Постанова

від 04.04.2024 по справі 917/1880/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Харків Справа № 917/1880/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" (вх. № 380 П/2) на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі № 917/1880/23 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Тимощенко О.М., повний текст додаткового рішення складено 29.01.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз", м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний", м.Полтава,

про стягнення 898 474, 66 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" 898 474,66 грн заборгованості за договором №2/62п про надання медичних послуг від 03.06.2020, з яких: 658 440,00 грн - сума основного боргу, 159 148,60 грн - інфляційні втрати, 32 724,62 грн - 3 % річних, 48 161,44 грн - пеня.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 11.01.2024 у справі №917/1880/23 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" 319 100,00 грн основного боргу, 109 431,46 грн інфляційних нарахувань, 20 632,29 грн 3% річних, 3459,38 грн витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" з Державного бюджету України 3278,07 грн судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №6945 від 03.10.2023 (оригінал платіжної інструкції № 6945 від 03.10.2023 знаходиться в матеріалах справи № 917/1880/23).

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 заяву представника позивача - Сільченко Т. І. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1880/23 (вх. №569 від 16.01.2024) задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" 17 497,13 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву представника відповідача - Кучерова І.А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1880/23 (вх. № 465 від 15.01.2024) задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" 17 502,87 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В інших частинах заяв відмовлено.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надав адвокат Сільченко С. О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АХ №1140987 від 21.07.2023, договору №2023/06/09 про надання правничої (правової) допомоги від 28.06.2023 та акту № 2 про надання правничої допомоги за договором № 2023/06/09 від 28.06.2023 від 11.01.2024. Умовами договору №2023/06/09 про надання правничої (правової) допомоги від 28.06.2023 позивач та Адвокатське об`єднання Роланд, в особі керуючого партнера Сільченка С.О., погодили фіксований розмір гонорару у розмірі 55 000,00 грн. Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутнє клопотання представника відповідача про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, понесену позивачем.

При розгляді заяви представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу (вх. № 465) судом встановлено, що умовами договору №22/08/23 про надання правової допомоги від 22.08.2023 та додатку до договору №22/08/23 доручення № 2 від 20.11.2023 позивач та Адвокатське об`єднання Адвінтел погодили фіксований розмір гонорару у розмірі 35 000,00 грн. Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу відповідачу у справі надав адвокат Кучеров І.А. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1150672 від 24.11.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.07.2017, договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023, додатку до договору №22/08/23 від 22.08.2023 доручення №2 від 20.11.2023, акту приймання передачі послуг № 2 від 12.01.2024 до договору №22/08/23 від 22.08.2023 та доручення №2 від 20.11.2023, а також звіту від 12.01.2024 до акту про надання послуг з правової допомоги по договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 у справі Господарського суду Полтавської області №917/1880/23.

Суд звернув увагу, що позивач, зазначивши заголовок процесуального документу - "клопотання про зменшення судових витрат", у прохальній частині клопотання просив залишити без задоволення заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" адвоката Кучерова І. А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а не зменшити розмір стягуваної суми. Заперечуючи проти стягнення таких витрат позивач не заявляв клопотання про їх зменшення судом.

Як зазначено судом в оскаржуваному додатковому рішенні, як позивач, так і відповідач у договорах про надання правничої (правової) допомоги погодили фіксовані розміри гонорарів. Отже, у даних випадках встановлення сторонами в умовах договорів про надання правничої (правової) допомоги вартості послуг (гонорару) з надання відповідної допомоги клієнтам у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Суд, вивчивши надані сторонами документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаних адвокатами робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхніх розмірів, враховуючи часткове задоволення позову, встановив, що вказані судові витрати пов`язані з розглядом даної справи; їхні розміри є обґрунтованим та співмірними зі складністю даної справи. Отже, заява представника позивача - Сільченко Т. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу (вх. №569 від 16.01.2024) підлягає частковому задоволенню в розмірі 17 497,13 грн, заява представника відповідача - Кучерова І.А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу (вх. № 465 від 15.01.2024) також підлягає частковому задоволенню в розмірі 17 502,87 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі № 917/1880/23 в частині стягнення витрат на правничу допомогу з Товариства з обмеженою відповідальністю Юнімед Лабораторіз на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Медичний центр Сімейний та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви представника відповідача Кучерова І.А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Скарга обґрунтована тим, що представником позивача Сільченко Т.І. передбачене нормою ч.5 ст.126 ГПК України клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката було подано до суду та направлено відповідачу. В свою чергу, відповідач такого клопотання не подавав, тобто зменшення витрат позивача на правничу допомогу у порядку, визначеному процесуальним законодавством, не просив, зазначений розмір, напевно, його влаштовував. Розглядаючи наведене клопотання, суд виявив надмірний формалізм, зазначивши у своєму рішенні про те, що: «Суд звертає увагу, що позивач, зазначивши заголовок процесуального документу «клопотання про зменшення судових витрат», у прохальній частині клопотання просив залишити без задоволення заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Сімейний» адвоката Кучерова І.А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а не зменшити розмір стягуваної суми». Суд не врахував, що клопотання про зменшення судових витрат є єдиною формою процесуального документу, передбаченою у ч. 5 ст. 126 ГПК України. Також, через надмірний формалізм, суд не врахував, що прохання залишити без задоволення заяву представника відповідача є тотожним клопотанню про зменшення судових витрат на правничу допомогу адвоката до суми в 0 грн. (нуль гривень). Таким чином, як зазначає апелянт, позиція суду стосовно того, що прохання про залишення заяви представника відповідача без задоволення не тотожна проханню зменшити розмір судових витрат, є занадто формалістською та необґрунтованою, і призвела до неправильного застосування судом норм процесуального права.

Зазначає, що суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Не маючи відповідного клопотання з боку відповідача. Суд самостійно зменшив суму витрат правничої допомоги, що були понесені позивачем.

Посилається на те, що згідно копій документів, надісланих відповідачем позивачу та даних, наявних у системі «Електронний суд», до суду надходив один відзив на позовну заяву, в якому представником зазначено ОСОБА_1 . Відзив підписаний нею ж. Таким чином, адвокатом Кучеровим І.А. не було надано доказів того, що він дійсно складав відзив на позовну заяву саме у цій справі як представник відповідача. Судом цей факт не встановлювався. Отже, на думку скаржника, судом неповно досліджені матеріали справи та надані докази щодо обґрунтованості понесених витрат на правничу допомогу. Це призвело до неналежної оцінки розміру наданої представником відповідача правничої допомоги та її співмірності із витратами відповідача на цю правничу допомогу, що призвело до необґрунтованого рішення суду стосовно розміру судових витрат, що розподілялися між сторонами.

Вказує, що як докази розміру понесених судових витрат на правничу допомогу представником відповідача були надані договір про надання правової допомоги № 22/08/23, укладений 22.08.2023, акт приймання-передачі послуг № 2 до договору № 22/08/23 від 22.08.2023, доручення № 2 від 20.11.2023 та звіт до вищенаведеного акту. Судом наведені докази детально розглянуті та належно оцінені не були. Суд формально підійшов до оцінки розумності, співмірності та реальності наведених представником відповідача витрат, зазначивши у своєму рішенні у справі загальні формулювання, фактично не розглянувши докази, не оцінивши їх співмірність, характер та пов`язаність з розглядом даної справи взагалі.

Крім того, зазначає, що судом не було розглянуто, чи усі заявлені представником відповідача у вищезазначеному звіті до акту заходи мають правовий характер. Стосовно цього представник позивача подавав клопотання про зменшення судових витрат, в якому зазначалось про безпідставне внесення представником відповідача технічних та внутрішніх процесів до розрахунку витрат, невелику складність справи та вчинених представником відповідача дій тощо. Дане клопотання безпідставно не було розглянуто судом.

Посилається на те, що справа не є складною за своїм змістом, оскільки мова ведеться про стягнення заборгованості за надані послуги на підставі договору, актів тощо. Складність становить первісна оцінка наданого обсягу документів та підготовка самого позову. Крім того, представник відповідача розділяє одну й ту ж дію на кілька складових штучно (для збільшення обсягів витраченого часу та відповідно завищення вартості таких послуг).

Також, апелянт, керуючись статтями 123 130 ГПК України, зокрема частиною 1 статті 124 ГПК України, заявляє про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які він поніс та може понести у зв`язку із розглядом даної справи Східним апеляційним господарським судом, становить 10 000,00 грн.

23.03.2024 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" адвоката Кучерова Ігоря Анатолійовича надійшла заява (вх.№4260 від 25.03.2024) про надання доказів понесених відповідачем судових витрат у справі, в якій останній просить долучити подані копії документів в якості письмових доказів до матеріалів справи №917/1880/23; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімед Лабораторіз» (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, будинок 10-И, офіс 101, код ЄДРПОУ 41771751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Сімейний» (36021, м. Полтава, вул. Європейська, будинок 108, код ЄДРПОУ: 43037400) витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, понесені під час апеляційного розгляду справи №917/1880/23. З метою доведення перед судом витрат на професійну правову допомогу понесених ТОВ «МЦ «Сімейний» надав копію доручення № 3 від 01 березня 2024 року до договору про надання правової допомоги від 22 серпня 2023 року № 22/08/23, а також копії платіжної інструкції № 465 від 14 березня 2024 року з інформаційним повідомленням про зарахування кошів № 465 від 14 березня 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За приписами ч.ч.8, 9 ст.60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Заява (вх.№4260 від 25.03.2024) про надання доказів понесених відповідачем судових витрат у справі подана через підсистему Електронний суд та підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" адвокатом Кучеровим І.А.

Перевіривши матеріали вказаної заяви судом встановлено, що на підтвердження повноважень адвокатом Кучеровим І.А. додано копію ордеру АР1166255 від 04.03.2024, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 з зазначенням у ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" у Північному апеляційному господарському суді.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія ордеру АР1150672 від 24.11.2023, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 з зазначенням у ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" у Господарському суді Полтавської області.

Водночас, зазначені ордери не містять відомостей на підтвердження повноважень адвоката Кучерова І.А. на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" у Східному апеляційному господарському суді, зокрема, підписання від імені представника відповідача заяви про надання доказів понесених відповідачем судових витрат у справі.

Наданий через електронний суд 01.04.2024 року ордер на представництво інтересів відповідача ТОВ «МЦ «Сімейний» у Східному апеляційному господарському суді виданий 01.04.2024 року, в той час як заява (вх.№4260) про надання доказів понесених відповідачем судових витрат у справі подана через підсистему Електронний суд 23.03.2024.

Враховуючи, що до вказаної заяви не надано документу, що підтверджує повноваження представника відповідача, суд залишає її без розгляду на підставі ч.ч. 2, 4 ст. 170 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 04.03.2024.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, в позовній заяві позивач зазначав, що орієнтовна сума витрат, яку він поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що орієнтовна сума витрат, яку він поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складається із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн.

15.01.2024 до суду від представника відповідача - Кучерова І.А. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1880/23 (вх. № 465), в якій останній просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімед Лабораторіз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Сімейний» витрати на правничу допомогу в розмірі 35 000,00 грн, понесені під час розгляду справи №917/1880/23, посилаючись на те, що обсяг наданих послуг та виконаних робіт адвокатом, а також час, витрачений адвокатом, визначено в звіті до акту про надання послуг з правової допомоги від 12 січня 2024 року до договору про надання правової допомоги № 22/08/23 від 22 серпня 2023 року. Зазначає, що ціна позову в розмірі майже 1 мільйон гривень має суттєве значення для відповідача. Крім того, на думку директора ТОВ «МЦ «Сімейний», вирішення справи мало значний вплив на репутацію відповідача у справі. В той же час, розмір гонорару за професійну правничу допомогу становить менш ніж 4 відсотки ціни позову, та нижче середньоринкових за аналогічні послуги.

16.01.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Сільченко Т. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/1880/23 (вх. №569), в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 35000,00 грн витрат на правничу допомогу.

23.01.2024 до суду через систему Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про зменшення судових витрат (вх. №860), в якому останній просив суд залишити без задоволення заяву представника ТОВ «Медичний центр «Сімейний» адвоката Кучерова І.А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, посилаючись на те, що заявлені до розподілу витрати відповідача на правничу (правову) допомогу є необґрунтованими, їх розмір не співмірний із виконаним обсягом робіт, не є дійсним та таким, що має відношення до розглядуваної справи та обсягу наданої правничої (правової) допомоги відповідачу. Крім того, зазначає, що часткове задоволення позовних вимог відбулося завдяки визнанню відповідачем частини позовних вимог, що не потребувало застосування правничої допомоги. Наданий представником відповідача контррозрахунок в частині штрафних санкцій щодо визнаної частини позовних вимог не був прийнятий судом, бо виявився неправильним. Вважає, що відсутні підстави для застосування частини 11 статті 129 ГПК України, яка передбачає розподіл судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у випадку часткового задоволення позову. Зазначає, що на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу представник Кучеров І.А. разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надав суду акт приймання-передачі послуг № 2 із надання правничої допомоги разом зі звітом до акту із зазначенням переліку наданих послуг, копію платіжної інструкції № 53 на суму 20 000,00 грн та платіжної інструкції № 2317 на суму 15 000,00 грн, також представник надав договір про надання правової допомоги. На думку позивача, жоден із зазначених вище документів не містить опису та/або розрахунків витрат, вартості послуг тощо. Крім того, звертає увагу суду на те, що наданий відповідачем договір про надання правової допомоги на момент розгляду справи судом закінчив свою дію. Відповідно до п. 3.2. договору такою датою є 31.12.2023, в той час як судове засідання в справі відбулось 11.01.2024, тобто вже за межами повноважень адвоката Кучерова І.А. щодо розгляду справи № 917/1880/23. Так само і чинність доручення № 2 від 20.11.2023 на даний час вже закінчилась. Строк надання послуг до моменту отримання повного тексту рішення у справі № 917/1880/23 (п. 2 доручення). Як видно із застосунку еСуд, повний текст рішення опублікований та доступний сторонам провадження 16.01.2024, розгляд заяв щодо ухвалення додаткового рішення у справі призначений на 9:00 годину 24.01.2024, тобто представник Кучеров І.А. без продовження чинності договору та доручення не має підстав приймати в ньому участі. Крім того, наведений представником відповідача у «Звіті до акту по договору про надання правової допомоги № 22/08/23 від 22 серпня 2023 року у справі Господарського суду Полтавської області № 917/1880/23» містить перелік виконаних ним дій та витраченого часу, що не відповідають складності та сутності виконаного, обсяги витраченого часу є значно завищеними. Справа не є складною за своїм змістом, оскільки мова йде про стягнення заборгованості за надані послуги на підставі договору, актів тощо. Складність становить первісна оцінка наданого обсягу документів та підготовка самого позову. Крім того, представник відповідача розділяє одну й ту ж дію на кілька складових штучно (для збільшення обсягів витраченого часу та відповідно завищення вартості таких послуг). Зважаючи на те, що справа не є складною та взагалі первісно повинна була розглядатись у спрощеному провадженні без повідомлення та виклику сторін, представником відповідача значно завищено час, витрачений ним на здійснення звичних процесуальних дій в справі. Вважає, що неподання відповідачем детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. На думку позивача, відповідачем не надано доказів, що містять опис та / або розрахунки витрат, вартості послуг тощо.

24.01.2024 Господарським судом Полтавської області постановлено оскаржуване додаткове рішення.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Статтею 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.123 ГПК України).

Пунктом 1 ч.3 ст.123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Виходячи із змісту положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Виходячи із змісту ст.15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст.16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 цього Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом неповно досліджені матеріали справи та надані докази щодо обґрунтованості понесених витрат на правничу допомогу, що призвело до неналежної оцінки розміру наданої представником відповідача правничої допомоги та її співмірності із витратами відповідача на цю правничу допомогу.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження факту надання правничої допомоги, відповідачем надано до суду копії: ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1150672 від 24.11.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001366 від 31.07.2017, договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023, додатку до договору №22/08/23 від 22.08.2023 доручення №2 від 20.11.2023, платіжні інструкції №53 від 12.01.2024 на суму 20 000,00 грн та № 2317 від 22.12.2023 на суму 15 000,00 грн, акт приймання передачі послуг № 2 від 12.01.2024, звіт від 12.01.2024 до акту про надання послуг з правової допомоги по договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 по справі Господарського суду Полтавської області №917/1880/23.

Так, 22.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний", замовник, та Адвокатським об`єднанням Адвінтел, виконавець, укладено договір №22/08/23 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надати юридичні послуги по представництву інтересів замовника з питань, що визначаються у відповідних дорученнях, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором та відповідним дорученням (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору для надання юридичної допомоги замовнику, виконавець самостійно обирає та призначає адвокатів, що входять до складу виконавця. Виконавець також має право залучати до надання послуг інших співробітників виконавця, а також сторонніх адвокатів, яких він вважатиме за доцільне за конкретних обставин, з метою надання замовнику найбільш ефективних і кваліфікованих послуг.

Згідно з п.3.1 договору строк надання послуг встановлюється у відповідному дорученні.

За змістом п.3.2 договору сторони погоджуються, що строк дії договору починається з дати підписання цього договору та закінчується до повного виконання зобов`язань сторонами, але не раніше 31 грудня 2023 року, або у дату його дострокового припинення згідно з цим договором.

У відповідності до п.3.4 договору положення договору, в яких вказаний інший строк дії, зберігають свою чинність протягом такого строку дії, незалежно від настання дати припинення договору.

Відповідно до п.4.3 договору гонорар за надані послуги та порядок його оплати визначаються у відповідному дорученні.

Факт надання послуг за цим договором оформлюється актом приймання-передачі послуг (п. 4.6 договору).

20.11.2023 між сторонами підписано додаток до договору №22/08/23 доручення №2, відповідно до умов якого предмет послуг представництво інтересів замовника в Господарському суді Полтавської області в межах справи №917/1880/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" з усіма без обмежень правами, які надані замовнику як відповідачу.

Відповідно до п.2 доручення послуги надаються до моменту отримання повного тексту судового рішення Господарського суду Полтавської області, яким завершений судовий розгляд справи №917/1880/23 в першій інстанції.

Згідно з п.3 доручення розмір гонорару складає 35 000,00 грн.

12.01.2024 між сторонами підписано акт приймання передачі послуг № 2 до договору №22/08/23 від 22.08.2023 та доручення №2 від 20.11.2023, зі змісту якого вбачається, зокрема, що:

- виконавець надав замовнику, а замовник прийняв наступні послуги: представництво інтересів замовника в Господарському суді Полтавської області в межах справи №917/1880/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" з усіма без обмежень правами, які надані замовнику як відповідачу;

- загальна вартість фактично наданих виконавцем на користь замовника послуг, що вказані в п.1 цього акту за домовленістю сторін складає 35 000,00 грн без ПДВ;

- на момент підписання цього акту послуги оплачені в повному обсязі;

- додатком до даного акту є звіт про обсяг здійснених заходів та складених процесуальних документів відповідно мети та умов договору №22/08/23 від 22.08.2023 та доручення №2 від 20.11.2023.

Зі звіту від 12.01.2024 до акту про надання послуг з правової допомоги по договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 по справі Господарського суду Полтавської області №917/1880/23 вбачається, що обсяг здійснених заходів та складених процесуальних документів відповідає меті та умовам договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 та доручення №2 від 11.11.2023. Клієнт перевірив та згоден з обсягом наданої правової допомоги, зауважень не має.

Правову допомогу відповідачу у справі надав адвокат Кучеров І.А. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги) серія АР №1150672 від 24.11.2023, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.07.2017.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що застосовується як джерело права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ст.19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2024 року у справі № 903/135/23(903/148/23)).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) (пункт 128) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Апеляційний суд зазначає, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що заявлений відповідачем розмір витрат щодо оплати вартості послуг на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн відповідає фіксованій сумі, визначеній у договорі про надання правової допомоги, фактичну сплату якої сторони договору підтвердили в акті приймання-передачі послуг №2 від 12.01.2024.

За таких обставин, твердження апелянта про те, що судом неповно досліджені матеріали справи та надані докази щодо обґрунтованості понесених витрат на правничу допомогу, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Також колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що судом не було розглянуто, чи усі заявлені представником відповідача у вищезазначеному звіті до акту заходи мають правовий характер, з огляду на те, що, як вже зазначалось, договором передбачено саме фіксований розмір гонорару.

Щодо посилання скаржника на те, що наведений представником відповідача у «Звіті до акту по договору про надання правової допомоги № 22/08/23 від 22 серпня 2023 року по справі Господарського суду Полтавської області № 917/1880/23» містить перелік виконаних ним дій та витраченого часу, що не відповідають складності та сутності виконаного, обсяги витраченого часу є значно завищеними, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За положенням частини другої статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини третьої цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №640/18402/19 від 28.12.2020, якщо договором з адвокатом передбачено фіксовану вартість правової допомоги, то детальний опис робіт не є обов`язковим, оскільки в такому разі розмір гонорару адвоката не залежить від обсягу послуг і часу, витраченого адвокатом, а, отже, є визначеним.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що дорученням №2 від 20.11.2023 (додатком до договору №22/08/2) було визначено предмет послуг, а саме: представництво інтересів відповідача в Господарському суді Полтавської області в межах справи №917/1880/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" з усіма без обмежень правами, які надані замовнику як відповідачу.

Крім того, вказаним договором передбачено фіксований розмір гонорару в сумі 35000,00 грн, тому складання детального опису робіт не є обов`язковим.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що адвокатом Кучеровим І.А. не було надано доказів того, що він дійсно складав відзив на позовну заяву саме у цій справі як представник відповідача, з огляду на те, що зі змісту звіту до акту про надання послуг з правової допомоги по договору про надання правової допомоги №22/08/23 від 22.08.2023 по справі Господарського суду Полтавської області №917/1880/23 вбачається, що відповідачем підтверджено, що адвокатським об`єднанням 24.11.2023 було складено та надіслано відзив на позовну заяву засобами електронної пошти. Тобто підписання відзиву керівником відповідача не виключає обставин підготовки проєкту відзиву та його направлення адвокатом Кучеровим І.В.

Стосовно посилання апелянта на те, що суд виявив надмірний формалізм щодо клопотання позивача про зменшення судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 23.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про зменшення судових витрат (вх. №860), в якому останній просив суд залишити без задоволення заяву представника ТОВ «Медичний центр «Сімейний» адвоката Кучерова І.А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, посилаючись на те, що заявлені до розподілу витрати відповідача на правничу (правову) допомогу є необґрунтованими, їх розмір неспівмірний із виконаним обсягом робіт, не є дійсним та таким, що має відношення до розглядуваної справи та обсягу наданої правничої (правової) допомоги відповідачу.

Місцевий господарський суд, розглянувши вищенаведене клопотання позивача зазначив, що позивач, зазначивши заголовок процесуального документу -"клопотання про зменшення судових витрат", у прохальній частині клопотання просив залишити без задоволення заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Сімейний" адвоката Кучерова І. А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а не зменшити розмір стягуваної суми, тому дійшов висновку, що позивач не заявляв клопотання про зменшення судом судових витрат.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що у даному випадку місцевий господарський суд проявів надмірний формалізм.

Разом з тим, надаючи оцінку доводам представника позивача наведеним у клопотанні про зменшення судових витрат про необґрунтованість та неспівмірність виконаного обсягу робіт заявленим до відшкодування витратам, суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку, адвокатом Кучеровим І.А., зокрема, було складено відзив на позовну заяву, подані до суду заперечення (на відповідь на відзив) (вх.№16179 від 15.12.2023) та останній був присутнім у судовому засіданні 11.01.2024.

Розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу становить менше ніж 4% від стягуваної суми, тобто сума витрат на правничу допомогу, заявлена відповідачем до відшкодування, є розумною та співмірною з сумою позову та обсягом виконаних робіт, а відтак суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву представника відповідача - Кучерова І.А. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу (вх. № 465 від 15.01.2024) частково, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 17 502,87 грн.

Виходячи із змісту положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" діяльність адвоката є оплачуваною працею, тому суд, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, має право лише зменшити розмір таких витрат, а не відмовити у повному обсязі, як просив позивач у своєму клопотанні.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Полтавської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі № 917/1880/23 без змін як такого, що прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнімед Лабораторіз" залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2024 у справі № 917/1880/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.04.2024

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова