Постанова

від 01.04.2024 по справі 908/1320/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024 року м. Дніпро Справа № 908/1320/23 (908/2674/23)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Сушко Л.М.) від 12.10.2023р. у справі № 908/1320/23 (908/2674/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго", 69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, 38, кабінет 47, код ЄДРПОУ 38147712

до Державного підприємства "Гарантований покупець" 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 43068454

про стягнення 9 830 390,52 грн., -

в межах справи про банкрутство № 908/1320/23 Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго", 69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, 38, кабінет 47, код ЄДРПОУ 38147712, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.05.2023 відкрито провадження у справі № 908/1320/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго", 69035, м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, 38, кабінет 47, код ЄДРПОУ 38147712, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича.

22.08.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго" до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у розмірі 9 830 390,52 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023р. у справі № 908/1320/23 (908/2674/23):

- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго" задоволено;

- стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго" (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя вул. Феросплавна, будинок 38, кабінет 47, код ЄДРПОУ 38147712) заборгованість в сумі 8 894 931 (вісім мільйонів вісімсот дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот тридцять одна) гривня 60 коп, 3% річних в сумі 221 062 (двісті двадцять одна тисяча шістдесят дві) гривні 35 коп., інфляційні втрати в сумі 714 396 (сімсот чотирнадцять тисяч триста дев`яносто шість) гривень 57 коп.;

- стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101, код отримувача 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA768999980313131206083008513, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в сумі 147 455 (сто сорок сім тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 86 коп.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Державне підприємство "Гарантований покупець", в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023р. у справі № 908/1320/23 (908/2674/23) та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- місцевим господарським судом не враховані положення наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та № 206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», згідно з якими у відповідача не виник обов`язок зі сплати придбаної у позивача електричної енергії у повному обсягу;

- при ухваленні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не врахував форс-мажорних обставин, які виникли внаслідок збройної агресії РФ проти України та введення в країні воєнного стану;

- місцевий господарський суд не врахував наявності підстав для зменшення, нарахованих позивачем та заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних;

- після ухвалення оскаржуваного рішення відповідачем здійснено оплату за період постачання електричної енергії лютий, квітень, травень, липень, жовтень 2021р. у сумі 10 191,56грн., що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023р. у справі № 908/1320/23 (908/2674/23), розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 01.04.2024р.

У судовому засіданні по справі представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні по справі проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, посилаючись при цьому на відсутність підстав, встановлених договором та законодавчими актами для звільнення відповідача від оплати за поставлену позивачем електричну енергію, а також на відсутність підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" (далі ДПЕ), Державним підприємством "Гарантований Покупець" (далі гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго" (далі - виробник) укладено додаткову угоду № 92/01 до договору від 18.11.2016 № 12675/01 (надалі Договір), відповідно до умов якої з метою реалізації вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії, уклали цю додаткову угоду про зміну сторони зобов`язання договору про купівлю-продаж електричної енергії між ДПЕ та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії від 18.11.2016 № 12675/01 та приведення такого договору у відповідність до Типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.

Сторони дійшли згоди в преамбулі договору слова "Державне підприємство "Енергоринок", що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець", що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця".

В подальшому, 23.03.2020 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 650/01/20 до Договору, якою було викладено статті 1-7 Договору в новій редакції.

Згідно з ст. 1.1. Договору за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі -Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Відповідно до п. 2.2. Договору купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючий групі гарантованого покупця.

Згідно з п. 2.3. Договору, сторони погодили, що продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за зеленим тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Відповідно до пп. 1-2 п. 4.5. Договору гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

Відповідно до п. 2.4. Договору продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Пунктом п. 2.5 Договору передбачено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Згідно з п. 3.1. Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 8.4. глави 8 Порядку фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Глава 10 Порядку (в редакції Постанови НКРЕКП № 46 від 15.01.2021) встановлює розрахунок платежів та порядок їх здійснення гарантованим покупцем продавцям.

Згідно з п. 10.1. Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Відповідно до п. 10.2. Порядку з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Згідно з п. 10.3. Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою.

У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до п. 10.4. Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

У п. 7.4 договору сторони також погодили строк дії договору та вказали, якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором вже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).

На виконання умов даного договору, позивачем було відпущено відповідачу електричну енергію за період протягом лютого, квітня, травня, липня, жовтня 2021, січня 2022 - серпня 2022 року на суму 27 570 349,85 грн, з яких було частково оплачена електрична енергія на суму 18 675 418,25 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, в тому числі, договори про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробники електричної енергії, яким встановлено "зелений" тариф, мають право продати електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього гарантованому покупцю відповідно до цього Закону.

В ч. 4 ст. 71 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що за бажанням суб`єкта господарювання, який має намір продавати за "зеленим" тарифом електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), гарантований покупець зобов`язаний укласти договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у будь-який час до початку будівництва та/або введення в експлуатацію відповідного об`єкта електроенергетики або черги будівництва електричної станції (пускового комплексу) для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і встановлення "зеленого" тарифу Регулятором. Договір укладається між гарантованим покупцем і суб`єктом господарювання незалежно від наявності інших договорів купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладених щодо інших об`єктів електроенергетики такого суб`єкта господарювання.

При цьому, ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.

Згідно ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Судом встановлено, що 18.04.2016 між позивачем та відповідачем укладено договір №12675/01, відповідно до якого позивач зобов`язався продавати, а відповідач зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року № 641 (далі - Порядок №641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до п. 2.5 договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Відповідно до п. 10.4. Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

На виконання умов Договору протягом лютого, квітня, травня, липня, жовтня 2021, січня 2022 - серпня 2022 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію у загальному обсязі 5 014 879 кВт/год. на загальну суму 27 570 349 ,85 грн з ПДВ.

Факт поставки електричної енергії, її обсяг та вартість підтверджуються Актами купівлі-продажу електроенергії, актами коригування до них, які підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств; жодних зауважень щодо обсягів та вартості поставленої електричної енергії, наведених в актах купівлі-продажу електроенергії за зазначений період, відповідач не надав та у встановленому законом порядку не висловлював.

Відповідачем було здійснено часткову оплату електроенергії, поставленої у спірний період в розмірі 18 675 418,25 грн, що підтверджується банківськими виписками.

Також сторонами підписано акти звірки розрахунків ДП "Гарантований покупець" з ТОВ "Евда Енерго" станом на кінець дня 31.12.2021 та станом на кінець дня 30.09.2022.

Так станом на 31.07.2023 за відповідачем обліковується заборгованість: за лютий 2021 - 11,84 грн., за квітень 2021 - 349,93 грн., за травень 2021 - 6 413,52 грн., за липень 2021 - 5,69 грн., за жовтень 2021 - 242 952,21грн., за січень 2022 - 9 323,87грн., за лютий 2022 - 233 985,88 грн., за березень 2022 - 782 070,23 грн., за квітень 2022 - 981 684,97 грн., за травень 2022 - 1 651 718,19 грн., за червень 2022 - 1 349 605,07 грн., за липень 2022 - 2 096 452,63 грн., за серпень 2022 - 1 540 356,87 грн.

Загальний розмір заборгованості за Договором від 18.11.2016 № 12675/01 перед позивачем складає 8 894 931,60 гривень.

НКРЕКП затверджено вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ДП "Гарантований покупець":

- у лютому 2021 року (Постанова НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022);

- у квітні 2021 року (Постанова НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022);

- у травні 2021 року (Постанова НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022);

- у липні 2021 року (Постанова НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022);

- у жовтні 2021 року (Постанова НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022);

- у січні 2022 року (Постанова НКРЕКП № 557 від 31.05.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 01.06.2022);

- у лютому 2022 року (Постанова НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022);

- у березні 2022 року (Постанова НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022);

- у квітні 2022 року (Постанова НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022);

- у травні 2022 року (Постанова НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022);

- у червні 2022 року (Постанова НКРЕКП № 1117 від 09.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 12.09.2022);

- у липні 2022 року (Постанова НКРЕКП № 1190 від 20.09.2022 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 21.09.2022);

- у серпні 2022 року (Постанова НКРЕКП № 473 від 14.03.2023 року, день оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора: 15.03.2023).

Отже, згідно п. 10.4. Порядку, враховуючи постанови НКРЕКП, якими затверджені вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ДП "Гарантований покупець" за періоди лютий, квітень, травень, липень, жовтень 2021, січень 2022 - серпень 2022 року, кінцевий термін сплати відповідачем за електроенергію є: за лютий 2021 - до 15.09.2022 р.; за квітень 2021 - до 15.09.2022 р.; за травень 2021 - до 15.09.2022 р.; за липень 2021 - до 15.09.2022 р.; за жовтень 2021 - до 15.09.2022 р.; за січень 2022 - до 06.06.2022 р.; за лютий 2022 - до 15.09.2022 р.; за березень 2022 - до 15.09.2022 р.; за квітень 2022 - до 15.09.2022 р.; за травень 2022 - до 15.09.2022 р.; за червень 2022 - до 15.09.2022 р.; за липень 2022 - до 26.09.2022 р.; за серпень 2022 - до 20.03.2023 р.;

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що ДП "Гарантований покупець" за продану електричну енергію належним чином з позивачем не розраховувалося.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що ДП "Гарантований покупець" порушило положення договору №12675/01 від 18.11.2016 та Порядку 641, а також ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення позовних вимог ТОВ "Евда Енерго" в частині стягнення основного боргу в сумі 8 894 931,60 грн.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи ДП "Гарантований покупець" про відсутність в останнього зобов`язання сплатити заборгованість перед позивачем за договором, зокрема, внаслідок введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану та відповідно до положень наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та №206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом".

Так, вказаними наказами, фактично, для відповідача затверджений механізм розподілу коштів за вироблену та придбану електроенергію на період дії воєнного стану.

Поряд з цим, станом на дату настання строку оплати за заявлений товариством період наказ Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» втратив чинність.

У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», як і попередній наказ, ніяким чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами у справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з п. 10.4 Порядку.

Цим наказом лише обмежено розмір виплат, які передбачені п. 10.1 Порядку. Проте, даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за «зеленим тарифом» при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з п. 10.4 Порядку.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на накази №140 та №206, оскільки останні закріплюють забезпечення виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел, мінімальною оплатою, встановленою Міністерством енергетики України, вартості переданої електричної енергії, однак не звільняють відповідача від обов`язку повного розрахунку, тобто не є підставою для відповідача не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Безпідставними є і посилання скаржника на наявність форс-мажорних обставин внаслідок введення в Україні воєнного стану.

Так, відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання зобов`язання в цілому.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі № 917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Відповідач не надав доказів того, що підприємство повністю зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

З урахуванням наведеного, судова колегія зазначає, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Судова колегія, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, констатує, що відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції також дійшов до правильного висновку, що введення воєнного стану не є підставою для звільнення від виконання зобов`язань за договором, та особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме вплив на можливість виконання зобов`язання.

Відповідачем оскаржується рішення суду і в частині стягнення з нього 3% річних в розмірі 221 062,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 714 396,57 грн., оскільки скаржник вважає, що існують підстави для зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат до 1% від стягнутої суми, з приводу чого судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, також не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

За несвоєчасну оплату за продану електроенергію позивач нарахував до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 221 062,35 грн. та інфляційних втрат в розмірі 714 396,57 грн.

Суд першої інстанції перевірив подані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних та визнав їх арифметично правильними, з чим також погоджується судова колегія.

За змістом ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду (у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 /п. 8.38/) дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Втім, у даному випадку, апеляційний суд не вбачає підстав для зменшення розміру 3% річних, адже з огляду на обставини справи в т.ч. розмір заборгованості, вони не складають надмірну суму, яка підлягає сплаті позивачу внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання, не є джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача та прямо встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України. Не передбачено чинним законодавсвом України і зменшення судом, заявлених до стягнення, інфляційних втрат.

Отже, апеляційна скарга у вищенаведеній частині також є безпідставною.

Разом з цим, апеляційним судом встановлені підстави для часткового скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Так, разом з апеляційною скаргою відповідачем долучено до матеріалів справи копії платіжних інструкцій на підтвердження сплати частини заборгованості після ухвалення рішення у справі, а саме оплату за період постачання електричної енергії лютий, квітень, травень, липень, жовтень 2021р. у сумі 10 191,56грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18 зазначено, що відповідно до ст. 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном.

Отже, не зважаючи на те, що суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін. Фактично, стягнення боргу у разі відсутності такого боргу порушить принцип справедливості.

В силу положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням.

Згідно ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст.ст. 226 та 231 цього кодексу.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи щодо сплати відповідачем 10 191,56грн. заборгованості, керуючись ст. 278 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення в наведеній частині позовних вимог з закриттям провадження у справі у відповідній частині.

В решті рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023р. у справі № 908/1320/23 (908/2674/23) слід залишити без змін, як таке, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Згідно з ст. 129 ГПК України та з огляду на результати апеляційного розгляду справи, а також з того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід віднести на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023р. у справі № 908/1320/23 (908/2674/23) - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023р. у справі № 908/1320/23 (908/2674/23) скасувати в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго" заборгованості в сумі 10 191,56грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким закрити провадження у справі № 908/1320/23 (908/2674/23) в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евда Енерго" заборгованості в сумі 10 191,56грн.

В решті рішення Господарського суду Запорізької області від 12.10.2023р. у справі № 908/1320/23 (908/2674/23) залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Гарантований покупець".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 09.04.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз