згодився їх повідомити та заявив, що свою вину у вчиненні злочину він не визнає.

4.3. Далі, суд встановив обсяг та порядок дослідження доказів.

4.4. Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений:

-неодноразово заявляв безпідставні відводи як головуючому у справі, так й усім членам колегії суддів;

-відмовлявся виконувати елементарні вимоги процесу, зокрема - відповідати на запитання, які стосувались його особи;

-демонстративно відмовлявся виконувати вимоги ухвал суду щодо порядку його участі у судовому засіданні /в режимі відеоконференції/;

-демонстративно відмовлявся виконувати розпорядження головуючого та членів колегії суддів;

-не зважаючи на роз`яснення суду про недоречність такої поведінки, використовував надану йому можливість надати пояснення по суті питань, що обговорюються у суді задля того, щоб протягом тривалого часу висловлювати свою позицію стосовно питань, які судом вже неодноразово вирішувались та з приводу яких судом постановлені рішення. При цьому показовим є те, що про нові обставини, що впливають на вирішення раніше з`ясованих питань, обвинувачений жодного разу не посилався.

4.5. З огляду на те, що така поведінка обвинуваченого або - є неадекватною, або ж - є зухвалою такою мірою, що дозволяє видалити його з зали судового засідання та здійснювати судовий розгляд за його відсутності та свідчить про підвищену суспільну небезпеку його особи, а для відмежування цих обставин необхідні спеціальних пізнань у галузі психіатрії, ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 07 листопада 2023 року у справі була призначена амбулаторна судова психолого-психіатрична експертиза, проведення якої було доручене експертам Миколаївської філії Державної установи "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України".

4.6. Наразі ця ухвала звернута до виконання; експертом надіслане клопотання про надання додаткових доказів, збирання яких потребує часу.

З огляду на таке, сторони вважають за доцільне оголосити перерву у судовому засіданні.

5. Відповідно до статті 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року (затвердженого Законом України № 2102- ІХ від 24 лютого 2022 року) /із змінами, внесеними Указами: від 14 березня 2022 року № 133/2022 (затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ); від 18 квітня 2022 року № 259/2022 (затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), від 17 травня 2022 року № 341/2022 (затвердженим Законом України від 23 травня 2022 року № 2263-ІХ), від 12 серпня 2022 року № 573/2022 (затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), від 07 листопада 2022 року (затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738 - ІХ); від 06 лютого 2023 року № 58/2023 (затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ); від 01 травня 2023 року (затвердженим Законом України від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ), від 26 липня 2023 року № 451/2023 (затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ), від 06 листопада 2023 року № 734/2023 (затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ)/ з 24 лютого 2022 року й до теперішнього часу в Україні безперервно діє військовий стан.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

Щодо суті питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою

1. Відповідно до статті 331 Кримінального Процесуального Кодексу України

Під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого.

/частина 1/

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

/частина 2/

2. Відповідно до частини 1 статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України

Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

При цьому відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України: При прийняттінових законівабо внесеннізмін дочинних законівне допускаєтьсязвуження змістута обсягуіснуючих праві свобод.

3. Відповідно до статті 177 Кримінального Процесуального Кодексу України

метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1.переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2.знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3.незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4.перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5.вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити перелічені дії.

4. Норми статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України приписують таке.

4.1. Відповідно до приписів цієї статті /в редакції Закону від 13 квітня 2012 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 / відносно нього могли бути застосовані такі запобіжні заходи:

-особисте зобов`язання;

-особиста порука;

-застава;

-домашній арешт;

-тримання під вартою.

4.2. Відповідно до приписів цієї статті в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом:

Запобіжними заходами є:

1)особисте зобов`язання;

2)особиста порука;

3)застава;

4)домашній арешт;

5)тримання під вартою.

/частина 1/

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142 ... Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

/частина 6/

5. Порядок застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є врегульованим таким чином.

5.1. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 27 квітня 2021 року, що діяла на момент початку застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_13 /

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу

/частина 1/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

/частина 3/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

-щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

-щодо злочину, який спричинив загибель людини;

-щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

-щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;

-щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

/частина 4/

5.2. Відповідно до приписів статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року, що діє на момент розгляду цього кримінального провадження судом/

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою ...статті 176 цього Кодексу.

/частина 1/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

/частина 3/

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1.щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2.щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3.щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4.щодо злочину, передбаченого статтями 255 - 255-3 Кримінального кодексу України;

5.щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

...

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 114 2 Кримінального кодексу України.

/частина 4/

5.3. Зі змісту статті 7 Закону України "Про попереднє ув`язнення" сутність цього запобіжного заходу полягає у триманні осіб у встановлених для цього місцях, які забезпечують їх ізоляцію, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.

6. Відповідно до частини 1 статті 197 Кримінального Процесуального Кодексу України

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

7. Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності підстав для застосування такого запобіжного заходу та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

8. Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини, особа в будь-якому випадку повинна демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватись від використання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Щодо подальшого розгляду кримінального провадження.

1. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, суд, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, застосовує, зокрема, процесуальний закон, що регулює аналогічні правовідносини.

2. Велика Палата Верховного Суду сформулювала правову позицію щодо визначення подібності правовідносин, визначивши, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). /пункт 32 постанови від 27.03.2018 року у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 року у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 року у справі № 910/24257/16.

3. Відповідно до статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України

…

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

/частина 2/

Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

/частина 6/

Щодо організації подальшого руху кримінального провадження

Відповідно до статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема:

-неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин (пункт 1);

-необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження (пункт 4);

-наявності інших підстав, визначених судом достатніми (пункт 5).

/частина 1/

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

/частина 2/.

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом.

/частина 3/.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув`язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

/частина 6/.

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису.

/частина 7/.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

Щодо суті питання про доцільність подальшого перебування обвинуваченого під вартою

І......Аналіз процитованих вище норм права доводить таке.

1. Зміст процитованих вище норм статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України та статті 22 Конституції України, до кримінально-процесуальних правовідносин застосовується та норма права, що діяла на момент виникнення, зміни та припинення таких правовідносин.

2. Системний аналіз процитованих вище приписів статей 176, 183 Кримінального Процесуального Кодексу України /в редакції Закону від 16 серпня 2022 року доводить, що під час дії військового стану до осіб, що обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 111 Кримінального Кодексу України, не може бути застосований інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Та, з огляду на категоричну вказівку у статті 176 Кримінального Процесуального Кодексу України, посилання у статті 183 цього Кодексу лише на відсутність обов`язку визначати суму застави наведеного вище висновку про неможливість її застосування не спростовує.

ІІ......З огляду на таке, стосовно обставин цього кримінального провадження, суд зауважує про таке.

1. Як зазначалось вище, 02 березня 2022 року відносно ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави; цей запобіжний захід застосовується до нього до теперішнього часу.

З огляду на таке, 02 березня 2022 року виникли процесуальні правовідносини за участі ОСОБА_6 , зміст яких полягав у застосуванні до нього передбачених для тримання під вартою обмежень та не передбачав можливість зміни таких обмежень у разі внесення суми застави.

2. На момент виникнення цих процесуальних правовідносин діяли процесуальні норми, які передбачали можливість застосування до нього менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а також зобов`язували визначити розмір застави, за умови внесення якої він підлягав звільненню з під варти.

3. Наразі вирішення питання про можливість зміну правовідносин, що виникли в зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, відповідно до норм, що діяли до 16 серпня 2022 року, суперечать процитованим вище приписам статті 5 Кримінального Процесуального Кодексу України.

4. На теперішній час зміна цих правовідносин у випадку, не пов`язаному із зникненням підстав для їх виникнення (такими є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину та хоча б одного з передбачених законом ризику) діючим законодавством не передбачена.

Наведене у сукупності доводить, що в цьому кримінальному провадженні у разі наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину обвинуваченим та бодай одного з передбачених законом ризиків бодай найменшого ступеню строк тримання обвинуваченого під вартою має бути продовженим.

IІІ…...З огляду на процитовані приписи діючого законодавства суд, повертаючись до обставин розгляду цього кримінального провадження, відзначає таке.

1. Оскільки по справі здійснюється судовий розгляд, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, що йому інкримінується на даній стадії судового розгляду не перевіряється, а встановлення його вини/невинуватості можливо лише під час ухвалення вироку по суті пред`явленого обвинувачення.

Метою ж застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою, наразі є забезпечення можливості подальшого розслідування кримінальної справи, яке /подальше розслідування/ повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

2. Характер висунутої ОСОБА_6 підозри доводить наявність ризику того, що обвинувачений може переховуватись від суду.

2.2. Наявність такого ризику підтверджується, перш за все, тим, що йому загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

2.3. Окрім того, наведені вище дії обвинуваченого доводять, що він намагається створити суто організаційні перешкоди у розгляді справи, що не може бути поясненим інакше, ніж спробою ухилитись від суду.

Обвинувачений стверджує, ніби під час судового розгляду кримінального провадження лише намагається утвердити свої права, як учасника судового розгляду, що не може бути розціненим, як "створення перешкод для розгляду справи".

Але з цього приводу слід зазначити, що поведінка, яка передбачає відмову відповідати на питання щодо анкетних даних та неодноразові розгалужені твердження стосовно питань, які вже вирішені, замість ефективної участі у процесі, об`єктивно не свідчить про бажання утвердити свої права.

Натомість, у разі її свідомого використання, вона свідчить про відверте небажання використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання та порушення порядку у судовому засіданні, що вимогам щодо належної поведінки у суді суперечить та призводить до зайвого витрачання процесуального часу та, як наслідку, затягування розгляду справи.

3. Окрім того, суд відзначає, що з огляду на неодноразово озвучену обвинуваченим антиукраїнську позицію, існує ризик того, що відповідно до цієї позиції він може продовжити вчиняти злочин або вчинити новий злочин проти основ Національної Безпеки України.

Обвинувачений стверджував, що його позиція не змінювалась протягом усього його життя та ніколи не вважалась такою, що свідчить про можливість вчинення ним злочинів. Але з цього приводу слід зазначити, що до 2022 року така позиція не призводила до вчинення дій, що здатні зашкодити Національної Безпеці України.

4. Під час вирішення питання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу суд враховує також, що поведінка, яку демонструє обвинувачений під час судового розгляду кримінального провадження, унеможливлює надання ним "достатніх гарантій" його належної процесуальної поведінки у разі звільнення його з-під варти.

5. Посилання обвинуваченого щодо тривалості судового розгляду кримінального провадження також не можуть бути покладеними у підґрунтя судового розгляду, адже хід розгляду справи наразі викликаний саме поведінкою обвинуваченого, про яку неодноразово згадувалось вище.

Отже, заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою підлягає задоволенню, а строк тримання обвинуваченого під вартою - продовженню на 60 діб - до 16 лютого 2024 року.

Щодо подальшого руху кримінального провадження

1. Обставини здійснення цього кримінального провадження свідчать про те, що подальший розгляд цього кримінального провадження та завершення його розгляду наразі не є можливими, адже суд є позбавлений можливості ефективно продовжувати судовий розгляд.

Зокрема, суд є позбавлений можливості вчинення дій щодо встановлення обставин цього кримінального провадження до вирішення питання про осудність обвинуваченого. В свою чергу, вирішення цього питання потребує збирання додаткових матеріалів, що потребує часу.

2. Відносини, що виникли в зв`язку із таким, та ті, що врегульовані у статті 240 Цивільного Процесуального Кодексу України, є повністю подібними, адже мають тотожні суб`єктний склад учасників відносин, об`єкт та предмет правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таке доводить, що за обставин, що склались в межах цього кримінального провадження, у судовому засіданні слід оголосити перерву.

3. Далі, суд має визначити дату та час наступного судового засідання.

З урахуванням навантаження суду та учасників судового провадження, суд вважає за необхідне оголосити перерву до 23 січня 2024 року до 12-00 години.

Отже, у судовому засіданні слід оголосити перерву до 23 січня 2024 року до 12-00 години.

3. При цьому враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 постійно перебуває у місцях попереднього ув`язнення, на території України запроваджений військовий стан, а ситуація на території міста Миколаєва не дозволяє здійснити його доставку у судове засідання, вважаю за необхідне на підставі статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

4. Стосовно ж заперечень обвинуваченого про таку форму його участі у судовому засіданні суд в черговий разі відзначає, що вони не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.

3.1. Так, процитовані вище приписи статті 336 Кримінального Процесуального Кодексу України доводять, що під час дії воєнного стану, на відміну від інших періодів, позиція обвинуваченого із приводу можливості забезпечення його участі у судовому засіданні не тільки не не є вирішальною, але - юридичного значення не має.

Вирішальною ж для вирішення цього питання є оперативна обстановка у певній місцевості та можливості відповідних підрозділів здійснювати доставку обвинувачених до суду з урахуванням інших завдань, що покладаються на них в умовах воєнного стану.

3.2. З огляду на ці обставини суд в черговий раз наголошує на тому, що обов`язок щодо доставки обвинувачених до приміщення Центрального районного суду міста Миколаєва є покладеним на відповідні підрозділи Національної Гвардії України, які наразі є зайнятими виконанням завдань щодо захисті Незалежності та Територіальної цілісності України, з огляду на що не мають можливості забезпечувати доставку обвинувачених до суду.

3.3. Окрім того, оперативна обстановка у місці Миколаєві не дозволяє здійснювати доставку обвинувачених до Центрального районного суду міста Миколаєва з огляду на конструктивні особливості будівлі суду.

3.4. Суд також наголошує на тому, що на цій стадії кримінального провадження об`єктивні (тобто - ті, які існують в дійсності) перешкоди для участі ОСОБА_6 у судовому засіданні в режимі відеоконференції є відсутніми.

Що стосується наполегливого невмотивованого бажання, яке неодноразово висловлювалося обвинувачем у судових засіданнях, то під час дії військового стану вони є недоречними та не можуть слугувати підставами для зміни режиму роботи підрозділів, які виконують бойові завдання..

Керуючись ст.ст. 369-372; 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.У судовому засіданні з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 частиною статті 111 Кримінального Кодексу України - оголосити перерву до 23 січня 2024 року до 12:00 години.

2.Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 - до 16 лютого 2024 року включно.

3.У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.

4.Забезпечити участь обвинуваченого у наступному засіданні в режимі відеоконференції.

Доручити адміністрації Державної Установи "Миколаївський слідчий ізолятор" забезпечити 23січня 2024року об 12:00 годині участь обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засіданні у режимі відео конференції, а також виконати дії, передбачені частиною 1 статті 345 КПК України.

Викликати до судового засідання у приміщення Центрального районного суду міст Миколаєва /м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12/ прокурора, захисника та потерпілих

Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою може бути оскарженою безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів, в решті ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя = ОСОБА_14 =

Суддя = ОСОБА_15 =

Суддя = ОСОБА_16 =