Рішення

від 09.04.2024 по справі 907/1002/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/1002/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, смт. Середнє Закарпатської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Еколенд плюс», с. Барвінок Закарпатської області

про стягнення 1 463 772,04 грн,

Секретар судового засідання - Райніш М.І.

Сторони не з`явилися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколенд плюс» про стягнення заборгованості в розмірі 1 463 772,04 грн за Договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2124855500:11:014:0001 від 29.12.2014 року, в тому числі 1 189 033, 69 грн основного боргу, 49 020,11 грн 3-х відсотків річних та 225 718,24 грн інфляційних втрат. Позов заявлено з посиланням на статті 173, 174, 193 Господарського кодексу України, статті 509, 525, 530, 625, 626 Цивільного кодексу України, Закон України «Про оренду землі».

Ухвалою суду від 31.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 29.11.2023 року. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Сторони повідомлені про відкриття провадження і призначення підготовчого судового засідання у справі та необхідність подання заяв по суті справи, зокрема, відповідач отримав дану вказану вище ухвалу 24.11.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 29.11.2023 призначено підготовче судове засідання по справі на 16.01.2024, про яке сторони повідомлені в належний спосіб, зокрема, відповідач шляхом отримання даної ухвали 13.12.2023 поштовою кореспонденцією, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

15.01.2024 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі від представника позивача, в якій він просить проводити судовий розгляд у справі №907/1002/23 про стягнення заборгованості без участі позивача та представника позивача.

В подальшому, ухвалою суду від 16.01.2024 призначено підготовче судове засідання у справі на 21.02.2024 року. В підготовче судове засідання з`явились представник від позивача - адвокат Завада Т.Р., який позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений в належний спосіб про дату і час його проведення, про відкриття провадження у справі і необхідність подання заяв по суті справи.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 21 956, 59 грн судового збору.

Ухвалою суду від 21.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті на 09 квітня 2024 р. на 14:30 год.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість в розмірі 1 463 772,04 грн за Договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2124855500:11:014:0001 від 29.12.2014 року, в тому числі 1 189 033, 69 грн основного боргу, 49 020,11 грн 3-х відсотків річних та 225 718,24 грн інфляційних втрат.

Пунктом 11 Договору оренди землі від 29.12.2014 передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до Розрахунку заборгованості по сплаті орендної плати згідно договору оренди землі від 29 грудня 2014 року по ТОВ «Еколенд плюс», що був здійснений Фінансовим відділом Середнянської селищної ради, заборгованість відповідача становить 1 189 033, 69 грн.

Однак, орендар в строки, в порядку та на умовах, що передбачені договором оренди землі не виконував своїх грошових зобов`язань щодо сплати орендної плати (за періоди січень-грудень 2020 року, січень-листопад 2021 року, січень-грудень 2022 року та січень-серпень 2023 року), що стало підставою для звернення з позовом до Господарського суду.

Правова позиція Відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Судом встановлено, що 29.12.2014 року між Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області (орендодавець за договором, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Еколенд плюс» (орендар за договором, відповідач) було укладено Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2124855500:11:014:0001 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 10,0000 га, яка знаходиться в контурі №1274, урочище «Тайня», с. Вовкове Ужгородського району Закарпатської області.

Право оренди земельної ділянки зареєстровано за відповідачем 28.01.2015 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №32880655.

Згідно з пунктом 5 Договору оренди землі, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 5 298 000,00 грн.

Пунктом 9 Договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 158 940,00 грн на рік.

В свою чергу, пунктом 11 Договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 13 245,00 грн.

Відповідно до пункту 28 Договору оренди землі, обов`язком Орендаря, зокрема, визначено своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою.

Пунктом 12 Договору оренди землі передбачається, що розмір орендної плати переглядається щороку у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміні ставок орендної плати, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

З огляду на це, судом встановлено, що розмір орендної плати у 2020 році становив 20 18,89 грн на місяць, у 2021 році - 22 130, 78 грн на місяць, у 2022 році - 24 343, 86 грн на місяць, у 2023 році 27 995,44 грн на місяць.

Відповідно до Звіту про рух коштів на рахунках з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року по рахунку НОМЕР_1 ТОВ «Еколенд плюс» 21.12.2021 року здійснив оплату грошових зобов`язань по акту перевірки від 12.08.2021 року у розмірі 7 041,62 грн та оплату недоїмки з орендної плати з юридичних осіб у сумі 20 118,89 грн. Також, відповідно до витягу з рахунку позивача 27.04.2023 року, відповідач здійснив оплату у розмірі 1 360,00 грн.

Відтак, заборгованість Відповідача перед Позивачем з врахуванням усіх оплат становить 1 189 033, 69 грн.

У зв`язку з цим, Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2124855500:11:014:0001 від 29.12.2014 року.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З матеріалів справи встановлено, що між Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Еколенд плюс» було укладено Договір оренди земельної ділянки від 29.12.2014 року з кадастровим номером 2124855500:11:014:0001 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, загальною площею 10,0000 га, яка знаходиться в контурі №1274, урочище «Тайня», с. Вовкове Ужгородського району Закарпатської області.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини, є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново господарськими визнаються цивільно правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Враховуючи наведене вище, господарський суд зазначає, що зобов`язання зі сплати орендної плати за договором оренди землі повинно виконуватися вчасно та належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Щодо розрахунку орендної плати

За приписами статті 5 Закону України Про оцінку земель, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За змістом статей 13, 15, 18 Закону України Про оцінку земель, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями ст. 20 Закону України Про оцінку земель, за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За умовами Договору сторони, виходячи з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (5 298 000,00 грн), погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 158 940,00 грн на рік; орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 13 245,00 грн.

Пунктом 12 Договору оренди землі передбачається, що розмір орендної плати переглядається щороку у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, розмірів земельного податку, зміні ставок орендної плати, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Отже, розмір орендної плати у 2020 році становив 20 18,89 грн на місяць, у 2021 році - 22 130, 78 грн на місяць, у 2022 році - 24 343, 86 грн на місяць, у 2023 році 27 995,44 грн на місяць.

Враховуючи вище зазначені обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення 1 189 033,69 грн основної заборгованості є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, тому підлягають задоволенню.

Щодо 3 % річних

Згідно з пунктом 36 Договору про оренду землі, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки в межах заявлених періодів і виявив що розрахунки правильні, в зв`язку з чим задоволенню підлягають три відсотки річних в межах суми 49 020,11 грн.

Щодо інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки в межах заявлених періодів, у зв`язку з чим вимога про стягнення в межах заявленої в позовних вимогах суми інфляційних втрат 225 718,24 грн, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Отже, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість відповідача з урахуванням додаткових нарахувань становить 1 463 772,04 грн.

Положеннями статей 13-14 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 21 956,59 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еколенд плюс» (код ЄДРПОУ 39259390, 89426, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Барвінок, вул. Е. Егана, 50) на користь Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349923, 89452, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, селище міського типу Середнє, вулиця Закарпатська, будинок 63) заборгованість в розмірі 1 463 772,04 грн (один мільйон чотириста шістдесят три тисячі сімсот сімдесят дві гривні 04 коп.) за Договором оренди земельної ділянки від 29.12.2014 року, в тому числі 1 189 033, 69 грн (один мільйон сто вісімдесят дев`ять тисяч тридцять три гривні 69 коп.) основного боргу, 49 020,11 грн (сорок дев`ять тисяч двадцять гривень 11 коп.) 3-х відсотків річних та 225 718,24 грн (двісті двадцять п`ять тисяч сімсот вісімнадцять гривень 24 коп.) інфляційних втрат, а також 21 956,59 грн (двадцять одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 59 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 09.04.2024

Суддя Андрейчук Л. В.