Рішення

від 04.04.2024 по справі 908/2399/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2024м. ДніпроСправа № 908/2399/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс", м. Київ

про визнання права власності на продукцію

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Савенко О.О. самопредставництво

від третьої особи: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" про:

- визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Українські лани" 72 тони олії соняшникової нерафінованої невимороженої першого ґатунку загальною вартістю 2 199 996,00 грн.;

- зобов`язання звільнити з-під арешту 72 тони олії соняшникової нерафінованої невимороженої першого ґатунку;

- усунення перешкод у володінні, користуванні і розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2399/23 в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс".

Розгляд справи тривав по 23.10.2023.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.10.2023 справу № 908/2399/23 передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Дніпропетровської області.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 справу № 908/2399/23 було передано на розгляд судді Ніколенку М.О.

Ухвалою суду від 27.11.2023 прийнято справу № 908/2399/23 до свого провадження. Призначено підготовче засідання на 26.12.2023.

Ухвалою суду від 26.12.2023 відкладено підготовче засідання на 30.01.2024.

Ухвалою суду від 30.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 28.02.2024.

Ухвалою суду від 28.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04.04.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Мініс (надалі - покупець), Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс (надалі - постачальник) та було укладено договір поставки № 0807-3 від 08 липня 2019 року (надалі - договір № 0807-3).

Відповідно до розділу І договору № 0807-3, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (надалі - товар), в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі і Додаткових угодах, які з моменту їх підписання, стають невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно з розділом ІІ договору № 0807-3, ціну Договору становить загальна вартість Товару, що поставляється за цим Договором і підтверджується товаро-супровідною документацією до кожної партії Товару.

Вартість Товару по кожній конкретній партії Товару, що поставляється за цим Договором, визначається сторонами у Додатковій угоді до цього Договору.

Розділом ІІІ договору № 0807-3 встановлено, що поставка здійснюється на умовах, які встановлені в Додатковій(их) угоді(ах) до Договору.

Постачальник зобов`язаний повідомити Покупця по факсимільному зв`язку про готовність передачі парті Товару.

Плату за зберігання та всі ризики відносно Товару до моменту передачі Товару Покупцю відповідно до складської квитанції здійснює Постачальник.

Приймання Товару по кількості та якості здійснюється у відповідності до чинного законодавства України.

У розділі ІV договору № 0807-3 передбачено, що оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений у рахунку - фактурі Продавця.

Покупець здійснює оплату на умовах передоплати. Конкретні умови і строки оплати, визначаються сторонами й Додатковій угоді.

Моментом поставки Товару Постачальником вважається фактична його передача Покупцю в місці поставки визначеного, згідно Додаткової угоди, що є невід`ємною частиною цього договору та згідно видаткової накладної.

Позивач вказав, що представник ТОВ Мініс, 31.05.2021 склав претензію, адресовану ТОВ НВФ Альянс, у якій вимагав постачальника виконати свої зобов`язання за договором № 0807-3, з урахуванням умов додаткової угоди № 1, з поставки товару (пшениці) за на суму 2 199 996 грн.

В подальшому, за твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю Мініс (надалі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс (надалі - боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани" було укладено договір відступлення права вимоги від 16.08.2021 (надалі - договір відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.1 договору відступлення права вимоги, боржник має заборгованість перед кредитором на суму 2 199 996 грн. з ПДВ, що виникла на підставі договору поставки № 0807-3 від 08.07.2019 (надалі - борг).

У п. 1.2 договору відступлення права вимоги визначено, що боржник підтверджує обсяг та підстави боргу.

Згідно з п. 1.3 договору відступлення права вимоги, кредитор переводить борг на нового кредитора в повному обсязі.

У п. 1.4 договору відступлення права вимоги встановлено, що боржник не заперечує проти переведення боргу.

У п. 1.5 договору відступлення права вимоги передбачено, що борг вважається переведеним на нового кредитора з моменту підписання цього договору.

У п. 2.1 договору відступлення права вимоги визначено, що борг боржника повинен бути погашений новому кредитору в порядку та строки, визначені договором поставки № 8087-3 від 08.07.2019.

Відповідно до п. 2.2 договору відступлення права вимоги, боржник зобов`язується у вказані строки виконати всі на себе зобов`язання по договору поставки № 8087-3 від 08.07.2019.

Згодом, між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани" (надалі - покупець) було укладено договір від 26.08.2021 (надалі - договір від 26.08.2021).

Відповідно до п. 1.1. договору від 26.08.2021, продавець зобов`язується поставити, а покупець - прийняти в рахунок заборгованості за договором поставки № 8087-3 від 08.07.2019 заборгованість на суму 2 199 996 грн. з ПДВ цього договору: олія соняшника нерафіноване, 1 сорт (надалі - товар), в асортименті та на умовах, відповідно до цього договору та специфікацій, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3 (виробничий підрозділ ТОВ "Оптімусагро Трейд". Переробка сировини на соняшникову олію нерафіновану невиморожену першого сорту здійснюється на замовлення ТОВ Науково-виробнича фірма Альянс (ідентифікаційний код: 41161689) відповідно до договору № 2708/20 від 27.08.2020.

У п. 1.2 договору від 26.08.2021 встановлено, що кількість та вартість кожної партії товару обумовлюються у специфікаціях до цього договору. Ціна одиниці товару, встановлена в підписаних обома сторонами специфікаціях, є кінцевою та зміні не підлягає, окрім випадків, передбачених п. 2.6 договору.

У п. 1.3 договору від 26.08.2021 визначено, що загальна сума договору 2 199 996 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.1 договору від 26.08.2021, поставка товару здійснюється продавцем на умовах EXW у відповідності до правил Інкотермс 2010, якщо інші умови поставки не обумовлені сторонами у відповідних специфікаціях. Вантажоотримувачем товару, що поставляється за цим договором, є Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани".

У п. 2.3 договору від 26.08.2021 передбачено, що строки поставки партій товару обумовлюються в специфікаціях до цього договору

Відповідно до п. 2.4 договору, датою поставки товару та переходу права власності на товар вважається дата підписання покупцем видаткової накладної, але не пізніше 31.12.2021.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору від 26.08.2021 між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 26.08.2021.

У п. 1 специфікації № 1 сторони погодили, що продавець зобов`язується відвантажити, а покупець - прийняти такий товар на умовах договору від 26.08.202 та цієї специфікації: олія соняшника нерафінована, 1 сорт на загальну суму 2 199 996 грн.

У п. 3 специфікації № 1 встановлено, що поставка товару здійснюється у період до 31.12.2021.

Позивач зазначив, що на виконання умов договору від 26.08.2021 між сторонами були підписані акт прийому-передачі від 27.08.2021 та видаткова накладна № 2708/1 від 27.08.2021. Відповідно до змісту яких продавець передав, а покупець - прийняв олію соняшникову нерафіновану у кількості 72 тони на загальну суму 2 199 996 грн.

Позивач вказав, що направляв на адресу відповідача листи, у яких просив передати належне йому майно: олію соняшникову нерафіновану у кількості 72 тони.

Однак відповідач, за твердженням позивача, вимоги позивача не виконав, майно не передав. Що і стало причиною виникнення спору.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві заперечив пороти задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідач вказав, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оптімусагро Трейд (надалі - виконавець) був укладений договір № 2708/20 від 27.08.2020 (надалі - договір № 2708/20).

Відповідно до п.п. 1.1. договору № 2708/20, предметом цього договору є виконання робіт з переробки сировини, що поставляється замовником, в продукцію.

Відповідач наполягає на тому, що ТОВ «НВФ Альянс порушило умови договору №2708/20. Внаслідок чого на підставі п. 12.2. договору ТОВ Оптімусагро Трейд нарахувало ТОВ «НВФ Альянс неустойку у розмірі 2 780 263,36 грн.

Відповідач вказав, що ним, 13.01.2022 було складено на направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс" повідомлення № 19 про притримання олії соняшникової до набрання рішенням у справі № 908/2871/21 законної сили або до мирного врегулювання.

Підставою такого притримання, відповідно до цього повідомлення, стала несплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" штрафу у розмірі 2 780 263,36 грн. за договором № 2708/20 від 27.08.2020.

Відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.2022 у справі № 908/2871/21 визнано обґрунтованими позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімусагро Трейд та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс неустойку у розмірі 2 780 263,36 грн. за договором № 2708/20 від 27.08.2020.

За твердженням відповідача, приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом Олександром Сергійовичем, 01.06.2023 було відкрито виконавче провадження № 71929246 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 30.06.2022 у справі № 908/2871/21.

В ході примусового виконання рішення, 06.06.2023 постановою приватного виконавця проведено опис та арешт майна (коштів) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс, було описано та арештоване належне боржнику майно, а саме: олія соняшникова у кількості 72 тони нерафінована, невиморожена, що перебувала у Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімусагро Трейд.

Як вказав відповідач, вказане майно, 31.08.2023 було реалізовано на повторних електронних торгах (аукціоні) у виконавчому провадженні № 71929246 за ціною 1 701 899,10 грн. Переможець торгів - ТОВ "Щедро".

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа письмово викладеної правової позиції щодо суті спору не надала.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду (з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.08.2023, том 1 а.с. 92 - 100) є вимоги позивача про:

- визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Українські лани" 72 тони олії соняшникової нерафінованої невимороженої першого ґатунку загальною вартістю 2 199 996,00 грн.;

- зобов`язання звільнити з-під арешту 72 тони олії соняшникової нерафінованої невимороженої першого ґатунку;

- усунення перешкод у володінні, користуванні і розпорядження майном.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити факт переходу до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Українські лани" права власності на 72 тони олії соняшникової нерафінованої.

Крім того, слід надати оцінку ефективності обраному позивачем способу захисту та встановити належність відповідача у цьому спорі.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Мініс (надалі - покупець), Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс (надалі - постачальник) та було укладено договір поставки № 0807-3 від 08 липня 2019 року (надалі - договір № 0807-3).

Відповідно до розділу І договору № 0807-3, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (надалі - товар), в кількості, асортименті, у строки і на умовах, передбачених у цьому Договорі і Додаткових угодах, які з моменту їх підписання, стають невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно з розділом ІІ договору № 0807-3, ціну Договору становить загальна вартість Товару, що поставляється за цим Договором і підтверджується товаро-супровідною документацією до кожної партії Товару.

Вартість Товару по кожній конкретній партії Товару, що поставляється за цим Договором, визначається сторонами у Додатковій угоді до цього Договору.

Розділом ІІІ договору № 0807-3 встановлено, що поставка здійснюється на умовах, які встановлені в Додатковій(их) угоді(ах) до Договору.

Постачальник зобов`язаний повідомити Покупця по факсимільному зв`язку про готовність передачі парті Товару.

Плату за зберігання та всі ризики відносно Товару до моменту передачі Товару Покупцю відповідно до складської квитанції здійснює Постачальник.

Приймання Товару по кількості та якості здійснюється у відповідності до чинного законодавства України.

У розділі ІV договору № 0807-3 передбачено, що оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений у рахунку - фактурі Продавця.

Покупець здійснює оплату на умовах передоплати. Конкретні умови і строки оплати, визначаються сторонами й Додатковій угоді.

Моментом поставки Товару Постачальником вважається фактична його передача Покупцю в місці поставки визначеного, згідно Додаткової угоди, що є невід`ємною частиною цього договору та згідно видаткової накладної.

Представник ТОВ Мініс, 31.05.2021 склав претензію, адресовану ТОВ НВФ Альянс, у якій вимагав постачальника виконати свої зобов`язання за договором № 0807-3, з урахуванням умов додаткової угоди № 1, з поставки товару (пшениці) за на суму 2 199 996 грн.

В подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю Мініс (надалі - кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс (надалі - боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани" було укладено договір відступлення права вимоги від 16.08.2021 (надалі - договір відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.1 договору відступлення права вимоги, боржник має заборгованість перед кредитором на суму 2 199 996 грн. з ПДВ, що виникла на підставі договору поставки № 0807-3 від 08.07.2019 (надалі - борг).

У п. 1.2 договору відступлення права вимоги визначено, що боржник підтверджує обсяг та підстави боргу.

Згідно з п. 1.3 договору відступлення права вимоги, кредитор переводить борг на нового кредитора в повному обсязі.

У п. 1.4 договору відступлення права вимоги встановлено, що боржник не заперечує проти переведення боргу.

У п. 1.5 договору відступлення права вимоги передбачено, що борг вважається переведеним на нового кредитора з моменту підписання цього договору.

У п. 2.1 договору відступлення права вимоги визначено, що борг боржника повинен бути погашений новому кредитору в порядку та строки, визначені договором поставки № 8087-3 від 08.07.2019.

Відповідно до п. 2.2 договору відступлення права вимоги, боржник зобов`язується у вказані строки виконати всі на себе зобов`язання по договору поставки № 8087-3 від 08.07.2019.

Згодом, між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани" (надалі - покупець) було укладено договір від 26.08.2021 (надалі - договір від 26.08.2021).

Відповідно до п. 1.1. договору від 26.08.2021, продавець зобов`язується поставити, а покупець - прийняти в рахунок заборгованості за договором поставки № 8087-3 від 08.07.2019 заборгованість на суму 2 199 996 грн. з ПДВ цього договору: олія соняшника нерафіноване, 1 сорт (надалі - товар), в асортименті та на умовах, відповідно до цього договору та специфікацій, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3 (виробничий підрозділ ТОВ "Оптімусагро Трейд". Переробка сировини на соняшникову олію нерафіновану невиморожену першого сорту здійснюється на замовлення ТОВ Науково-виробнича фірма Альянс (ідентифікаційний код: 41161689) відповідно до договору № 2708/20 від 27.08.2020.

У п. 1.2 договору від 26.08.2021 встановлено, що кількість та вартість кожної партії товару обумовлюються у специфікаціях до цього договору. Ціна одиниці товару, встановлена в підписаних обома сторонами специфікаціях, є кінцевою та зміні не підлягає, окрім випадків, передбачених п. 2.6 договору.

У п. 1.3 договору від 26.08.2021 визначено, що загальна сума договору 2 199 996 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.1 договору від 26.08.2021, поставка товару здійснюється продавцем на умовах EXW у відповідності до правил Інкотермс 2010, якщо інші умови поставки не обумовлені сторонами у відповідних специфікаціях. Вантажоотримувачем товару, що поставляється за цим договором, є Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани".

У п. 2.3 договору від 26.08.2021 передбачено, що строки поставки партій товару обумовлюються в специфікаціях до цього договору

Відповідно до п. 2.4 договору, датою поставки товару та переходу права власності на товар вважається дата підписання покупцем видаткової накладної, але не пізніше 31.12.2021.

На виконання умов договору від 26.08.2021 між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 26.08.2021.

У п. 1 специфікації № 1 сторони погодили, що продавець зобов`язується відвантажити, а покупець - прийняти такий товар на умовах договору від 26.08.202 та цієї специфікації: олія соняшника нерафінована, 1 сорт на загальну суму 2 199 996 грн.

У п. 3 специфікації № 1 встановлено, що поставка товару здійснюється у період до 31.12.2021.

Також на виконання умов договору від 26.08.2021 між сторонами були підписані акт прийому-передачі від 27.08.2021 та видаткова накладна № 2708/1 від 27.08.2021. Відповідно до змісту яких продавець передав, а покупець - прийняв олію соняшникову нерафіновану у кількості 72 тони на загальну суму 2 199 996 грн.

Водночас, між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оптімусагро Трейд (надалі - виконавець) був укладений договір № 2708/20 від 27.08.2020 (надалі - договір №2708/20).

Відповідно до п.п. 1.1. договору № 2708/20, предметом цього договору є виконання робіт з переробки сировини, що поставляється замовником, в продукцію.

У даному договорі використовуються наступні терміни:

Сировина насіння соняшнику врожаю 2020 року (ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови»), що постачається замовником виконавцеві для подальшої переробки в готову продукцію;

Переробка сировини виконання комплексу робіт з переробки сировини в готову продукцію згідно технологічного процесу виконавця, а також постачання продукції на умовах цього договору;

Продукція олія соняшникова нерафінована невиморожена першого ґатунку (ДСТУ 4492:2017 Олія соняшникова. Технічні умови): олія змішана (пресова та екстракційна); Шрот соняшниковий універсальний (або високопротеїновий) тостований негранульований (ДСТУ 4638:2006 Шрот соняшниковий. Технічні умови); Лушпиння соняшнику (ДСТУ 7123:2009 Лушпиння соняшнику. Технічні умови).

Обмежувальні кондиції граничні показники якості сировини, гірше яких сировина виконавцем не приймається.

Залікові кондиції показники вологості та сміттєвої домішки сировини, згідно яких розраховується залікова вага сировини.

Залікова вага сировини кількість сировини, що передається замовником виконавцеві на переробку та згідно якої сторони здійснюють розрахунки. Перерахунок фактичної кількості сировини у залікову вагу здійснюється у порядку, встановленому Порядком обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики 11.09.2009 № 656.

Партія сировини кількість сировини в заліковій вазі, прийнята виконавцем протягом однієї доби, з 7.00 години ранку поточного дня до 7.00 годин ранку наступного дня.

У п. 1.2 договору № 2708/20 вказано, що відокремлений (безбалансовий структурний підрозділ Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімусагро Трейд розташований за адресою: 69014, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3, і через який Товариство з обмеженою відповідальністю Оптімусагро Трейд з використанням засобів виробництва ПрАТ "Запорізький олійноекстракційний завод" здійснює діяльність з виробництва рослинних олій.

Відповідно до п. 1.3 договору № 2708/20, сировина і вся вироблена відповідно до умов цього договору продукція є власністю замовника.

Відходи виробництва (сміття насіння соняшнику) є власністю виконавця (п.1.7 договору № 2708/20).

Відповідно до п.п. 2.1. - 2.3. договору № 2708/20, загальна кількість (залікова вага) сировини, що поставляється для переробки згідно умов цього договору складає 20 000 метричних тон. За домовленістю сторін можливий толеранс +/- 5 % тон за вибором замовника від загальної кількості сировини.

Постачання сировини замовником і переробка сировини виконавцем відбувається відповідно до наступного щомісячного графіка:

Термін постачання та кількість сировини: Вересень 2020 - 2000 тон; Жовтень 2020 - 3000 тон; Листопад 2020 - 3000 тон; Грудень 2020 - 2000 тон; Січень 2021 - 1000 тон; Лютий 2021 - 1600 тон; Березень 2021 - 2100 тон; Квітень 2021 - 2300 тон; Травень 2021 - 1600 тон; Червень 2021 - тон; 1400.

Замовник має дотримуватись строків постачання, а виконавець строків переробки, визначених п 2.2. договору (помісячного графіку), при цьому, виходячи з технологічних можливостей заводу, обсяг добової поставки сировини замовником не перевищуватиме 150,00 тон. При цьому максимальна партія для накопичення та подальшої її переробки повинна складати не більше 600,00 тон.

Виконавець щоденно до 10 години ранку повинен надавати замовникові в електронній формі реєстр прийнятих транспортних засобів за попередню добу. Зразок реєстру наведений у додатку № 1 до договору. За результатами визначення показників якості лабораторією виконавця і зважування сировини на вагах виконавця, щодоби складається Акт про приймання сировини (додаток № 2), який підписується уповноваженими представниками сторін. Крім того, виконавець надає замовнику розрахунок визначення виходу готової продукції (додаток № 3, п. 4.1. договору № 2708/20).

За наслідками переробки сировини виконавець зобов`язаний не рідше, ніж один раз в місяць до 4 числа надати замовникові Акт про надані послуги (додаток № 4) та рахунок, шляхом передачі оригіналу та/або шляхом передачі факсимільним (електронним) зв`язком з подальшою передачею оригіналу. При цьому за вимогою замовника виконавець зобов`язаний надати Акт про надані послуги протягом однієї доби з дати відповідної вимоги замовника (п. 4.2. договору № 2708/20).

Згідно з п. 12.2. договору № 2708/20, у разі не поставки замовником сировини в обсязі, узгодженому сторонами помісячним графіком п. 2.2. договору (з урахуванням толерансу для кожного місяця поставки +/- 5 %) замовник сплачує виконавцеві неустойку (штрафну санкцію) у розмірі 20,72 доларів США (в гривнях за курсом банку на дату виставлення рахунку-фактури виконавцем на сплату неустойки) за кожну тону різниці між узгодженою кількістю сировини для поставки у відповідному місяці, вказаною у п. 2.2. цього договору (з урахуванням негативного толерансу) та кількістю поставленої сировини. У разі необґрунтованої відмови виконавця від приймання сировини кількість сировини, за яку сплачується неустойка (штрафна санкція), зменшується на кількість сировини, від приймання якої виконавець необґрунтовано відмовився.

Листом від 22.09.2020 № 2209/8 ТОВ «НВФ Альянс звернулось до ТОВ Оптімусагро Трейд з проханням зробити переробку додаткового об`єму сировини у вересні 2020 в розмірі 595,106 т по завищеній вартості, в якому зазначило, що гарантує підписання додаткової угоди та оплату.

Сторонами, 22.09.2020 укладено додаткову угоду до договору, відповідно до п. 1 якої предметом цієї додаткової угоди є визначення особливих умов переробки для окремої партії сировини в кількості 595,106 тон понад кількість сировини, визначену в помісячному графіку постачання сировини замовником (пункт 2.2. договору) на вересень 2020.

Листом від 30.06.2021 № 3006/7 ТОВ «НВФ Альянс звернулось до ТОВ Оптімусагро Трейд, в якому просило прийняти партію соняшнику у кількості 500 т в строк до 06.07.2021.

Сторонами, 01.07.2021 укладено додаткову угоду до договору, відповідно до п.п. 1, 2 якої предметом цієї додаткової угоди є визначення умов переробки для окремої партії сировини в кількості 320 тон (можливий толеранс +/- 5 %) в липні 2021, в рахунок виконання зобов`язань з поставки сировини, визначеної в помісячному графіку постачання сировини замовником (пункт 2.2. договору) на червень 2020.

Сторони погодились, що кількість сировини, вказаної в пункті 1 цієї додаткової угоди, замовник зобов`язаний поставити на переробку не пізніше 04.07.2021. Кількість фактично поставленої сировини відповідно до цієї додаткової угоди враховується при розрахунку неустойки (штрафної санкції), передбаченої п. 12.2 договору.

Факт виконання договору підтверджується Актами наданих послуг (робіт), які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

ТОВ Оптімусагро Трейд, 14.07.2021 направило на адресу ТОВ «НВФ Альянс претензію № 362 від 13.07.2021 на суму 2 780 263,36 грн. разом з рахунком на оплату № 174 від 13.07.2021.

Листом від 30.08.2021 № 3008/7 ТОВ «НВФ Альянс надало перелік аспектів для подальшої співпраці, а саме: 1. Виплата частини суми претензії до підписання договору переробки. 2. Зробити корекцію суми претензії. 3. Перенести більшу частину суми претензії до виплати у якості збільшення вартості за тону переробки у сезоні 2021-2022. 4. Надати для ознайомлення основні умови для співпраці у сезоні 2021-2022: вартість, втрати, вихід готової продукції, нововведення (якщо такі мають місце) в порівнянні з попереднім договором.

У листі від 14.09.2021 № 1409-1 ТОВ «НВФ Альянс зазначило, що компенсація понесених витрат ТОВ Оптімусагро Трейд буде здійснено в повному обсязі, а саме сплатою траншу у розмірі 500 000,00 грн. та збільшенням вартості переробки одиниці продукції на 200,00 грн.

У листі від 24.09.2021 № 495 ТОВ Оптімусагро Трейд зазначило, що сума претензії на суму 2 780 263,36 грн. не сплачена ТОВ «НВФ «АЛЬЯНС» та підхід «укладіть з нами новий договір, якщо хочете отримати штраф за попереднім договором» є для ТОВ Оптімусагро Трейд неприйнятним.

ТОВ «НВФ Альянс поставило на адресу ТОВ Оптімусагро Трейд соняшник у кількості 14 088,341 т, що є порушенням умов договору.

На підставі п. 12.2. договору ТОВ Оптімусагро Трейд нарахувало ТОВ «НВФ Альянс неустойку у розмірі 2 780 263,36 грн.

Обставини щодо правовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс та Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімусагро Трейд за договором № 2708/20 від 27.08.2020 були встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.2022 у справі № 908/2871/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2022.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.2022 у справі № 908/2871/21 визнано обґрунтованими позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімусагро Трейд та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс неустойку у розмірі 2 780 263,36 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибогом Олександром Сергійовичем, 01.06.2023 було відкрито виконавче провадження № 71929246 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 30.06.2022 у справі № 908/2871/21.

В ході примусового виконання рішення, 06.06.2023 постановою приватного виконавця проведено опис та арешт майна (коштів) боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма Альянс, було описано та арештоване належне боржнику майно, а саме: олія соняшникова у кількості 72 тони нерафінована, невиморожена, що перебувала у Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімусагро Трейд.

Вказане майно, 31.08.2023 було реалізовано на повторних електронних торгах (аукціоні) у виконавчому провадженні № 71929246 за ціною 1 701 899,10 грн. Переможець торгів - ТОВ "Щедро".

За змістом положення частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позов про визнання права власності та зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

При цьому, відповідачами у такій справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Подібні висновки в частині застосування статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" щодо належних відповідачів у відповідній категорії справ є сталими та неодноразово висловлювалися Верховним Судом у постановах від 01.04.2019 у справі №461/5308/16, від 03.07.2019 у справі № 461/7265/16-ц, від 10.06.2020 у справі № 183/59/17-ц, від 04.08.2020 у справі № 607/3748/18, від 07.12.2022 у справі № 359/3609/19, від 27.01.2023 у справі № 343/565/21, від 29.03.2023 у справі № 462/8376/20, а також постановах від 26.06.2019 у справі №521/17712/15, від 13.11.2019 у справі № 745/691/18, від 12.08.2021 у справі № 756/14542/19, від 26.01.2022 у справі № 457/726/17, від 02.02.2022 у справі № 607/3269/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18.

Як було вказано вище, майно, що є предметом спору у цій справі, 31.08.2023 було реалізовано на повторних електронних торгах (аукціоні) у виконавчому провадженні. Переможець торгів - ТОВ "Щедро". За результатами торгів майно було передано ТОВ "Щедро".

Тобто, станом на момент прийняття рішення за результатами розгляду цієї справи спірне майно не знаходиться у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд". Як наслідок, відповідач не може чинити будь-яких перешкод у володінні, користуванні і розпорядженні позивачем цим майном. Відповідно, відповідач не порушував жодних прав чи охоронюваних законом інтересів відповідача.

При цьому, майно вибуло із перебування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" у законний спосіб: внаслідок накладання на нього арешту та реалізації приватним виконавцем під час виконавчого провадження.

А отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" не може бути відповідачем у цій справі, оскільки не є ані боржником у правовідносинах, ані особою, якій передано майно.

При цьому, визначення відповідача у справі є саме прерогативою та обов`язком позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Однак, з 31.08.2023 і до закінчення підготовчого провадження - 28.02.2024 позивач не надав до суду заяви про заміну первісного відповідача належним відповідачем або про залучення у справі співвідповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц). Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Також слід зазначити, що, згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 ЦК України.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду, від 23.06.2020 у справі № 909/447/19, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, №47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, № 35787/03, п. 29). При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia, заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним. Для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справах Bellet v. France та Nunes Dias v. Portugal). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain).

Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (див. пункт 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

З урахуванням встановленого судом факту перебування майна, що є предметом цього позову, у власності ТОВ "Щедро", що не є учасником цієї справи, обраний позивачем спосіб захисту не забезпечить ефективного відновлення порушеного права позивача. Оскільки позивач буде вимушений звертатись до номінального власника майна -ТОВ "Щедро" із новим позовом про усунення перешкод/витребування спірного майна.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 вказала на те, що вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до усталеної судової практики, суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

За таких обставин, обраний позивачем спосіб захисту є неефективним. Що є самостійною підставою для відмови у позові.

Крім того, щодо доводів сторін у цій справі слід зазначити про таке.

Як було вказано вище, спірне майно було перероблено відповідачем із сировини Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс" на підставі договору № 2708/20 від 27.08.2020 та знаходилось у відповідача.

Відповідачем, 13.01.2022 було складено на направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс" повідомлення № 19 про притримання олії соняшникової до набрання рішенням у справі № 908/2871/21 законної сили або до мирного врегулювання.

Підставою такого притримання, відповідно до цього повідомлення, стала несплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" штрафу у розмірі 2 780 263,36 грн. за договором № 2708/20 від 27.08.2020.

Відповідно до статті 856 Цивільного кодексу України, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв`язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Загальний правовий зміст такого способу забезпечення зобов`язань визначається статтями 594-597 Цивільного кодексу України.

Загальний цивільно-правовий зміст права підрядника на притримання має такі суттєві ознаки:

- підрядник повинен правомірно володіти майном замовника;

- порушення замовником строків виконання своїх зобов`язань за договором підряду;

- підрядник повинен повідомити замовника про притримання певних речей чи майна.

За приписами статті 595 Цивільного кодексу України кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02 квітня 2019 року у справі № 904/2187/18.

Так, відповідач володів спірним майном правомірно: самостійно виготовив спірну олію із сировини Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альянс", що була передана на підставі договору № 2708/20 від 27.08.2020.

Замовником було порушено свої зобов`язання перед виконавцем за договором № 2708/20 від 27.08.2020. Цей факт встановлений рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.06.2022 у справі № 908/2871/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2022.

Виконавець повідомив змовника про притримання олії соняшникової до виконання останнім свого обов`язку зі сплати штрафу у розмірі 2 780 263,36 грн. за договором № 2708/20 від 27.08.2020.

А отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" правомірно скористувалось своїм правом на притримання результатів робіт за договором № 2708/20 від 27.08.2020.

Вже після отримання замовником повідомлення № 19 про притримання, ним було направлено на адресу виконавця повідомлення від 05.12.2023 про відступлення права вимоги олії соняшникової у кількості 72 тони Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани" на підставі договору 26.08.2021 (поштове відправлення № 0407141900636 від 13.02.2023).

При цьому, як було вказано вище, на підставі договору поставки № 0807-3 від 08.07.2019 у ТОВ "Науково-виробнича фірма "Альянс" виникло зобов`язання з поставки товару, а у ТОВ "Мініс" виникло зустрічне зобов`язання з його оплати. На підставі цього договору у ТОВ "Науково-виробнича фірма "Альянс" не виникало перед покупцем грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі №910/12382/17).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, у постачальника виникає зобов`язання повернути покупцю суму попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.

Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази сплати ТОВ "Мініс" на користь ТОВ "Науково-виробнича фірма "Альянс" грошових коштів у розмірі 2 199 996 грн. на підставі договору поставки № 0807-3 від 08.07.2019.

Відповідно, за відсутності у ТОВ "Науково-виробнича фірма "Альянс" грошової заборгованості перед ТОВ "Мініс", така заборгованість не могла бути переведена на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани" за договором відступлення права вимоги від 16.08.2021.

Відповідно до статті 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

А отже, ТОВ Мініс передало Товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани" недійсну вимогу, а саме вимогу, якої не існувало.

Слід звернути увагу на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що сторони за договорами № 0807-3 від 08.07.2019, від 16.08.2021, від 26.08.2021 вчиняли дії, які мали на меті реальне виконання таких договорів. Зокрема: платіжних доручень про сплату грошових коштів, доказів направлення претензій за договорами засобами поштового зв`язку, податкових накладних, складних за результатами господарських операцій за такими договорами.

За таких обставин, договори № 0807-3 від 08.07.2019, від 16.08.2021, від 26.08.2021 мають ознаки фіктивності правочину, визначені ч. 1 ст. 234 ЦК України, вчинені з метою витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" 72 тон олії соняшникової після повідомлення останнім про притримання цього майна.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором від 16.08.2021 (том 1, а.с. 16 - 17), договором № 0807-3 від 08.07.2019 разом з додатковою угодою (том 1, а.с. 18 - 20), претензією від 31.05.2021 (том 1, а.с. 21), договором від 26.08.2021 (том 1, а.с. 23 - 25), специфікацією № 1 від 26.08.2021 (том 1, а.с. 26), актом прийому - передачі від 27.08.2021 (том 1, а.с. 27), видатковою накладною № 2708/1 від 27.08.2021 (том 1, а.с. 28), договором № 2708/20 від 27.08.2020 (том 1, а.с. 29 - 42), договором від 01.12.2021 (том 1, а.с. 43 - 44), повідомленням від 05.12.2023 з доказами направлення (том 1, а.с. 45 - 47), вимогою від 02.02.2023 з доказами направлення (том 1, а.с. 48 - 49), повідомленням від 27.06.2023 № 2842 з доказами направлення (том 1, а.с. 116 - 118), листом від 17.07.2023 № 3346 з доказами направлення (том 1, а.с. 119 - 120).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться листом № 1409-1 від 14.09.2021 (том 1, а.с. 145), листом № 45 від 21.02.2023 (том 1, а.с. 146), листом № 0401/1 від 04.01.2022 (том 1, а.с. 147), повідомленням № 19 від 13.01.2022 (том 1, а.с. 148), доказами електронного направлення (том 1, а.с. 149 - 150), повідомленням від 05.12.2023 (том 1, а.с. 151), підтвердженням накладання електронного підпису (том 1, а.с. 152), листом ГУ ДПС від 08.06.2023 (том 1, а.с. 153).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Українські Лани" (адреса реєстрації: 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, оф. 918; ідентифікаційний код: 32029020) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімусагро Трейд" (місцезнаходження: 49033, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, буд. 122, кор. Е-5, кім. 11; ідентифікаційний код: 41161689) про: визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Українські лани" 72 тони олії соняшникової нерафінованої невимороженої першого ґатунку загальною вартістю 2 199 996,00 грн.; зобов`язання звільнити з-під арешту 72 тони олії соняшникової нерафінованої невимороженої першого ґатунку; усунення перешкод у володінні, користуванні і розпорядження майном.

Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 08.04.2024.

Суддя М.О. Ніколенко